Ухвала суду № 138491550, 24.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4540/24

пр.№ 1-кс/464/602/26

У Х В А Л А

20 липня 2026 року слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши клопотання Приватного підприємства "Промтехімпекс" про скасування арешту майна,-

в с т а н о в и в:

заявник звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту, який накладено ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 26.09.2024 року, а саме на нежитлове приміщення, загальною площею 573, 8 м. кв., що знаходиться за адресою м.Львів, вул. Зелена, 269а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1690726146101), яке на праві приватної власності належить ПП «Промтехімпекс». В обгрунтування клопотання покликається на те, що вказаний арешт продовжує існувати тривалий час, у цьому провадженні підозра нікому не оголошена, потерпілим подано заяву ппо закриття провадження, відтак, у збереженні арешту відпала потреба.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні змісту заяви, просить заяву задоволити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти клопотання, оскільки досудове розслідування на даний час триває, у даному кримінальному провадженні було встановлено незаконність дій реєстратора при здійснення реєстрації вказаного об`єкту нерухомого майна, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, а обвинувальний акт скеровано на розгляд суду. Оскільки досудове розслідування триває, а арешт накладено як на речовий доказ з метою його збереження, вважає, що потреба у ньому не відпала Просить відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників, слідчий суддя приходить до висновку, що таке не підлягає задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно із ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що слідчим відділенням ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12023141370000742 від 23.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України. Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 04.10.2024 накладено арешт на нежитлове приміщення, загальною площею 573,8 м.кв., що знаходиться за адресою м.Львів, вул. Зелена, 269а .

Як вбачається із змісту ухвали такий арешт накладений з метою збереження речових доказів.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16.10.2024 вказана ухвала залишена без змін. Відповідно до ч.2 ст.170 КК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

З огляду на те, що слідчий суддя, при накладенні арешту дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав вважати, що вказане майно відповідає вимогам ч.2, ч.3 ст.170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, які було застосовано при накладенні арешту, а саме лише у виді заборони відчуження майна.

При цьому, з метою забезпечення збереження речових доказів, майно повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Окрім того, арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Як встановлено при розгляді клопотання досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023141370000742 від 23.08.2023 на даний час не завершено, державному реєстратору, який здійснював реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна оголошено підозру та матеріали кримінального провадження щодо такого виділено в окреме провадження, а у даному кримінальному провадженні досудове розслідування триває. Відтак, з огляду на зазначені обставини, враховуючи те, що арешт на майно накладено обгрунтовано, про що зазначено в ухвалі, яка залишена без змін апеляційною інстанцією, підстави вважати, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба відсутні. При цьому слідчий суддя враховує те, що арешт застосовано лише у обмеженні права на відчуження вказаного майна, що є найменшим його обтяженням, оскільки право володіння та користування таким не обтяжено.

З огляду на наведені обставини слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для скасування арешту, а тому клопотання до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

в задоволенні клопотання Приватного підприємства "Промтехімпекс"про скасування арешту на майно - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1