Рішення № 138491470, 22.07.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

22.07.2026

Справа № 337/2763/26

Провадження № 2/337/2273/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся по системі «Електронний суд» до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому вказав, що 20.04.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2248421.

Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме до ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Відповідно до умов кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Кредитодавеця, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок «Selfie Credit». Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок «Selfie Credit», в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавецем правильності введення коду, направленого Кредитодавецем на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході(в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку «Selfie Credit».

На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) : 6000.00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором. Сторони договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі на рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника. Сторони домовились, що несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України, цього Договору, а також, що порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», які розміщені що розміщені на Веб-сайті Кредитодавця. Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

Відповідно до умов кредитного договору, Позичальник зобов`язався повернути Кредит Кредитодавцю в строк передбачений Кредитним договором. Проте, своїх зобов`язань з повернення грошових коштів Відповідач не виконав, внаслідок чого у Позичальника виникла заборгованість. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

26.11.2025 було укладено договір № 26-11/25 відповідно до якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2248421. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2248421.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2248421 від 20.04.2025 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 39600.00 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 6000.00 грн.; Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13200.00 грн.; Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 8400.00 грн.; Заборгованість за пенею та/або штрафами 12000.00 грн.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 2248421 від 20.04.2025 у розмірі 39600 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.

15.05.2026 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначено про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки листом рекомендованою кореспонденцією на зареєстровану адресу відповідача, та шляхом розміщення оголошення про час і місце розгляду справи на офіційному веб-порталі суду, будь яких заяв не надав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

У суду є підстави для ухвалення заочного рішення, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Судом встановлено, що 20.04.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем укладено Договір № 2248421 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort».

Відповідно до умов договору Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 360 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Дати надання кредиту: 20.04.2025 року або 21.04.2025 року.

Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором C305.

Також 20.04.2025 року відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A127 підписано Паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до довідки ТОВ «ПЕЙТЕК», між Товариством та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №01042024-2 від 2024-04-01. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 6000.00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 02e53d88-a3b8-44c5-9432-422c82712353 Номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» - 619f44c319f72134982d20c9aa273fdd Session ID - 031274794233 Сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua Код авторизації - 729609 Банк-еквайр - АТ «ПУМБ» Дата і час створення - 2025-04-20 17:15:12 Дата і час прийняття в роботу - 2025-04-20 17:15:14 Дата і час виконання - 2025-04-20 17:15:15 Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ НОМЕР_4.

З дослідженого судом встановлено, що досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), то без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариств, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі N 132/1006/19 (провадження N 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі N 234/7160/20 (провадження N 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі N 234/8084/20 (провадження N 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі N 757/40395/20 (провадження N 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі N 234/7298/20 (провадження N 61-2902св21).

Отже, із наведеного слідує, що відповідач уклав із ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»(електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.

Також суд зазначає, що умови укладеного договору відповідачем у судовому порядку не оспорювався.

У договорі наявна інформація про умови надання кредиту, зокрема порядок та умови надання, процентна ставка за користування та порядок повернення. Умови Договору є чітким та зрозумілим, що виключає можливість його неоднозначного трактування. Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору. Відтак суд вважає, що договір є укладеним та позичальник ознайомлений з їх умовами.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

При цьому, в частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Кредитні договори укладені в електронному вигляді. При цьому відповідач підтвердив умови отримання кредиту, та укладення кредитних договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, ці правочини відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» вважаються таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі.

Встановивши зазначені обставини у справі, суд приходить до висновку, що між відповідачем та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових коштів матеріали справи не містять. Отже, підписавши кредитний договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочини вчинені в формі, встановленій законом, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звертався за отриманнями кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Відповідно до Розрахунку ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» заборгованості за Договором №2248421 від 20.04.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.11.2025 року наявна заборгованість у розмірі 31200 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6000 грн.; заборгованість за процентами 13200 грн.; штрафні санкції 12000 грн.

26.11.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір Факторингу № 26-11/25, відповідно до якого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. Права вимоги відступаються (передаються) в розмірі Заборгованостей, що зазначений у пункті 2.2 цього Договору на дату відступлення з правом подальшого нарахування (отримання) майбутніх процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, що передбачені Кредитними договорами.

Право вимоги переходить до Фактора після підписання Сторонами цього Договору, з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників, та оплати Фактором суми Фінансування, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором.

Згідно до Акту приймання-передачі Реєстру Боржників для друку до договору факторингу від 26.11.2025 № 26-11/25, РЕЄСТРУ БОРЖНИКІВ для друку до Договору факторингу № 26-11/25 від 26.11.2025 р., ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права вимоги до відповідача за Договором № 2248421 у розмірі 31200 грн., з яких: заборгованість за кредитом 6000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 13200 грн.; заборгованості по штрафах/пені 12000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Суду не надано доказів, що відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином виконав, отримані кредитні кошти, відсотки за користування кредитом, сплатив.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 2248421, складеного ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» станом на 24.04.2026 року заборгованість становить 39600 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6000 грн.; заборгованість за відсотками 21600 грн.; пеня/штрафи 12000 грн.

В розрахунок заборгованості включено відсотки на дату відступлення права вимоги 13200 грн. і відсотки з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості за період з 27.11.2025 року по 15.04.2026 року в розмірі 8400 грн., в межах строку дії кредитного договору № 2248421.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, однак частково.

Так позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 2248421 у тому числі по пені/штрафу 12000 грн.

Враховуючи, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, то на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15).

Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Крім того, у постановах Верховний Суд від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24) виснував, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, на період воєнного стану в Україні позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, тому суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені/штрафу в розмірі 12000 грн.

Таким чином суд вважає, що нарахування пені/штрафу в сумі 12000 грн. є неправомірним, та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, позов слід задовольнити частково і стягнути заборгованість за кредитним договором № 2248421 від 20.04.2025 року в розмірі 27600 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 6000 грн.; заборгованість за відсотками 21600 грн.

Щодо вирішення питання про відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 , 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надано: копію договору про надання правової допомоги №0-07/2024 від 02.07.2024 року укладеним між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» і Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайслист послуг, Заявка на надання юридичної допомоги № 1806 від 02.03.2026 року на суму 13000 грн.; витяг з Акту № 31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 року на суму 13000 грн. За змістом вищевказаних документів вбачається, що професійна правнича допомога надана на загальну суму 13000 грн.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Суд погоджується з тим, що позивачем у справі понесено витрати на правничу допомогу. Докази наявності відповідних витрат є належними та допустимими, а тому такі витрати підлягають відшкодуванню.

Враховуючи що суд виснував про задоволення вимог позивача на 69,7%, то відповідно з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9061 грн.(13000 грн.* 69,7%).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн. Враховуючи задоволення позову на 69,7%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1855,69 грн. ( 2662,40 грн.* 69,7%).

Керуючись ст. 89, 133, 137, 141, 229, 247, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором № 2248421 від 20.04.2025 року в розмірі 27600 грн., судовий збір у розмірі 1855 грн. 69 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9061 грн., а всього стягнути 38 516 (тридцять вісім тисяч п`ятсот шістнадцять) грн. 69 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Інформація про учасників

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ 42640371, адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, тел. 80442331128, E-mail: office@factoringp.ua.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , Засоби зв`язку: НОМЕР_3 Електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2

Повний текст рішення складений 27.07.2026 року.

Суддя: І.Г.Кучерук