Рішення № 138491316, 24.07.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1493/26

Провадження №2/149/1106/26

Номер рядка звіту 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24.07.2026 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М.В.

при секретарі Поліщук Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ "ФК"Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що 20.11.2019 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №6321773 (далі по тексту рішення - Кредитний договір, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит у розмірі 10 500 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».

20.02.2020 ТзОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №47-МЛ. відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача. Сума заборгованості відповідача у зв`язку з невиконанням кредитного зобов`язання становить 30 187,50 грн, з яких 10 500,00 грн - тіло кредиту, 13 387,50 грн - відсотки, 1 050,00 грн комісія та 5 250,00 грн - штраф, яку позивач просить стягнути, а також понесені судові витрати.

05.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву.

В судове засідання сторони не з`явились. Позивач подав заяву до суду, в якій клопотав про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі. Конверт повернувся з відміткою "адресат відсутній".

За наявності підстав визначених ст. 280 ЦПК україни, суд ухвалює заочне рішення за наявними доказами.

У відповідності до вимог ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 3ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 1, 2ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зіст. 627 Цивільного кодексу Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст.638та ч. 1 ст.640 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 20.11.2019 між ТзОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит за умовами якого останній отримав у користування кошти в сумі 10 500 грн строком на 30 днів, тобто до 20.11.2019. Комісія за надання кредиту становить 1050 грн. Розмір процентів - 1,5%, тип процентної ставки - фіксована. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом перерахування на банківську карту. Умови договору (п.2.3) передбачають його пролонгацію . Згідно п 2.2.3 Договору у разі не виконання позичальником умов договору проценти продовжують нараховуватись протягом 60 днів. (а.с. 5-7).

До договору надано графік розрахунків та заява позичальника на отримання кредиту з додатковими контактними даними позичальника (зворот а.с. 7, зворот а.с.9-а.с.10)

20.11.2019 о 21:34 год позичальнику відправлено одноразовий ідентифікатор "S62818" на номер телефону вказаний в його контактних даних (а.с.9)

Згідно платіжного доручення 20.11.2019 ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 10 500 грн (зворот а.с. 10)

Згідно розрахунку заборгованості по сплаті відсотків у межах договору, наданого ТОВ "Мілоан" відсотки становлять 13 387,50 грн. (а.с.11)

Згідно виписки з особового рахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 30 187,50 грн, з яких 10 500,00 грн - тіло кредиту, 13 387,50 грн - відсотки, 1050 грн комісія та 5250, 00 грн - штраф(а.с.12).

20.11.2020 між ТзОВ "Мілоан" та ТзОВ "Кредит-Капітал" укладено договір про відступлення прав вимоги (зворот а.с. 12-а.с.16) та згідно витягу з Реєстру боржників до позивача перейшло право грошової вимоги за зобов`язанням ОСОБА_1 (зворот а.с. 20)

01.04.2026 на адресу ОСОБА_1 . ТзОВ "Кредит Капітал" направлено притензію про погашення боргу (а.с. 21)

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Отже, позивач наданими суду письмовими доказами підтвердив своє право вимоги за Кредитним договором, який укладений між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію`електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію`електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію`відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннямист. 12 Закону України «Про електронну комерцію`визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1ст. 612 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч. 2ст. 615 Цивільного кодексу України).

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Відповідно до частини першоїстаті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 4.11 Договору комісія за видачу кредиту визначена як грошові кошти, які позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю у зв`язку з наданням кредиту. Разом з тим, аналіз змісту зазначеної умови свідчить про те, що така комісія не пов`язана із наданням позичальнику будь-якої самостійної додаткової фінансової послуги, а фактично є складовою вартості кредиту.

Суд враховує, що відповідно до ст. 1054 ЦК України платою за користування кредитом є проценти, які й становлять економічну сутність винагороди кредитодавця за надання грошових коштів у користування. Встановлення додаткових платежів, які не мають самостійного предмета та фактично дублюють функцію процентів, призводить до необґрунтованого збільшення фінансового навантаження на позичальника.

З огляду на те, що спірні правовідносини є правовідносинами у сфері споживчого кредитування, до них підлягають застосуванню положення законодавства про захист прав споживачів, відповідно до яких умови договору не можуть призводити до істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін.

Покладення на споживача обов`язку сплачувати комісію, яка не пов`язана із наданням окремої послуги та фактично є додатковою платою за саме надання кредиту, свідчить про несправедливість такої умови договору, оскільки створює для споживача надмірний фінансовий тягар та порушує баланс інтересів сторін.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, відповідно до якої законодавством про споживче кредитування передбачено можливість встановлення у кредитному договорі комісій, пов`язаних із наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, за умови, що такі комісії відповідають фактично наданим додатковим чи супутнім послугам.

Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності визначення переліку таких послуг, їх змісту, обсягу та вартості, а також доказів їх фактичного надання споживачу, умова договору щодо сплати відповідної комісії є нікчемною.

Як убачається з умов спірного договору, комісія за видачу кредиту визначена без зазначення конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, які надаються позичальнику, без розкриття їх змісту, обсягу та вартості, а матеріали справи не містять доказів фактичного надання відповідачу будь-яких додаткових послуг, за які встановлена така комісія.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, який зазначав, що встановлення у кредитному договорі комісій, які не пов`язані з наданням конкретних додаткових послуг, є неправомірним та не підлягає задоволенню при вирішенні спору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що комісія за видачу кредиту у розмірі 1 050,00 грн. за своєю правовою природою є складовою плати за користування кредитом, яка вже врахована у процентній ставці, а відтак вимоги позивача в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення нарахування по штрафам/пені, суд вказує на таке.

Суд враховує, що за змістом положень ст. 524, 533,535, 625 ЦК України зобов`язання, яке виникло між сторонами на підставі кредитного договору, є грошовим, а проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, є видом відповідальності за порушення такого зобов`язання.

Водночас згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 5 250,00 грн є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, доводи позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 10 500 грн., та нарахованих відсотків в розмірі 13 387,50 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280, 281, 284, 352, 354, ЦПК України, ст. 599, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), заборгованість за Кредитним договором № 6321773 від 20.11.2019 року, в сумі: 23 887,50 грн., з яких: 10 500,00 грн - тіло кредиту, 13 387,50 грн - відсотки, на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) суму сплаченого судового збору в розмірі 2106,77 грн. та 6330,44 грн. - витрат на професійну правничу допомогу

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Марина РОБАК