Рішення № 138489790, 20.07.2026, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/209/26

Провадження № 2/474/331/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

20.07.26 с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

23.03.2026р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованості за договором № 103436198 від 30.05.2024р. у розмірі 18 714 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.05.2024р. між ТОВ "Мілоан" та відповідачкою було укладено в електронній формі кредитний договір № 103436198, відповідно до умов якого позичальниці були надані кредитні кошти у розмірі 21 890 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування за картковий рахунок останньої. У договорі сторони погодили сплату процентів за користування кредитом, які нараховуються протягом першого розрахункового періоду визначеного графіком платежів за ставкою 357,70% річних на фактичну заборгованість за кредитом, та протягом решти строку кредитування - за стандартною процентною ставкою 511% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду.

29.12.2025р. між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Факторинг Партнерс" було укладено договір факторингу № 29-12/2025/Т відповідно до умов якого ТОВ "Факторинг Партнерс" набуло право вимоги за кредитними договорами до позичальників ТОВ "Мілоан", у т.ч. за договором № 103436198.

Загальний розмір заборгованості за договором № 103436198 становить 18 714 грн. 40 коп., з яких: 17 726 грн. 40 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 988 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією.

Тож позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у заявленому розмірі.

Також просив стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн. 00 коп.

31.03.2026р. ОСОБА_1 подала до суду в якій просила зменшити суму судового збору та витрат на правову допомогу. Послалася на те, що має пільги згідно п. 15 ст. 14 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" так як є дружиною військовослужбовця.

07.04.2026р. представниця позивача Сердійчук Я. подала заперечення на клопотання в яких просила повністю задовольнити позов. Вказувала, що п. 15 ст. 14 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не надає право на звільнення військовослужбовців та їх дружин від сплати судового збору чи від відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Представниця позивача Сердійчук Я. в судові засідання 04.06.2025р. та 20.07.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у позовній заяві представниця позивача просила розглядати позовну заяву за її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання 04.06.2025р. та 20.07.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час та місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв`язком рекомендованим листом з повідомленням судових повісток за адресою реєстрації місця проживання, а також до електронного кабінету останньої. У заявах від 31.03.2026р. та 24.06.2026р. просила про розгляд справи у її відсутність.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2024р. відповідачка звернулася до ТОВ "Мілоан" з Анкетою-заявою на кредит № 103436198 в якій виявила бажання на отримання кредиту у сумі 21 890 грн. 00 коп. на строк 15 днів, з кінцевою датою повернення кредиту - 14.06.2024р., з комісією за надання кредиту у розмірі 1 748 грн. (11,50% від суми кредиту, одноразово). Проценти 83 111 грн 85 коп. У ній же зазначено про надані позичальником на правила кредитування, бюро кредитних історій. А також міститься перелік дій щодо процесу оформлення та розгляду заяви, а саме за 28.05.2024р., 29.05.2024р. та 30.05.2024р. у погодинному розрізі: 28.05.2024р. о 16:45:35 - заповнення заяви; вказаної дати о 16:46:14 автоматична перевірка; о 16:46:24 - перевірка у БКІ; о 16:46:28 - скоринг; о 16:46:29 - заповнення заявки; 29.05.2024р. о 19:41:08 - автоматична перевірка; вказаної дати о 19:44:32 - підтвердження змін умов; 30.05.2024р о 11:33:29 - обробляється; вказаної дати о 11:33:33 - підписання паспорту кредиту та о 11:36:49 - підписання договору; 30.05.2024р. о 11:44:22 - оброблено. Погоджені умови кредитування: заявлена сума - 25 000 грн., замовлений строк - 15 днів, погоджена сума - 21 890 грн., погоджений строк - 15 днів, комісія за надання кредиту - 11,50% одноразово; ставка процентів - none % за кожен день користування.

30.05.2024р. між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103436198, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума (загальний розмір) кредиту становить 21 890 грн. Кредит надається строком на 345 днів з 30.05.2024р. (строк кредитування). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом за умови дотримання графіку платежів - 10.05.2025р. (дата остаточного погашення заборгованості). Загальні витрати позичальника за кредитом 84 859 грн 85 коп. Денна процентна ставка 1,12% в день. Орієнтовна вартість кредиту 106 749 грн. 90 коп. Комісія за надання кредиту становить 1 748 грн. 00 коп., яка нараховується за ставкою 8,05% від суми кредиту одноразово, в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом: які нараховуються протягом першого розрахункового періоду визначеного графіком платежів за ставкою 357,70% річних на фактичну заборгованість за кредитом, та протягом решти строку кредитування - за стандартною процентною ставкою 511% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду (п.п. 1.1-1.6 розд. 1 кредитного договору № 103436198).

У пункті 2.1 розд. 2 кредитного договору № 103436198 передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .

Позичальник сплачує позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування ним у розмірах визначених п.п. 1.5.1-1.5.3 кредитного договору. Нарахування процентів здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату остаточного погашення заборгованості на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. База для нарахування процентів - фактична кількість днів у місяці, 365 днів у році (п.п. 2.1-2.2.2 розд.2 кредитного договору № 103436198).

Також, у п. 2.2.3 розд. 2 кредитного договору № 103436198, сторони погодили, зокрема, що проценти нараховуються за стандартною ставкою, яка визначена у п. 1.5.3 договору та яка є незмінною протягом всього строку кредитування, крім випадку застосування умов акцій, програм лояльності, коли проценти нараховуються за процентною ставкою визначеною у п. 1.5.2 договору.

Згідно п. 2.4.1 кредитного договору № 103436198 позичальник зобов`язався здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти, комісію за надання кредиту у розмірі та у терміни що встановлені у Графіку платежів.

Право відступлення вимоги за цим кредитним договором № 103436198 третім особам без згоди позичальника передбачено у п.п.3.2.6 розд. 3 цього кредитного договору.

Відповідно до п.п. 6.1 та 6.2 розд. 6 кредитного договору № 103436198, кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства/мобільний додаток. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту).

Згідно п. 7.1 розд. 7 кредитного договору № 103436198, договір (з додатками №1, №2, № 3 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту у спосіб визначений п. 2.1 договору. Строк дії договору складає період, що починається з моменту його укладення та закінчується в останній день строку кредитування (дату остаточного погашення заборгованості)

Додатками до договору є: Додаток № 1 - Графік платежів; Додаток № 2 - Заява на отримання кредиту; Додатком № 3 - "Додаткові контактні дані позичальника"; Паспорт споживчого кредиту № 103436198. Вказані додатки містять умови кредитування аналогічні умовам викладеним у кредитному договорі.

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 з якою укладений договір № 103436198 від 30.05.2024р. ідентифікований товариством "Мілоан". Акцепт договору підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 623339 дата відправлення якого позичальнику 30.05.2024р. о 11:44:22 на номер телефону НОМЕР_2 .

Обставини перерахування коштів за договором № 103436198 підтверджуються Довідкою ТОВ "ФК "Контрактовий дім" № 20361 від 13.02.2026р. та, наданими на ухвалу суду, Довідкою АТ КБ "ПриватБанк" № 20.0.0.0/7-260616/121119-БТ з випискою по рахунку, згідно яких ОСОБА_1 у банку емітовану карту № НОМЕР_1 на яку 30.05.2024р. було зараховано кошти в сумі 21 890 грн 00 коп.

29.12.2025р. між ТОВ "Мілоан" та позивачем було укладено договір факторингу № 29-12/2025/Т, за умовами якого клієнт (первісний кредитор) відступив за плату своє право грошової вимоги до боржників, а фактор здійснивши фінансування приймає право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту,і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом і боржниками. Перехід від клієнта до фактора права вимоги заборгованості відбувається в момент підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників.

29.12.2025р. між сторонами договору факторингу № 29-12/2025/Т підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників для друку, та 29.12.2025р. згідно платіжної інструкції № 0594770000 проведено фінансування за цим договором факторингу.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників для друку до договору факторингу № 29-12/2025/Т від 29.12.2025р. у ньому під порядковим номером 2641 значиться ОСОБА_1 , кредитний договір № 103436198, сума боргу по тілу кредиту - 17 726 грн. 40 коп., по одноразовій комісії за надання кредиту - 988 грн. 00 коп.

30.12.2025р. сторонами договору факторингу № 29-12/2025/Т укладено Додаткову угоду № 1 якою, у зв`язку з технічною помилкою в Додатку № 3 (реєстрі боржників від 29.12.2025р.) сторони вирішили внести зміни до нього.

У розрахунку заборгованості виготовленому ТОВ "Мілоан" за кредитним договором № 103436198 за період з 30.05.2024р. до 29.12.2025р., та розрахунку боргу за період з 30.05.2024р. до 04.03.2026р. виготовленому ТОВ "Факторинг Партнерс" міститься інформація про надання кредиту та про щоденні нарахування та погашення за кредитом, з якої вбачається, що 30.05.2024р. відповідачці надано кредит у розмірі 21 890 грн. та вказаної ж дати нарахована одноразова комісія за надання кредиту у розмірі 1 748 грн. 00 коп. Після чого, у період з 31.05.2024р. до 13.11.2024р. нараховувалися проценти згідно п. 1.5.2 договору та п. 1.5.3 договору. У вказаний період відповідачкою на погашення боргу були внесені кошти, зокрема на погашення відсотків 1 000 грн 15.06.2024р. та 2 217 грн 80 коп. 18.06.2024р., всього у сумі 3 217 грн 80 коп. Починаючи з 13.11.2023р позивачем вчинялися операції зі сторно нарахованих відповідачці процентів та штрафів, тобто проведення операцій зі скасування, мінусування або коригування раніше нарахованих чи списаних відсотків. Зокрема, 13.11.2024р. позивачем вчинено операцію з відміни сплати процентів у сумі 3 217 грн 80 коп. та частина цієї суми (3 164 грн 60 коп.) спрямована на погашення тіла кредиту. Додатково відповідачкою у період з 03.12.2024р. до 26.12.2024р. вчинено погашення тіла кредиту на суму 999 грн 00 коп. На кінець періоду комісія за надання кредиту погашена (у т.ч. за рахунок сторно процентів) всього у сумі 760 грн.

У довідці форми № 5 виданої в/ч НОМЕР_3 від 28.02.2025р № 1628 - солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією.

З свідоцтва про одруження НОМЕР_4 виданого повторно 24.05.2024р. - вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 18.09.2012р.

02.07.2024р. між ТОВ "Факторинг Партнерс" та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" укладено договір № 02-07/2024 про надання правничої допомоги відповідно до якого (розд. 1) адвокат прийняв на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах передбачених договором. Вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги. Факт надання послуг підтверджується Актом про надання юридичної допомоги, сума визначена у якому є гонораром.

У заявці на надання юридичної допомоги № 57 від 02.02.2026р. зазначено вид наданих послуг та їх вартість: надання усної консультації - у часі 2 години вартість 3 000 грн. (1 500 грн. / 1 год.) та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у часі 2 години вартістю 6 000 грн. (3 000грн./1 год.).

Згідно з Витягом з Акту № 29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026р. Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" у відповідності до заявок про надання юридичної допомоги надано Товариству юридичну допомогу щодо клієнта ОСОБА_1 , договір № 103436198: надання усної консультації - у часі 2 години вартість 3 000 грн. (1 500 грн. / 1 год.) та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у часі 2 години вартістю 6 000 грн. (3 000грн./1 год.).

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.

За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03.09.2015р. (далі - Закон № № 675-VIII).

У п.п. 5, 6, 7, 12 ст. 3 Закону № № 675-VIII зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 11 Закону № № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону № № 675-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин,- визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 7 жовтня 2020 року під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У ст.ст. 1 та 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно зі ст. 3 цього закону, - його дія поширюється на: 1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей; 2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей; 4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.

Згідно з п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ (в редакції з 18 травня 2024 року, яка є датою набрання чинності Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", яким п. 15 ст. 14 закону № 2011-ХІІ викладено в новій редакції (доповнено, що право на пільги мають також дружини військовослужбовців)) - військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставин, враховуючи те, що договір укладений між його сторонами, встановлював обов`язок відповідачки повернути позику та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, в тому числі і щодо сплати комісії та процентів за ставками та в порядку визначеному у цьому договорі, доведеність обставин видачі кредитних коштів відповідачці за ним, та обставин невиконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту, доведеність переходу прав вимоги за договором до позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

У розрахунку заборгованості виготовленому ТОВ "Мілоан" за кредитним договором № 103436198 за період з 30.05.2024р. до 29.12.2025р., та розрахунку боргу за період з 30.05.2024р. до 04.03.2026р. виготовленому ТОВ "Факторинг Партнерс" міститься інформація про надання кредиту та про щоденні нарахування та погашення за кредитом, з якої вбачається, що 30.05.2024р. відповідачці надано кредит у розмірі 21 890 грн. та вказаної ж дати нарахована одноразова комісія за надання кредиту у розмірі 1 748 грн. 00 коп. Після чого, у період з 31.05.2024р. до 13.11.2024р. нараховувалися проценти згідно п. 1.5.2 договору та п. 1.5.3 договору. У вказаний період відповідачкою на погашення боргу були внесені кошти, зокрема на погашення відсотків 1 000 грн 15.06.2024р. та 2 217 грн 80 коп. 18.06.2024р., всього у сумі 3 217 грн 80 коп. Починаючи з 13.11.2023р позивачем вчинялися операції зі сторно нарахованих відповідачці процентів та штрафів, тобто проведення операцій зі скасування, мінусування або коригування раніше нарахованих чи списаних відсотків. Зокрема, 13.11.2024р. позивачем вчинено операцію з відміни сплати процентів у сумі 3 217 грн 80 коп. та частина цієї суми (3 164 грн 60 коп.) спрямована на погашення тіла кредиту. Додатково відповідачкою у період з 03.12.2024р. до 26.12.2024р. вчинено погашення тіла кредиту на суму 999 грн 00 коп. На кінець періоду комісія за надання кредиту погашена (у т.ч. за рахунок сторно процентів) всього у сумі 760 грн.

Тобто, позивачем з 13.11.2023р вчинялися операції зі сторно нарахованих відповідачці процентів та штрафів, тобто проведення операцій зі скасування, мінусування або коригування раніше нарахованих чи списаних відсотків, у т.ч. відмінено сплату процентів у сумі 3 217 грн 80 коп. та частина цієї суми спрямована на погашення тіла кредиту та частина - на погашення комісії за надання кредиту.

Предметом даного позову не є вимоги про стягнення процентів.

За такого, враховуючи вищевикладені приписи законодавства, посилання відповідачки на застосування у справі пільг згідно п. 15 ст. 14 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як до вимог про стягнення кредитної заборгованості, так і до вимог про стягнення судових витрат - не заслуговують на увагу.

Позивач також просить стягнути з відповідачки на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн. 00 коп.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VІ від 05.07.2012р. (далі - Закон № 5076-VІ) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VІ).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі "Схід / Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Представником позивача на підтвердження понесених витрат надано договір про надання правничої допомоги, заявку про надання юридичної допомоги та акт на підтвердження факту надання правової допомоги.

Відповідачка заперечила проти суми вказаного виду витрат та просила її зменшити.

Таким чином враховуючи вищевикладене, предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті на підтвердження факту надання правової допомоги, заперечення відповідачки щодо вказаного розміру витрат (їх не співмірності), обставини проведення розгляду справи у відсутність представника позивача, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача з відповідачки судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн. 00 коп.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за договором № 103436198 від 30.05.2024р., станом на 23.03.2026р., в сумі 18 714 (вісімнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 40 коп., з них: 17 726 (сімнадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 40 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 988 (дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" судові витрати: витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (код ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний "24" липня 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол