Рішення № 138489652, 19.03.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/26045/25

провадження № 2/753/7162/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.,

при секретарі ВОЛОДЬКО С.С.,

за участю сторін не з`явилися

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 78 925,38 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 63 331,20 грн. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 15 594,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. У вказаній заяві відповідач власним підписом підтвердила, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлена». На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 95 000,00 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримала кредитну картку Універсальна № НОМЕР_1 зі строком дії до 07/23, тип - Універсальна.

Так, відповідач протягом довгого періоду користувалася кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, проте, в подальшому припинила надавати позивачу своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, у зв`язку із чим за нею утворилась заборгованість у вищевказаній сумі, яку позивач і прохає стягнути з останньої.

Ухвалою суду від 08.12.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання.

В судове засідання, яке відбулось 19 березня 2026 року, сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, проте в прохальній частині позовної заяви вказала здійснювати розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Окрім того, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялась за останнім відомим суду зареєстрованим місцем його проживання, а саме: АДРЕСА_1 , яка повернулась на адресу суду без вручення останній.

Будь яких процесуальних документів, зокрема відзиву чи заперечень щодо заявлених позовних вимог від відповідача на адресу суду не надходило. Окрім того, позивачем на виконання вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України, направлялись відповідачу позовна заява з доданими до неї документами.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд зобов`язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Частиною 3 ст. 223 ЦПК України також визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Суд бере до уваги, що відповідач була належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду справи, а враховуючи строки розгляду справи, суд визнає за можливе проводити судовий розгляд справи у відсутності сторони відповідача, яка була належним чином повідомленою про день та час судового засідання.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Відповідно до стст. 205, 207 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом стст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Законодавець пов`язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст. 1046 ЦК України). Однак кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ст. 1054 ЦК України істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.

Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст стст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 27.09.2019 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєдання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК». У вказаній заяві остання зазначила, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становлять між нею та банком договір про надання банківських послуг.

На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку № НОМЕР_1 зі строком дії до 07/23, тип Універсальна на яку встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 95 000,00 грн.

Вказану заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті із використанням цифрового власноручного підпису відповідно до внутрішніх процедур банку.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем надано копії: - розрахунку заборгованості за договором б/н від 27.09.2019 станом на 15.10.2025; - виписку за договором б/н за період з 27.09.2019 по 17.10.2025; - довідку від 17.05.2025 про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 ; - довідку від 17.10.2025 про надання кредитної картки №5168755446231041; - анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 27.09.2019; - заяву про приєднання до умов та правил надання послуг.

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 27.09.2019, у зв`язку із невиконанням умов договору у відповідача станом на 15.10.2025 виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 63 331,20 грн. та заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 15 594,18 грн. При цьому, з розрахунку також вбачається, що відповідачем було погашено заборгованість за поточним тілом кредиту у розмірі 96 051,05 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 2 100,84 грн., заборгованість по нарахованим відсоткам у розмірі 2 753,47 грн.

Окрім того, з виписки за договором №б/н за період з 27.09.2019 по 15.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 активно користувалася кредитними картками №5168755446231041 та здійснювала витрати кредитних коштів, а також періодично вносила грошові кошти на погашення кредиту.

Так, суд зауважує, що виписка за картковими рахунками є належним доказом для визначення заборгованості відповідача, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, та узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18-ц.

Надана виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, а саме всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції).

Враховуючи те, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в повному обсязі повернуті не були, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по тілу кредиту у розмірі 63 331,20 грн.

Окрім того, як було зазначено вище, 27.09.2019 відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, у якій були викладені істотні умови кредитного договору, у тому числі процентна ставка відсотків річних визначена на рівні - 43,2 % (для карт Універсальна), - 42,0 % (для карт Універсальна Gold).

Таким чином, підписавши вказану заяву, відповідач добровільно погодилась на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов`язання.

З виписки по рахунку, а також з розрахунку заборгованості за договором б/н від 27.09.2019, станом на 15.10.2025 за погодженою ставкою банком нараховано відсотки у розмірі 15 594,18 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо сплати кредитних коштів виконувала не належним чином, у зв`язку із чим за нею утворилась заборгованість, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення такої заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 11, 13, 15, 16, 525, 526, 530, 549, 614, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, стст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 78 925,38 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 63 331,20 грн. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 15 594,18 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ: Федір КАЛІУШКО

Дата складення та підписання повного тексту рішення 18 червня 2026 року.