Ухвала суду № 138489490, 20.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18419/24

Провадження № 1-кп/752/2168/26

УХВАЛА

20 липня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026000000000459 від 08 травня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

встановив:

Голосіївським районним судом здійснюється судове провадження у вищевказаному кримінальному провадженні.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 до 20 липня 2026 року включно діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 грн.

Прокурор звернулася з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , мотивуючи тим, що він обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватись від суду, знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Обвинувачений раніше судимий, інкриміноване йому кримінальне правопорушення вчинив у період іспитового строку з попереднім вироком. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не здатне запобігти вищевказаним ризикам.

Захисники заперечили проти задоволення клопотання прокурора. Вказали, що досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчене, докази зібрано, ризики у кримінальному провадженні зведено до мінімуму та їм можливо запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обвинувачений має роботу, міцні соціальні зв`язки, співпрацював зі слідством, потребує лікування зубів, що є неможливим в умовах тримання під вартою. Визначений розмір застави є непомірним для нього. Просили змінити запобіжний захід або зменшити раніше визначений розмір застави.

Обвинувачений підтримав захисників.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Про обґрунтованість підозри обвинуваченого свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри, в даному випадку, здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинуваченого. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не розпочато з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено документи сторони обвинувачення, не допитано свідків та самого обвинуваченого.

Обвинувачений раніше судимий. Відповідно до обвинувального акту інкриміноване йому кримінальне правопорушення вчинив у період іспитового строку за попереднім вирком. Крім того, відносно нього здійснюється судове провадження в іншому кримінальному провадженні, де його обвинувачують у вчиненні особливо тяжких злочинів.

Враховуючи характер інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, дані про його особу, суд дійшов висновку про продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема у випадку незастосування запобіжного заходу обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності з обґрунтованою ймовірністю може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, котрі ще не були допитані в судовому засіданні, також може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Наявність у обвинуваченого роботи, сім`ї, дітей, в даному випадку, не зменшує актуальність вказаних ризиків та не є підставою для зміни запобіжного заходу.

Більш м`які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, на даній стадії кримінального провадження, будуть недостатніми для запобігання ризикам, не забезпечать дієвості кримінального провадження та належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Даних про те, що за станом здоров`я обвинувачений не може триматися під вартою в розпорядження суду не надано.

У випадку наявності у обвинуваченого захворювання, яке потребує лікування, в умовах тримання під вартою обвинуваченому повинна бути надана належна медична допомога.

Застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який на даній стадії судового провадження суд не вбачає.

Розмір альтернативного запобіжного заходу застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом визначено з урахуванням тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання винуватим, даних про особу обвинуваченого, який раніше судимий та щодо якого здійснюється судовий розгляд в межах іншого кримінального провадження за обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також його майнового стану. На даний час такий розмір є необхідним для запобігання ризикам у кримінальному провадженні та забезпечення належного виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177-183, 199, 315, 331, 369-372, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 17 вересня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 в якості альтернативного запобіжного заходу заставу - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк - Державна казначейська служба України в м. Києві; р/р № UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов`язки:

не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду;

утримуватись від позапроцесуального спілкування зі свідками у даному провадженні;

повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи;

здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків визначити до 17 вересня 2026 року включно.

Контроль за виконанням обов`язків обвинуваченим покласти на прокурора.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків обвинуваченим, а також якщо обвинувачений не з`являться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1