Рішення № 138487710, 24.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/9382/26

Номер провадження 2-о/205/250/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою адвоката Цівань Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

В С Т А Н О В И В :

22.07.2026 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшла заява адвоката Цівань Н.В. в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, в обґрунтування якої вказала, що заявник є племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території у м. Донецьк, Донецької області. Факт смерті ОСОБА_2 та обставини її настання підтверджуються свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 03.06.2026 року на території тимчасово непідконтрольній державі Україна, що є недійсним і не створює правових наслідків. Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується медичною довідкою про смерть №С-12492. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявнику для отримання свідоцтва про її смерть державного зразка, згідно з вимогами чинного законодавства України та реалізації спадкових прав. Водночас, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті особи, яка померла на тимчасово окупованій території окрім як шляхом звернення до суду із відповідною заявою у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 317 ЦПК України.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Цівань Н.В. у судове засідання не з`явилися, надала суду заяву з проханням розгляд справи провести без їхньої участі, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі, просили задовольнити.

Представник заінтересованої особи з відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шоломіцька К.О. в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Дослідивши докази у справі, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені в ст. 317 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявними у справі документами. Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданого 17.09.1955 року Ленінським відділом рай ЗАГС, актовий запис №1720 від 17.09.1955 року, батьком зазначено ОСОБА_4 , а матір`ю ОСОБА_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Палацом Щастя у м. Донецьк, актовий запис про шлюб №607 від 01.03.1974 року, згідно з яким після реєстрації шлюбу, ОСОБА_3 було присвоєно прізвище « ОСОБА_6 »;

Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_4 , виданого 22.07.1953 року Ленінським ЗАГС м. Дніпропетровська, актовий запис №32, батьком зазначено ОСОБА_4 , а матір`ю ОСОБА_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , виданого Ленінським Будинком Щастя м. Дніпропетровька, актовий запис про шлюб №73 від 22.01.1972 року, згідно з яким після реєстрації шлюбу, ОСОБА_7 було присвоєно прізвище « ОСОБА_8 »;

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_9 серії НОМЕР_6 , виданого 20.04.1973 року Будинком Щастя Ленінського району м. Дніпропетровська, актовий запис №1444 від 20.04.1973 року, матір`ю зазначено ОСОБА_10 .

Згідно з копією свідоцтва про одруження ОСОБА_9 серії НОМЕР_7 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис №24 від 24.01.1998 року, після реєстрації шлюбу заявниці було присвоєно прізвище « ОСОБА_11 ».

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №3071482 від 23.07.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з наданої заявником копії медичної довідки про смерть № С-12492 від 31 травня 2026 року, виданого Донецьким міським відділом запису актів цивільного стану Управління РАЦС Донецької Народної Республіки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк, Донецької області, причина смерті - гостра ниркова недостатність неуточнена; гострий тубулоінтерстиціальний нефрит; інсуліннезалежний цукровий діабет з іншими уточненими ускладненнями.

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Донецьким міським відділом запису актів цивільного стану Управління РАЦС Донецької Народної Республіки 03.06.2026 року.

На цей час заявниця не має можливості отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 встановленого зразка, оскільки вищезазначені документи, що підтверджують її смерть на території України не визнаються та не приймаються державними органами.

Заявниця ОСОБА_1 у своїй заяві зазначила, що до органу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території підконтрольній владі України для отримання письмової відмови не зверталася, обґрунтовуючи це листом-роз`ясненням Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 № 985/0/208-21 щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно з ч. 1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Стаття 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» містить поняття тимчасово окупованої території України, до якої відноситься у тому числі й сухопутна територія міста Бердянська, Запорізької області.

Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» м. Донецьк, де померла тітка заявниці ОСОБА_2 є тимчасово окупованою територією України, діяльність державних органів влади України, в тому числі органів (установ) державної реєстрації актів цивільного стану України припинена та фактично не здійснюється.

За положеннями ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Проте, оцінюючи надані заявницею документи про смерть, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо. Крім того, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявниці для здійснення реєстрації смерті тітки та отримання свідоцтва про смерть.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищезазначені норми права, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та вважає за можливе встановити факт смерті ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 5 ст. 317 ЦПК України копія судового рішення видається учасникам справи негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

З урахуванням вимог вищевказаної статті судом копію цього рішення на виконання буде надіслано до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Пунктом 8 частини 1 статті 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

З урахуванням вказаних вимог діючого законодавства, суд допускає негайне виконання цього судового рішення.

Керуючись ст.ст. 263-265, 293, 317, суд

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката Цівань Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка міста Дніпропетровська, Дніпропетровської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьк, Донецької області, Україна, причина смерті - гостра ниркова недостатність неуточнена; гострий тубулоінтерстиціальний нефрит; інсуліннезалежний цукровий діабет з іншими уточненими ускладненнями.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для відома та виконання.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , електронний кабінет відсутній;

представник заявника адвокат Цівань Наталія Володимирівна, яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1159 від 15.05.2003 року, ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ №1489576 від 21.07.2026 року; електронний кабінет наявний;

заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 33339831, адреса: 49000, Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Лесі Українки, буд. 67, електронний кабінет наявний.

Суддя Г.В.Дорошенко