Рішення № 138487173, 24.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4657/24

провадження № 2/753/340/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренко К.А.,

представника позивачки адвоката Федака М.Л.,

представника відповідачки-2 адвоката Клочай Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні 21.04.2026 за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку квартири в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Суд ухвалою від 12.04.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 16.05.2024.

Ухвалою від 16.05.2024 суд залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків.

Позивачка усунула недоліки 02.08.2024.

Суд ухвалою від 12.08.2024 продовжив розгляд справи, призначив підготовче засідання на 27.09.2024 та задовольнив клопотання позивачки про витребування доказів у нотаріуса ОСОБА_17. та Київського міського БТІ.

Суд неодноразово відкладав підготовчі засідання через ненадходження витребуваної спадкової справи від нотаріуса ОСОБА_17.

18.03.2025 від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла відповідь про те, що діяльність ОСОБА_17 зупинена, а архів передано Новіковій Л.В . Того ж дня суд виніс ухвалу витребувати копію спадкової справи у приватного нотаріуса Новікової Л.В. до 21.04.2025.

08.04.2025 приватний нотаріус Новікова Л.В. надіслала суду копію запитуваної спадкової справи №56/2021.

Суд ухвалою від 21.04.2025 закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.05.2025.

Після надходження копії спадкової справи від приватного нотаріуса Новікової Л.В. представник позивачки адвокат Федак М.Л. 22.09.2025 подав клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача-2 ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх дітей (спадкоємців померлого (його онучок) за правом представлення).

22 вересня 2025 року - представник позивачки, адвокат Федак М.Л., подав клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (Джерело: Ухвала суду)

Суд ухвалою від 23.09.2025 задовольнив клопотання, залучив співвідповідачку-2, постановив повернутись до стадії підготовчого провадження та призначив підготовче засідання на 29.10.2025.

Представник відповідачки-2 адвокат Клочай Н.І. 23.10.2025 подала відзив на позовну заяву.

Представник позивачки 14.04.2026 подав клопотання про розгляд справи без участі позивачки та її представника.

Відповідач-1 відзив не подавав. В судовому засіданні 21.04.2026 позов визнав повністю.

23.10.2025 представник Відповідача-2 (адвокат Клочай Н.І.) подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у позові повністю. Вона аргументувала це тим, що спірна квартира була придбана ОСОБА_7 до шлюбу з ОСОБА_8 (у 1996 році), коли інституту "фактичних шлюбних відносин" ще не існувало у законодавстві, а сам спадкодавець на той момент юридично перебував в іншому шлюбі (до 1995/1996 років). На момент придбання даної квартири ОСОБА_9 продовжував бути зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , що була спільним місцем проживання колишнього подружжя та виключає можливість ведення спільного господарства та проживання з Позивачем.

В судовому засіданні 21.04.2026 суд заслухав пояснення присутніх учасників справи, і у зв`язку з закінченням робочого часу оголосив перерву у стадії дослідження доказів - до 01.06.2026. Учасники справи заявили клопотання про розгляд справи 01.06.2026 за їх відсутності. Суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Судовий розгляд справи після 01.06.2026 здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Позивачка заявляє такі вимоги:

1.Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано наступним. Позивачка стверджує, що вона з 1990 року проживала разом із ОСОБА_9 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. ОСОБА_9 купив квартиру АДРЕСА_3 11.09.1996. Позивачка офіційно зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 13.12.1997. Позивачка вважає вказану квартиру спільною сумісною власністю подружжя. Нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.

У відзиві відповідачка-2 зазначила наступне. Позовні вимоги позивачки є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не узгоджуються із вимогами норм матеріального права. ОСОБА_9 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 , і шлюб між ними було розірвано 05.01.1995, свідоцтво видане 24.01.1996. Спірна квартира була придбана ОСОБА_9 11.09.1996 до моменту реєстрації шлюбу з позивачкою. Діюче на той час законодавство не передбачало інституту фактичних шлюбних відносин. Відповідачка-2 планує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав повністю. Представник відповідачки-2 заперечив проти його задоволення повністю із зазначених у відзиві підстав. Відповідач-1 позов визнав повністю.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких мотивів.

Суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач-1 ОСОБА_2 (син померлого спадкодавця і Позивачки) народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було розірвано 05.01.1995. Свідоцтво про розірвання шлюбу було видано 24.01.1996.

ОСОБА_9 придбав спірну квартиру АДРЕСА_3 , на підставі Договору купівлі-продажу. Цей договір (№ 1-0528/96) було укладено 11.09.1996 за посередництва брокера Київської Біржі Нерухомості «Джи-Ай-Пи». Згідно з умовами договору: Покупцем є ОСОБА_9 , а продавцями - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Об`єкт нерухомості: Квартира, що складається з двох житлових кімнат загальною площею 51,5 кв. м (житлова площа - 30,0 кв. м), з інвентарною вартістю 164 гривні 47 копійок.

ОСОБА_9 (спадкодавець) та Позивачка ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 13.12.1997.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_13 (син спадкодавця від шлюбу з ОСОБА_10 ). Після його смерті спадкоємицями майна 1-ї черги за правом представлення після смерті ОСОБА_9 є неповнолітні: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Їх законним представником мати - ОСОБА_3 (Відповідачка-2).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер.

Приватний нотаріус Єдігаров Е.М. 03.12.2021 завів спадкову справу № 56/2021 після смерті ОСОБА_9 за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

11.08.2022 ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Дарницький районний суд м. Києва 20.11.2023 постановив ухвалу про відмову у відкритті окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Приватний нотаріус видав свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові кошти спадкоємцям у 2023 році.

Застосовані судом норми права та мотиви суду. Оцінка доказів.

Здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи (частина перша статті 25 ЦК України).

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Суд відхиляє доводи позивачки щодо поширення режиму спільної сумісної власності на майно, набуте до 01.01.2004.

Інститут спільного проживання осіб як чоловіка і жінки було введено в національне законодавство СК України, який набрав чинності одночасно з набранням чинності ЦК України. Кодекс про шлюб та сім`ю Української РСР, який діяв до 01 січня 2004 року, таких положень не містив (постанова Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 546/912/16-ц).

Спірна квартира була придбана ОСОБА_9 11.09.1996.

До сімейних відносин, які існували до цієї дати, норми Сімейного кодексу України не застосовуються.

Спори про поділ майна осіб, які жили однією сім`єю, але не перебували у зареєстрованому шлюбі до 2004 року, мають вирішуватися згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України «Про власність». Відповідно до цієї норми, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін (постанова Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-135цс13).

Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що за час проживання однією сім`єю вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, робили ремонт у спірній квартирі та купували меблі. У позові позивачка зазначила, що факт її проживання зі спадкодавцем без реєстрації шлюбу у період з 1990 року до реєстрації ними шлюбу (13.12.1997) можуть підвердити свідки (сусіди). Однак ні у позові, ні в інших поданих стороною заявах позивачка не зазначила осіб, які можуть надати показання як свідки та не заявляла суду клопотань про допит свідків.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Позивачка не надала належних та допустимих доказів спільної участі коштами або працею у придбанні спірної квартири. Матеріали справи не містять жодних письмових доказів особистої фінансової участі позивачки в придбанні спірного нерухомого майна.

Крім того, суд враховує, що у період з 1990 року ОСОБА_9 юридично перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_16 , який було розірвано лише 05.01.1995. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Неможливо встановити факт спільного проживання однією сім`єю між особами, якщо на момент такого проживання один із них перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою особою (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 759/4569/18).

У договорі купівлі-продажу спірної квартири від 11.09.1996 зазначено, що покупець проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає місцю реєстрації його першої дружини. Ця обставина спростовує доводи позивачки про спільне проживання зі спадкодавцем за адресою спірної квартири у вказаний період.

Суд не приймає визнання позову відповідачем-1. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина четверта статті 206 ЦПК України). Визнання позову відповідачем-1 порушує майнові права відповідачки-2 та її малолітніх дітей на спадкове майно.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому ці витрати залишаються за позивачкою.

Щодо розподілу інших судових витрат суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів (пункт 3 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача (пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України).

Суд ухвалою від 12.08.2024 за клопотанням позивачки витребував від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» інформацію про власника квартири АДРЕСА_3 . КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надало суду запитувану інформацію та повідомило про необхідність оплати вартості послуг, надавши квитанцію на суму 197,58 грн.

У випадках, коли сума витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 140 ЦПК України).

Зважаючи на повну відмову у задоволенні позову, витрати на витребування доказів підлягають стягненню з позивачки на користь БТІ.

Керуючись нормами ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку квартири в порядку спадкування за законом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (код ЄДРПОУ 03359836, рахунок НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані з витребуванням доказів, у розмірі 197 (сто дев`яносто сім) гривень 58 копійок.

Позивачка ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 .

Відповідач-1 ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_5 .

Відповідачка-2 ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суд підписує повне рішення без його проголошення. Учасники справи заявили клопотання про розгляд справи 01.06.2026 за їх відсутності. Судовий розгляд справи після 01.06.2026 здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 24.07.2026.

Суддя В.М. Маркєлова