Ухвала суду № 138486683, 25.07.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/4141/26

Провадження № 1-кс/317/438/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 у кримінальному провадженні за №12026082230000530, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, який має вищу освіту, не має на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей, перебуває на посаді пиляра лісопильного відділення маскувального взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенанта поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Клопотання обгрунтовано тим, що ОСОБА_5 перебуваючи на посаді пиляра лісопильного відділення маскувального взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на придбання та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч вимогам законодавства, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, 05.07.2026 у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, поблизу села Григорівка Запорізького району Запорізької області, знайшов металеву банку з речовиною, яку будучи особою, обізнаною з типом та характеристиками вибухових речовин, ідентифікував як пластичну вибухову речовину на основі гексогену, після чого забрав її та в подальшому зберігав при собі. Таким чином, ОСОБА_5 вчинив придбання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу шляхом привласнення знайденого, та розпочав її незаконне зберігання.

Після чого, 23.07.2026 не пізніше 12:00 год. ОСОБА_5 , зберігаючи незаконно придбану раніше вибухову речовину при собі, помістив її до картонної коробки та переніс зазначене упакування з вибуховою речовиною до приміщення відділення Нової Пошти №1 за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с-ще Балабине, вул. Миру, буд. 17, де в подальшому був виявлений працівниками поліції. Таким чином, ОСОБА_5 здійснив носіння вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

23.07.2026 близько 12:00 год. у приміщенні відділення Нової Пошти №1 за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с-ще Балабине, вул. Миру, буд. 17, на підставі положень ст.ст. 32, 34, 35 Закону України «Про Національну поліцію», співробітниками поліції в ході проведення поверхневої перевірки ОСОБА_5 виявлено металеву банку із пластичною вибуховою речовиною на основі гексогену.

У подальшому, 23.07.2026 у період часу з 15:22 год. по 15:47 год. проведено огляд місця події у приміщенні відділення Нової Пошти №1 за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с-ще Балабине, вул. Миру, буд. 17, в ході якого у ОСОБА_5 вилучено металеву банку, у якій згідно висновку експерта від 24.07.2026 №СЕ-19/108-26/14165-ФХВР міститься пластична вибухова речовина на основі гексогену, масою 249,654 г, яка здатна до вибухового перетворення.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, тобто у придбанні, зберіганні та носінні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Причетність ОСОБА_5 , до вчинення даного кримінального правопорушення, в повному обсязі підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування до ОСОБА_9 більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти зазначеним ризикам, у зв`язку з чим існує необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з правом внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120 грн.

У судовому засідання слідчий та прокурор доводи клопотання підтримали у повному обсязі, просили клопотання задовольнити.

Слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави у розмірі 266240 гривень.

Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_6 , заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків. Висловив думку про можливість внесення підозрюваним застави у розмірі 133120 грн.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши доводи слідчого та прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082230000530 від 23.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

23.07.2026 о 18 год. 51 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.07.2026.

24.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом старшого оперуповноваженого СКП ВРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 ; протоколом огляду місця події у приміщенні відділення Нової Пошти №1 за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с-ще Балабине, вул. Миру, буд. 17 від 23.07.2026; висновком експерта від 24.07.2026 №СЕ-19/108-26/14165-ФХВР; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 23.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.07.2026; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 23.07.2026; повідомленням про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України; іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Перевіряючи доводи слідчого та прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що заявлені ризики об`єктивно існують.

Так, ризик переховування підозрюваного від суду, що передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному в разі доведення його вини у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та може спонукати його до ухилення від суду. За вчинення злочину за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, у разі доведеності його вини, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Отже слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним, з огляду на наступне.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, будучи військовослужбовцем, який зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, в період воєнного стану підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти громадської безпеки.

Крім того слідчий суддя враховує, що відповідно до службової характеристики наявної в матеріалах кримінального провадження підозрюваний ОСОБА_5 не здатний критично оцінювати свої дії та не намагається прийняти обґрунтовані рішення, а також те, що ОСОБА_5 , раніше (10.07.2026) повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 12026082230000389 від 23.05.2026 у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 263 КК України)

Зазначене у своїй сукупності свідчить про наявність ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, у випадку не застосування відносно ного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній може знову вчинити новий злочин, зокрема передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.

Вказане свідчить, про існування ризику того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, в даному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як встановлено приписами ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв?язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини та утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, які були застосовані до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа а також наявність вагомих доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Аналізуючи наведені вище обставини, слідчим суддею встановлено що ті докази, про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що містяться в матеріалах кримінального провадження на момент розгляду даного клопотання, є вагомими та в достатній мірі підтверджують обґрунтованість підозри.

Більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 з наступних підстав: неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те, що підозрюваний зобов`язується не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні; неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що за умови не перебування під вартою зможе порушувати вказаний запобіжний захід та саме ця підстава виключає необхідну міру контролю за поведінкою підозрюваного, що в свою чергу дасть останньому можливість переховуватися від правосуддя, органу досудового розслідування та суду, також при цьому слідчий суддя враховує те, що підозрюваний буде зобов`язаний перебувати за місцем своєї реєстрації, що в даному випадку є територією іншої області, а саме м. Київ, тому на думку слідчого судді виключить необхідну міру контролю за поведінкою підозрюваного, що також дасть останньому можливість переховуватися від правосуддя, органу досудового розслідування та суду, та вчиняти нові кримінальні правопорушення; неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що не було звернень із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу.

Зазначене свідчить про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу окрім тримання під вартою не зможе нівелювати вказані ризики та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обставин, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Стосовно тверджень захисника про відсутність ризиків суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 177 КПК України фактично встановлено дві мети застосування запобіжного заходу: забезпечення виконання обвинуваченим або підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити дії, перелік яких наведений в пунктах 1-5 цієї статті.

Аналізуючи зазначені правові норми, суд констатує, що ризик вчинення особою зазначених вище дій фактично має оцінюватись в контексті їх вірогідності з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження та особи кожного обвинуваченого або підозрюваного. В разі встановлення підвищеної вірогідності такої поведінки особи, що передбачена в п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризик можна вважати таким, що має місце. Тобто така категорія як «ризик» сама по собі містить критерій вірогідності та, відповідно, може бути лише припущенням. Фактичне вчинення таких дій особою тягне за собою конкретні кримінально-правові наслідки.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доведеним наявність зазначених вище ризиків та не може погодитись з доводами захисника.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

При вирішенні питання про визначення застави, слідчий суддя, враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якого слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як передбачено ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України застава визначається залежно від ступеня тяжкості кримінального правопорушення.

Отже, визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст. 178, 182 КПК України.

Аналізуючи заявлений у письмовому клопотанні розмір застави, який слідчий просить визначити у розмірі: «80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120 грн.», слідчий суддя констатує наявність невизначеності органу досудового розслідування у письмовому клопотанні у розмірі застави, оскільки у клопотанні міститься протиріччя у розмірі застави. Так, слідчий просить визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 грн. (80х3328 грн. =266240,00 грн.) в той же час зазначаючи такий розмір 133120 грн.

Проте, враховуючи, що у судовому засіданні слідчий просив визначити розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а прокурор просив визначити розмір застави у розмірі 266240,00 грн., слідчий суддя приходить до висновку про те, що такий розмір застави є максимальним та непомірно великим.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, співставивши існуючі ризики, характер інкримінованого кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом виконання процесуальних обов`язків, особу підозрюваного, стан його здоров`я, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2026 складає 3328,00 грн., вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 грн. 00 коп. (3328,00 грн. х 40 = 133120,00 грн.).

З огляду на наведене клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 у кримінальному провадженні за №12026082230000530, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Запорізькому слідчому ізоляторі на 60 днів з моменту затримання, а саме до 20.09.2026 до 18 год. 51 хв. включно.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 відраховувати з моменту фактичного затримання 23.07.2026 з 18 год. 51 хв.

Термін дії ухвали до 20.09.2026 до 18 год. 51 хв. включно.

Визначити заставу у розмірі 133120 грн. 00 коп. (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень 00 копійок), що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01.01.2026, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: отримувач ТУ ДСА України в Запорізькій області, код у ЄДРПОУ 26316700, рахунок UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу застава ОСОБА_5 , єдиний унікальний номер справи 317/4141/26, Запорізький районний суд Запорізької області.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладаються наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора за першим викликом;

2) не відлучатися за межі населеного пункту де він постійно проживає (дислокації військової частини де проходить службу) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи, в тому числі при не офіційному працевлаштуванні;

4) утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Уповноваженій службовій особі місця тримання під вартою після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1