Ухвала суду № 138486452, 24.07.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4051/23

Провадження № 1-кп/0203/265/2026

УХВАЛА

іменем України

24 липня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі колегії суддів:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023040000000480 від 06.07.2023 року, № 12022041030002359 від 08.12.2022 року стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Центрального районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_8 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені у п. п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час застосування та подальшого продовження запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання. Послався на тривалість судового розгляду, недоведеність ризиків, просив розглянути питання про застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав захисника, зазначив, що ризики ґрунтуються на припущеннях, посилання прокурора на можливість знищення речових доказів та впливу на свідків вважав абсурдним. Просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора, ризики, про наявність яких зазначив останній, вважав необґрунтованими та недоведеними. Просив змінити запобіжний захід на більш м`який або вирішити питання застосовування альтернативного запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав захисника, просив врахувати тривале тримання під вартою та безальтернативність запобіжного заходу.

Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинувачених переховуватись від суду існує, оскільки і ОСОБА_8 , і ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, і з врахуванням тяжкості пред`явленого обвинувачення і суворості покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності їх вини, обвинувачені можуть змінити місце фактичного мешкання, перетнути державний кордон поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України, тому реально існує обґрунтований ризик, що вони будуть переховуватися від суду.

Також, зважаючи на триваючу збройну агресію РФ проти України та надзвичайну суспільну небезпеку державної зради в умовах воєнного стану, існують обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачені можуть вчинити нові протиправні діяння проти основ національної безпеки. Зазначені обставини свідчать про реальність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту про те, що матеріали провадження не містять доказів на підтвердження винуватості обвинувачених, не можуть бути взяті до уваги, оскільки на даному етапі судового розгляду не оцінюються докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, суд лише визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Тривалість судового розгляду в даному випадку не спростовує необхідність продовження обраного запобіжного заходу, а викликана складністю кримінального провадження, суспільним інтересом до злочину, великим обсягом доказів, що належить дослідити, процесуальною поведінкою учасників кримінального провадження, зміною складу суду, що об`єктивно узгоджується з критеріями розумності строків кримінального провадження, визначеними ст. 28 КПК України, та саме по собі не утворює підстав для звільнення з-під варти та не свідчить про неможливість подальшого застосування даного виду запобіжного заходу.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_9 на відсутність ризиків знищення речових доказів та незаконного впливу на свідків є безпідставним, оскільки прокурором в обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу про наявність вказаних ризиків не зазначалось.

Суд вважає, що наявні ризики, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінальних правопорушень, характер та обставини протиправних діянь, в яких обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , їх особистість,виправдовують продовження раніше обраного відносно обвинувачених запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою враховано вік, стан здоров`я та соціально-побутові характеристики обвинувачених. Доказів, які б об`єктивно виключали можливість утримання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під вартою, суду не надано.

Доводи сторони захисту про можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, яким є тримання під вартою.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність продовжити обвинуваченим тримання під вартою строком на 60 днів.

У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 111 КК України.

Суд, враховуючи перелічені вище підстави вважає, що альтернативний запобіжний захід у виді застави не зможе гарантувати належну поведінку обвинувачених, тому не визначає розмір застави у вказаному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 199, 331, 369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21 вересня 2026 року включно.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21 вересня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення, а обвинуваченим - з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Суддя: ОСОБА_2

Суддя: ОСОБА_3