Ухвала суду № 138486225, 21.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/7900/26

Номер провадження 1-кп/201/855/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 , ОСОБА_6 передбачених ст. 194 КПК України обов`язків, подані під час підготовчого провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному 27 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110002533 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хорол Хорольського району Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 27 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110002533 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

На стадії підготовчого провадження прокурором ОСОБА_3 подані клопотання про продовження строку дії покладених на обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків.

В обґрунтування доводів про продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, прокурор ОСОБА_3 посилалася на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні у воєнний час тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що налічує багато епізодів, за обставин детально викладених в обвинувальному акті.

Ухвалою слідчого судді до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

31 березня 2026 року обвинувачений ОСОБА_4 був звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі 199 680 гривень.

Запобіжний захід у вигляді застави не скасований, не змінений та продовжує діяти.

За наявності обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на переконання прокурора, продовжують існувати враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються наступним.

Зокрема, ОСОБА_4 може вчинити спроби переховування від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як тяжкість покарання за інкримінований злочин.

На підтвердження існування ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_4 незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні вказує кількість епізодів крадіжок, і відповідно свідків та потерпілих, анкетні відомості яких обвинуваченому відомі і які ще не допитані судом.

Тим більше, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є актуальним з огляду на кількість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_4 епізодів злочинної діяльності, що свідчить про системний характер протиправних дій останнього.

За наведених обставин, прокурор клопочить про продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 2 місяці обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися з міста Дніпра без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи або навчання; здати на зберігання паспорт (и) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

В обґрунтування доводів про продовження на обвинуваченого ОСОБА_6 передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, прокурор ОСОБА_3 посилалася на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні у воєнний час тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що налічує багато епізодів, за обставин детально викладених в обвинувальному акті.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 02 березня 2026 року до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді застави з покладенням передбачених ст. 194 КПК України обов`язків.

Запобіжний захід у вигляді застави не скасований, не змінений та продовжує діяти.

За наявності обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на переконання прокурора, продовжують існувати враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються наступним.

Зокрема, ОСОБА_6 може вчинити спроби переховування від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як тяжкість покарання за інкримінований злочин.

На підтвердження існування ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_6 незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні

вказує кількість епізодів крадіжок, і відповідно свідків та потерпілих, анкетні відомості яких обвинуваченому відомі і які ще не допитані судом.

Тим більше, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є актуальним з огляду на кількість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 епізодів злочинної діяльності, що свідчить про системний характер протиправних дій останнього.

За наведених обставин, прокурор клопочить про продовження покладених на обвинуваченого строком на 2 місяці обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися з міста Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подані нею клопотання та просила їх задовольнити з викладених підстав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення та просила відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування правової позиції посилалася на те, що заявлені прокурором ризики є недоведеними, зокрема, ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому провадженні має підтверджуватися наявністю відповідних заяв від вказаних осіб про здійснення такого впливу, яких не існує, ризик продовження інкримінованого правопорушення є необґрунтованим, адже цей злочин є закінченим і продовжити його неможливо, а інших відомостей про те, що її підзахисний ОСОБА_4 готується до вчинення нового злочину прокурором не надано. Обґрунтовувати ризик втечі лише тяжкістю покарання сторона захисту вважала недостатнім, до того ж зауважила, що її підзахисний жодного разу не допустив неявки до слідчого та суду.

Стосовно продовження покладених на ОСОБА_4 обов`язків, вказала, що її підзахисний на етапі досудового розслідування здав свій закордонний паспорт, і прокурор про це знає, обов`язок не виїжджати за межі міста Дніпра саме у військовий час вважала неаргументованим.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав правову позицію свого захисника ОСОБА_5 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 заперечував проти клопотання сторони обвинувачення та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх доводів посилався на те, що об`єктивно він не може погодитися з доводами сторони обвинувачення стосовно обов`язку прибувати до суду за кожною вимогою, адже ст. 194 КПК України такий обов`язок не передбачений.

Стосовно змісту поданого прокурором клопотання, посилався на те, що це клопотання є формальним і не містить будь-якого аналізу та перевірки наявності існуючих ризиків щодо його підзахисного, і є нічим іншим, як штампуванням попереднього.

Тим більше, його підзахисний співпрацював зі слідством та надав відносно себе викривальні покази щодо вчинення ним 10 епізодів крадіжки. Водночас, підтвердив, що викривальні покази ОСОБА_6 надав слідчому після пред`явлення йому повідомлення про підозру у скоєнні одного епізоду крадіжки, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та звільнення у зв`язку із внесенням застави.

До того ж, захисник стверджував, що його підзахисний самостійно припинив злочинну діяльність та добровільно відмовився від подальшого вчинення злочинів, втім, об`єктивно це перевірити неможливо.

Стверджував про те, що його підзахисний готовий до укладання угоди про визнання винуватості с прокурором та прагне сприяти розгляду цієї справи у найкоротший термін, про що сторона захисту повідомила стороні обвинувачення. Заявлені потерпілими до його підзахисного цивільні позови вони будуть намагатися відшкодувати.

Додав, що його підзахисний демонструє належну процесуальну поведінку, має позитивні характеристики, міцні соціальні зв`язки і є студентом вищого учбового закладу.

За таких обставин, вважав, що заявлені стороною обвинувачення ризики є необґрунтованими, а тому підстави для задоволення поданого прокурором клопотання відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав правову позицію захисника ОСОБА_7 .

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження покладених на обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 передбачених ст. 194 КПК України обов`язків, а також заперечення сторони захисту, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Частиною 7 статті 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

В силу ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тобто, з моменту внесення застави, обвинувачений є особою відносно якої у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Положеннями КПК України не визначено конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави.

Згідно зі ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді застави, продовжує діяти до підстав, визначених ст. 203 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Так, відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 26 лютого 2026 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 331 200 гривень.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2026 року задоволено частково апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , скасовано ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 26 лютого 2026 року, постановлено нову ухвалу, якою до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 квітня 2026 року з визначенням застави в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 199 680 гривень з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

31 березня 2026 року обвинувачений ОСОБА_4 був звільнений з-під варти з Державної установи «Дніпровської установи виконання покарань (№4)» у зв`язку із внесенням застави у розмірі 199 680 гривень.

Запобіжний захід у вигляді застави не скасований, не змінений та продовжує діяти.

Ухвалою Соборного районного суду міста від 23 червня 2026 року на обвинуваченого ОСОБА_4 покладені передбачені ст. 195 КПК України обов`язки: не відлучатися з міста Дніпра без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в України, строком на 2 місяці до 21 серпня 2026 року.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 передбачених ст. 194 КПК України обов`язків з огляду на вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, суд виходить з того, що підставою для продовження строку дії покладених обов`язків є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та запобіжний захід у вигляді застави не скасований.

Так, ОСОБА_4 висунуте обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (28 епізодів) у період воєнного стану за обставин детально викладених в обвинувальному акті.

Розглядаючи доводи прокурора про доцільність продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 передбачених ст. 194 КПК України обов`язків, суд не вирішуючи наперед питання щодо доведеності чи недоведеності винності обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, вважає, що, в даному випадку, є обов`язкова умова conditionsinequanon правомірності затримання, а саме обґрунтована підозра, що обвинувачений вчинив злочини, що, на думку суду, підтверджується скеруванням до суду обвинувального акту.

Отже, у даному випадку, клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 передбачених ст. 194 КПК України обов`язків вирішується під час підготовчого провадження, тобто на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання припинила існувати і на заміну їй було висунуте обвинувачення.

Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акту шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, при вирішенні питання про необхідність продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 передбачених ст. 194 КПК України обов`язків на стадії судового провадження вирішальним є питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи наявність існування наведених прокурором ризиків, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення у повній мірі доведена висока ступінь ймовірності можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від суду і вчинити інше кримінальне правопорушення, виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду.

При розгляді питання про доцільність застосування/продовження запобіжного заходу судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

При цьому, суд зважає на конкретні обставини та характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину який налічує 28 епізодів, що свідчить про систематичність злочинної діяльності, а також загальний розмір завданої потерпілим матеріальної шкоди, яка складає 2 355 583 гривень 19 копійок.

До того ж, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не одружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований і працевлаштований ніколи не був, законного джерела доходу не має, перебуває на утриманні своєї матері-інваліда 3 групи, має зареєстроване та постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, інвалідності не має, що у сукупності свідчить про наявність у нього певних соціальних зв`язків, втім, ці обставини існували у житті ОСОБА_4 і на момент інкримінованого злочину і не стали відповідним стримуючим фактором протиправної поведінки останнього, а відтак, не можуть повністю нівелювати існуючий ризик можливих спроб обвинуваченого переховуватись від суду.

Тож, не беручи до уваги виключно саму по собі тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання винуватим, суд виходить з сукупності встановлених обставин та даних про особу обвинуваченого, наведених у цьому рішенні, які дають достатні підстави дійти висновку про існування ризику можливих спроб ОСОБА_4 переховуватися від суду.

Перевіряючи наявність передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення, насамперед, суд зважає на систематичний характер та кількість інкримінованих останньому епізодів крадіжки (28), а також ураховує і той факт, що обвинувачений ніколи не був працевлаштований і не має законного джерела доходу, перебуваючи на утриманні своєї матері, яка є інвалідом 3 групи, обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, що у сукупності є тими обставинами, які очевидно свідчать про схильність ОСОБА_4 до вчинення протиправної поведінки з метою отримання грошових коштів у такий спосіб та наявність ризику можливих спроб останнього вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає продовження існування цих ризиків доведеним у повному обсязі.

Оцінюючи доводи сторони захисту про недоведеність заявлених прокурором ризиків, суд виснує, що такі доводи є непереконливими з мотивів викладених вище, про що вже зазначалось у попередньому судовому рішенні.

До того ж, при розгляді клопотання стороною захисту не були спростовані висновки суду, а також не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність встановлених судом ризиків при застосуванні запобіжного заходу в межах цього провадження, а належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 забезпечена саме дієвістю визначеної застави.

Поряд із цим, під час розгляду клопотання, суд не може врахувати доводи прокурора про наявність передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати позапроцесуальний вплив на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, з підстав відсутності достатнього обґрунтування на підтвердження існування цього ризику, про що вже було визначено у попередньому судовому рішенні.

При цьому, жодних нових мотивів або ж обґрунтувань існування цього ризику прокурором не наведено, а тому доводи сторони захисту в цій частині є слушними.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України наступних обов`язків: не відлучатися з міста Дніпра без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, строк дії яких продовжити до 18 вересня 2026 року.

Водночас, клопотання прокурора в частині покладення на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язку прибувати за кожною вимогою до суду не відповідає положенням ч. 5 ст. 194 КПК України, яка не передбачає такого обов`язку.

Відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 02 березня 2026 року до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

03 березня 2026 року обвинувачений ОСОБА_6 був звільнений з-під варти з Державної установи «Дніпровської установи виконання покарань (№4)» у зв`язку із внесенням застави у розмірі 266 240 гривень.

Запобіжний захід у вигляді застави не скасований, не змінений та продовжує діяти.

Ухвалою Соборного районного суду міста від 23 червня 2026 року на обвинуваченого ОСОБА_6 покладені передбачені ст. 195 КПК України обов`язки: не відлучатися з міста Кривий Ріг Дніпропетровської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, строком на 2 місяці до 21 серпня 2026 року.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 передбачених ст. 194 КПК України обов`язків, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, суд виходить з того, що підставою для продовження строку дії покладених обов`язків є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та запобіжний захід у вигляді застави не скасований.

Розглядаючи доводи прокурора про доцільність продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 передбачених ст. 194 КПК України обов`язків, суд не вирішуючи наперед питання щодо доведеності чи недоведеності винності обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, вважає, що, в даному випадку, є обов`язкова умова conditionsinequanon правомірності затримання, а саме обґрунтована підозра, що обвинувачений вчинив злочини, що, на думку суду, підтверджується скеруванням до суду обвинувального акту.

Отже, у даному випадку, клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 передбачених ст. 194 КПК України обов`язків вирішується під час підготовчого провадження, тобто на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання припинила існувати і на заміну їй було висунуте обвинувачення.

Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акту шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, при вирішенні питання про необхідність продовження покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 передбачених ст. 194 КПК України обов`язків на стадії судового провадження вирішальним є питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду.

При розгляді питання про доцільність застосування/продовження запобіжного заходу судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

При цьому, суд зважає на конкретні обставини та характер інкримінованого ОСОБА_6 злочину який налічує 11 епізодів, що свідчить про систематичність злочинної діяльності, а також загальний розмір завданої потерпілим матеріальної шкоди, яка складає 1 643 977 гривень.

До того ж, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не одружений, має постійне місце проживання, перебуває на утриманні у батьків, є студентом Державного університету економіки та технологій, має позитивні характеристики за місцем проживання та навчання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, інвалідності не має, що у сукупності свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків, втім, ці обставини існували у житті ОСОБА_6 і на момент інкримінованого злочину і не стали відповідним стримуючим фактором протиправної поведінки останнього, а відтак, не можуть повністю нівелювати існуючий ризик можливих спроб обвинуваченого переховуватись від суду.

Тож, не беручи до уваги виключно саму по собі тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання винуватим, суд виходить з сукупності встановлених обставин та даних про особу обвинуваченого, наведених у цьому рішенні, які дають достатні підстави дійти висновку про існування ризику можливих спроб ОСОБА_6 переховуватися від суду.

Перевіряючи наявність передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_6 вчинити інше кримінальне правопорушення, насамперед, суд зважає на систематичний характер та кількість інкримінованих останньому епізодів крадіжки (11), а також ураховує і той факт, що обвинувачений офіційно не працевлаштований і не має законного джерела доходу, , обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, що у сукупності є тими обставинами, які очевидно свідчать про схильність ОСОБА_6 до вчинення протиправної поведінки з метою отримання грошових коштів у такий спосіб та наявність ризику можливих спроб останнього вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає продовження існування цих ризиків доведеним у повному обсязі.

Оцінюючи доводи сторони захисту про недоведеність заявлених прокурором ризиків, суд виснує, що такі доводи є непереконливими з мотивів викладених вище.

До того ж, при розгляді клопотання стороною захисту не були спростовані висновки суду, а також не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність встановлених слідчим суддею ризиків при застосуванні запобіжного заходу в межах цього провадження, а належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 забезпечена саме дієвістю визначеної застави.

Поряд із цим, під час розгляду клопотання, суд не може врахувати доводи прокурора про наявність передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_6 здійснювати позапроцесуальний вплив на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, з підстав відсутності достатнього обґрунтування на підтвердження існування цього ризику, про що вже було визначено у попередньому судовому рішенні.

При цьому, жодних нових мотивів або ж обґрунтувань існування цього ризику прокурором не наведено, а тому доводи сторони захисту в цій частині є слушними.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України наступних обов`язків: не відлучатися з міста Кривий Ріг Дніпропетровської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, строк дії яких встановити до 18 вересня 2026 року.

Водночас, клопотання прокурора в частині покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язку прибувати за кожною вимогою до суду не відповідає положенням ч. 5 ст. 194 КПК України, яка не передбачає такого обов`язку. Тож в цій частині доводи захисника ОСОБА_7 є слушними.

До того ж, з огляду не те, що суд дійшов висновку про недоведеність стороною обвинувачення ризику можливих спроб ОСОБА_6 незаконно впливати на потерпілих та свідків, покладення на обвинуваченого обов`язку утримуватись від спілкування з вказаними особами у цьому провадженні є недоцільним.

З іншими доводами сторони захисту щодо відсутності підстав для продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 наведених вище обов`язків, суд не погоджується і відхиляє з наведених у цьому рішенні підстав.

Тож, за наведених обставин, подане прокурором ОСОБА_3 клопотання про продовження на 2 місяці строку дії покладених на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 передбачених ст. 194 КПК України обов`язків є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 194, 199, 202-203, 315, 369-372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 передбачених ст. 194 КПК України обов`язків задовольнити частково.

Продовжити на 2 (два) місяці строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків: не відлучатися з міста Дніпра без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків встановити до 18 вересня 2026 року.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 передбачених ст. 194 КПК України обов`язків задовольнити частково.

Продовжити на 2 (два) місяці строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 прибувати передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків: не відлучатися з міста Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків встановити до 18 вересня 2026 року.

Роз`яснити кожному з обвинувачених, що у разі не з`явлення їх за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ними про причини своєї неявки, або порушення ними обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.

Строк дії ухвали про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України закінчується о 00 години 00 хвилин 19 вересня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 09 годині 00 хвилин 23 липня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1