Ухвала суду № 138485653, 24.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/39313/25

УХВАЛА

24 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши заяву представника позивача, подану відповідно до статті 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі №420/39313/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО117828 від 03.11.2025 станом на 05.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

Це рішення суду набрало законної сили 23 квітня 2026 року.

23 квітня 2026 року судом видано виконавчий лист №420/39313/25.

14.07.2026 до суду надійшла подана представником позивача заява, в якій він просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року по справі №420/39313/25, починаючи з 08 червня 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати ОСОБА_1 в повному обсязі суму пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року по справі №420/39313/25, починаючи з 08 червня 2026 року.

Заява умотивована тим, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року по справі №420/39313/25 відповідачем 01 червня 2026 року було проведено перерахунок пенсії позивача, згідно з яким розмір його пенсії склав 25950,00 грн.

Водночас у липні 2026 року позивачу фактично виплачено пенсію у розмірі 18077,86 грн. замість належних 25950,00 грн, що підтверджується наданою відповідачем довідкою про доходи пенсіонера від 10.07.2026 №2982.

З посиланням на викладене, представник позивача висновує, що недоплата пенсії у липні 2026 року в розмірі 7872,14 грн. підтверджує невиконання відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі №420/39313/25.

Ухвалою від 20.07.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі № 420/19558/21 та вирішено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідача зобов`язано надати до суду документально підтверджені відомості про здійснений ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі №420/39313/25 перерахунок пенсії, нарахування різниці між нарахованим та фактично виплаченим розміром, виплату нарахованої різниці.

24.07.2026 відповідач надав заяву та окремі докази.

У заяві зазначив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 по справі № 420/39313/25, яке набрало законної сили 23.04.2026, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 і сума доплати пенсії з урахуванням фактично виплачених сум склала 648070,67 грн.

Розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становив 25950,00 грн.

Частина нарахованої доплати пенсії за рішенням суду по справі 420/39313/25 від 23.03.2026 зарахована на картковий рахунок ОСОБА_1 в сумі 936,00 грн (поточна заборгованість) і 132,00 грн (відкладена заборгованість) за рахунок виділених асигнувань додатковими відомостями в червні 2026 року.

Станом на день подання даної заяви до суду, залишок невиплаченої заборгованості за рішенням суду від 23.03.2026 по справі № 420/39313/25 становить - 654874,81 грн., який обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.

Також відповідач зазначив, що для отримання стягнутих з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області коштів, Позивачу необхідно звернутися з відповідною заявою до органу Казначейства, а тому запити щодо виділення коштів на погашення заборгованості Головним управлінням до Пенсійного фонду України не направлялись.

Вирішуючи заяву, подану позивачем у порядку ст.383 КАС України, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частинами 2, 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року Європейський суд з прав людини зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України», nо.38773/05, від 26.07.2012 року).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України»).

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 по справі № 420/39313/25, яке набрало законної сили 23.04.2026, Головним управлінням у червні 2026 року проведено з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в результаті здійснення зазначеного перерахунку пенсія ОСОБА_1 визначена в розмірі 25950,00 грн, а сума доплати пенсії з урахуванням фактично виплачених сум склала 648070,67 грн.

У липні 2026 року позивачу виплачено пенсію у розмірі 18077,86 грн, у той час як надані сторонами протоколи перерахунку пенсії свідчать про те, що її розмір становить 25950,00 грн.

Пояснень причин виплати у липні перерахованої пенсії у меншому розмірі, ніж визначена при виконанні рішення суду, відповідач не надав.

Водночас, наведене не може слугувати безсумнівною підставою для висновку, що вказані дії учинені відповідачем протиправно і при виконанні Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 по справі № 420/39313/25.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 по справі №420/39313/25 було зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019.

Цим рішенням не визнавалось право позивача на отримання конкретного розміру пенсії, як і покладався на відповідача обов`язок виплачувати такий розмір на майбутнє.

Позивач не заперечує, що відповідач провів перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО117828 від 03.11.2025 станом на 05.03.2019, визначив новий розмір пенсії та суму доплати, себто різниці між фактично виплаченою та перерахованою пенсією за період до виконання судового рішення.

При цьому позивач не посилається в заяві на неправильність визначеного відповідачем розміру пенсії або невиплату суми доплати.

Виходячи із змісту заяви, позивач убачає протиправність дій відповідача виключно у виплаті після здійсненого пере у липні 2026

Виходячи із змісту заяви, позивач убачає протиправність дій відповідача виключно у тому, що після здійсненого у червні 2026 року перерахунку відповідач у липні 2026 року виплатив позивачу пенсію у меншому розмірі.

Однак такі дії щодо виплати пенсії у іншому розмірі, ніж визначений самим відповідачем на виконання рішення суду у цій справі, вчинені ним після виконання рішення суду, а отже свідчать про виникнення між сторонами нового спору.

У зв`язку з цим суд зазначає, що потреба у постановлені судом окремої ухвали за наслідком розгляду поданої в порядку статті 383 КАС України заяви може бути зумовлена виключно діями або бездіяльністю, що свідчать про умисне ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення або виконання його у спосіб, який суперечить установленому судом.

У даному випадку рішення суду виконано, чого позивач не спростовує, однак вже після виконання рішення суду відповідачем вчинені дії, які ймовірно порушують права та інтереси позивача на отримання належного пенсійного забезпечення, проте такі дії відповідача не охоплювались предметом спору у цій справі, а відтак і не підлягають судовому контролю.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви у порядку ст. 383 КАС України.

Керуючись ст. 248, 256, 295, 383 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача, подану відповідно до статті 383 КАС України в адміністративній справі №420/39313/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.С. Пекний