Ухвала суду № 138485405, 24.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 липня 2026 року Справа 160/24792/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду у справі №160/24792/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа №160/24792/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

21.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, в якій він просить суд:

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк, звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 року по справі №160/24792/25;

- у разі неподання Військовою частиною НОМЕР_1 звіту у встановлений судом строк, накласти штраф у сумі від 20 до 40 р.п.м. для працездатних осіб.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 року по справі №160/24792/25 не виконано Військовою частиною НОМЕР_1 в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням травми, пов`язаної з захистом Батьківщини за періоди з 13.05.2022 року по 17.05.2022 року, з 19.05.2022 року по 24.05.2022 року, з 24.05.2022 року по 07.06.2022 року, з 07.06.2022 року по 14.06.2022 року, з 05.07.2022 року по 19.07.2022 року, з 10.10.2022 року по 25.10.2022 року, з 01.11.2022 року по 11.11.2022 року, з 11.11.2022 року по 28.11.2022 року, з 28.11.2022 року по 12.12.2022 року, з 12.12.2022 року по 26.12.2022 року з урахуванням раніше виплачених сум, тому просить суд задовольнити заявлені вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 року призначено заяву до розгляду у порядку письмового провадження (без виклику учасників справи) за наявними у справі матеріалами 29.04.2026 року. Також вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу строк до 28.04.2026 року для надання до суду пояснень щодо цієї заяви

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року по справі № 160/24792/25. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 відповідно до 382 КАС України подати у двомісячний термін з моменту отримання цієї ухвали суду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року по справі № 160/24792/25.

23.07.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Військової частини НОМЕР_1 надійшов письмовий звіт про виконання судового рішення по адміністративній справі №160/24792/25, в якому відповідач просить суд прийняти звіт. Так, відповідач зазначив, що в рамках виконання рішення суду в даній справі Військовою частиною НОМЕР_1 проведено перерахунок додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року ОСОБА_1 та нараховано всього 70 000,00 грн. до виплати. Станом на сьогодні, Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено всі можливі дії для добровільного виконання рішення, однак у зв`язку із тим, що фінансування військової частини НОМЕР_1 здійснюється за рахунок коштів з державного бюджету та проводиться в установленому порядку, рішення не виконано. Посадовими особами Військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 виконано всі можливі дії щодо добровільного виконання рішення, а саме: на підставі рішення, начальником фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 складено розрахунок коштів необхідних для виконання рішення; на підставі зазначеного розрахунку, командуванням Військової частини НОМЕР_1 складено та подано до ІНФОРМАЦІЯ_1 -штурмових військ України основну заявку - розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 . Із додатку 2 до вказаних основних заявок розрахунків вбачається, що Військовою частиною НОМЕР_1 було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що необхідно виконати рішення. Разом з тим, будь-які намагання Військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 виконати рішення нівелюються тим, що на рахунок Військової частини НОМЕР_2 грошові кошти необхідні для виконання рішення, Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України не нараховуються, як того вимагає алгоритм. Відсутність коштів для виконання рішення підтверджуються листом Директора департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04.11.2024 року №220/13/9088, зі змісту якого вбачається, що військовими частинами неодноразово направлялись листи щодо виділення бюджетних призначень для виконання рішень судів з окремих питань виплати грошового забезпечення та індексацій військовослужбовцям Збройних Сил України. Однак у Міністерстві оборони України відсутній фінансовий ресурс для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800, що підтверджується випискою із рахунку станом на 01.06.2026 року та 01.07.2026 року. З огляду на викладене, просить суд прийняти звіт.

Суд розглянув звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України в порядку письмового провадження.

Так, за наслідками дослідження матеріалів справи, змісту заяви та додатків до неї, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року по справі № 160/24792/25 адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням травми, пов`язаної з захистом Батьківщини за періоди з 13.05.2022 року по 17.05.2022 року, з 19.05.2022 року по 24.05.2022 року, з 24.05.2022 року по 07.06.2022 року, з 07.06.2022 року по 14.06.2022 року, з 05.07.2022 року по 19.07.2022 року, з 10.10.2022 року по 25.10.2022 року, з 01.11.2022 року по 11.11.2022 року, з 11.11.2022 року по 28.11.2022 року, з 28.11.2022 року по 12.12.2022 року, з 12.12.2022 року по 26.12.2022 року;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманням травми, пов`язаної з захистом Батьківщини за періоди з 13.05.2022 року по 17.05.2022 року, з 19.05.2022 року по 24.05.2022 року, з 24.05.2022 року по 07.06.2022 року, з 07.06.2022 року по 14.06.2022 року, з 05.07.2022 року по 19.07.2022 року, з 10.10.2022 року по 25.10.2022 року, з 01.11.2022 року по 11.11.2022 року, з 11.11.2022 року по 28.11.2022 року, з 28.11.2022 року по 12.12.2022 року, з 12.12.2022 року по 26.12.2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погодившись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся до суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Отже, вказане рішення суду набрало законної сили 05.02.2026 року.

Однак, позивач вказує, що Військова частина НОМЕР_1 не виконала рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року в даній справі в частині зобов`язання вчинити певні дії, тому він звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Дослідивши звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду в даній справі, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Як убачається із поданого звіту відповідача, в рамках виконання рішення суду в даній справі Військовою частиною НОМЕР_1 проведено перерахунок додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року ОСОБА_1 та нараховано всього 70 000,00 грн. до виплати.

Станом на сьогодні, Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено всі можливі дії для добровільного виконання рішення, однак у зв`язку із тим, що фінансування військової частини НОМЕР_1 здійснюється за рахунок коштів з державного бюджету та проводиться в установленому порядку, рішення не виконано.

Посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 виконано всі можливі дії щодо добровільного виконання рішення, а саме: на підставі рішення, начальником фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 складено розрахунок коштів необхідних для виконання рішення; на підставі зазначеного розрахунку, командуванням Військової частини НОМЕР_1 складено та подано до ІНФОРМАЦІЯ_1 -штурмових військ України основну заявку - розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 .

Із додатку 2 до вказаних основних заявок розрахунків вбачається, що Військовою частиною НОМЕР_1 було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що необхідно виконати рішення.

Разом з тим, будь-які намагання Військової частини НОМЕР_1 виконати рішення нівелюються тим, що на рахунок Військової частини НОМЕР_2 грошові кошти необхідні для виконання рішення, Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України не нараховуються, як того вимагає алгоритм.

Відсутність коштів для виконання рішення підтверджуються листом Директора департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04.11.2024 року №220/13/9088, зі змісту якого вбачається, що військовими частинами неодноразово направлялись листи щодо виділення бюджетних призначень для виконання рішень судів з окремих питань виплати грошового забезпечення та індексацій військовослужбовцям Збройних Сил України.

Однак у Міністерстві оборони України відсутній фінансовий ресурс для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800, що підтверджується випискою із рахунку станом на 01.06.2026 року та 01.07.2026 року.

Виходячи із вищевикладеного, на даний час Військовою частиною НОМЕР_1 вжито вичерпних заходів щодо виконання рішення суду в даній справі в частині виплати позивачу нарахованої суми після здійснення перерахунку грошового забезпечення.

Таким чином, рішення суду в повному обсязі відповідачем не виконане.

Суд наголошує, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень судом встановлено, що Військова частина НОМЕР_1 не здійснила виплату перерахованої суми грошового забезпечення позивача, з підстав відсутності надходження грошових коштів на таку виплату.

Суд зазначає, що судовий контроль за виконанням судового рішення має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами його застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність поведінки суб`єкта владних повноважень, пов`язані з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Згідно з ч. 11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, звіт відповідача слід прийняти та встановити йому новий строк для подання звіту про виконання судового рішення в частині виплати позивачу перерахованого грошового забезпечення.

Водночас стосовно наявності правових підстав для накладення штрафу за невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи Верховний Суд не вбачає наявності таких підстав.

Зважаючи на те, що відповідач здійснив конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суд дійшов висновку про не можливість застосування до керівника відповідача штрафу за несвоєчасне виконання судового рішення, оскільки відсутні обставини, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, відсутня недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, яка свідчить про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду у справі №160/24792/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 09.12.2025 року в адміністративній справі №160/24792/25 в частині зобов`язання здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану - до 24.09.2026 року.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна