Рішення № 138485388, 06.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокуСправа №160/30227/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, 6, м. Луцьк, 43027, код ЄДРПОУ 13358826) в якій позивач просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в призначенні пенсії від 22.07.2025 №046150017026 ОСОБА_1 в призначенні пенсії за його заявою від 15.07.2025.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.07.2025 врахувавши період роботи: - період навчання 01.09.2000 по 07.09.2003 у Гірничому професійно-технічному училище №29 за спеціальністю «Машиніст навантажувальних машин», відповідно до диплому серія НОМЕР_2 від 26.01.2004 та довідки від 07.07.2025 №102/01- 09/130; - період проходження військової служби з 09.11.2004 по 06.10.2005, - період роботи 12.03.2018-19.03.2018, 09.07.2018-30.07.2018, 03.09.2018- 28.09.2018,08.01.2019-31.01.2019, 12.03.2019-01.04.2019, 19.08.2019-16.09.2019, 11.11.2019-11.12.2019, 10.03.2020-29.05.2020, 09.09.2020-30.09.2020, 22.10.2020- 30.12.2020, 01.05.2021-31.05.2021, 04.10.2021-18.10.2021, 07.02.2022- 18.02.2022,01.03.2022-31.02.2022, 01.06.2022-24.06.2022, 08.08.2022-31.10.2022, 23.11.2022-31.12.2022, 25.01.2023-15.04.2023, 23.01.2024-25.02.2024, до пільгового стажу позивача за ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового стажу згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202 періоди 01.09.2000 по 07.09.2003, 09.11.2004 по 06.10.2005, 12.03.2018-19.03.2018, 09.07.2018-30.07.2018, 03.09.2018-28.09.2018,08.01.2019-31.01.2019, 12.03.2019-01.04.2019, 19.08.2019-16.09.2019, 11.11.2019-11.12.2019, 10.03.2020-29.05.2020, 09.09.2020-30.09.2020, 22.10.2020-30.12.2020, 01.05.2021-31.05.2021, 04.10.2021- 18.10.2021, 07.02.2022-18.02.2022,01.03.2022-31.02.2022, 01.06.2022-24.06.2022, 08.08.2022-31.10.2022, 23.11.2022-31.12.2022, 25.01.2023-15.04.2023, 23.01.2024-25.02.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 15.07.2025.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що маючи необхідний пільговий підземний стаж він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії незалежно від віку. Позивачем разом з заявою про призначення пенсії було надано трудову книжку, що містить належні записи про наявний стаж роботи за Постановою №202. Відтак, позивачем було в повному обсязі надано документи на підтвердження права на призначення пенсії незалежно від віку, а отже рішення про відмову в призначенні пенсії порушує його соціальні права та є протиправним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 року відкрито провадження у справі №160/30227/25, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За допомогою підсистеми «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшов відзив на адміністративний позов. Так, відповідач вказує, що за розглядом матеріалів електронної пенсійної справи та наданих до заяви документів було враховано всі наявні періоди пільгового стажу, що документально підтверджені, однак головною умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку, є саме зайнятість на зазначених роботах не менше 25 років. Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є насамперед, наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня (не менш як 80%), установленого для такого виробництва. Відсутність хоча б однієї з цим умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах та підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється в суворій відповідності зі списками на підставі записів у трудовій книжці працівника та уточнюючих довідок, виданих підприємствами та їх правонаступниками на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці. Згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 страховий стаж складає 42 роки 3 місяці 7 днів; пільговий стаж становить провідні професії відповідно до постанови №202 (25) - 17 років 7 місяців 21 день, п/п (20) - 4 місяці 14 днів, проте вік позивача становить 40 років. Отже, позивач не досяг відповідного віку, який є обов`язковою умовою для набуття права на пенсію за нормами статті Закону №1058. Разом з тим, наявний у позивача пільговий стаж роботи на посадах (професіях) передбачених цією статтею, не дає позивачу права на призначення пенсії у віці 40 років.

Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.07.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Заяву ОСОБА_1 направлено для розгляду за принципом екстериторіальності та 22.07.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення №046150017026, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та наведено наступний розрахунок стажу позивача:

«Згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, ОК-5, трудова книжка, диплом, довідки про стаж роботи, військовий квиток) страховий стаж складає 42 роки 3 місяці 7 днів; пільговий стаж становить провідні професії за пост. №202 (25) - 17 років 7 місяців 21 день, п/п (20) 4 місяці 14 днів.

До страхового та пільгового стажу зараховано усі періоди роботи.

Прийняте рішення: відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 статті 114 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу».

Не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з ч.1ст.24 Закону №1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок та умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідні положення містить і стаття 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Так, згідно із ч.1 ст.13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Позивачем до матеріалів справи надано копію трудової книжки серії НОМЕР_3 , дата заповнення 19.03.2000р., що містить наступні записи стосовно спірних періодів роботи:

-ВАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_2 ;

-08.09.2003 прийнятий шахта «Родіна» дільниця ВШТ підземний гірник 1 розряду. Наказ №87к від 22.09.2003р.;

-14.01.2004 звільнений по п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з закінченням практики. Наказ №2к від 14.01.2004р.;

-01.09.2000 - 21.01.2004 навчався в ПТУ №29 м. Кривого Рогу по професії «Машиніст навантажувальної машини». Диплом НОМЕР_2 ;

-ВАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_2 ;

-23.02.2004 прийнятий в шахта «Родіна» дільниця №9 підземний учень прохідника 1 розряду. Наказ №16к від 27.02.2004р.;

-07.07.2004 переведений в шахті «Родіна» дільниця 19 підземним гірником 3 розряду. Наказ №65-к від 19.07.2004р.;

-05.11.2004 звільнений по п. 3 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з призовом до лав Збройних Сил України. Наказ №106к від 05.11.2004р.;

-09.11.2004 06.11.2005 служба в лавах Збройних Сил України. Військовий квиток НОМЕР_4 ;

-ВАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_2 ;

-16.11.2005 прийнятий шахта «Гігант» дільниця №19 підземним гірником 3 розряду. Наказ №129к від 21.11.2005р.;

-14.03.2006 переведений шахта «Родіна» дільниця №19 підземним гірником 4 розряду. Наказ №27к від 15.03.2006р.;

-22.02.2008 звільнений за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. Наказ №469к від 22.02.2008р.;

-ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

-04.03.2008 прийнятий на шахту ім. Артема шахтоуправління по підземному видобутку підземної руди машиністом електровозу ( підземним) 3 розряду дільниці №26 ( внутрішньошахтового транспорту), зайнятий повний робочий день на підземній роботі. Розп. №56 від 03.03.2008р.;

-11.03.2009 присвоєно 4 розряд машиніста електровозу ( підземний) дільниця №26 ( внутрішньошахтового транспорту) шати ім. Артема шахтоуправління по підземному видобутку руди, зайнятий повний робочий день на підземній роботі. Розп. №128 від 11.03.2009р.;

- 11.03.2009 запис №15 вважати недійсною;

-Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» перетворено з 26.04.2011 на Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг». Рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ( протокол №10 від 21.04.2011р.);

-01.01.2012 переведений в шахтоуправлінні по підземному видобутку руди ( на правах шахти) гірничого департаменту машиністом електровозу ( підземним) 4 розряду, дільниці №12 ( внутрішньошахтового транспорту), зайнятий повний робочий день на підземних роботах. Наказ №1392 від 14.10.2011р.;

-01.12.2014 професія «машиніст електровозу ( підземний)» дільниці №26 ( внутрішньошахтового транспорту) ШУ по підземному видобутку руди ( на правах шахт) ГД увійшла до складу піддільниці «Дільниця №26 ( внутрішньошахтового транспорту)» ( виробництво) дільниці «Служба головного інженеру» цього структурного підрозділу. Розп. №233 від 11.12.2014р.;

-01.04.2023 за рахунок персоналу дільниці «Дільниця №26 ( внутрішньошахтового транспорту)» ( Виробництво) дільниці «Служба головного інженера» шахтоуправління з підземного видобутку руди ( на правах шахт) ГД створено піддільницю «Дільниця №26 ( внутрішньошахтового транспорту)» дільниці «Виробництво» цього структурного підрозділу. Розп. №57 від 04.04.2023р.;

-27.03.2024 звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України. Розп. №163 від 29.03.2024;

-Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо збагачувальний комбінат»;

-27.05.2024 прийнятий водієм автотранспортних засобів автоколони №2 автотранспортного цеху. Наказ №190 від 24.05.2024р.;

-18.11.2024 переведений машиністом електровозу 4 розряду добувної дільниці №9 шахти ім. Калачевського ( за Списком №1). Наказ №799 від 15.11.2024. Наказ про атестацію №1058 від 28.10.2020р.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (далі - постанова №202).

Пункт 20 Порядку № 637 визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників, відповідно до якого, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; результати атестації відповідної посади, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі первинних документів.

Суд погоджується з доводами позивача, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж є трудова книжка.

Однак, надана до матеріалів справи копія трудової книжки серії НОМЕР_3 , хоча і містить всі необхідні записи про прийом на роботу та реорганізацію підприємства, однак не містить записів щодо характеру і тривалості праці, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пільгові періоди роботи, що мають бути враховані до стажу робіт, що дають право на пенсію незалежно від віку за Постановою №202 вказані у довідці ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 17.01.2025р. №55-108 та були враховані відповідачем при розрахунку стажу, що дає право на пенсію і відображені у спірному рішенні.

Натомість, суд зауважує, що позивач наполягає на зарахуванні до пільгового стажу за Постановою №202 саме тих періодів роботи, що не були включені до такого стажу за наданою підприємством довідкою, а саме: 12.03.2018-19.03.2018, 09.07.2018-30.07.2018, 03.09.2018-28.09.2018,08.01.2019-31.01.2019, 12.03.2019-01.04.2019, 19.08.2019-16.09.2019, 11.11.2019-11.12.2019, 10.03.2020-29.05.2020, 09.09.2020-30.09.2020, 22.10.2020-30.12.2020, 01.05.2021-31.05.2021, 04.10.2021-18.10.2021, 07.02.2022-18.02.2022,01.03.2022-31.02.2022, 01.06.2022-24.06.2022, 08.08.2022-31.10.2022, 23.11.2022-31.12.2022, 25.01.2023-15.04.2023, 23.01.2024-25.02.2024.

Саме в даному випадку суд вважає доцільними доводи відповідача щодо необхідності надання уточнюючих характер роботи довідок для зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу за провідними професіями, що дають право на отримання пенсії незалежно від віку.

Зважаючи на вищевикладене у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 періоди роботи 12.03.2018-19.03.2018, 09.07.2018-30.07.2018, 03.09.2018-28.09.2018,08.01.2019-31.01.2019, 12.03.2019-01.04.2019, 19.08.2019-16.09.2019, 11.11.2019-11.12.2019, 10.03.2020-29.05.2020, 09.09.2020-30.09.2020, 22.10.2020-30.12.2020, 01.05.2021-31.05.2021, 04.10.2021- 18.10.2021, 07.02.2022-18.02.2022,01.03.2022-31.02.2022, 01.06.2022-24.06.2022, 08.08.2022-31.10.2022, 23.11.2022-31.12.2022, 25.01.2023-15.04.2023, 23.01.2024-25.02.2024, оскільки матеріалами справи не підтверджено характер праці позивача на підприємстві, що дає право на зарахування цього періоду роботи до пільгового стажу.

Щодо врахування до пільгового стажу періоду навчання позивача, суд зазначає про наступне.

Так, за приписами п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно - технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально - виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально - курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Зважаючи, що період навчання з 01.09.2000 року по 07.09.2003 року підтверджений записами трудової книжки, а також довідкою довідкою Державного професійно технічного навчального закладу «Криворізький професійний гріничо електромеханічний ліцей» №102/01-09/130 від 07.07.2025 року та копією диплому серії НОМЕР_2 , суд вважає протиправним неврахування періоду проходження навчання до пільгового стажу.

Також суд зауважує щодо неправомірності незарахування до пільгового стажу строкової віськової служби, оскільки записами трудової книжки підтверджено, що позивача призвано до лав Збройних Сил України з посади гірника підзвемного та внесено запис про його звільнення через проходження строкової військової служби.

Крім того, суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає їй право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 р. у справі № 687/975/17.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

У даному випадку, суд звертає увагу, що записи про трудову діяльність позивача є зрозумілими, відсутні ознаки підчисток та підробок, маються печатки підприємств.

Отже, враховуючи висновки суду щодо протиправного не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача суд доходить висновку щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вказано щодо неврахування до пільгового стажу спірних періодів роботи позивча.

Також суд зазначає щодо обраного позивачем способу захисту його порушеного права наступне.

Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

В той же час, згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції відповідачами, суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах буде скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 22.07.2025 року №046150017026 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду щодо врахування спірних періодів роботи до пільгового підземного стажу.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання рішення протиправним та зобов`язати вчинити певні дії.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 484,48 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання рішення протиправним та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в призначенні пенсії від 22.07.2025 №046150017026 ОСОБА_1 в призначенні пенсії за його заявою від 15.07.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202 періоди 01.09.2000 по 07.09.2003, 09.11.2004 по 06.10.2005 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, 6, м. Луцьк, 43027, код ЄДРПОУ 13358826) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 484,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна