Ухвала суду № 138484557, 02.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19638/26

Провадження № 1-кс/761/12603/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в залі суду клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 32015140000000232 від 23.12.2015

в с т а н о в и в :

в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 скасування арешту майна в межах кримінального провадження №32015140000000232 від 23.12.2015, накладеного згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2022 у справі № 757/24401/22-к шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а саме на частку 738/1000 нерухомого майна: 257008580000, тип об`єкта: нежитловий будинок - корпус 17 (адміністративний) (літера «А»), загальна площа (кв.м): 5546,9, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, а саме на заборону відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном, мотивовано тим, що Печерським районним судом м. Києва накладено арешт на нерухоме майно, що належить 5546,9 кв.м ОСОБА_5 , якому належить 125/10000 частки від загальної площі - 5546,9 кв.м та на майно ОСОБА_4 , якому належить 738/1000 частки від загальної площі - 5546,9 кв.м. В ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2022 помилково зазначено власником всієї площі 5546,9 кв.м - ОСОБА_5 .

У судове засідання прокурор та представник власника майна, не з`явились. Про день, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріли клопотання, дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК, якою передбачено, що власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно компетенцією суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

На майно ОСОБА_5 накладено арешт Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 761/24845/22, ухвала суду від 22.11.2022 року у кримінальному провадженні № 42022000000000480 від20.04.2022.

12.12.2022 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/27690/22, постановлено передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПСУ 41037901) для реалізації у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» речових доказів у кримінальному провадженні № 42022000000000480 від 20.04.2022, зокрема, і 125/1000 частки ОНМ з реєстраційним номером майна:257008580000, за адресою: АДРЕСА_1, корпус 17(адміністративний) (літера "А"), що належать фігуранту справи - громадянину рф ОСОБА_5 .

За рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2022 у справі N? 761/27690/22, Національним агентством України з питання виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) - описано арештоване майно, а саме - частку, що належить громадянину рф ОСОБА_5 - нежилий будинок - корпус № 17 (адміністративний) (літера А), адреса: АДРЕСА_1 , загальна площа - 5546.9 кв.м., розмір частки 125/1000.

20.10.2015 року громадянин України ОСОБА_4 передав в управління ТОВ «БЦ Геліос» 738/1000 частки майна (від загальної площі 5546.9 кв.м.)нежилого будинку - корпус № 17 (адміністративний) (літера "А"), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з можливістю послідуючого викупу.

31.07.2025 року, у результаті комбінованого обстрілу збройними силами рф сталося пошкодження офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1, корп. 17, у якому 738/1000 частки експлуатується та управляється ТОВ «БЦ Геліос», а 125/1000 арештовано та описано АРМА.

31.07.2025 року, по факту обстрілу та пошкодження приміщення, слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області відкрито кримінальне провадження 22025101110000944 за ч. 3 ст. 110 КК України.

21.08.2025 року слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ТОВ «БЦ Геліос» визнано юридичною особою потерпілою.

Як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, вони не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, що дає слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.

Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, перевіривши надані докази, з урахуванням вищенаведеного, дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 .

Керуючись ст. 22, 174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 32015140000000232 від 23.12.2015, накладений згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2022 у справі № 757/24401/22к, а саме на частку 738/1000 нерухомого майна: 257008580000, тип об`єкта: нежитловий будинок - корпус 17 (адміністративний) (літера «А»), загальна площа (кв.м): 5546,9, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя