Рішення № 138483898, 09.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/15716/25

Провадження №2/760/1619/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 березня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Хашемі Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Хороших В.П. звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просить визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис №1387 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 14 липня 2021 року.

Від шлюбу сторони мають двох спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти проживають з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .

Спільне життя з відповідачем не склалося, сторони з жовтня 2023 року проживають окремо, в лютому 2025 року офіційно розлучились.

З моменту народження дітьми займається лише мати. Вона їх утримує, забезпечує усім необхідним, купує одяг, оплачує басейн, турбується про їх здоров`я та розвиток, тобто несе витрати, які необхідні для найкращих умов дітей. Позивачка ніколи не обмежувала батька у відвідуванні таспілкуванні з дітьми. Навпаки, всіляко заохочувала відповідача брати участь в житті синів.

Відповідач з моменту вагітності позивачки, а саме з початку 2023 року та по даний час, періодично поводить себе агресивно, чинить психологічний тиск на позивачку та застосовує фізичну силу до неї, в тому числі і в присутності малолітніх дітей. Так, постановою Дарницького районного суду справа №753/16737/24, відповідача було визнано винним у вчиненні домашнього насильства відносно позивачки.

Задля того, щоб убезпечити себе та уникнути моральних травм дітей і забезпечити малолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спокійне дитинство, позивачкою було прийнято рішення звернутися до суду з позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2025 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою від 26 червня 2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак представник позивача подала до суду клопотання, в якому просив позов задовольнити, справу розглянути без їх участі, проти винесення заочного рішення в справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду клопотання, в якому просив справу розглянути без їх участі.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також те, що представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення в справі, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований 14 липня 2021 року Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1387, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 14 липня 2021 року.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2025 року у справі №760/28833/24, було розірвано укладений між сторонами шлюб.

Від шлюбу сторони мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 19 жовтня 2023 року Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), актовий запис №490; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим 19 жовтня 2023 року Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), актовий запис №491.

Діти фактично проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 та зареєстрована в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Реєстру територіальної громади №2025/001916506 від 09 лютого 2025 року та №2025/001916507 від 09 лютого 2025.

Позивач стверджує, що вона їх утримує, забезпечує усім необхідним, купує одяг, оплачує басейн, турбується про їх здоров`я та розвиток, тобто несе витрати, які необхідні для найкращих умов дітей.

Відповідно до висновку Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_3 від 02 грудня 2025 №101-10775 Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією як органом опіки та піклування встановлено, що малолітні діти, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилися під час шлюбу батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб між якими було розірвано рішенням Солом`янського районного суду міста Києва у лютому 2025 року. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом із матір`ю, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , де для проживання, розвитку та навчання дітей створено належні умови, про що складено відповідний акт від 15.10.2025. З`ясовано, що мати отримує самостійний дохід достатній для утримання останніх. Батько дітей ОСОБА_2 , проживає за адресою АДРЕСА_2 . Питання щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації 13.11.2025, на якому були присутні мати дитини, ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 . ОСОБА_1 зазначила, що малолітні діти з самого народження проживаються з останньою яка турбується про дітей та забезпечує всім необхідним. Займається одноосібно їх вихованням, розвитком та утриманням. Саме тому виникла необхідність у правовому закріпленні встановлення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати самостійно піклується про стан та здоров`я дітей, згідно з довідкою 16.09.2025 діти проходять медичні обстеження в товаристві з обмеженою відповідальністю "Лікувально-діагностичний центр "Кіндерленд". ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідують басейн в "першій школі дитинства" згідно з довідкою вищезазначеного закладу діти здібні, швидко вчаться та мають гарний фізичний розвиток на свій вік. У спілкуванні з дітьми мати батькові не перешкоджає. ОСОБА_2 , зазначив що мати перешкоджає йому у спілкуванні з дітьми тому звернуся до служби з заявою про усунення перешкод у спілкуванні з останніми. Вивчивши матеріали справи, враховуючи рекомендації комісії (протокол від 13.11.2025 №20), з метою забезпечення прав та інтересів дитини, райдержадміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно акту обстеження умов проживання від 15 жовтня 2025 року, складеного Службою у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, проведено обстеження умов проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . З акту вбачається, що житло розміщене на 14 поверсі 26 поверхового будинку, складається з 2 кімнат. Житло з усіма комунальними зручностями, повністю обладнане меблями та побудовою технікою, санітарно-гігієнічний стан задовільний, чисто, охайно, прибрано. Для виховання та розвитку дітей створено такі умови: двомісне дитяче ліжко, обладнана ігрова зона, комод для іграшок та речей, іграшки за віковою потребою в наявності, диванчик для відпочинку, є місця для дозвілля та розвитку. Стосунки в сім`ї зі слів матері доброзичливі, дружні. Матір`ю створені належні умови для розвитку та виховання дітей.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Як убачається зі статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно зі ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§76).

У §54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2023 року (справа № 607/20787/19 провадження № 61-11625сво22), вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання суду, яке має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці всіх обставин в їх сукупності, оскільки не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Об`єднана палата зауважує, що сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків та є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів. Судам слід пам`ятати, що основним суб`єктом, на якого має вплив ухвалене рішення у сімейних спорах цієї категорії, є саме дитина.

У спорах про визначення місця проживання дитини суди мають крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановити та надати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема:

- особисті якості батьків (моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, наркотичними речовинами, перебування на диспансерному нагляді, притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності);

- відносини, які існують між кожним із батьків і дитиною (встановлення повного чи часткового виконання батьківських обов`язків, наявність причин що впливають на виконання батьківських обов`язків; встановлення, чи враховують мати/батько інтереси дитини, чи є взаєморозуміння між кожним із батьків і дитиною);

- можливість створення дитині належних умов для виховання і розвитку (наявність самостійного доходу, належних житлових умов у кожного із батьків);

- стан здоров`я дитини (наявність хвороб у дитини, що потребують посиленого догляду, наявність у батьків навичок щодо надання первинної медичної допомоги);

- стан безпеки дитини (можливість створення дитині безпечних умов для життя та розвитку) тощо.

Указане тлумачення статті 161 СК України при розгляді категорії справ, що стосуються надчутливої сфери правовідносин (оскільки йдеться не просто про спір між позивачем і відповідачем, а про долю дитини), є сталим та однозначним у практиці Верховного Суду (див. постанови від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 761/35714/16-ц, від 23 жовтня 2021 року у справі № 127/17427/20, від 08 вересня 2023 року у справі № 639/3862/20, від 28 вересня 2023 року у справі № 944/5191/19).

Крім того, першочерговим завданням держави є забезпечення безпеки і права на життя дитини, що проголошено статтею 6 Конвенції про права дитини, а тому, розглядаючи справи про визначення місця проживання дитини з урахуванням особливостей, спричинених введенням в Україні воєнного стану, вирішуючи спори, що стосуються прав та інтересів дитини, судове рішення має бути спрямованим на забезпечення її безпеки і права на життя (див. постанови Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 753/572/20, від 24 травня 2023 року у справі № 127/9377/21, від 14 червня 2023 року у справі № 760/31518/21).

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як вбачається з висновку Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №101-10775 від 02 грудня 2025 року, Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Суд погоджується з висновком Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації як орган опіки та піклування, оскільки він є обґрунтованим, та таким, що узгоджується з наявними у справі доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 .

Визначення місця проживання дітей з матір`ю буде відповідати якнайкращому забезпеченню інтересам дітей та позитивно сприятиме їх психологічному та фізичному розвитку.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 908 грн в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись статтями 10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_5 ;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Дарницького районного суду в місті Києві, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця , буд. 11, код ЄДРПОУ37448223.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова