Ухвала суду № 138482555, 21.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5562/25

Провадження № 2/752/4230/26

У Х В А Л А

21.07.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

з участю секретаря Ільніцької І.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника позивачів, адвоката Шуляк Надії Олександрівни про призначення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) та психологічної експертизи у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «МЕДИРЕНТ», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕДИРЕНТ СОЛЮШНС» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «МЕДИРЕНТ», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕДИРЕНТ СОЛЮШНС» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06.01.2026 у справі була призначена судова лінгвістична (семантико-текстуальна) експертиза, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Київське відділення (03118, м. Київ, вул. Костанайська, 6; ЄДРПОУ:02883133).

22.06.2026 до суду від експертної установи надійшло клопотання (від 17.06.2026) про уточнення питань для проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23.06.2026 поновлено провадження у справі, судове засідання з розгляду клопотання експерта призначено на 10.07.2026.

Судове засідання 10.07.2026 за клопотанням представника позивача відкладено на 21.07.2026.

У судовому засіданні 21.07.2026 від представника позивачів, адвоката Шуляк Надії Олександрівни надійшло клопотання про призначення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) та психологічної експертизи у справі проведення, якої просить доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Київське відділення (03118, м. Київ, вул. Костанайська, 6; ЄДРПОУ:02883133).

На вирішення експертів представник позивачів, з урахуванням клопотання експерта від 17.06.2026 просить поставити наступні питання:

1) Який точний смисловий зміст висловлювання: «Мін`юст отримував послуги від Медирент - компанії, яка відповідала за безпеку системи Мін`юсту, Пенсійного фонду та Міністерства соціальної політики. Також ця компанія опікувалася ЄДР і ДРАЦСом»?

2) Чи є вказане висловлювання за своєю мовною формою ствердженням про факт(и) (повідомленням про подію/обставину, яку можна перевірити), чи оціночним судженням?

3) Чи містить це висловлювання негативну інформацію щодо позивачів та/або створює негативне враження у пересічного читача про їх професійну діяльність/надійність/відповідальність? Якщо так - у чому саме це виражено лінгвістично (лексика, синтаксис, модальність, категорічність)?

4) Чи ототожнюється в цьому висловлюванні назва «Медирент» саме з ТОВ НВП «МЕДИРЕНТ» та/або ТОВ «МЕДИРЕНТ СОЛЮШНС», з урахуванням контексту статті?

5)Чи містить висловлювання семантичне повідомлення про те, що позивачі:

-«відповідали за безпеку» системи Мін`юсту/ПФУ/Мінсоцполітики?

-«опікувалися» ЄДР та ДРАЦС; і чи сприймається це як покладення на позивачів відповідальності за стан/безпеку/вразливість таких систем?

6) Який смисловий зміст фрагментів про «вендорлок» у контексті спірної публікації: чи створюється твердження/натяк, що позивачі є компанією яка «десятиліттями контролює ІТ-системи» та не має стимулу до безпекового розвитку?

7) Чи містить фрагмент «… варто спрямувати головну увагу на захист систем … де існує схожа ситуація з надавачами послуг» семантичне ототожнення/поширення негативного контексту на позивачів як «надавача послуг» для названих державних систем?

8) Чи містять спірні висловлювання фактичні відомості, які можна перевірити на істинність/хибність, чи вони мають характер суб`єктивної думки, що не піддається перевірці?

9) Який загальний комунікативний намір тексту у спірних фрагментах (інформування про факт, припущення, оцінка, звинувачення, припасування відповідальності тощо) з точки зору лінгвістики?

10) Чи містять спірні фрагменти мовні ознаки категоричності/безальтернативності (без маркерів «ймовірно», «можливо», «на думку», «припускаю»), що характерно саме для констатації фактів?

Суд, розглянувши клопотання представника позивачів про призначення судової експертизи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, в межах розгляду заявленого клопотання, дійшов до таких висновків.

За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається із змісту статті 76 ЦПК України висновки експертів є засобом встановлення даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до положень статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Згідно з частиною першою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що суд має право для з`ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки чи ремесла, призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Судові процедури повинні бути справедливими, особа безпідставно не може бути позбавлена права на забезпечення судом доказів, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одними з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд зазначає, що матеріали цивільної справи містять лише Висновок спеціаліста №652/12.2025 від 17.12.2025 проте не містять жодного висновку експертів із цих самих питань про вирішення яких просить у своєму клопотанні представник позивачів.

У судовому засіданні 21.07.2026 представник відповідача, адвокат Лазарєв Максим Олексійович не заперечував проти задоволення клопотання про призначення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) та психологічної експертизи у справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити у справі судову лінгвістично (семантико-текстуальну) та психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Київське відділення (03118, м. Київ, вул. Костанайська, 6; ЄДРПОУ:02883133).

Визначаючись щодо питань, які ставляться на вирішення експертів, суд вважає за необхідне залишити попередній обсяг питань, що були визначені в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 06.01.2026 про призначення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи.

Відповідно до частини третьої статті 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Згідно пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до статей 252 та 253 ЦПК України, суд дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження по справі на час проведення експертизи, оскільки до отримання висновку експерта подальший розгляд справи неможливий.

Керуючись статями:103, 104 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання представника позивачів, адвоката Шуляк Надії Олександрівни про призначення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) та психологічної експертизи - задовольнити.

Призначити у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «МЕДИРЕНТ», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕДИРЕНТ СОЛЮШНС» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації судову лінгвістичну (семантико-текстуальну) та психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Київське відділення (03118, м. Київ, вул. Костанайська, 6; ЄДРПОУ:02883133).

На вирішення експертів поставити такі питання:

1) який точний смисловий зміст висловлювання: «Мін`юст отримував послуги від Медирент - компанії, яка відповідала за безпеку системи Мін`юсту, Пенсійного фонду та Міністерства соціальної політики. Також ця компанія опікувалася ЄДР і ДРАЦСом»?

2) чи є вказане висловлювання за своєю мовною формою ствердженням про факт(и) (повідомленням про подію/обставину, яку можна перевірити), чи оціночним судженням?

3) чи містить це висловлювання негативну інформацію щодо позивачів та/або створює негативне враження у пересічного читача про їх професійну діяльність/надійність/відповідальність? Якщо так - у чому саме це виражено лінгвістично (лексика, синтаксис, модальність, категорічність)?

4) чи ототожнюється в цьому висловлюванні назва «Медирент» саме з ТОВ НВП «МЕДИРЕНТ» та/або ТОВ «МЕДИРЕНТ СОЛЮШНС», з урахуванням контексту статті?

5) чи містить висловлювання семантичне повідомлення про те, що позивачі:

- «відповідали за безпеку» системи Мін`юсту/ПФУ/Мінсоцполітики?

- «опікувалися» ЄДР та ДРАЦС; і чи сприймається це як покладення на позивачів відповідальності за стан/безпеку/вразливість таких систем?

6) який смисловий зміст фрагментів про «вендорлок» у контексті спірної публікації: чи створюється твердження/натяк, що позивачі є компанією яка «десятиліттями контролює ІТ-системи» та не має стимулу до безпекового розвитку?

7) чи містить фрагмент «… варто спрямувати головну увагу на захист систем … де існує схожа ситуація з надавачами послуг» семантичне ототожнення/поширення негативного контексту на позивачів як «надавача послуг» для названих державних систем?

8) чи містять спірні висловлювання фактичні відомості, які можна перевірити на істинність/хибність, чи вони мають характер суб`єктивної думки, що не піддається перевірці?

9) який загальний комунікативний намір тексту у спірних фрагментах (інформування про факт, припущення, оцінка, звинувачення, припасування відповідальності тощо) з точки зору лінгвістики?

10) чи містять спірні фрагменти мовні ознаки категоричності/безальтернативності (без маркерів «ймовірно», «можливо», «на думку», «припускаю»), що характерно саме для констатації фактів?

11) чи пов`язується у змісті вказаних висловлювань настання негативних наслідків (зокрема кібератаки на держреєстри) безпосередньо з діяльністю позивачів?

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків згідно статей 384 та 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «МЕДИРЕНТ» (м. Київ, вул. Малевича Казимира, 86Б; ЄДРПОУ:22956058; засоби зв`язку: +38(044) 200-54-10; електронна пошта: office@medirent.ua).

Роз`яснити сторонам, що відповідно до положень ст.109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Провадження у справі №752/5562/25 зупинити на час проведення експертизи.

Копії ухвали направити експертній установі, якій доручено проведення експертизи, та учасникам справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.О. Чекулаєв