Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 703/2881/26
2/703/2166/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Проценко А.М.,
секретаря судового засідання Вовк І.І.,
розглянувши цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представником позивача подано до суду позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача суму загальної заборгованості за договором №48950-02/2024 від 29.02.2024 у розмірі 39 000 грн 00 коп., посилаючись на те, що 29.02.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту №48950-02/2024 у вигляді електронного документа. Згідно з цим позивач надав у користування відповідачеві кредит в сумі 12 000 грн 00 коп. На момент подачі позовної заяви до суду утворилася заборгованість в сумі 39 000 грн 00 коп., що складається з: 12 000 грн 00 коп. сума заборгованості за тілом кредиту та 27 000 грн 00 коп. сума заборгованості за відсотками.
14.08.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» (ЄДРПОУ: 43619089) та товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746), відповідно до чинного законодавства України, укладений договір факторингу №14082024. Згідно даного договору факторингу, 14.08.2024 відбулося відступлення права вимоги до позивача ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором №48950-02/2024 від 29.02.2024 в сумі 39 000 грн 00 коп.
Відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оплати боргу у встановлений строк і не повернув позивачу 12 000 грн 00 коп. основної суми боргу та не сплатив суму заборгованості по відсоткам в розмірі 27 000 грн 00 коп., які підлягають стягненню відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту №48950-02/2024 від 29.02.2024. Ця заборгованість виникла протягом строку кредитування і підтверджується договором про надання фінансового кредиту, паспортом споживчого кредиту та розрахунком заборгованості.
Ухвалою суду у справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з`явився, у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв від нього не надходило.
Суд з врахуванням вимог ст. 280-281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, яких достатньо для вирішення позову по суті.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані суду докази як в їх сукупності та взаємозв`язку, так і кожен окремо на предмет достатності, належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо виконання договірних зобов`язань за кредитним договором.
Судом встановлено, що 29.02.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №48950-02/2024, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами кредитного договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку договору, або достроково та сплатити кредитодавцю відсотки від суми кредиту.
Суд зазначає, що кредитний договір містить інформацію про суму кредиту, дату укладення правочину, відсоткову ставку, строк його дії, відповідальність сторін та порядок розрахунків, відповідач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується його підписом, та будучи вільним в його укладенні, виборі контрагента та визначенні умов, в тому числі і щодо нарахування відсотків, погодився таким чином на сплату відсотків за користування кредитними коштами у встановленому договором розмірі.
29.02.2024 позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «W6630» було підписано договір про надання фінансового кредиту та паспорт споживчого кредиту, підписавши які останній підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування.
ТОВ «Аванс Кредит» надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника №4149 - 43xx - xxxx - 3303, яку останній вказав при оформленні кредиту.
14.08.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», відповідно до чинного законодавства України, укладений договір факторингу №14082024, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги до позивача ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором №48950-02/2024 від 29.02.2024 в сумі 39 000 грн 00 коп.
Матеріали справи підтверджують, що кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та її змісту, відтворюваної у документі. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1 ст. 6 цього ж Закону електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Тільки наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін і цілісність документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, зокрема з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису згідно Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Правовідносини щодо кредитного договору врегульовані такими нормами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України встановлює, що сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.
Положення статті 638 ЦК України встановлює, що договір укладено, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору у належній формі. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторонни укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати виконання боржником його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Відповідно до ст. 1048-1052 та ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, встановленому договором.
Ст. 1054 ЦК України зазначає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Суд зазначає, що перехід права вимоги за кредитним договором (договір факторингу, договір про відступлення прав вимоги) ґрунтується на таких нормах закону.
Договір факторингу передбачає, що одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти іншій стороні (клієнту) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов`язання фактора можуть включати надання послуг, пов`язаних із грошовою вимогою (ст. 1077 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі (відступлення права вимоги). Новий кредитор набуває права первісного кредитора на тих самих умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень.
За сукупністю наданих доказів суд дійшов висновку, що знайшли своє підтвердження обставини щодо порушення прав позивача, які полягають в неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним договором про надання кредиту щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за кредитом.
Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідача підлягають стягненню неповернені кредитні суми та заборговані відсотки за кредитом, з урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 39 000 грн 00 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. у рахунок відшкодування судового збору.
Суд, аналізуючи надані докази понесених витрат, встановив, що позивач підтвердив наявність витрат на правничу допомогу адвоката документально.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. При цьому суд враховує: обсяг фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; час, витрачений адвокатом на підготовку та розгляд справи; складність справи та її значення для сторін; розмір гонорару адвоката та співмірність його послуг цим витратам.
Верховний Суд у справах №826/1216/16, №810/3806/18, №320/11366/20 наголосив, що суд не зобов`язаний стягувати всю суму витрат на правничу допомогу, якщо вона є завищеною щодо принципів розумності та справедливості.
З урахуванням складності справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача в розмірі 3 000 грн 00 коп.
Керуючись ст. 11, 14-16, 610-612, 623, 625, 629, 1054-1055 Цивільного кодексу України, ст. 2, 18, 77-81, 259, 263-265,280-281 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (IBAN: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ») заборгованість за кредитним договором №48950-02/2024 від 29.02.2024 у розмірі 39 000 (тридцять дев`ять тисяч) грн 00 коп., судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Реквізити сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», юридична адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя А.М. Проценко
Судове рішення № 138481484, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 13.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 703/2881/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: