Рішення № 138481395, 24.07.2026, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/2162/25

Номер провадження № 2/699/478/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов позов від ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі Кредитного договору (оферти) №02.12.2022-100000979 від 02.12.2022 відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3,0 % за один день користування кредитом строком на 36 днів. Протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ" застосовується фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,0 % за один день користування кредитом.

Позивач стверджує, що свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов Договору, однак відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У позові вказано, що у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором у відповідача станом на дату подачі позовної заяви виникла заборгованість у загальному розмірі 10 000,00 грн, з якої 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 5 000,00 грн заборгованість за відсотками.

З огляду на викладене позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 10 000,00 грн та понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12.02.2026 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим (в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення), повторно у судове засідання не з`явилася, протягом визначеного судом строку відзив на позовну заяву до суду не подала.

Ураховуючи згоду позивача в його заяві на ухвалення заочного рішення, повторну неявку в судове засідання відповідача, відсутність відзиву на позов, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в заочному порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі обставини.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності 64.92 - інші види кредитування.

З матеріалів справи вбачається, що особу позичальника ОСОБА_1 перед укладенням електронного кредитного договору було ідентифіковано через систему BankID (а.с.36).

Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) від 02.12.2022 ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (а.с. 12-14).

Згідно із Заявкою до кредитного договору № 02.12.2022-100000979 від 02.12.2022 відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору від 02.12.2022, з якими вона попередньо ознайомилася. Акцептовані нею умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті (а.с.15-16).

Сума Кредиту: 5 000 грн. 00 коп.

Строк кредитування 36 днів, дата повернення кредиту 06.01.2023.

Ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,0 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ".

Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ".

Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Відповідач погодилася з тим, що способом його ідентифікації та верифікації є отримання позивачем ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Крім того, відповідач розуміла, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором R683 (код смс-повідомлення).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що 02.12.2022 у встановленому вказаними заявкою та пропозицією порядку, а також у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 строком на 36 днів уклали кредитний договір № 02.12.2022-100000979 за заявкою в електронній формі на суму 5 000,00 грн зі сплатою відсотків за фіксованою незмінюваною процентною ставкою.

Позивач надіслав відповідачу підтвердження укладення договору на вищевказаних умовах.

Цього ж дня вказана сума позики була перерахована відповідачу на його платіжну картку, що підтверджується відповідним платіжним документом (квитанція , ID операції 2152162449 від 12.02.2022) у матеріалах справи (а.с. 34).

Згідно з наданою позивачем довідкою-розрахунком заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 02.12.2022-100000979 від 02.12.2022 складає 5 000,00 грн основний борг, 5 000,00 грн проценти за період з 02.12.2022 по 06.01.2023, разом 10 000,00 грн (а.с.18-30).

З указаного розрахунку не вбачається, щоб відповідачка проводила сплату по кредитному договору.

Вирішуючи спір по суті, суд застосовує такі норми законодавства.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи свідчать про те, що Заявка кредитного договору № 02.12.2022-100000979 від 02.12.2022, Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), які є складовими Договору були підписані відповідачкою одноразовими ідентифікаторами, надісланими смс-овідомленнями на належний відповідачц фінансовий номер телефону 0689371853.

Усупереч умовам укладеного кредитного договору, відповідачка належним чином не виконувала зобов`язання щодо повернення кредитних коштів.

Заборгованість у розмірі 10 000,00 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 000,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, так як позивач довів у суді обставини укладення між ним та відповідачкою спірного договору кредиту, отримання останньою за цим договором кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн та невиконання відповідачкою умов договору, унаслідок чого утворилася визначена заборгованість.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. 13, 76-78, 81, 137, 141, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за Кредитним договором № 02.12.2022-100000979 від 02.12.2022 у розмірі 10 000,00 (десять тисяч грн 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032, інші дані суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місце проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.

СуддяЛітвінова Г.М.