Рішення № 138481221, 24.07.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/516/26

Провадження № 2/645/1429/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Костіної І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Бугай К.О.,

представника позивачаНімченка А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Коллект центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 61 020,00 грн, суми сплачених судових витрат у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 16 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17.05.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг № 2113760285024 «Стандартний». Згідно п. 1.1. договору за цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5 900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

17.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг № 2113760300072 «Стандартний». Згідно п. 1.1. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3 100,00 грн..

01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 1 - 12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договорами про надання фінансових послуг № 2113760285024 від 17.05.2021 та № 2113760300072 від 17.05.2021, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за вищевказаними договорами, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2113760285024 від 17.05.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 115 574,51 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) -5 900,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 109 674,51 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн. заборгованість за комісіями 0,00 грн.; інфляційні збитки 0,00 грн.; нараховані 3% річних -0,00 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 40 002,00, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 5 900,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 34 102,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору ( з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн. заборгованість за комісіями 0,00 грн.; інфляційні збитки 0,00 грн.; нараховані 3% річних -0,00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2113760300072 від 17.05.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 60 725,59 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) -3 100,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 57 625,59 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн.; заборгованість за комісіями 0,00 грн.; інфляційні збитки 0,00 грн.; нараховані 3% річних -0,00 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 21 018,00, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 3 100,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 1 7918,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн.; заборгованість за комісіями 0,00 грн.; інфляційні збитки 0,00 грн.; нараховані 3% річних -0,00 грн.

Посилаючись на викладене, представник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 61 020,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 9 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 52 020,00 грн.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 28.01.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

11.02.2026 року до канцелярії суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, крім того витребувати від позивача оригінали кредитних договорів, договір відступлення права вимоги та детальний розрахунок заборгованості.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідача вказує, що позов не містить відомостей про умови та реквізити кредитного договору, що унеможливлює перевірку наявності зобов`язань відповідача. Позивач не надав належних та допустимих доказів переходу до нього права вимоги за кредитним договором, зокрема, договору відступлення права вимоги (цесії) та доказів повідомлення боржника про таке відступлення. Заявлена до стягнення сума є необґрунтованою та завищеною. Позивач не надав детального розрахунку із зазначенням дати виникнення боргу, сум основного боргу, процентів, штрафів та пені. Позивач не довів, що нараховані суми відповідають принципам розумності та добросовісності. Крім того, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн є явно завищеними та не підтверджені належними доказами їх фактичної сплати і співмірності складності справи,

Від представника позивача ОСОБА_2 16.02.2026 надійшла відповідь на відзив, в якій остання зазначає, що відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому було перераховано грошові кошти. У розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Також вказує, що позивачем до позовної заяви додані докази, які підтверджують відступлення первісним кредитором права вимоги до відповідача на користь позивача за договорами про надання фінансових послуг, а саме копію договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року, копію договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, акти прийому-передачі Реєстру Боржників та самі реєстри боржників. Крім того, матеріали справи містять акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджує факт оплати за договором.

16.02.2026 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування доказів у Акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк».

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 03.03.2026 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», інформацію, за номером картки № НОМЕР_1 за період із 17.05.2021 по 22.05.2021.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» докази: оригінал договору №2113760285024 від 17.05.2021 про надання фінансових послуг, оригінал договору №2113760300072 від 17.05.2021 про надання фінансових послуг.

13.03.2026 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» надійшла заява на виконання ухвали суду від 03.03.2026 року.

23.03.2026 року до суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана інформації.

Від відповідача ОСОБА_1 27.03.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення.

06.04.2026 року представником позивача надані додаткові пояснення.

Представник позивача Німченко А.Р. у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Дослідивши надані документи і матеріали, приймаючи до уваги пояснення надані представниками позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 17.05.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг №2113760300072 «Стандартний». Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «G7».

Згідно п. 1.1. договору за цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3 100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Крім того, 17.05.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг № 2113760285024 «Стандартний». Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «F4».

Згідно п. 1.1. договору за цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5 900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Інші умови зазначених договорів є аналогічними.

Так, за умовами пункту 1.1 вказаних договорів товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети на визначену і погоджену сторонами в заяві-анкеті кредит в зазначених розмірах ( 3 100,00 грн. та 5 900,00 грн відповідно), на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Кредит №2113760300072 «Стандартний» надається на строк, зазначений в заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту (пункти 1.2, 1.3 договорів).

Кредит №2113760285024 «Стандартний» надається на строк, зазначений в заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту (пункти 1.2, 1.3 договорів).

Згідно пункту 1.4 договорів проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми в наступному розмірі:

а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у пункті 1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у пункті 1.4.б);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у пункті 1.4. в);

д) тип процентної ставки - фіксована.

Згідно пункту 1.9 договорів граничний строк кредитування (строк дії договору) - 1 рік.

Пунктом 4.1 Договорів передбачено, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «СЛУЖБА МІТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ». Уклавши цей договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua.

Відповідно до пункту 4.3 договорів сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має юридичну силу як і власноручний підпис.

Додатку №1 до кредитних договорів є анкета-заява, яка є невід`ємною частиною договору і яка також підписана відповідачем за допомогою електронного підпису шляхом відтворення одноразового ідентифікатора.

Відповідно до паспортів споживчого кредиту, які підписані відповідачем за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором, вбачається, що в ньому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту, сума/ліміт кредиту, строк кредитування, мета отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту; інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка; тип процентної ставки; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача; реальна річна процентна ставка; порядок повернення кредиту та інше.

Із інформації щодо дій позичальника ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Служба миттєвого Кредитування», вбачається хронологія дій позичальника щодо укладення електронних кредитних договорів.

Як вбачається із інформації, наданої ТОВ ФК"Вей Фор Пей", було здійснено переказ грошових коштів 17.05.2021 року о 19:46:48 на картковий рахунок № НОМЕР_1 в розмірі 3 100, 00 грн, на виконання кредитного договору №2113760300072 та в розмірі 5 900, 00 грн, на виконання кредитного договору №2113760285024.

На виконання ухвали суду про витребування доказів з АТ КБ «Приватбанк» надійшла інформація, зі змісту якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітована карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Номер телефона на який відправляється інформація за вказаною платіжною карткою НОМЕР_5 . З виписки наданої АТ КБ «Приватбанк» вбачається зарахування коштів на суму 5 900,00 грн. та 3 100,00 грн в період 17.05.2021-17.05.2021 року.

З наданого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2113760300072 від 17.05.2021 року становить 21 018,00 грн., з яких: 3 100,00 грн. тіло кредиту, 17 918,00 відсотки.

З наданого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2113760285024 від 17.05.2021 року становить 40 002 грн., з яких: 5 900,00 грн. тіло кредиту, 34 102,00 відсотки.

01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 1 12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договорами про надання фінансових послуг № 2113760300072 та №2113760285024, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 03 грудня 2021 року боржник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 2113760285024 від 17.05.2021 року: за тілом кредиту 5900,00 грн. та за процентами 34 102,00 грн, загальна сума 40 002,00 грн. та за кредитним договором № 2113760300072 від 17.05.2021 року: за тілом кредиту 3 100,00 грн, та за процентами 17 918,00 грн, загальна сума 21 018,00 грн.

З розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2113760285024 від 17.05.2021 станом на 10 січня 2023 року становить 115 574,511 грн, з яких 5 900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 34 102,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 75 572,51 грн - нараховані відсотки за період з 01 грудня 2021 року по 16 травня 2022 року та за договором № 2113760300072 від 17.05.2021 станом на 10 січня 2023 року становить 60 725,59 грн, з яких 3 100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17 918,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 39 707,59 грн - нараховані відсотки за період з 01 грудня 2021 року по 16 травня 2022 року.

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за вищевказаними договорами про надання фінансових послуг.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року боржник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 2113760285024 від 17.05.2021 року у розмірі 115 574,51 грн. та за договором № 2113760300072 від 17.05.2021 року у розмірі 60 725,59 грн.

Відповідно до наданого ТОВ «Коллект Центр» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2113760285024 від 17.05.2021 року у розмірі 115 574,51 грн. та за договором № 2113760300072 від 17.05.2021 року у розмірі 60 725,59 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просив стягнути заборгованість за кредитними договорами у розмірі 61 020,00 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 9 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 52 020,00 грн.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорювані договори укладені в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договорів, щодо виконання яких виник спір між сторонами, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , уклавши кредитні договори №2113760300072 та № 2113760285024 в електронній формі, шляхом підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодився з умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, а тому, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Оскільки кредитні договори укладені шляхом накладення електронного підпису відповідача, який ідентифікує його особу, тому договір вважається укладеним.

При цьому, суд зазначає, що спірні договори відповідачем в судовому порядку не оскаржувалися, недійсним не визнавалися.

Презумпція правомірності правочину закріплена у статті 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідач не надав суду доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитних договорів.

Оскільки кредитні договори були укладені на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовими ідентифікаторами, отриманим у SMS-повідомленнях, тому без отримання SMS-повідомлень, без здійснення входу на сайт товариства договори між ОСОБА_1 та товариством не були б укладені.

Номер мобільного телефону за допомогою якого отримано одноразовий ідентифікатор та номер картки, на яку надіслані запозичені кошти співпадають з інформацією, що міститься в Заяві-Анкеті, яка містить особисту інформацію відповідача.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в Постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року 234/7159/20, від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20087, відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Отже, у відповідності до вимог ч.6 та 8 ст.11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд вважає доведеним той факт, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договорів, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми кредиту, строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, розмір і тип процентної ставки та уклали в належній формі обидва кредитні договори.

Відтак посилання відповідача, на те, що матеріали справи не містять жодних підтверджень, що договори були укладені сторонами, в порядку, передбаченому законом, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються наведеним судом обставинами та дослідженими доказами.

Суд зазначає, що порушень порядку надання і отримання доказів, передбачених ст. 100 ЦПК України не встановлено. У суду не має сумнівів щодо відповідності паперових копій електронного доказу оригіналу.

Суд приймає розрахунок заборгованості, наданий позивачем. Вказана позивачем сума заборгованості встановлена судом на підставі наявних у справі доказів. Суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування суми заборгованості не надав.

Сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами (погодили їх розмір) та відповідальність за порушення умов договору.

За змістом постанови Верховного Суду від 17.02.2023 у справі №910/23042/16, проценти за користування кредитом є зобов`язанням за кредитним договором та є складовим елементом плати за наданий кредит, що разом із тілом кредиту становлять загальну суму боргу і охоплюються поняттям «основна сума заборгованості із зобов`язань за кредитом».

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитами ґрунтується на вимогах закону та узгоджена сторонами кредитного договору.

Таким чином, за кредитними договорами нарахування відсотків здійснювалося в межах строків, передбачених його умовами. Судом перевірено надані представником позивача розрахунки, з яких вбачається, що розмір відсотків за кожним договором розрахований в межах строку кредитних договорів - один рік, за кожен день користування кредитом, та в розмірі визначеному п.1.4 Договорів. Кількість днів нарахування процентів, здійснених позивачем, становить - 365 днів.

Отже, ТОВ «Коллект Центр» пред`явлено вимоги щодо стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, що були обумовлені договором.

Щодо посилання сторони відповідача на відсутність доказів повідомлення боржника про передачу прав вимог іншій особі, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як встановлено судом, 01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 1 12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договорами про надання фінансових послуг № 2113760300072 та №2113760285024. що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 03 грудня 2021 року боржник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 2113760285024 від 17.05.2021 року за тілом кредиту 5900,00 грн, та за процентами 34 102,00 грн, загальна сума 40 002,00 грн. та за кредитним договором № 2113760300072 від 17.05.2021 року за тілом кредиту 3 100,00 грн, та за процентами 17 918,00 грн, загальна сума 21 018,00 грн.

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за вищевказаними договорами про надання фінансових послуг.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року боржник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 2113760285024 від 17.05.2021 року у розмірі 115 574,51 грн. та за договором № 2113760300072 від 17.05.2021 року у розмірі 60 725,59 грн.

Таким чином позивачем доведено належними доказами те, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до відповідача за кредитними договорами № 2113760285024 від 17.05.2021 року та № 2113760300072 від 17.05.2021 року

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Таким чином, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом у строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, суд дійшов висновку про те, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами у розмірі 61 020,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: договір про надання правничої допомоги від 01.07.2024, укладений між позивачем та АО «Лігал Ассістанс», заяву на надання юридичної допомоги від 01.12.2025 року, витяг з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року в яких зазначено, що адвокатом надано усуне консультацію із вивченням документів на суму 4000 грн., складено позовну заяву для подачі до суду на суму 12 000,00 грн.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховуючи, що справа, яка розглядається судом, за своєю категорією в розумінні п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, беручи до уваги обсяг правової допомоги, наданої адвокатом, визначений у акт про отримання правової допомоги від 31.12.2025 з детальним описом робіт, виконаних АО «Лігал Ассістанс», враховуючи заперечення сторони відповідача щодо заявленого позивачем розміру витрати на професійну правничу допомогу, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2662, 40 грн підлягає стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 626-629, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.1,2,77-78,81,89,141,247,259,263-265,273,279, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 61 020 ( шістдесят одна тисяча двадцять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судовий збір у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 ( шість тисяч) грн.00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні скороченого судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», місцезнаходження: м. м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 24.07.2026 року.

Суддя І.Г. Костіна