Рішення № 138480120, 24.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/1214/26

Провадження № 2/638/6762/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Сікорського А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

19.02.2026 позивач -ТОВ «ФК «Кредит - капітал» звернулося до Холодногірського районного суду м. Харкова з зазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 14.02.2020 ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Кредит капітал», та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 12000 грн, в свою чергу ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, сплати відсотки, проте не виконав взяті на себе зобов`язання. На підставі укладеного договору факторингу до ТОВ «ФК «Кредит - капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 . У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом у сумі 18480 грн, з яких 12000 грн - заборгованість за тіло кредитом та 6480 грн - відсотки. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір - 2662,40 грн та витрати на правову допомогу - 8000 грн.

19.02.2026 Холодногірського районного суду м. Харкова вказану справу направлено до Шевченківського районного суду м. Харкова за підсудністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.

30.03.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, призначено судове засідання. Вирішено здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній формі (паперовій та електронній).

25.05.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова за клопотанням позивача витребувано докази.

12.06.2026 представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано відзив на позов, у якому вказано, що відповідач не погоджується з позовними вимогами викладеними в позовній заяві з урахуванням наступного. ОСОБА_1 та її представник вважають, що позовну заяву про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» пред`явлено неналежним позивачем. Відповідно до пункту 7.1. Договору відступлення прав вимоги № ККАУ 11092020 від 11 вересня 2020 року за придбання (відступлення) прав вимоги, новий кредитор сплачує кредиторові плату в розмірі, що становить на дату підписання сторонами нього договору складає 1 066 538,91 грн без ПДВ. При цьому оплата прав вимоги, які підлягають відступленню згідно цього договору, до кожного окремого боржника, визначається згідно з додатку №1 до даного договору. Пунктом 7.2. Договору відступлення прав вимоги № ККАУ - 11092020 від 11 вересня 2020 року визначено, що новий кредитор здійснює оплату кредиторові шляхом перерахування суми, що вказана в п. 7.1. цього договору, на вказаний у реквізитах до цього логовору рахунок, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання сторонами договору. Згідно з пунктом 7.3. договору відступлення прав вимоги № ККАУ - 11092020 від 11 вересня 2020 року днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на рахунок кредитора. Разом з позовною заявою позивач надав до суду платіжне доручення № 19683 від 11.09.2020 на підтвердження проведення оплати за договором відступлення прав вимоги № ККАУ - 11092020 від 11 вересня 2020 року з призначенням платежу «Оплата компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги згідно з п. 7.1. Договору відступлення прав вимоги № ККАУ - 11092020 від 11.09.2020». Поняття «Плата» та «Оплата компенсації» не є тотожними. Також п. 7.1. Договору відступлення прав вимоги № ККАУ - 11092020 від 11 вересня 2020 року не містить виду платежу «Оплата компенсації», а отже проведена оплата платіжним дорученням № 19683 від 11.09.2020 не підтверджує виконання ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вимог п. 7.1. Договору відступлення прав вимоги № ККАУ- 11092020 від 11 вересня 2020 року. Також позовна заява не містить доказів здійснення оплати за Договором відступлення прав вимоги № ККАУ - 11092020 від 11 вересня 2020 року. В розумінні п. 7.3. Договору відступлення прав вимоги № ККАУ - 11092020 від 11 вересня 2020 року днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на рахунок Кредитора. Позивач не надав доказів на підтвердження своєчасного виконання умов Договору відступлення прав вимоги № ККАУ - 11092020 від 11 вересня 2020 року щодо своєчасної оплати за придбання (відступлення) Прав Вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 1975288 про надання споживчого кредиту від 14.02.2020 року, а тому не є належним Позивачем. Також Відповідач та її представник не погоджуються з розміром судових витрат на професійну правничу допомогу. Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати у вигляді витрат про надання професійної правничої допомоги в розмірі 8000 грн. 00 коп. Вказаний розмір судових витрат на думку ОСОБА_1 та її представника є непропорційним розміру пред`явленої до стягнення заборгованості. З позовної заяви вбачається, що загальний розмір заборгованості, яку просить стягнути Позивач складає 18480 грн. 00 коп. З викладеного вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу складають 43,29 % від розміру позовних вимог. Така вартість судових витрат на професійну правничу допомогу є безпідставно завищеною. Цивільна справа № 642/1214/26 розглядається в спрощеному позовному провадженні, а отже є справою незначної складності. Представник Позивача опрацьовував та аналізував надані Клієнтом документи та не вчиняв самостійних дій щодо збору доказів. Також представник Позивача в своєму Детальному описі від 13.02.2026 року не зазначив конкретну вартість кожної виконаної роботи та не долучив докази надання наступних послуг: усна консультація Клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами кредитної справи (позовна заява не містить документа з назвою кредитна справа та/або окремих документів з відміткою про належність до кредитної справи); погодження правової позиції Клієнта у справі (позовна заява підписана представником Позивача та жодних доказів погодження правової позиції з Клієнтом матеріали позовної заяви не містять). У зв`язку з чим представник відповідача просив Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості до ОСОБА_1

17.06.2026 представником позивача ТОВ «ФК «Кредит капітал» - Усенком М.І. подано відповідь на відзив, в обгрунтування якої зазначено, що 14.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір №1975288 про надання споживчого кредиту (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 12000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. На підтвердження передачі права вимоги до позовної заяви було долучено договір факторингу №ККАУ-11092020 від 11.09.2020 р. де зазначено усі права та обов`язки сторін, наявні усі підписи та печатки. Крім того, долучено також Витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу №ККАУ-11092020 від 11.09.2020 р., який містить підписи уповноважених представників сторін та відбитки печаток. Також до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію, яка підтверджує здійснення оплати за відступлення права вимоги відповідно до умов договору факторингу. У рядку призначення платежу чітко зазначено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги, що свідчить про належне виконання сторонами фінансових зобов`язань за вказаним договором. Сукупність наведених доказів, а саме витяг з реєстру боржників, що є додатком до договору факторингу та містить усі необхідні реквізити, а також платіжна інструкція, яка підтверджує оплату за відступлення права вимоги, є взаємопов`язаною, узгодженою між собою та достатньою для підтвердження факту переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача. Зазначені документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, їх зміст не містить суперечностей, а форма дозволяє суду перевірити обставини, на які посилається позивач, що у свою чергу підтверджує належність і допустимість поданих доказів у розумінні норм процесуального законодавства. Отже, подані позивачем документи у своїй сукупності належним чином підтверджують факт переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача. Договір факторингу, витяг з реєстру боржників та платіжна інструкція є взаємопов`язаними, узгодженими між собою та достатніми доказами правонаступництва, що свідчить про належність і допустимість поданих доказів відповідно до вимог чинного законодавства. Заперечує проти твердження представника відповідача про необґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, оскільки така сума є обґрунтованою, відповідає середнім ринковим розцінкам на аналогічні послуги в Україні та узгоджується з положеннями чинного законодавства і судової практики. Позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги, акт наданих послуг та детальний опис наданих послуг, що включає обсяг наданих послуг та час, витрачений на кожну дію. Заявлена сума у 8 000,00 грн є співмірною зі складністю справи про стягнення кредитної заборгованості, яка потребує не лише знання банківського законодавства, а й аналізу значного обсягу документації. Дана сума відповідає середнім ринковим розцінкам на подібні юридичні послуги в Україні. Відповідач, заперечуючи проти розміру витрат, не надав жодних обґрунтованих доказів чи розрахунків, які б підтверджували його твердження про необґрунтованість заявленої суми. У зв`язку з чим представник позивача просить задовольнити позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у повному обсязі.

02.07.2026 представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заперечення на відповідь на відзив, в обгрунтування якого вказано, що В своїй відповіді на відзив Позивач, зокрема, зазначає, що «Отже, подані позивачем документи у своїй сукупності належним чином підтверджують факт переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача. Договір факторингу, витяг з реєстру боржників та платіжна інструкція є взаємопов`язаними, узгодженими між собою та достатніми доказами правонаступництва, що свідчить про належність і допустимість поданих доказів відповідно до вимог чинного законодавства». Зазначене твердження на думку представника Відповідача є хибним з огляду на той факт, що відповідно до пункту 7.1. Договору відступлення прав вимоги № ККАУ - 11092020 від 11 вересня 2020 року за придбання (відступлення) Прав Вимоги, Новий Кредитор сплачує Кредиторові плату в розмірі, що становить на дату підписання Сторонами нього Договору складає 1 066 538,91 гри. (один мільйон шістдесят шість тисяч п`ятсот тридцять вісім гривень дев`яносто одна копійка) без ПДВ. При цьому оплата Прав Вимоги, які підлягають відступленню згідно цього Договору, до кожного окремого Боржника, визначається згідно з Додатку №1 до даного Договору. Пунктом 7.2. Договору відступлення прав вимоги № ККАУ - 11092020 від 11 вересня 2020 року визначено, що Новий Кредитор здійснює оплату Кредиторові шляхом перерахування суми, що вказана в п. 7.1. цього Договору, на вказаний у реквізитах до цього Договору рахунок, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Сторонами Договору. Згідно з пунктом 7.3. Договору відступлення прав вимоги № ККАУ - 11092020 від 11 вересня 2020 року днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на рахунок Кредитора. Таким чином, вимоги п. 7.3. Договору відступлення прав вимоги № ККАУ - 11092020 від 11 вересня 2020 року є імперативними та визначені обставини не можуть бути підтверджені жодними іншими доказами крім тих які визначені пунктом Договору. Також Відповідач та її представник не погоджуються з розміром судових витрат на професійну правничу допомогу. У зв`язку з чим просив відмовити ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 .

Представник позивача до судового засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістила.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 14.02.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №1975288 про надання споживчого кредиту.

П. 1.3 договору передбачено, що сума кредиту складає 12000 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору строк кредиту становить 30 днів. Дата повернення кредиту вказується у графіку платежів, що є додатком №1.

Згідно з п. 1.5 договору - тип процентної ставки фіксована. Знижена процента ставка 1,35% в день від суми кредиту (п. 1.5.1 договору). Стандартна процента ставка 1,80% в день від суми кредиту.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку споживача № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).

Відповідно до додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №1975288: кількість платежів - одноразово, дата повернення кредиту 15.03.2020, сума кредиту 12000 грн, сума нарахованих процентів 4860 грн, разом до сплати 16860 грн.

Згідно з довідкою про ідентифікацію - ОСОБА_1 ідентифікована товариством. Договір підписано електронним підписом, створеним шляхом використання клієнтом одноразового ідентифікатора, який сформовано автоматично. Одноразовий ідентифікатор: С163407, час відправки 14.02.2020 о 13-45 год., номер телефону: НОМЕР_2 .

З листа директора ТОВ ФК «Вей фор пей» від 16.12.2025 між ТОВ «Авеннтус Україна» та ТОВ ФК «Вей фор пей» укладено угоду на переказ коштів № ВП-200417-1 від 20.04.2017. Відповідно до вказаного договору було здійснено за доручення ТОВ «Авентус Україна» наступний успішний переказ на картку клієнта: 14.02.2020 на суму 12000 грн, маска картки НОМЕР_3 , код авторизації 382731.

За клопотанням позивача з АТ КБ «Приват Банк» було витребувано відомості щодо належності рахунку НОМЕР_3 та перерахування на вказаний рахунок 12 000 грн.

З наданої АТ КБ «Приват Банк» довідки вбачається, що у банку на ім`я ОСОБА_1 у банку емітова картку № НОМЕР_4 . По вказаному рахунку було зараховано коштів на суму 12000 грн за період з 14.02.2020-14.02.2020.

Отже, позивачем належним чином доведено, що картка НОМЕР_3 , на яку ТОВ «Авентус Україна» здійснило переказ кредиту 12 000 грн, належить ОСОБА_1 . За частковим співпадінням номер картки НОМЕР_3 , відповідає номеру карки ОСОБА_1 , яка емітована у АТ КБ «ПриватБанк».

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором, суд зазначає.

11.09.2020 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», уклали Договір відступлення права вимоги №ККАУ-11092020.

Відповідно до п. 1.1 договору відступлення права вимоги - на умовах, встановлених цим догвоором, кредитор передає (відстпає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитним договорами вказаними у реєстрі боржників.

П. 6.2.3 договору відступлення права вимоги передбачає, що права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей.

З витягу реєстру боржників до договору відступлення пава вимоги № ККАУ-11092020 від 11.09.2020 вбачається, що ТОВ ФК «Кредит капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер договору 1975288, дата укладення договору 14.02.2020, дата закінчення договору 15.03.2020, заборгованість 18480 грн, кількість днів прострочення 180.

Відповідно до акту приймання - передачі Реєстру боржників від 11.09.2020 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит капітал» уклали акт про те, що згідно з вимогами п. 8.3 договору відступлення права вимоги кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора від 11.09.2020, складений згідно з формою.

Платіжним дорученням №19683 від 11.09.2020 підтверджено, що ТОВ «ФК «Кредит капітал» здійснило перерахування грошових коштів ТОВ «Авентус Україна» у розмірі 1066538,91 грн на виконання умов договору про відступлення права вимоги.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за договором відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит капітал».

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 була повідомлена про зміну кредитора за кредитним договором, проте неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Щодо посилання представника відповідача, що позивачем не надав доказів на підтвердження своєчасного виконання умов договору про відступлення права вимоги щодо своєчасної оплати.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем надано платіжне доручення №19683 на підтвердження плати за договором відступлення права вимоги.

Окрім того, суд зауважує, що відповідно до п. 6.2.3 договору про відступлення права вимоги - право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Тобто, ТОВ «ФК «Кредит капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_3 у момент підписання договору відступлення права вимоги, а не у момент здійснення перерахування грошових коштів за договором.

За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 ЗУ « Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України уразі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

ч. 1 ст.1048 та ч. 1ст.1054 ЦК України передбачають, що кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Кредит капітал», надало розрахунок заборгованості, відповідно до якого у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитом у сумі 18480 грн, з яких 12000 грн - тіло кредиту, 6480 грн - відсотки.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).

Наданим розрахунком заборгованості підтверджується, що нарахування відсотків здійснювалося у межами кредитного договору та за відсотковою ставкою, погодженою сторонами.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення тіло кредиту 12000 грн та відсотки 6480 грн.

Що стосується витрат на правову допомогу.

У позовній заяві ТОВ «ФК «Кредит - капітал» просив стягнути з ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу: у розмірі 8000 грн.

Представником відповідача подано заперечення проти витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підставі п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За нормами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137ЦПК України).

Нормою ч. 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Як вбачається з матеріалів справи інтереси ТОВ «ФК «Кредит капітал» в суді представляло адвокатське об`єднання «Апологет», в особі адвоката Усенка М.І. на підставі договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, ордеру.

П. 1.1 клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової допомоги адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальною юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта.

З акту №966 наданих послуг від 13.02.2026 вбачається, що підписанням цього акту сторони підтвердили факт надання адвокатом та прийняття клієнтом послуг, згідно договору №0107 від 01.07.2025 на суму 8000 грн.

З детального опису наданих послуг до акту № 966 вбачається, що адвокатом надано такі послуги: усна консультація - 30 хвилин часу витрачено, ознайомлення з матеріалами кредитної справи витрачено 2 години часу, погодження правової позиції - 30 хвилин, складання позовної заяви - 3.30 годин, загальний витрачений час - 6 год. 30 хвилин.

При визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. У провадженні адвоката перебуває значна кількість аналогічних справ, тобто вони є типовими. Ціна позову складає 18480 грн. Адвокатом складено один процесуальний документ - позовну заяву, що не є великими за обсягом та складними за змістом. У судових засіданнях адвокат участі не брав, справу розглянуто без участі сторін.

Отже, враховуючи, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, а також з урахуванням заперечень відповідача, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 3000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 81, 133, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 258, 553, 554, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - капітал» заборгованість за кредитом 12000 грн, заборгованість за відсотками - 6480 грн, сплачений судовий збір - 2662,40 грн, витрати на правову допомогу - 3000 грн, всього 24 142 (двадцять чотири тисячі сто сорок дві) грн 40 коп.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач - ТОВ «ФК «Кредит - капітал», ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль- Стоцького, 1, корп. 28, 79018.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

Суддя: І.В. Семіряд