Рішення № 138479704, 24.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12108/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі головуючого судді Кучиної Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну спpаву за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника, адвоката Редзеля М.М., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване за допомогою технічного засобу Samsung SM-A235F/DSN в режимі фотозйомки до постанови серії RVN № 2612156 від 03.05.2026 щодо ОСОБА_1 , як особи власника транспортного засобу (водія) Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_1 неправомірною та скасувати її, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Лемещук Яною Миколаївною було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване за допомогою технічного засобу Samsung SM-A235F/DSN в режимі відеозйомки до постанови серії RVN № 2612156, час та місце скоєння: 03.05.2026 11:57:24 по вулиці Гетьмана Полуботка, 8, м. Рівне, Рівненська область, Україна.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не вручалася та засобами поштового зв`язку не надходила. З її змістом особисто у день винесення постанови він ознайомлений не був. Як згодом йому стало відомо, копію постанови інспектором було залишено під склоочисником (двірником) лобового скла транспортного засобу.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 травня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

05 червня 2026 року від представника відповідача Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Колесник Л.С. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому вказує, що повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за правилами КУпАП оскарженню не підлягає та не є рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності, яке приймається виключно у формі постанови, яка і може бути оскаржена, як це визначено у ст. 286 КАС України.

Як слідує з матеріалів справи, позивач фактично оскаржує повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, яке за своєю суттю не породжує для позивача жодних прав і обов`язків та не створює для нього права на захист. Повідомлення не є актом індивідуальної дії, оскільки не містить і не повинне містити інформації про особу, якої воно стосується. Таким чином, актом, що може бути оскаржений, є постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

08 червня 2026 року від представника відповідача Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Колесник Л.С. надійшов до суду відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначено, що позивач в своїй позовній заяви просить скасувати постанову серія RVN № 2612156 від 03.05.2026 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в штрафу в розмірі 680 грн.

При цьому, позивач додає лише повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки до постанови серії № 2612156 від 03.05.2026, яке не є рішенням у розумінні п. 19 ст. 4 КАС України, відповідно до якого індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

11 червня 2026 року від представника позивача, адвоката Редзеля М.М. надійшли заперечення на відзив, в яких вказує, що сам по собі факт ненадання позивачем копії постанови про адміністративне правопорушення не може бути безумовною підставою для відмови у судовому захисті або залишення позову без руху, якщо з поданих матеріалів можливо встановити предмет спору, суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення, а також зміст порушеного права. До того ж, у випадку, якщо постанова не була належним чином вручена особі або відсутня у її розпорядженні, позивач об`єктивно позбавлений можливості надати такий документ до суду.

За таких обставин, суд не повинен зосереджуватися виключно на формальному питанні, чи було долучено безпосередньо постанову про адміністративне правопорушення, або лише повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки визначальним є зміст заявлених вимог та характер спірних правовідносин. У разі необхідності суд на підставі принципів офіційного з`ясування всіх обставин справи та активної ролі місцевого суду як адміністративного суду вправі витребувати копію відповідної постанови безпосередньо у суб`єкта владних повноважень, який її виніс.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів з дня вручення цієї ухвали, а саме: долучення вказаної постанови серії RVN №2612156 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 680 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 липня 2026 року встановлений ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2026 року у справі № 569/12108/26 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви продовжено до 15 липня 2026 року.

09 липня 2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків від представника позивача, адвоката Редзеля М.М., згідно якої долучено постанову серії RVN № 2612156 від 04.05.2026 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 680 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 липня 2026 року продовжено розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач та його представник в позовній заяві просили розглядати справу за наявними матеріалами справи без їх участі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що з повідомлення серії RVN № 2612156 від 03.05.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки слідує, що інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Лемещук Я.М. в режимі фотозйомки (відеозапису) за допомогою технічного засобу Samsung SMA235F/DSN зафіксовано порушення правил зупинки транспортного засобу Nissan LEAF д.н.з. НОМЕР_2 .

Вказано, що відносно власника (належного користувача) транспортного засобу буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису) серії RVN № 2612156 від 04.05.2026 до повідомлення серії RVN № 2612156 від 03.05.2026 слідує, що 03.05.2026 о 11:57:24 за адресою: м. Рівне, вул. Гетьмана Полуботка, 8, особа, яка керувала керувала транспортним засобом (водій) Nissan LEAF д.н.з. НОМЕР_2 порушила правила зупинки, а саме: здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушила п. 15.9 15.9 «г» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУПАП. Вимір здійснено ручним лазерним світловіддалеміром Bosch GLM 500. Фотозйомка (відеозапис) проводилася спецзасобом марки Samsung SMA235F/DSN. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно -рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На фотознімках, долучених до відзиву, зроблених 03.05.2026 о 11:56:09 зображено пішохідний перехід та припаркований транспортний засіб позивача, а на фотознімку, зробленому 03.05.2026 року о 11:55:51 годині зафіксовано замір відстані від пішохідного переходу до транспортного засобу Nissan Leaf д.н.з НОМЕР_2 , зроблений інспектором з паркування - 0,386 m.

Замір відстані від пішохідного переходу до транспортного засобу Nissan Leaf д.н.з НОМЕР_2 було здійснено за допомогою лазерного світловіддалеміру Bosch GLM 500, заводський № 128500798.

Отже, з матеріалів фотофіксації правопорушення, вбачається, що транспортний засіб Nissan Leaf д.н.з НОМЕР_2 розташовано ближче 10 метрів до пішохідного переходу.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Даний пристрій є сертифікований, та таким, що пройшов повірку Державним підприємством «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». Копія свідоцтва про повірку № 12А/336 від 26.08.2025 до матеріалів справи додається та є чинним до 26 серпня 2026 року.

Надані фотознімки обставин порушення правил зупинки відповідають приміткам ст. 14-2 КУпАП, які визначають, що режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

З матеріалів справи та фотознімків, які додані до відзиву, слідує, що розташування транспортного засобу Nissan Leaf д.н.з НОМЕР_2 , створювало перешкоду дорожньому руху та транспортний Nissan Leaf д.н.з НОМЕР_2 було зупинено всупереч Правилам дорожнього руху.

Як вбачається з доданих до відзиву копій фотознімків, які були зроблені 03.05.2026 о 11:55:51 - 11:58:17, транспортний засіб позивача здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу не пов`язану з наданням переваги у русі, чим порушив п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 та ч.3 ст. 122 КУпАП.

Згідно із п. 15.9. г) ПДР України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За правилами ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» користувачі автомобільних доріг зобов`язані створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям та громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України, пішохідний перехід - це ділянка проїзної частини, призначена для руху пішоходів через дорогу, межі якої за наявності розмітки визначаються лініями дорожньої розмітки 1.14.1. Таким чином, зафіксована лазерним світловіддалеміром Bosch GLM 500 відстань у 0,386 метра означає, що автомобіль позивача був розташований практично впритул до межі цієї зони підвищеної небезпеки, що свідчить про небезпечність такої зупинки.

Стоянка транспортного засобу у межах 10-метрової зони від пішохідного переходу створює так звану "сліпу зону" (штучну перешкоду для оглядовості). Це позбавляє інших водіїв, які наближаються до переходу, можливості вчасно помітити пішохода, який починає рух по пішохідному переходу, а самого пішохода - можливості бачити потік автомобілів.

Позивач звертає увагу суду на те, що транспортним засобом користувалася особа з інвалідністю, про що свідчила відповідна розпізнавальна наліпка «Водій з інвалідністю», розміщена на транспортному засобі у видимому місці.

Крім того, позивач вказує, що зупинка транспортного засобу мала короткочасний та вимушений характер, оскільки водій відлучився лише на декілька хвилин до аптеки з метою придбання необхідних лікарських засобів. Такі дії були обумовлені станом здоров`я та об`єктивною необхідністю, а не наміром порушити правила дорожнього руху чи створити будь-які перешкоди для інших учасників дорожнього руху.

Також вважає за необхідне зазначити, що на момент здійснення короткочасної зупинки транспортного засобу у безпосередній близькості до місця призначення фактично були відсутні вільні місця для паркування чи зупинки транспортних засобів. Усі наявні місця були зайняті іншими автомобілями, що об`єктивно унеможливлювало здійснення зупинки в іншому дозволеному місці поблизу аптеки.

При цьому необхідність відвідування аптеки мала терміновий характер та була безпосередньо пов`язана із станом здоров`я особи з інвалідністю, яка користувалася транспортним засобом. Саме з огляду на ці обставини водій був змушений здійснити короткочасну зупинку максимально близько до місця розташування аптечного закладу, не маючи на меті порушення правил дорожнього руху чи створення будь-яких незручностей іншим учасникам дорожнього руху.

Окремо зазначає, що документ, який міг би підтверджувати факт придбання лікарських засобів в аптеці (товарний або фіскальний чек), на даний час не зберігся. Разом з тим, відсутність такого документа обумовлена виключно тим, що на момент придбання лікарських засобів він об`єктивно не міг передбачити виникнення спірної ситуації, складання постанови про адміністративне правопорушення та необхідності у подальшому доводити зазначені обставини в судовому порядку.

Сам по собі факт відсутності збереженого чека не спростовує реальності обставин, за яких була здійснена короткочасна зупинка транспортного засобу, та не свідчить про недобросовісність його пояснень.

Також інспектором не встановлено та не зафіксовано наявності будь-яких негативних наслідків від такої короткочасної зупинки, зокрема створення перешкод дорожньому руху, небезпеки для пішоходів чи неможливості користування пішохідним переходом. Матеріали справи не містять доказів того, що транспортний засіб фактично унеможливлював або істотно ускладнював рух інших учасників дорожнього руху.

Інспектор з паркування, встановивши порушення правил дорожнього руху, не дотримався в повній мірі процедури та порядку притягнення особи до відповідальності, зокрема, судом не встановлено чи посадовою особою при винесенні постанови враховувались дані характеризуючі ознаки ОСОБА_1 та обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

При цьому, суд зауважує, що особливості розгляду вказаної категорії справ, не має суперечити вимогам ст. 280 КУпАП

Вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише в разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі, яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Судом встановлено, що інспектором з паркування постанова була винесена фактично одразу після виявлення транспортного засобу, без належного та всебічного з`ясування усіх фактичних обставин справи, без врахування особливого статусу водія як особи з інвалідністю, характеру та тривалості зупинки, а також без встановлення наявності чи відсутності реальної небезпеки або істотних перешкод для дорожнього руху.

Суд вважає, що при винесенні постанови не було дотримано принципів об`єктивності, повноти та всебічності розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених КУпАП, а самі обставини справи були оцінені формально, без урахування конкретної життєвої ситуації та фактичних умов, за яких була здійснена короткочасна зупинка транспортного засобу.

Відповідно до принципу пропорційності, який застосовується у діяльності суб`єктів владних повноважень, будь-яке втручання державного органу у права особи повинно бути необхідним, обґрунтованим та співмірним поставленій меті. У даному випадку інспектор не врахував ані особу водія, ані конкретні обставини ситуації, ані короткочасність зупинки, що свідчить про формальний підхід до винесення постанови та недотримання принципів справедливості та індивідуального підходу при притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час оцінки обставин справи суд також враховує, що відповідач при винесенні постанови не дослідив ту обставину, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю, а також має статус учасника бойових дій, не з`ясовано чи притягувався він раніше до відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Водночас принцип рівності не означає однакового підходу до осіб, які перебувають у різних життєвих обставинах. Навпаки, особливості фізичного стану особи повинні бути належним чином враховані під час вирішення питання про її відповідальність та оцінки її поведінки.

Статтею 1 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю передбачено, що метою Конвенції є забезпечення повного та рівного здійснення всіма особами з інвалідністю всіх прав людини та основоположних свобод. Відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції держави зобов`язані забезпечити ефективний доступ осіб з інвалідністю до правосуддя на рівних засадах з іншими особами, у тому числі шляхом врахування їхніх індивідуальних особливостей та потреб.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що державні органи повинні уникати надмірного формалізму та забезпечувати реальну, а не декларативну можливість особи захищати свої права. Зокрема, у справі Bellet v. France Суд зазначив, що рівень доступу до суду, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на судовий захист з огляду на принцип верховенства права. Надмірно формальний підхід, який перешкоджає особі реалізувати своє право на захист, не відповідає вимогам статті 6 Конвенції.

Також у справі Glor v. Switzerland Європейський суд з прав людини підкреслив, що інвалідність є ознакою, яка потребує особливо ретельного захисту від дискримінаційного чи непропорційного ставлення з боку держави. Тому при оцінці дій особи з інвалідністю державні органи повинні враховувати її індивідуальні обставини та уникати застосування суто формального підходу без належного аналізу фактичної ситуації.

За таких обставин оцінка дій ОСОБА_1 виключно через призму лише порушення правил зупинки чи стоянки без врахування його стану здоров`я, статусу особи з інвалідністю та об`єктивних причин зупинки транспортного засобу суперечитиме принципам справедливості, пропорційності та індивідуалізації юридичної відповідальності, які є складовими принципу верховенства права.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, винесення оскаржуваної постанови серії RVN № 2612156 від 04.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП було передчасним.

Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови про накладання адміністративного стягнення та направлення справи на новий розгляд до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради.

Під час розгляду матеріалів справи необхідно: встановити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її характеризуючі ознаки (чи є він особою з інвалідністю, чи є учасником бойових дій), вік, обставини, що пом`якшують чи обтяжують притягнення її до адміністративної відповідальності, встановити, чи заподіяно шкоду майну або іншим особам, а також чи є підстави для застосування іншого стягнення, таким чином, забезпечивши його право бути вислуханим та об`єктивного розгляду матеріалів.

Таким чином, позов необхідно задоволити частково, а постанову серії RVN № 2612156 від 04.05.2026 скасувати з направленням справи на новий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись статтями 9, 14, 19, 72, 77, 90, 134. 139, 246, 250, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису) серії RVN № 2612156 від 04.05.2026, винесену інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Лемещук Яною Миколаївною про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП скасувати, а справу направити на новий розгляд до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - Департамент муніципальної варти Рівненської міської ради, адреса: м. Рівне, вул. Степана Бандери, 44, код ЄДРПОУ 44350009.

Суддя Н. Г. Кучина