Рішення № 138479211, 15.07.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/1804/25

Провадження № 2/741/297/26

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 15 липня 2026 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28 лютого 2019 року між АТ «УКРСИББАНК» та відповідачем було укладено договір № 95200844000 (далі кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 49692,03 грн. терміном до 25 червня 2021 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором. АТ «УКРСИББАНК» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, а відповідач не виконала своїх зобов`язань за договором у результаті чого утворилася заборгованість. 25 вересня 2019 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» було укладено договір факторингу № 147, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 95200844000 від 28 лютого 2019 року. 26 вересня 2019 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 26-09/19/02, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 95200844000 від 28 лютого 2019 року. 03 жовтня 2022 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 30-10/2022, відповідно до умов якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 95200844000 від 28 лютого 2019 року.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 95200844000 від 28 лютого 2019 року в сумі 57486,17 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16000 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без їх участі, зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання відповідач не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила, не просила розгляд справи відкласти.

Ухвалою від 15 липня 2026 року суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою усіх учасників справи, суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 28 лютого 2019 року між АТ «УКРСИББАНК» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95200844000, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 49692,03 грн. терміном до 25 червня 2021 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 26 вересня 2025 року становить 57486,17 грн., з якої: 49692,03 грн. тіло кредиту, 6294,14 грн. нараховані відсотки на дату відступлення права вимоги та 1500 грн. комісія.

Інші відомості щодо розміру заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховним Судом у постанові від 7 червня 2023 року у справі № 234/3840/15-ц зазначено, що «заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти».

Крім того, у постанові Верховним Судом зазначено, що «незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі».

Вказана позиція Верховного Суду узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 2 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19, відповідно до яких якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому, суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Таким чином, у разі незгоди відповідача з поданим представником позивача розрахунком заборгованості за кредитним договором відповідач має право подати контррозрахунок.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вказаного розрахунку заборгованості, не подано контррозрахунок заборгованості, не заявлено клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи з метою спростування достовірності здійсненого розрахунку заборгованості, не доведено належного повернення кредиту у розмірі та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 513 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

У судовому засіданні встановлено, що 25 вересня 2019 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» було укладено договір факторингу № 147, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 95200844000 від 28 лютого 2019 року.

26 вересня 2019 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 26-09/19/02, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 95200844000 від 28 лютого 2019 року.

03 жовтня 2022 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 30-10/2022, відповідно до умов якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 95200844000 від 28 лютого 2019 року.

На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що відповідач порушила взяті на себе зобов`язання, умов договору не виконала та не бажає у повному обсязі погасити заборгованість за цим договором у добровільному порядку, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З відповідача підлягає стягненню сума боргу визначена позивачем при зверненні до суду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн., оскільки їх понесення позивачем підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року в справі № 275/150/22.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, не доведено неспівмірності цих витрат, а тому суд не вбачає підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 16, 512, 513, 525, 526, 530, 610, 611, 1054, 1077-1082 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95200844000 від 28 лютого 2019 року в сумі 57486 (п`ятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 17 коп., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Киреєв