Ухвала суду № 138479143, 23.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/14209/26

УХВАЛА

іменем України

23 липня 2026 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Блонський В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Летичівський центр первинної медико-санітарної допомоги" Летичівської селищної ради , Летичівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства «Летичівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Летичівської селищної ради та Летичівської селищної ради щодо належного виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р. № 1301 «Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами» в частині повного забезпечення медичними виробами ОСОБА_1 , а саме підгузками в кількості 120 штук щомісячно та пелюшками в кількості 60 штук щомісячно відповідно до рекомендацій його індивідуальної програми реабілітації.

2. Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Летичівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Летичівської селищної ради та Летичівську селищну раду здійснювати безперебійне забезпечення ОСОБА_1 необхідними медичними виробами: підгузками в кількості 120 штук щомісячно та пелюшками в кількості 60 штук щомісячно відповідно до його Індивідуальної програми реабілітації на поточний та майбутній періоди, а також здійснити фактичну видачу (компенсувати в натуральній формі) заборгованість із недоотриманих засобів гігієни (підгузків та пелюшок) за минулі роки, починаючи з 2020 по 2026 рік включно, у повному обсязі відповідно до вимог його ІПР за цей період.

3. Стягнути солідарно з КНП «Летичівський ЦПМСД» Летичівської селищної ради та Летичівської селищної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн, завдану протиправною бездіяльністю та тривалим незабезпеченням життєво необхідними засобами особистої гігієни.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому такі функції повинні здійснюватися суб`єктом саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Стосовно терміну «публічно-владні управлінські функції», то у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 КАС України термін «публічно» означає, що такі функції суб`єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу; зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. Управлінські функції - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №757/15346/18-ц).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Натомість спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частин першої, шостої статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічного змісту правила встановлені і у статті 172 КАС України: в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (частина перша); не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частина четверта).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що в ній заявлено вимоги одним позивачем до декількох відповідачів.

При цьому позовна заява обґрунтована тим, що позивач ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю I групи, неодноразово звертався до Комунального некомерційного підприємства «Летичівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Летичівської селищної ради з питання надання виробів медичного призначення (підгузків та пелюшок для дорослих), якими він, за його твердженням, не був забезпечений у повному обсязі відповідно до Рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації від 11 грудня 2025 року.

Відповідачем у справі є, з-поміж інших, Комунальне некомерційне підприємство «Летичівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Летичівської селищної ради.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 19 листопада 1992 року №2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Закон №2801-XII) заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Статтею 7 Закону №2801-XII передбачено, що держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров`я шляхом, зокрема, фінансування надання всім громадянам та іншим визначеним законом особам гарантованого обсягу медичних послуг та лікарських засобів у порядку, встановленому законом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що владно-управлінські функції держави полягають в забезпеченні виконання цього переліку заходів.

Щодо забезпечення створення мережі закладів охорони здоров`я, то статтею 16 Закону №2801-XII установлено, що за організаційно-правовою формою заклади охорони здоров`я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.

Комунальне некомерційне підприємство «Летичівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Летичівської селищної ради, яке зареєстровано в установленому порядку як юридична особа (код ЄДРПОУ 38270455), за організаційно-правовою формою є комунальним некомерційним підприємством, його основним видом діяльності є надання первинної медичної допомоги населенню, тобто воно є закладом охорони здоров`я.

Дії та рішення закладів охорони здоров`я та їх працівників є результатом їх професійної діяльності за матеріально-технічних та юридичних умов, створених державою.

Так, зміст частини другої статті 5 Закону України від 06 жовтня 2005 року №2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» вказує, що реалізація державної політики у сфері реабілітації осіб з інвалідністю покладається на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які забезпечують розроблення і виконання відповідних програм.

Відповідно до статті 11 названого Закону місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених нормативно-правовими актами, створюють умови для забезпечення осіб з інвалідністю, виходячи з їхніх потреб та відповідно до рекомендацій медико-соціальних експертних комісій, допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами та реабілітаційними послугами відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 38 Закону України від 21 березня 1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особам з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, допоміжні засоби реабілітації, медичні вироби.

Прийнятим на реалізацію цієї норми Порядком забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1301, установлено, що заклади охорони здоров`я забезпечують осіб з інвалідністю медичними виробами на підставі відомості, наданої структурним підрозділом з питань охорони здоров`я, в якій зазначають, зокрема, прізвище, ім`я та по батькові особи, для якої призначений медичний виріб, тип (вид) медичного виробу.

Отже, у питаннях безпосереднього забезпечення осіб з інвалідністю медичними виробами та іншими засобами заклади охорони здоров`я не мають функцій владно-управлінської діяльності, а виконують функцію надання конкретних виробів конкретній особі відповідно до її індивідуальної програми реабілітації.

З огляду на викладене Комунальне некомерційне підприємство «Летичівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Летичівської селищної ради не є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України та не здійснює владно-управлінських функцій у взаємовідносинах із позивачем, з приводу яких виник спір.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Взаємопов`язані позовні вимоги до Комунального некомерційного підприємства «Летичівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Летичівської селищної ради щодо забезпечення ОСОБА_1 виробами медичного призначення (підгузками та пелюшками для дорослих) спрямовані на захист особистих прав позивача у сфері охорони здоров`я, а відносини між позивачем та закладом охорони здоров`я, який здійснює функцію надання безоплатно медичних виробів та інших засобів, визначених індивідуальною програмою реабілітації, мають ознаки не публічно-правового спору, а приватноправового.

Згідно з пунктами 8, 9 частини першої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Натомість за приписами частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Тобто адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Тож наведене дає підстави для висновку, що позовні вимоги в частині визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, адресовані Комунальному некомерційному підприємству «Летичівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Летичівської селищної ради, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, з урахуванням суб`єктного складу сторін.

У свою чергу, аналіз процитованих положень Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», а також пункту 3 пункту 6 статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказує, що Летичівська селищна рада є суб`єктом владних повноважень, якого держава наділила владно-управлінськими (у тому числі делегованими) функціями при реалізації державної політики у сфері соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю, зокрема щодо фінансового забезпечення заходів з придбання медичних виробів для інвалідів.

Тому позовні вимоги до Летичівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Отже, оскільки у позовній заяві ОСОБА_1 одночасно та нероздільно об`єднано вимоги до Комунального некомерційного підприємства «Летичівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Летичівської селищної ради (які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства) та до Летичівської селищної ради (які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства), в тому числі шляхом заявлення солідарної вимоги про стягнення моральної шкоди з обох відповідачів одночасно, позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, встановлені частиною шостою статті 21, частиною четвертою статті 172 КАС України.

За таких обставин ця позовна заява має бути повернута на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України.

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись пунктом 6 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Летичівський центр первинної медико-санітарної допомоги" Летичівської селищної ради , Летичівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддяВ.К. Блонський