Рішення № 138479036, 17.07.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/3090/26

Провадження №2-о/751/100/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.

присяжні Шабала С.М., Харченко І.М.

при секретарі Курач В.С.,

за участю заявника ОСОБА_1 , її представника адвоката Шевченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; Міністерство оборони України; Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

Через систему «Електронний суд», представник заявника ОСОБА_1 адвокат Шевченко І.С., звернулася до Новозаводського районного суду міста Чернігова із заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця міста Чернігів, Україна, військовослужбовця Збройних Сил України померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті с.Антонівка Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що заявниця є рідною донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 25.05.2024 року був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує, що на момент зникнення безвісти ОСОБА_2 , останній перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . 04.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив ОСОБА_3 про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу за мобілізацією 25.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який склав Військову присягу на вірність Українському народові, мужньо виконуючи військовий обов`язок у бою за Україну, її свободу і незалежність, під час виконання бойового завдання в районі с. Антонівка Покровського району Донецької області, зник безвісти 25.10.2024, що підтверджується копією сповіщення сім`ї від 04.11.2024 № 69. За даним фактом було проведено службове розслідування, за результатами якого встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання н.п. Антонівка Маріїнської міської громади Покровського району Донецької області під час бойового чергування на ПВ «Грач» в результаті штурмових дій противника, зник безвісти за особливих обставин солдат ОСОБА_2 старший стрілець оператор 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 . Відповідно до результатів проведення службового розслідування встановлено, що зникнення безвісти за особливих обставин солдата ОСОБА_2 слід вважати подією, що сталася під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій, пов`язана із захистом Батьківщини. Його зникнення не пов`язане з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесних ушкоджень. Даний факт підтверджується, витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 14.02.2025 року. На теперішній час розслідування за фактом зникнення безвісти батька заявника завершено, місцезнаходження його не відоме та зв`язок з ним відсутній. Вказує, що зазначені обставини свідчать про ймовірну загибель солдата ОСОБА_2 . Оголошення померлим батька заявника має важливе значення для подальшої реалізації майнових та немайнових прав заявника. Іншого порядку чинним законодавством не передбачено. З огляду на викладене, з підставі ст. 46 ЦК України, просить заяву задовольнити.

10.04.2026 року ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду, витребувано заявлені заявником письмові докази.

24.04.2026 року, на виконання ухвали суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла відповідь №19.5.1/30287-26 Вих., згідно якої відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, громадянином України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 25.10.2024 по 24.04.026 (станом на 14:20) в базі даних не виявлено. (а.с.78)

07.05.2026 року, на виконання ухвали суду, від заінтересованої особи - відділу державної реєстрації актів цивільного стану у міті Чернігові Східного міжрегіонального управління Мінітерства юстиції України надіслано засвідчені належним чином копії актових записів: про шлюб №1188, складного Відділом 30.07.1994 на ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ; про шлюб №201, складеного Відділом 16.02.2017 на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; про смерть №2816, складеного Відділом 09.10.2025 на ОСОБА_3 (а.с.80, 81, 82). Одночасно, Відділом подано заяву в якій просить справу розглядати без участі їх представника, заеречень проти прийняття рішення не має. (а.а.79)

На виконання ухвали суду від 10.04.2026 року, завідувач державної нотаріальної контори Олена Підгайна, листом щодо надання інформації повідомила, що згідно реєстрів для реєстрації нотаріальних дій Першої чернігівської держаної нотаріальної контори гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 25.10.2024 року до 29.04.2026 року включно до контори за вчиненням нотаріальних дій не звертався. (а.с.86)

28.05.2026 року, через систему «Електронний суд», від представника Військової частини НОМЕР_1 , надійшла заява в якій просить, замінити заінтересовану особу - ВЧ НОМЕР_3 , на її правонаступника - ВЧ НОМЕР_1 , в зв`язку з ліквідацією ВЧ НОМЕР_3 . (а.с.90)

03.06.2026 року, через систему «Електронний суд», заінтересована особа Міністерство оборони України, подали письмові пояснення у справі, в яких зазначають, що у разі визнання особи зниклою безвісти, заява про оголошення її померлою має розглядатися з дотриманням положень ч.2 ст.46 ЦК України, у якій йдеться про можливість оголошення зниклої безвісти особи померлою після спливу, щонайменше шестимісячного строку з дня закінчення воєнних дій, а не з дати зникнення безвісти такої особи. Просили здійснювати розгляд справи за відсутності представника Міністерства оборони України. (а.с.41-44)

17.06.2026 року, в судовому засіданні, протокольною ухвалою замінено заінтересовану особу ВЧ НОМЕР_3 на її правонаступника - ВЧ НОМЕР_1 , з зв`язку, з розгляд справи було відкладено.

25.06.2026 року, через систему «Електронний суд», від представника заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 , надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначають, що враховуючи встановлені обставини при проведенні службового розслідування військовою частиною НОМЕР_3 , за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 під час виконання службових обов`язків по захисту суверенітету України від збройної агресії рф в районі н.п. Антонівка, Мар`їської територіальної громади, Донецької області, норми чинного законодаства, що регуюють спірні справовідносини та висновки Верховного суду, заява про оголошення фізичної особи померлою підлягає задоволенню після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. Звернули увагу, що оголошення ОСОБА_2 померлим безпосередньо впливатиме на права та обов`язки його спадкоємців, а також на їхнє право на отримання одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність спору про право.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Шевченко І.С., в судовому засіданні заву підтримали, при викладенні пояснень посилались на обставини зазначені в заяві.

Заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; Міністерство оборони України; Військова частина НОМЕР_1 в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялені належним чином. В матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності заінтересованих осіб.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ч. 1 ст. 9 Конституції України).

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 ЦПК України)

Згідно із положеннями ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є рідною донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_4 , в якому батьками записані: батько - ОСОБА_2 , в графі мати ОСОБА_6 . (а.с. 13)

Батьки заявниці перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано, що підтверджується записом акта про одруження №1188 від 30.07.1994 року та свідоцтвом про розірвання шлюбу. (а.с.16, 82)

Батьки ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвами про їх смерть. (а.с.14,15)

На момент зникнення безвісти, з 16.02.2017 року батько заявниці перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , актовий запис №201. (а.с.80)

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла, що підтверджується копією актового запису про смерть №2816 від 09.10.2025 року. (а.с.81)

25.05.2024 ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сповіщенням сім`ї №69 від 04.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_3 (дружину ОСОБА_2 ) сповіщено про те, що її чоловік, солдат солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу за мобілізацією 25.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який склав Військову присягу на вірність Українському народові, мужньо виконуючи військовий обов`язок у бою за Україну, її свободу і незалежність, під час виконання бойового завдання в районі с. Антонівка Покровського району Донецької області, зник безвісти 25.10.2024. (а.с.50)

За фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 14.11.2024 № 538 «Про організацію проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 02.11.2024 № 502» було проведено службове розслідування. (а.с.21 на зв.стор - 22)

В ході службового розслідування відносно зникнення безвісти за особливих обставин солдата ОСОБА_2 встановлено, що, відповідно до доповіді командира військової частини НОМЕР_3 від 27.10.2024 року за попередньою інформацією встановлено, що 25.10.2024 року під час виконання бойового завдання в н.п. Антонівка, Маріїнської міської громади, Покровського району Донецької області під час бойового чергування на ПВ «ГРАЧ» в результаті штурмових дій противника зник безвісти за особливих обставин військовослужбовець військової частини НОМЕР_5 , який відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 № 3517 від 21.09.2024 року, бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 № 307 від 21.09.2024 був переданий в оперативне підпорядкування амеб військової частини НОМЕР_6 а саме: солдат ОСОБА_2 старший стрілець-оператор 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 .

З доповіді за фактом безвісти зниклого за особливих обставин військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_2 старшого стрільця-оператора 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 , складеної командиром військової частини НОМЕР_3 від 27.10.2024 лейтенантом ОСОБА_9 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання н.п. Антонівка, Маріїнської міської громади Покровського району Донецької області під час бойового чергування на ПВ «Грач» в результаті штурмових дій противника, зник безвісти за особливих обставин солдат ОСОБА_2 старший стрілець оператор 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 . Вищевказана подія зафіксована 25.10.2024 y журналі бойових дій 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 , журналі бойових дій військової частини НОМЕР_3 , журналі бойових дій військової частини НОМЕР_6 . Під час виконання бойового завдання солдат ОСОБА_10 перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет та шолом) та мав при собі індивідуальну аптечку. (а.с.23 на зв. стор.)

З копії акта службового розслідування убачається, що 27.10.2024 року надійшла доповідь від командира військової частини НОМЕР_3 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в н.п. Антонівка Маріїнської міської громади Покровського району Донецької області під час бойового чергування на ПВ «ГРАЧ» в результаті штурмових дій противника зник безвісти за особливих обставин військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 , який відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 № 3517 від 21.09.2024, бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 № 307 від 21.09.2024 був переданий в оперативне підпорядкування аемб військової частини НОМЕР_6 , а саме: солдат ОСОБА_2 старший стрілець-оператор 1 стрілецького відділення 1 стріленького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 . 3 пояснень командира 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_9 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання н.п. Антонівка Маріїнської міської громади Покровського району Донецької області під час бойового чергування на ПВ «Грач» в результаті штурмових дій противника, зник безвісти за особливих обставин солдат ОСОБА_2 старший стрілець оператор 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 . Відповідно до результатів проведення службового розслідування встановлено, що зникнення безвісти за особливих обставин солдата ОСОБА_2 слід вважати подією, що сталася під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій, пов`язана із захистом Батьківщини. Його зникнення не пов`язане з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесних ушкоджень. (а.с.18-20)

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 10.12.2024 року службове розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 вважати завершеним. (а.с.33 на зв. стор-35)

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.11.2024 року, за заявою ОСОБА_1 (заявник у справі) Голосіївським УП ГУНП у м.Києві здійснюється розшук ОСОБА_2 , кримінальне провадження №12024100010003285 від 06.11.2024 року. (а.с.36)

Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 14.02.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти на території бойових дій. Дата набуття статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин 14.01.2025 року. (а.с.37)

Станом на час розгляду заяви місцезнаходження ОСОБА_2 не встановлено.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1 ст.306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі №607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі №607/1612/23(провадження №61-6323св23).

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

У ч.1 ст.46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У ч.2 ст.46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч.3 ст.46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

24 лютого 2022 року Указом Президента України N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України було введено воєнний стан, якийс безперервно триває дотепер.

У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). (ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Отже, від оголошення військовослужбовця ОСОБА_2 померлим залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання виплат передбачених законодавством.

У Постанові КЦС ВС від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23, зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення військовослужбовця померлим, Верховний Суд виходив із того, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов`язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті особи. Крім того, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. У цій справі апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог частини другої статті 46 ЦК України, вказавши, що шестимісячний строк, передбачений цією нормою, слід обраховувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

У Постанові КЦС ВС від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення особи померлою, вказавши, що особа пропала безвісти у серпні 2014 року під час безпосередньої участі в АТО, а саме, під час виходу з оточення в районі населеного пункту Іловайськ Донецької області, тобто, за обставин, що загрожували йому смертю, до сьогодні немає відомостей щодо місця його перебування як за місцем його постійного проживання, так і за місцем проходження служби. Оскільки день вірогідної смерті точно встановити неможливо, то суди дійшли правильного висновку про оголошення особи померлою з дня набрання рішенням законної сили. Верховний Суд відхилив доводи касаційної скарги щодо передчасного задоволення заяви, до спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, вказавши, що військовослужбовець брав участь в АТО, а його дружина звернулась до суду майже після спливу двох років після закінчення АТО.

У Постанові КЦС ВС від 29 січня 2020 року у справі № 154/2135/17, зазначено, що у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою (про яку немає відомостей про місце її перебування в місці її постійного проживання) на підставі частини першої статті 43 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 зроблено висновок, що «…шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі Наказ № 309).

У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності».

«…Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.»

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Матеріалами справи підвтерджується, що солдат ОСОБА_2 старший стрілець оператор 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в н.п. Антонівка, Маріїнської міської громади, Покровського району Донецької області під час бойового чергування на ПВ «ГРАЧ» в результаті штурмових дій противника зник безвісти за особливих обставин.

У зв`язку з цим зареєстроване кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджено відповідним витягом з ЄРДР.

Аналізуючи докази, надані заявником на підтвердження обставин ймовірної загибелі його сина, суд дійшов висновку, що обставини справи дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель ОСОБА_2 під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з націонаної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_3 на території н.п. Антонівка, Маріїнської міської громади, Покровського району Донецької області.

Зміст проведеного військовою частиною НОМЕР_3 службового розслідування свідчить про встановлення обставин загибелі солдата ОСОБА_2 у ході бойових дій, однак у зв`язку з неможливістю евакуації тіла він вважається безвісно відсутнім. Отже, в такому випадку суд не може достеменно стверджувати про загибель особи, а лише на підставі припущення про його ймовірну загибель ухвалює рішення про оголошення особи померлою.

Доводи представника Міністерства оборони України про те, що строк шість місяців, передбачений ч. 2 статті 46 ЦК України, має рахуватись з моменту закінчення воєнних дій, суд визнає необґрунтованими, оскільки відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23, оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня настання відповідної події - загибелі у бою.

Крім того, за відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та принципу правової визначеності.

Вказане вище узгоджується із висновком Верховного Суду, висловленим у постановах: від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23, від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23

Щодо наявності/відсутності спору про право у даній справі, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України).

Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов`язується із подальшим вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи із підходу Європейського Суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський Суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 вказав, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане із наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Суд вважає, що оголошення фізичної особи померлою у даній справі не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, враховуючи, що ОСОБА_1 відповідно до положень ст.306 ЦПК України вказала мету (подальша реалізація спадкових прав та звернення для отримання соціальних виплат), для якої слід оголосити її батька померлим, що автоматично спір не породжує. Ним не заявлено вимог майнового характеру та не обґрунтовано цю заяву наявністю будь-якого майнового спору за наслідками оголошення сина загиблим. Матеріали справи не містять підтверджуючих документів/доводів про існування між сторонами спору про право. Не свідчить про наявність спору про право і те, що в результаті вирішення цієї заяви заявник може отримати виплати, гарантовані законом, або спадщину.

Враховуючи викладене та беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд вважає обґрунтованим наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 і оголошення ОСОБА_2 померлим.

Частиною 7 статті 294 ЦПК України передбачено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, у зв`язку з чим суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами відповідно до статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись Керуючись ст. 258-259, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; Міністерство оборони України; Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця міста Чернігів, Україна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті с.Антонівка Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_7 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Заінтересовані особи:

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 04014235 (юридична адреса: 14013, місто Чернігів, вул. Тарновського Василя, буд.15);

Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022 (юридична адреса: 03168, місто Київ, пр-т Повітряних Сил, буд.6);

Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_8 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).

Повний текст судового рішення складено 24.07.2026 року.

Головуючий суддя О. Г. Деркач

Присяжні С.М. Шабала

І.М. Харченко