Ухвала суду № 138478987, 24.07.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/565/20

Провадження № 4-с/740/19/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Середи Дмитра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенка Олександра Сергійовича,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Середа Д.А. в інтересах ОСОБА_1 звернулася 14.07.2026 до суду із зазначеною скаргою, в якій просить:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Олександра Лисенка, що полягають у прийнятті рішення про повернення виконавчих листів, по справі № 740/565/20 виданих Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 10.03.2021 ;

- зобов`язати Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийняти до виконання і відкрити виконавче провадження за заявою ОСОБА_1 від 16.06.2026 року про примусове виконання виконавчих листів, по справі № 740/565/20 виданих Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 10.03.2021;

- стягнути на користь стягувача судові витрати.

В обгрунтування скарги зазначив, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 17.11.2020 у справі № 740/565/20, яка набула законної сили і яка є обов`язковою до виконання, зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 забезпечити доступ всім компетентним працівникам Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» до місця підключення будинку АДРЕСА_1 (абонент ОСОБА_1 ) до водопровідної мережі, яке знаходиться на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення ними у цьому місці ремонтних робіт, спрямованих на відновлення водопостачання будинку АДРЕСА_1 .

На підставі вказаної постанови було видано виконавчі листи з якими ОСОБА_4 з 2020 року звернулась до Ніжинського ВДВС з приводу примусового виконання рішення суду. Державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. В процесі виконання постанови суду було замінено боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ОСОБА_5 .

Постановою старшого державного виконавця Ніжинського ВДВС Олександра Лисенка від 28.05.2026 виконавчий лист, в чергове, було повернуто стягувачу без виконання.

В подальшому 22.06.2026 заява ОСОБА_4 про примусове виконання рішення суду була доставлена до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, з оригіналами виконавчих листів по справі № 740/565/20 виданих Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 10.03.2021 та вручена уповноваженому представнику.

В порушення ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, на наступний день, з зазначенням строків виконання рішення, що передбачено ч. 6 ст. 26 цього Закону.

Натомість, старший державний виконавець Ніжинського ВДВС Олександр Лисенко лише 29.06.2026 вирішив виконавчі листи по справі № 740/565/20 видані Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 10.03.2021 повернути без виконання, посилаючись по тексту на статтю п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону. При цьому, жодних інших мотивів, що слугували підставою для повернення виконавчого документа, старшим державним виконавцем в своєму листі не наведено.

Крім того, підставою повернення виконавчого документа на підставі п. 6 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону є відсутність дати набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню), а не подання окремої заяви про примусове виконання до кожного виконавчого документа.

Також просить врахувати, що ухвалами Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.05.2023 замінено боржників із ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на правонаступника ОСОБА_5 . Копії зазначених ухвал додавались до заяви про примусове виконання.

Підстави повернення виконавчих документів визначені статтею 4 Закону, яка надає право повертати стягувачу виконавчі документи без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення в 13 виключних випадках.

Повертаючи виконавчий документ стягувачу державний виконавець Олександр Лисенко на один з 13 підпунктів ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», не посилається, як того вимагає Закон.

У поданому до суду 24.07.2026 відзиві старший державний виконавец Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко О.С. з приводу заявленої скарги заперечує, просить відмовити у задоволені скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.

В обгрунтування зазначає, що до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява ОСОБА_1 від 18.06.2026 про примусове виконання рішення суду до якої було додано два виконавчих листа у справі №740/565/20.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Отже до кожного виконавчого документа повинна бути подана окрема заява.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або, якщо стягувач не подав виконавчий документ, заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.

Відповідно до вище викладеного 29.06.2026 державним виконавцем винесене повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», так як заявником не подано до кожного виконавчого документу окремої заяви.

Зазначає, що скаржник наголошує, що підставою повернення виконавчого документа без прийняття до виконання був п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Проте відповідно до повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, виконавчий документ було повернуто на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою судді 21.07.2024 скаргу адвоката Середи Д.А. в інтересах ОСОБА_1 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 24.07.2026, у яке учасники справи не з`явилися, що згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України з огляду на заяви адвоката Середи Д.А. та державного виконавця Лисенка О.С. про розгляд без їх участі, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши докази, суд, дійшов до наступного висновку.

Судовий контроль за виконанням судових рішень, ухвалених відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, здійснюється відповідно до розділу VІІ Цивільного процесуального кодексу України (ст. 447 453-4).

Згідно з ч. 1 т. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У статті 129-1 Конституції України зазначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Як вбачається з доданих до скарги та відзиву документів, 18.06.2026 ОСОБА_1 листом з описом вкладення надіслала до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання рішення суду, у якій просила прийняти до примусового виконання рішення виконавчі листи, видані Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області по справі № 740/656/20 про зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забезпечити доступ всім компетентним органам працівникам КП «НУВКГ» до місця підключення будинку АДРЕСА_1 (абонент ОСОБА_1 ) до водопровідної мережі, яке знаходиться на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення робіт, спрямованих на відновлення водопостачання будинку АДРЕСА_1 . У заяві просила врахувати при відкритті провадження, що сторона виконавчого провадження замінена. До заяви додала оригінал виконавчого листа на ОСОБА_2 , та оригінал виконавчого листа на ОСОБА_3 , рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження (2 шт.), заяву до КП «ВУКГ» про надання послуг по відновленню водопостачання від 15.06.2026.

Дана заява зареєстрована 23.06.2026 у Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Повідомленням від 29.06.2026 №79830 старший державний виконавець Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко О.С. повернув виконавчі листи ОСОБА_1 без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що не було подано до кожного виконавчого документа окремої заяви.

Надаючи оцінку аргументам, наведеним учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення скарги, суд ураховує, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 3 цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення (суду) на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав виконавчий документ, заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону або заяву про поновлення виконавчого провадження відповідно до статті 37-1 цього Закону.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Пунктом 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) установлено, що заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення.

Згідно пункту 4 розділу ІІІ цієї Інструкції виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (п. 5 розділу ІІІ Інструкції).

Наведені норми свідчать, що підставою для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення і належно оформлений виконавчий документ (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону).

При цьому, на кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення, що прямо передбачено пунктом 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Не подання стягувачем виконавчого документа, заяви про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби згідно з п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону.

Як передбачено пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції про повернення у таких випадках виконавчого документу без прийняття до виконання орган державної виконавчої служби надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

За таких обставин, коли норми п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у їх взаємозв`язку з положеннями пунктом 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачають для відкриття виконавчого провадження необхідність подання окремої заяви про примусове виконання рішення на кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ, а стягувач ОСОБА_1 подавши два виконавчі листи (один на ОСОБА_2 , другий на ОСОБА_3 ), не подала окремої заяви про примусове виконання рішення на кожен з поданих виконавчих листів, оскаржувані дії старшого державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенка О.С. щодо повернення виконавчих листів без прийняття до виконання і надсилання повідомлення про це стягувачу ОСОБА_1 вчинені відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, в межах повноважень державного виконавця, що згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України є підставою для постановлення судом ухвали про відмову в задоволенні скарги.

Понесені ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, на правничу допомогу у розмірі згідно квитанції до прибуткового касового ордера адвоката Середи Д.А. №540/26 від 14.07.2026 п`ять тисяч гривень, суд відповідно до ст. 452 ЦПК України покладає на заявницю ОСОБА_1 , оскільки постановлено рішення про відмову в задоволенні скарги.

На підставі наведеного, керуючись ст. 450-452 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити в задоволенні скарги адвоката Середи Дмитра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенка Олександра Сергійовича.

Понесені ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, на правничу допомогу у розмірі п`ять тисяч гривень покласти на ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І.М. Карпусь