Ухвала суду № 138478937, 24.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 липня 2026 р. Справа № 520/21197/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченого грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Військова частина НОМЕР_1 , з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь НОМЕР_2 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_1 ) надміру виплачене грошове забезпечення у розмірі 15052,59 гривень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.

Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Заяву з доданими до неї документами надіслано до суду за допомогою підсистеми "Електронний суд".

Заявник просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь НОМЕР_2 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_1 ) надміру виплачене грошове забезпечення у розмірі 15052,59 гривень.

Отже, в силу приписів ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку ставка судового збору становить 2662,40 грн.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, заявником при подачі заяви не надано квитанцію про сплату судового збору, що не відповідає вимогам КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Щодо стосується строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

У постанові від 22.01.2020 по справі №813/1045/18 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу за позовом військової частини до військовослужбовця про стягнення з останнього матеріальної шкоди, завданої ним державі через особисту неправомірну бездіяльність під час проходження військової служби, дійшла висновку, що спір у справі щодо відшкодування державі в особі військової частини шкоди, завданої військовослужбовцем шляхом втрати майна під час здійснення ним повноважень, пов`язаних з проходженням військової (публічної) служби, є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

У цій же справі Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Отже, за висновком Великої Палати Верховного Суду зазначений спір саме пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, оскільки у випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи під час перебування її на публічній службі.

У контексті спірного питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, варто зазначити, що до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб`єкт владних повноважень.

Таким чином, позивач як суб`єкт владних повноважень має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.01.2021 у справі № 140/6315/20, від 24.06.2021 у справі № 420/4099/20, від 06.04.2023 у справі № 320/7204/21 від 08.11.2024 у справі № 420/13987/23.

Заявник просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь НОМЕР_2 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_1 ) надміру виплачене грошове забезпечення у розмірі 15052,59 гривень.

В позовній заяві зазначено, що на теперішній час за відповідачем рахується переплата грошового забезпечення перед військовою частиною НОМЕР_1 у розмірі 15052,59 грн., з урахуванням компенсованого ПДФО 18% та нарахованого ЄСВ 22%.

З метою погашення дебіторської заборгованості старшому сержанту ОСОБА_2 28.05.2026 року надіслано лист на поштову адресу з пропозицією перерахувати на рахунок військової частини НОМЕР_1 переплату грошового забезпечення. На даний час дебіторська заборгованість незакрита.

Разом з тим, як встановлено судом з наданих разом з позовом документів, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 22 квітня 2025 року №361-ОС старшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу, за підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається пунктом 3 частини дванадцятої цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) (а саме: військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 22 квітня 2025 року.

Щорічну основну відпустку за 2019 рік використала у кількості 30 календарних днів. Відповідно до частини 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», провести відрахування із грошового забезпечення за 15 календарних днів відпустки, що була використана в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.

Таким чином, перебіг тримісячного строку звернення до суду слід обраховувати з 22 квітня 2025 року, який сплинув 22 липня 2025 року.

Тоді як до суду з даним позовом направивши його через систему "Електронний суд" звернувся лише 17.07.2026, тобто зі значним пропуском тримісячного строку звернення до суду.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, позивач не подав заяву про поновлення строку звернення до суду із наведенням обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, чим не дотримав вимог частини шостої статті 161 КАС України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також, відповідно до п.5, 8 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ч.4 ст. 5 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

В позовній заяві позивач посилається на положення ст. 12 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", згідно преамбули якого: "цей Закон визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків".

Проте, доказів притягнення відповідача до матеріальної відповідальності матеріали позовної заяви не містять. Більш того, зі змісту позовної заяви вбачається, що відносно відповідача мало місце, на думку позивача, надмірна сплата грошових коштів при звільненні. Посилань на Закон, який надає право суб`єкту владних повноважень звертатись до суду в такому випадку, позов не містить.

Згідно частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, а саме надати до суду:

1) заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

Суд зазначає, що згідно положень ч.2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву;

3) докази притягнення відповідача до матеріальної відповідальності зважаючи на посилання на Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" або зазначити Закон, який надає право суб`єкту владних повноважень звертатись до суду з таким адміністративним позовом;

3) надати до суду докази доплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі надавши до суду квитанцію на суму 2662,40 грн.

Реквізитами для перерахування судового збору (з 01.01.2026) є: отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченого грошового забезпечення - залишити без руху.

Надати позивачу термін - не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В.Шевченко