Рішення № 138478905, 20.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Справа № 520/5647/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садової М. І.,

за участю секретаря судових засідань Гурець Ю. Д.,

представника позивача Межирицького А. О.,

представника відповідача Шапошника С. С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Харкові в приміщенні суду в залі суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00045542410 від 06.02.2026, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 680 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00045512410 від 06.02.2026, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00045492410 від 06.02.2026, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 60755,55 грн., з яких 48604,44 грн. основний платіж, 12151,11 грн. штрафні санкції;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00045452410 від 06.02.2026, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 729066,58 грн., з яких 583253,26 грн основний платіж, 145813,32 грн. - штрафні санкції;

- вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що перевірка проведена з порушенням вимог Податкового кодексу України, зокрема з порушенням мораторію на проведення перевірок на територіях можливих бойових дій (п.п. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України); порядку повідомлення про проведення перевірки (неналежне вручення наказу та повідомлення не за податковою адресою). Висновки акту перевірки № 48457/20-40-24-10-08/3517804525 від 26.12.2025 є необґрунтованими, оскільки базуються виключно на інформації компетентного органу Сполученого Королівства, без первинних документів, банківських виписок чи інших доказів фактичного отримання доходу позивачем від Fenix International Ltd (OnlyFans). Позивач наголошує на відсутності надходжень коштів на її рахунки. Не погоджуючись із рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом та, посилаючись на норми діючого законодавства. Просить суд задовольнити позов у повному обсязі. У відповідності до ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.

Відповідач Головне управління ДПС у Харківській області подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що перевірка призначена правомірно на підставі п.п. 78.1.1, 78.1.2 ст. 78 ПК України після ненадання пояснень на запити. Мораторій не застосовується, оскільки попередня податкова адреса (смт. Близнюки) була виключена з переліку територій можливих бойових дій, а зміна адреси не впливає на правомірність. Інформація від іноземного компетентного органу є податковою інформацією для висновків про отримання доходу. Порушення у декларуванні та сплаті ПДФО і військового збору доведено. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував. Просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, позивач ОСОБА_1 , є фізичною особою, РНОКПП НОМЕР_1 . Перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області як платник податків. Місце проживання позивача АДРЕСА_1 .

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 49.2 ст. 49, п. 61.1, 61.2, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, пп. п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 та пп. 69.35-1, п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та з посиланням на наказ № 4954-п від 06 листопада 2025 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ), Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області складений акт № 48457/20-40-24-10-08/3517804525 від 26.12.2025 року, згідно висновків якого були встановлені наступні порушення: - п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18, пп. 170.11.1, п. 170.11, ст. 170, пп. «в» п. 176.1, ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України в частині ненадання декларацій про майновий стан та доходи за 2022, 2023 роки; - п. 16.1.12, п. 16.1 ст. 16, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85ПК України, а саме ненадання документів на проведення перевірки; - п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1, п. 168.2, ст. 168, пп. 170.11.1, п. 170.11 ст. 170, п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в частині заниження податкових зобов`язань з військового збору за 2022-2023 роки на загальну суму 48 604,44 грн.; - п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п.п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 ПК України в частині заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2022-2023 роки на загальну суму 583 253,26 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 48457/20-40-24-10-08/3517804525 від 26.12.2025 року Головного управлінням ДПС у Харківській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: № 00045542410 від 06.02.2026р., яким застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 680 грн. № 00045512410 від 06.02.2026р., яким застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020 грн.; № 00045492410 від 06.02.2026р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 60755,55 грн., з яких 48 604,44 грн. основний платіж, 12151,11 грн. штрафні санкції № 00045452410 від 06.02.2026р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 729066,58 грн., з яких 583253,26 грн. основний платіж, 145813,32 грн. - штрафні санкції.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернулася до суду з цією позовною заявою.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України визначено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 21.1.1 та 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

У відповідності до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Приписами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України).

Положеннями пункту 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Згідно з п.42.4 ст.42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Згідно з п. 42.5 ст. 42 у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Верховний Суд у питанні застосування положень пункту 79.2 статті 79 ПК України у взаємозв`язку з пунктом 42.2 статті 42 ПК України дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Також, у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дійшла таких висновків: аналізованими нормами Податкового кодексу України (зокрема, пункт 42.2 статті 42, пункт 78.4, пункт 79.2 статті 79) з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Отже, істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення факту направлення контролюючим органом до початку перевірки наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а також дати, з якої наказ про проведення перевірки та повідомлення вважаються врученими у відповідності до вказаних вимог податкового законодавства.

Як уже встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою документальної позапланової невиїзної перевірки став лист Державної податкової служби України № 48457/20-40-24-10-08/3517804525 від 26.12.2025, у якому зазначено про надіслання інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі Only Fans за 2022 та 2023 рік.

У додатку до цього листа у переліку фізичних осіб зазначена ОСОБА_1 , указано РНОКПП такої особи, яка отримала дохід за створення контенту на платформі.

При цьому доказів сплати позивачем податків з отриманого доходу в країні його походження, з метою застосовування положень Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, позивачем не надано.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік до податкового органу не подано, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми отриманого доходу не нараховано та не сплачено.

Підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 167.1.статті 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно із пунктом 164.4 статті 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Також зазначені доходи є об`єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК).

Відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України до податкової інформації відноситься інформація від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Приписами підпункту 53 1.4 пункту 53 1 підрозділу 10 Перехідні положення ПК України встановлено, що не вважається податковою інформацією, яка може бути використана контролюючим органом для визначення суми податкових зобов`язань платника податків, отримана контролюючим органом від іноземних компетентних органів відповідно до Багатосторонньої угоди CRS, та яка стосується фінансового рахунку або рахунків громадянина України, відкритих у фінансових установах іноземних юрисдикцій, якщо сукупний залишок або вартість усіх фінансових рахунків, власником яких є одна особа - громадянин України, не перевищує еквівалент 250 тисяч доларів США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2024 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX.

20.03.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі - Закон), який набрав чинності 28.04.2023.

З 01.07.2023 Закон вимагає від підзвітних фінансових установ України застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи є рахунки підзвітними. Якщо рахунок є підзвітним, фінансова установа зобов`язана включити відомості про рахунок до звіту про підзвітні рахунки, та подати цей звіт до Державної Податкової служби України.

Таким чином, нові вимоги щодо перевірки фінансових рахунків та подання за ними звітності до ДПС застосовуються до чотирьох категорій організацій, визначених розділом VII Загального стандарту звітності CRS: депозитарна установа (банки, кредитні спілки, та ін.); кастодіальна установа (депозитарні установи, що здійснюють депозитарну діяльність, номінальні утримувачі); інвестиційна компанія (інвестиційні форми, інститути спільного інвестування, компанії з управління активами та ін.); визначена страхова компанія (страховики, недержавні пенсійні фонди).

У відповідності до підпункту 83.1.2. пункту 83.1 статті 83 ПК України, матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є податкова інформація.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (підпункт 72.1.6. пункту 72.1. статті 72 ПК України).

Також, норми статті 72 ПК України визначають право контролюючого органу на отримання та використання у своїй діяльності інформації від банків та інших фінансових установ.

Державною податковою службою України у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 (далі - Конвенція) та Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах зі змінами, внесеними Протоколом про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах від 27.05.2010, яка ратифікована Верховною Радою України із застереженням Законами України від 17.12.2008 №677 - VI та від 11.01.2013 №21 - VII та є чинною з 01.07.2009 ( зі змінами - з 01.09.20213 ) від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, щодо отримання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн, затверджений наказом Мінфіна від 16.04.2022 №118 (далі - Порядок №118).

Порядок №118 спрямований на забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав за спеціальними запитами про надання податкової інформації.

Згідно з підпунктом 51 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює взаємодію та обмін інформацією з компетентними органами іноземної юрисдикції згідно із законодавством, міжнародними договорами України.

Між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії здійснюється обмін податковою інформацією відповідно до положень таких міжнародних договорів.

Відповідно до пункту 11 Умов обслуговування, які оприлюднені на сайті, користувачі (далі - Творці), які налаштували свій обліковий запис OnlyFans для публікації вмісту для перегляду шанувальниками, відповідають за свої податкові справи та гарантують, що повідомили та будуть повідомляти в майбутньому про всі платежі, які вони отримують у зв`язку із використанням OnlvFans. відповідному податковому органу у їх юрисдикції, як цього вимагає закон. Творці самостійно несуть відповідальність за своєчасне подання податкових декларацій та сплату будь - яких податків з їх доходів на OnlyFans.

Британський суб`єкт господарювання «Fenix International Ltd» надає свою платформу OnlyFans для монетизації контенту, який надається особисто українським Творцям, за можливість монетизації свого контенту комісія OnlyFans становить 20% від суми доходу.

Для отримання доходу на платформі OnlyFans створюється акаунт, система пропонує пройти верифікацію.

Щоб пройти верифікацію, вибирають країну і вказують рік особи, неповнолітні не допускаються до верифікації та роботи з майданчиком. Для верифікації використовують будь - який офіційний документ: закордонний паспорт, ID картка, водійські права тощо. Після чого проводиться порівняння фото онлайн та фото з документа. Після завершення процедури верифікації Творець приєднується до OnlyFans. Потім у розділі «Банківська операція» в налаштуваннях акаунта додаються реквізити банківського рахунку для отримання доходу. З платформи гроші автоматично надходять до платіжної системи, а звідти перераховуються на банківську картку.

При реєстрації у будь - якій платіжні системі необхідно підготувати банківську картку та встановити з`єднання з інтернет - банкінгом, забезпечивши необхідний баланс для верифікації. Першим кроком є введення основних даних - імені, прізвища, країни, валюти рахунку та електронної адреси. Важливо вибрати валюту рахунку та пароль. Для забезпечення безпеки необхідно ввести номер мобільного телефону та отримати перевірчий код. Це ефективно захищає офіційні дані та унеможливлює несанкціонований доступ. При введенні особистих даних до платіжної системи Творці вказують адресу, місто, поштовий індекс та дату народженні, забезпечуючи відповідність з інформацією у паспорті. Реєстрація в платіжній системі завершується створенням пін - коду для максимального захисту рахунку. Цей фінальний захід забезпечує конфіденційність фінансових операцій та гарантує безпеку користування платіжною системою.

Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, яка є очікувано значимою для виконання положень цієї Конвенції або адміністрування чи виконання національних законів , що стосуються податків будь - якого виду та визначення, які стягуються від імені Договірних Держав або їхніх адміністративно - територіальних одиниць, або місцевих органів влади тієї мірою, якою оподаткування, згідно з такими законами, не суперечить цій Конвенції.

Відповідно до пункту 2 статті 27 Конвенції будь - яка інформація, одержана Договірною Державою відповідно до пункту 1, вважається конфіденційною так само, як і інформація, що одержана відповідно до національного законодавства цієї Держави, вона може розкриватися тільки особам або органом влади (у тому числі судам і адміністративним органам), які займаються нарахуванням або збором, примусовим стягненням податків, зазначених у пункті 1, або судовим розслідуванням, або розглядом апеляцій стосовно таких податків, або наглядом за вищенаведеним. Такі особи або органи використовують інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію під час відкритого судового засідання або в тексті судових рішень.

Враховуючи вищевикладене та наявну інформацію, що міститься у листі контролюючого органу, суд вважає, що інформація отримана на підставі міжнародного запиту від компетентного органу іноземної держави і, яка містить конкретні дані про платника підпадає під ознаки податкової інформації.

Висновки про отриманий дохід ґрунтуються на офіційному документі письмовій відповіді податкового органу Великої Британії щодо виплат ОСОБА_2 доходів від Fenix International Ltd (OnlyFans). Вказаний документ містить персональні дані Позивачки, суму нарахованого їй доходу та підтверджує факт її участі в платформі OnlyFans як отримувача виплат. Отже, використання міжнародної податкової інформації є законним і виправданим, а отримані відомості достовірними. Жодних вимог щодо первинних документів від іноземної компанії ПК України не висуває; достатнім є сам факт отримання офіційних даних від компетентного органу іншої держави.

Ключовий момент, на якому наполягає позивач відсутність первинних документів (банківських виписок, договорів, підтверджень зарахування коштів) у матеріалах перевірки.

Суд визнає, що податковий орган не досліджував безпосередньо банківські рахунки позивача. Однак ця обставина не є підставою для скасування рішень, оскільки позивач, як платник податків, зобов`язана самостійно вести облік доходів, подавати декларацію та підтверджувати дані (п. 49.2, 176.1, 179.1 ПК України). Саме на ній лежить тягар доказування відсутності об`єкта оподаткування.

Звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжена обов`язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини 2 статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача не виключає визначеного частиною 1 цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною 1 цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Стороною позивача ані до позовної заяви, ані під час розгляду справи у суді не надано жодних доказів спростування отримання доходу позивачем. Зокрема, не представлено повних виписок з усіх банківських рахунків (українських та іноземних) за 2020 2023 роки, які б достовірно свідчили про відсутність надходжень від Fenix International Ltd або еквівалентних сум. Твердження у позовній заяві про «відсутність надходжень коштів на рахунках» носять декларативний характер і не підтверджені об`єктивними доказами.

Суд критично оцінює доданий до позовної заяви виписку із банківського рахунку позивача за 2023 рік, який на переконання позивача підтверджує відсутність коштів, про отримання яких стверджує відповідач, адже така довідка не підтверджує наявність у позивача одного рахунку у банківській установі на своє ім`я та єдиний спосіб отримання коштів за кордону.

Щодо розрахунку податкових зобов`язань, то податковий орган застосував офіційний курс НБУ на останній день звітного року (31.12.2022 36,5686 грн/дол. США; 31.12.2023 37,9824 грн/дол. США) відповідно до рекомендацій ДПС та Протоколу робочої наради. Такий підхід є прийнятним за відсутності точних дат зарахування коштів, наданих самим платником.

Висновки акту перевірки щодо: неподання декларацій про майновий стан і доходи за 2022 2023 роки (порушення п. 179.1 ПК України); заниження податкових зобов`язань з ПДФО на 583253,26 грн; заниження військового збору на 48604,44 грн є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

У судовому засідання сторона відповідача пояснила суду, що ідентифікаторами позивача згідно з отриманої податкової адреси від міжнародного органу стали відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податку, що дозволили пов`язати отриману міжнародну податкову інформацію саме з позивачем.

Суд враховує, що аналогічна судова практика щодо доходів від OnlyFans має різноспрямований характер, проте в даній справі позивач не надала достатніх доказів для спростування позиції податкового органу, на відміну від окремих справ, де платникам вдавалося довести відсутність доходу повними банківськими виписками та іншими доказами.

Таким чином, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі належних доказів.

Стосовно доводів позивача про те, що перевірка проведена з порушенням вимог Податкового кодексу України, зокрема з порушенням мораторію на проведення перевірок на територіях можливих бойових дій (п.п. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України) та неналежного повідомлення про таку перевірку, суд прийшов наступного.

У пп.69.35-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України зазначено: « 69.35-1. Тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій: … 7) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об`єктів оподаткування чи об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку можливих бойових дій були розташовані на територіях можливих бойових дій (крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), купівлі/продажу іноземної валюти, суб`єктів, які провадять господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання) - до дати завершення можливих бойових дій на відповідних територіях. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.».

08 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 09 листопада 2023 року №3453-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок».

Названим Законом пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено підпунктом 69.2-2 такого змісту: документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення, а саме безпечного: доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування таких платників податків; доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та до іншої інформації, пов`язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом; проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

За приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.5 статті 45 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього (постанови Верховного Суду від 10.05.2022 у справі №804/2455/18, від 11.02.2021 у справі №802/549/16-а).

Такий правовий висновок також підтриманий Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18.

Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2021 року у справі №812/821/17 зазначив, що порядок вручення документів платнику податків, передбачений пунктом 42.2 статті 42 ПК України і встановлений законом спосіб не передбачає умови отримання (ознайомлення) документів, надісланих за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а лише передбачає факт їх надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Верховний Суд у постанові від 07 серпня 2025 року у справі №420/37047/23 виснував, що контролюючий орган вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, платник податків має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

У матеріалах справи наявний наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків позивача від 06.11.2025 №4954-п та докази направлення такого за адресою - Харківська область, смт Близнюки, вулиця Сколаднєвої Віри,41, однак поштове відправлення повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с. 81/.

Суд відмічає, що вказана адреса була зареєстрованим місцем проживання позивача, що підтверджено копією паспорта громадянина України /а.с. 40-41/.

Натомість позивач стверджує, що її зареєстроване місце проживання з 07.10.2025 - АДРЕСА_1 , що підтверджено витягом з реєстру територіальної громадин від 16.03.2026 /а.с. 42/. Відтак зазначає, що позивач не була належним чином повідомлена про проведення перевірки.

Відповідач листом від 11.11.2025 надав на адвокатський запит представника позивача інформацію наступного змісту. Згідно з відомостями Державного реєстру, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 09.10.2025 надала до ГУ ДПС ( Харківська ДПІ ) заяву за формою №5-ДР відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 № 1306/31174, зі змінами. Відповідно до відомостей Державного реєстру, станом на 10.11.2025, особа ОСОБА_1 зареєстрована з такими реєстраційними даними: РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження:. Україна, Харківська область, Лозівський район, Близнюківська територіальна громада, Близнюки; місце проживання: АДРЕСА_1 /а.с. 43/.

Отже, використання самою позивачкою адреси для проживання - АДРЕСА_1 та відсутність повідомлення позивача до контролюючого органу про те, що це є саме податковою адресою позивача суду не надано, а відтак саме позивач несе ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

З огляду на викладене суд дійшов переконання про те, що наведені доводи позивача з вказаних питань суд оцінює критично, адже такі спростовані наявними у справі матеріалами.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає докази, зібрані в матеріалах справи, підтверджують правомірність дій відповідача. Позивач не довела протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та не спростувала факту отримання доходу, який підлягає оподаткуванню, тому підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, відсутні.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати понесені позивачем покласти на останнього.

Керуючись статтями 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Судові витрати понесені позивачем ОСОБА_3 покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, місцезнаходження місто Харків, вулиця Григорія Сковороди, будинок № 46, код ЄДРПОУ 43983495.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 24.07.2026.

Суддя М. І. Садова