Рішення № 138478380, 24.07.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/647/26

Провадження №2/547/620/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року с-ще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді В.Ф.Харченка, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

представник позивача ТОВ "Деал Фінанс Груп" адвокат Ю.О.Ткаченко,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2026 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" (далі ТОВ "Деал Фінанс Груп") звернулося до Семенівського районного суду Полтавської області із позовом в електронній формі до відповідача ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення коштів за кредитним договором № 72353688 від 08.12.2022, укладеним між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (далі ТОВ "1 Агентство") та ОСОБА_1 про тримання кредиту в розмірі 6800,00 грн, внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 25670,00 грн з яких: 6800,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 18870,00 грн заборгованість за відсотками.

Позивач набув право вимоги за вказаними кредитними договорами на підставі Договору факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 із ТОВ "Сіроко Фінанс".

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 2662,40 грн та 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 17.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклик) за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачеві, зокрема, подати відзив на позов протягом 15 днів з дня вручення судового повідомлення і копії ухвали суду від 17.06.2026; роз`яснено спосіб складення відзиву; повідомлено відповідачеві, що позивач надіслав йому засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" № 0505622933807 від 01.06.2026 копію позовної заяви з додатками, які й розглядаються судом у цій справі; тощо; витребувано докази.

Відповідач повідомлений про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання 06.07.2026, судове повідомлення повернуто до суду 07.07.2026 з відміткою АТ "Укрпошта" "адресат відсутній", що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням відповідачеві судової повістки про розгляд справи (а.с. 57, 60, 65, 66).

Станом на дату ухвалення рішення суд не отримував від відповідача відзив на позов або будь-яких інших документів у справі.

Вивчивши письмову заяву позивача по суті справи (позовну заяву), надані судові дані і докази, суд встановив таке.

08.12.2022 між ТОВ "1 Агентство", як кредитодавцем, і відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72353688 згідно якого відповідачеві надано кредит у сумі 6800,00 грн строком на 30 днів. Процентна ставка /день 2,5 % (фіксована). Дата надання кредиту 08.12.2022. Дата повернення кредиту (останній день) 07.01.2023. Знижена процентна ставка 1 % в день. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,7 % за день. Пеня 2,70 % в день (не застосовується в період карантину). Орієнтовна реальна річна процентна ставка 2333,95 %. Орієнтовна загальна вартість позики 8840,00 грн (а.с. 11-13).

Також, 07.01.2023 між ТОВ "1 Агентство", як кредитодавцем, і відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Додаткову угоду № 8406851 до вказаного Договору позики у якій змінили строк позики: дата повернення позики 22.01.2023 (останній день). Орієнтовна реальна річна процентна ставка 1936,45%. Орієнтовна загальна вартість позики 9860,00 грн (а.с. 14-16).

Вказаний договір, додаткова угода та додатки до них підписані електронним підписом відповідача одноразовими ідентифікаторами 08.12.2022 11:53:47 і 07.01.2023 09:17:16, які направлено на електронну пошту відповідача ОСОБА_1 (а.с. 16).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК за кредитним договором Агентство або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вказаний висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є сталою.

Відтак суд робить висновок про належне укладення договору позики про отримання відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ "1 Агентство" 6800,00 грн позикових коштів.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК).

Згідно інформаційної довідки ТОВ "ФК "Фінекспрес", яке є небанківським надавачем платіжних послуг, від 02.03.2026 № КД-000124577/ТНПП, 08.12.2022 на ім`я ОСОБА_2 ЕПЗ номер НОМЕР_1 було перераховано 6800,00 грн від ТОВ "1 Агентство" (а.с. 17, 18).

АТ КБ "ПриватБанк" листом від 01.07.2026 № 20.1.0.0.0/7-260701/13760-БТ повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано карту № НОМЕР_2 . На відповідний картковий рахунок зараховано 08.12.2022 переказ 6800,00 грн (а.с. 67-68).

Отже ТОВ "1 Агентство" належним чином виконало своє договірне зобов`язання із надання відповідачеві ОСОБА_1 як позики 6800,00 грн.

03.04.2023 між ТОВ "Сіроко Фінанас" та ТОВ "1 Агентство" укладено Договір факторингу № 033-030423 відповідно до якого ТОВ "1 Агентство" відступило, а ТОВ "Сіроко Фінанас" прийняло право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за вказаним кредитним договором із ОСОБА_1 (а.с. 29-33).

05.12.2025 між ТОВ "1 Агентство" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" укладено Договір факторингу № 05/12/25-01 відповідно до якого ТОВ "1 Агентство" відступило, а ТОВ "Деал Фінанс Груп" прийняло право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за вказаним кредитним договором із ОСОБА_1 (а.с. 34-39).

Заборгованість відповідача за договором договір позики № 72353688 не погашена і складає 25670,00 грн з яких: 6800,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 18870,00 грн заборгованість за процентами. На це вказує складений ТОВ "1 Агентство" розрахунок (а.с. 9, 10).

Розрахунок вказує на здійснення відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором позики одного платежу у сумі 1020,00 грн.

Згідно п. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК).

Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги (ст. 1080 ЦК).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК).

З наведених норм вбачається, що: необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог; права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Таким чином відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права.

Отже саме на первісного кредитора покладено обов`язок надати новому кредитору всі документи, які слугували підставою виникнення боргового зобов`язання у боржника, оскільки правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Відтак відступлення первісним кредитором права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги такого первісного кредитора, що існувала на момент переходу (передачі) цих прав.

Позивач вважає, що має право вимоги на суму 25670,00 грн з яких: 6800,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 18870,00 грн заборгованість за відсотками. При цьому спирається на розрахунки ТОВ "1 Агентство" за процентами за період 09.12.2022 22.04.2023 (а.с. 4, 5, 9, 10).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зазначила, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зробила правові висновки, що проценти відповідно до ст. 1048 ЦК сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК. Після спливу строку кредитування регулятивні правовідносини трансформуються в охоронні, а саме у боржника припиняється обов`язок сплачувати проценти за користування кредитом.

Отже правомірне нарахування процентів за договірною річною ставкою 2,5 % в день можливе лише у межах 30 денного строку кредитування після 09.12.2022, а не вказаною у розрахунках датою 22.04.2023.

Вказана у договорі позики ставка 2,7 % в день поза межами 30-денного строку кредитування за своєю правовою природою є процентами за ст. 625 ЦК.

Доказом цього також є вказаний позивачем зміст п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику (а.с. 23), який обумовлює нарахування процентів за іншою ставкою протягом 90 днів саме з підстави неповернення/повернення не у повному розмірі/несвоєчасного повернення позики і процентів за її користування. Тобто як наслідок невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 4 ЦК основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України. Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Отже у період воєнного стану стягнення будь-яких процентів на підставі ст. 625 ЦК не допускається.

Тому сукупно до стягнення належить тіло кредиту і договірні проценти за вирахуванням сплачених відповідачем сум, а всього 7820,00 грн ((6800 + (6800,00 * 2,5 % * 30) 1020,00)), а не вказані позивачем 25670,00 грн.

Щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).

Відтак суд покладає на відповідача 811,06 грн витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволених судом позовних вимог (2662,40 / 25670,00 * 7820,00) (а.с. 56), а також 1370,86 грн витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог (4500,00 / 25670,00 * 7820,00) (а.с. 40-46).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 133, 134, 137, 141, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" заборгованість за кредитним договором позики № 72353688 від 08.12.2025 у загальній сумі 7820,00 грн, відмовивши у стягненні більшої суми 25670,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" 811,06 грн витрат зі сплати судового збору і 1370,86 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" (місцез-находження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3; ідентифікаційний код 44280974).

Відповідач ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне рішення складене 24.07.2026.

Суддя Віктор ХАРЧЕНКО