Ухвала суду № 138478359, 23.07.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2763/26

Провадження № 1-в/545/191/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2026 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. подання державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)», про умовно-дострокове звільнення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпра, раніше судимої:

1) 14.01.1994 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 17, 81 ч. 1, 229-6 ч. 1, 45 КК України до 3 років позбавлення волі з умовно іспитовим строком на 3 роки, звільнена 14.01.1994 року із зали суду;

2) 11.01.1996 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 140 ч.2, 43 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнена 19.02.1998

року за відбуттям строку покарання;

3) 21.12.1999 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська ст. 17, 140 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнена 09.06.2000 року на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію» від 11.05.2000 року;

4) 09.11.2000 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 140

ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнена

03.09.2003 року за відбуттям строку покарання;

5) 17.03.2004 року Київським районним судом м. Харкова за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнена 30.12.2005 року за відбуттям

строку покарання;

6) 27.04.2010 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 185

ч.2 КК України до 3 місяців арешту, звільнена 27.07.2010 року за відбуттям

строку покарання;

7) 27.04.2011 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 185

4.2 КК України до 5 місяців арешту, звільнена 08.06.2011 року за відбуттям

строку покарання;

8) 13.10.2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст.

185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнена 01.08.2012 року за відбуттям строку покарання;

9) 11.02.2013 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України до3 місяців арешту, звільнена 11.05.2013 року за відбуттям строку покарання;

10) 08.04.2015 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України до 3 місяців арешту;

11) 29.05.2015 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст.

185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 6 місяців арешту;

12) 19.06.2015 року Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 6 місяців арешту, звільнена 16.09.2015 року за відбуттям строку покарання;

13) 21.04.2016 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 185 ч.2, 75, 76 ч.1 п.2, 3, 4 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік, знята з обліку 12.06.2017 року у зв`язку із закінченням іспитового строку;

14) 18.09.2018 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 309

ч.1,311 ч.1, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

засуджену:

25.04.2024 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст. 307

ч.2,71 ч. 1 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, зараховано попереднє ув`язнення з 21.08.2019 року по 28.12.2021 року та з

06.04.2023 року по 24.04.2024 року включно;

початок строку 25.04.2024 року, кінець строку 29.12.2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Адміністрація ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» звернулась до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_4 , вказавши, що остання відбула встановлений законодавством строк покарання, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.

Прокурор не заперечував проти задоволення подання, оскільки з зазначеним поданням звернулась адміністрація ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)», та в ньому вказано, що засуджена стала на шлях виправлення.

На адресу суду від засудженої та представника колонії надійшли заяви, в яких прохають розгляд клопотання проводити без їхньої участі.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали заяви та особової справи, суд проходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі .

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Згідно п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно дострокове звільнення судам слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Так, ОСОБА_4 будучи засудженою 18.09.2018 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 309 ч.1,311 ч.1, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, на шлях виправлення не стала та в період іспитового строку знову вчинила злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за який засуджена 25.04.2024 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст. 307 ч.2,71 ч. 1 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, а саме за незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечнго наркотичного засобу, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України, вчинене повторно

Встановлено, що засудженою відбута 2/3 частини строку покарання.

За весь час відбування покарання у засуджена має 1 стягнення та 3 заохочення.

Як вбачається із характеристик на засуджену від 26.11.2024 року, від 23.12.2024 року, 06.05.2025 року, затверджених начальником ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)», ОСОБА_4 характеризувалась посередньо, за час відбування покарання поведінкою та ставленням до праці не довела своє виправлення ( а.о/с 74-81, 90-97,114-121, 156-165).

Даний факт також підтверджується висновками щодо ступеня виправлення засудженої та витягами із протоколів засідань комісії ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)» №29 від 26.11.2024 року, №31 від 23.12.2024 року згідно яких вбачається, що засуджена не стала на шлях виправлення в зв`язку із чим їй було відмовлено у переведенні до дільниці соціальної реабілітації, представленні матеріалів до суду на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, умовно-дострокового звільнення (а.о/с 89, 103, 104-110,128-135,136).

Згідно останньої характеристики ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)» від 04.06.2026 року засуджена ОСОБА_4 характеризується позитивно (а.с. 4-11).

Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання.

Разом з тим, суд зауважує, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст.9 КВК України, є його обов`язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.

Викладене вказує на те, що засуджена ОСОБА_4 має позитивні зміни в своїй поведінці, але в повній мірі не довів своє виправлення, матеріали справи не свідчать, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, а тому застосування до неї умовно-дострокового звільнення є передчасним.

Таким чином, суд враховуючи дані про особу засудженої ОСОБА_4 , яка була раніше неодноразово судимою, тяжкість вчиненого нею злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів , який вчинила під час відбуття іспитового строку, її поведінку за весь період відбування покарання, в томі числі і за останній час, який безпосередньо передує розгляду подання, вважає, що встановлені обставини не дають підстави вважати, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці остання довела своє виправлення і до неї може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання, а тому в задоволенні подання необхідно відмовити.

На підставі ст. 81 КК України, керуючись ст. 537, ст.539 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом семи діб з моменту її проголошення, а засудженим з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_1