Постанова № 138477924, 23.07.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2028/26

Номер провадження3/541/482/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25 травня 2026 року серії ВАД №996795, 25 травня 2026 року близько об 11 годині 30 хвилин громадянка ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , повторно на протязі року ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: зловживає алкогольними напоями, під час перевірки мала ознаки алкогольного сп`яніння, в будинку брудно, розкидані речі, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

У судові засідання, призначені на 13 годину 00 хвилин 24 червня 2026 року, 13 годину 30 хвилин 23 липня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Поважних причин неявки суду не повідомляла. Тому суд вважає за можливе провести розгляд справи без особистої участі порушниці.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Частина друга статті 184 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Крім того, обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені у статті 150 Сімейного кодексу України, згідно з якою батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 повністю і об`єктивно підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 25 травня 2025 року серії ВАД №996795, копією акта обстеження умов проживання від 25 травня 2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 25 травня 2025 року, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23 січня 2018 року, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 19 березня 2019 року, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 17 лютого 2026 року, копією постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03 грудня 2025 року у справі № 541/4507/25 провадження № 3/541/1318/2025, копією постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 січня 2026 року у справі № 541/49/26 провадження № 3/541/102/2026 та матеріалами справи в їх сукупності.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, вважаю, що ОСОБА_1 слід піддати адміністративному стягненню у виді мінімального штрафу у межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП, оскільки це стягнення за встановлених обставин є необхідним і достатнім для перевиховання правопорушниці та попередження вчиненню нових подібних правопорушень.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент винесення постанови становить 665 гривень 60 копійок.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 184, 283-285, 289, 291, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень на користь держави, н/р (IBAN) UA 0589 9998 0314 0805 4200 0016 305, назва отримувача коштів - ГУК у Полт.обл/Миргород р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255, код класифікації доходів бюджету 21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) судового збору на рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. А. Городівський