Рішення № 138477781, 24.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/16076/26

Провадження № 2/947/4046/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 року м.Одеса

Київський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Мальованого В.О.

за участю секретаря Кочіашвілі А.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2026 до Київського районного суду м.Одеси надійшла позовна заява ТОВ «ФК «ЕЙС» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальній сумі 54118,24 грн., посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, стягнення судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.,та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено.

09.02.20201 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №239811247 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 8UVP34R8.

Згідно умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу 09.02.2020 грошові кошти в сумі 2500,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , в подальшому відповідач збільшив суму кредиту , загальна сума якого становить 20000,00 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

Відповідач не виконував умови кредитного договору належним чином, не повністю сплачував платежі, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.

11.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК«ЕЙС» уклали договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ ФК«ЕЙС» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором .

Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №239811247 від 09.02.2020 року становить 54118,24 грн ., з яких 19999,80 грн., заборгованість за тілом кредиту, 34118,44 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 30.04.2026 відкрито провадження у цивільній справі , та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. На підставі ухвали Київського районного суду м.Одеси від 30.04.2026 витребувано від АТ КБ «Приватбанк» інформацію, що містить банківську таємницю: а саме: чи емітувалася банківська картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка НОМЕР_1; інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_1, у період з 09.02.2020 по 13.05.2020 у загальній сумі 20000,00 грн.; інформацію чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). У відповідності до ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Відзиву від відповідача до суду не надходило. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Відповідач будь яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За змістом ст.3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ст. 638, 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики. Так, згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Відповідно до ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК). Судом встановлено , що 09.02.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір №239811247 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 8UVP34R8J, що підтверджується Заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 09.02.2020 та Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», Паспортом споживчого кредиту, Договором №239811247 від 09.02.2020 з Додатком №1. Таким чином судом встановлено, що відповідачем було акцептовано пропозицію позивача щодо укладення договору, і сторонами було досягнуто всіх істотних умов для укладення кредитного договору. З пояснень позивача , на виконання умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 09.02.2020 перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 2500,00 грн. на його банківську карту НОМЕР_1, згодом відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 20000,00 грн. Проте згідно наданої , на ухвалу суду про витребування доказів, відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 12.05.2026 , на ім`я ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) в банку емітовано картку НОМЕР_1, однак відомості про зарахування на картку НОМЕР_1 коштів:

за період від 09.02.2020 до 14.02.2020 в сумі 2500,00 грн. - відсутні;

за період від 28.02.2020 до 04.03.2020 в сумі 2500,00 грн.- відсутні;

за період від 15.03.2020 до 20.03.2020 в сумі 2800,00 грн.- відсутні;

за період від 18.03.2020 до 23.03.2020 в сумі 3000,00 грн.- відсутні;

за період від 25.03.2020 до 30.03.2020 в сумі 700,00 грн.- відсутні;

за період від 25.03.2020 до 31.03.2020 в сумі 3000,00 грн.- відсутні;

за період від 23.04.2020 до 28.04.2020 в сумі 1000,00 грн.- відсутні;

за період від 27.04.2020 до 02.05.2020 в сумі 600,00 грн.- відсутні;

за період від 30.04.2020 до 05.05.2020 в сумі 350,00 грн.- відсутні;

за період від 01.05.2020 до 06.05.2020 в сумі 1700,00 грн.- відсутні.

Виписки по рахунку НОМЕР_1 за цей період відсутні.

Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Сам факт підписання кредитного договору сторонами не є фактом надання коштів за таким договором. Підписання такого договору є лише правовою підставою для надання коштів. Факт отримання коштів позичальником має підтверджуватися відповідними фінансовими документами. Як вбачається в матеріалах справи відсутні будь-які допустимі докази, які підтверджують факт отримання Відповідачем від Позивача кредитних коштів за вище вказані періоди. Розрахунок заборгованості складений позивачем, за відсутності інших доказів про укладення кредитного договору та перерахування грошових коштів , не є доказом наявності заборгованості оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (кредитора), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) . В постанові Верховного Суду від 21.11.2019 р. по справі № 621/74/19 також зроблено правовий висновок, що розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру заборгованості, оскільки банком не доведено укладання кредитного договору з дотриманням передбаченої законом форми. Тому позовні вимоги про стягнення грошових сум згідно з умовами такого договору не підлягають задоволенню. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (постанова Верховного Суду по справі № 200/5647/18). Довідка перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи не є розрахунковим документом в розумінні положень чинного законодавства України та відповідно не може бути належним доказом, який підтверджує факт здійснення операції, зокрема, перерахування відповідачу грошових коштів, у зазначеному позивачем розмірі. Будь-яких належних доказів перерахування відповідачу грошових коштів, у зазначеному позивачем періоді та розмірі, зокрема квитанцій, чеків, платіжних доручень, платіжних інструкцій, банківських виписок по рахунку, тощо позивачем до суду не надано. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі кредитних коштів та наявності заборгованості у заявленому розмірі. Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 12.05.2026 , за період від 08.05.2020 до 13.05.2020 наявні відомості про зарахування коштів в сумі 1850,00 грн. на картку НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 . Згідно виписки по рахунку НОМЕР_1 08.05.2020 наявне поповнення картки на суму 1850,00 грн. Згідно платіжного доручення № 8770790a-2999-4964-bc5d-67ff3e8ce887 від 08.05.2020 перераховано на рахунок НОМЕР_1 1850,00 грн., призначення платежу «Переказ коштів згідно договору № 239811247 від 09.02.2020, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer». Таким чином суд вважає доведеною суму отриманого кредиту відповідачем ОСОБА_1 в сумі 1850,00 грн. і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню. Згідно п.1,5 Кредитного договору , базова процентна ставка складає 1.7% за кожен день користування кредитом. Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», проценти за користування кредитними коштами розраховано з 09.02.2020 по 21.07.2020 року.Доведеним суд визнав надання кредитних коштів в сумі 1850,00 грн. 08.05.2020 року. Таким чином заборгованість за процентами слід розраховувати із суми 1850,00 грн., починаючи з 09.07.2020 по 21.07.2020 за 74 календарні дні, що складає 2327,30 грн. (1850,00х1,7/100=31,45х74). Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений прозаміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача. 11.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК«ЕЙС» уклали договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ ФК«ЕЙС» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором . Таким чином ТОВ ФК «ЕЙС» набув права вимоги до відповідача за договором № 239811247 від 09.02.2020 . Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню . Відповідно ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. На підтвердження вказаних витрат позивачем до суду надано: - копію договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року; - копію додаткової угоди від 01.09.2025 № 25770906481 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; - копію акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року на суму 7000,00 грн.; - копію свідоцтва адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю КС 7073/10 від 19.10.2018 року на ім`я Соломко О.В. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов заявлено на суму 54118,24 грн, а задоволено на суму 4177,30 грн., тобто на 7,72% (4177,30 х 100% /54118,24 = 7,72%). За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути пропорційно до задоволених вимог 205,54 грн. судового збору та 540,40 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 206-207, 265, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 633, 634, 638, 640, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: 02175, м. Київ, вул.Харківське шосе 19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором №239811247 від 09.02.2020 року в розмірі 4177,30 грн., яка складається з:

- заборгованості по тілу кредиту - 1850,00 грн.,

- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 2327,30 грн.;

а також понесені судові витрати:

- зі сплати судового збору в сумі 205,54 грн.;

- на професійну правничу допомогу в розмірі 540,40 грн.;

а всього: 4923 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять три ) гривень 24 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 24.07.2026 року. Учасники справи: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: 02175, м. Київ, вул.Харківське шосе 19, офіс 2005 . Відповідач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В. О. Мальований