Рішення № 138477715, 15.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/14451/25

Провадження № 2/947/233/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі Тіщенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК « Альфа Страхування», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Приймачук С.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК» Альфа Страхування», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить стягнути з ПрАТ «СК» Альфа Страхування» (код ЄДРПОУ:30968986) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 50 000 гривень матеріальної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 222 766,53 гривень матеріальної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 100 000 гривень моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4127,67 гривень, витрати вартості проведення незалежної оцінки в розмірі 13500,00гривень та витрати на проведення вартості автотехнічної експертизи в розмірі 5735,53 грн., а такожвитрати на правову допомогу у розмірі 40 000 гривень.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04. 2025 року вказану справу розподілено судді Гниличенко М.В.

Ухвалою суду від 15.05.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, належним чином повідомлялась, в її інтересах з`явився представник адвокат Приймачук С.І., який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, в його інтересах адвокат Мельниченко М.С. через канцелярію суду надав заяву, якою позовні вимоги не визнав, просив відмовити у повному обсязі, розгляд справи провести за відсутністю відповідача та його представника.

Представник ПрАТ «СК «Альфа Страхування» у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.

Третя особа: ОСОБА_3 до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.

Третя особа: ОСОБА_4 до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає, що докази, які є в матеріалах справи є повними та достатніми для розгляду справи по суті за відсутності учасників процесу, належним чином повідомлених.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 427242 від 11 грудня 2022 року ОСОБА_3 , 11 грудня 2022 року о 18 годині 30 хвилин, по вулиці Небесної сотні, 31а в м.Одеса, керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , виконуючи поворот ліворуч, не надав дорогу автомобілю, який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «ВМW 318і», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.16.13 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками./а.с.8/

Власником автомобіля«Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , на момент скоєння ДТП була ОСОБА_1 .

Власником автомобіля «BMW-318i», державний номерний знак НОМЕР_4 , на момент скоєння ДТП був ОСОБА_4 .

Для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди та виявлення особи винної у її скоєнні 02 березня 2023 року постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області у справі №505/4119/22 було призначено судову автотехнічну експертизу, виконання якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

26.06.2023 року Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз виготовлено висновок експерта №23-2438 автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобілів «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_5 та «BMW-318i» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 ./а.с.16/

Після проведення дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди експертом зроблено наступні висновки:

1. Дії водія автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_5 в умовах пригоди регламентувалися вимогами пункту 12.3 ПДР, у відповідності з якими з моменту об`єктивно можливого виявлення автомобіля «BMW-318i» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 який виїхав на перехрестя, ігноруючи вимоги інформаційно-вказівного знаку 5.18 «Напрямок руху по смузі праворуч», слід було загальмувати з ціллю уникнення зіткнення.

Дії водія автомобіля «BMW-318i», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 регламентувалися вимогою дорожнього інформаційно-вказівного знаку 5.18 «Напрямок руху по смузі праворуч», у відповідності з якою перетин перехрестя прямо був йому заборонений.

2. Водій автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_5 не мав технічної можливості запобігти зіткненню в умовах ДТП.

3. Водій автомобіля «BMW-318i», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 належним виконанням вимог інформаційно-вказівного знаку 5.18 «Напрямок руху по смузі праворуч» мав технічну можливість уникнути пригоди, виключив виїзд на перехрестя зі швидкістю понад 50 км/г в забороненому місці.

4. В причинному зв`язку з фактом ДТП знаходяться дії водія автомобіля «BMW-318i», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , які не відповідали вимогам інформаційно-вказівного знаку 5.18 «Напрямок руху по смузі праворуч».

5. Пояснення водія автомобіля «BMW-318i», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 про обставини свого руху через перехрестя технічно не спроможні.

6. Пояснення водія автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_5 про обставини ДТП технічно спроможні, підтверджуються результатами експертного дослідження.

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17.01.2024 року по справі №505/4119/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за статтею 124 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення./а.с.103/

Постановою Одеського апеляційного суду від 04.07.2024 року постанова Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17.01.2024 року у справі №505/4119/22 залишено без змін. Вказана постанова набрала законної сили 04.07.2024 року./а.с.106/

Вказаною постановою зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреб, для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, та коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Також, звернуто увагу на той факт, що під час розгляду справи, будучі незгодним з висновком експерта, представник ОСОБА_2 заявляв клопотання про проведення повторної експертизи, проте постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17.01.2024 року у задоволенні вищезазначеного клопотання було відмовлено, з тих підстав, що у постанові суду про призначення експертизи було детально викладено позицію сторін, крім того в розпорядження експерта було надано матеріали цивільної справи, жодних додаткових доказів, які могли би вплинути на результати експертизи, представником ОСОБА_2 не надано.

Про що, апеляційним судом зроблено висновок, що експерт діяв у межах повноважень та компетенції, наданих йому законодавством, та встановив, що в причинному зв`язку з фактом ДТП знаходяться дії ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам інформаційно-вказівного знаку 5.18 «Напрямок руху по смузі праворуч».

Як убачається з дослідницької частини вищевказаного висновку, експерт з посиланням на конкретні фактичні обставини справи, їх сукупність, дійшов висновку про те, що саме дії водія ОСОБА_2 через недотримання ним вимог ПДР знаходяться у причинному зв`язку з наслідками у вигляді ЛТП, в якій транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Закриваючи провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували його вину у скоєнні інкримінованого правопорушення.

Суд зазначає, що поліція на місці фіксує лише первинні обставини і складає протокол на того, чиї дії здалися їм порушенням, без повного технічного аналізу, проте такий протокол є лише одним із доказів. Експертиза це головний технічний доказ, який переважає над протоколом поліції, тому, якщо висновок експерта доводить неправомірні дії особи, які стали основною умовою ДТП, тому суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ саме висновок експертизи.

Основним чинником, який визначає відповідальність водія у разі створення небезпеки під час дорожнього руху, є його можливість вчасно виявити цю небезпеку і здійснити відповідні заходи для її уникнення чи зменшення. Причина, через яку створена небезпека для руху, не має значення, якщо встановлено, що водій мав можливість її вчасно виявити, тому в даному випадку жодні пояснення представника ОСОБА_2 не спростовують його винуватість у скоєнні ДТП, яке мало місце 11 грудня 2022 року.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Представником позивача зазначено, що за проведення автотехнічної експертизи позивачем ОСОБА_1 було сплачено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз 5735,52 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

З метою проведення незалежної оцінки між ОСОБА_1 та Суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Бюро технічної інвентаризації» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 1148/20 року Фонду державного майна України від 31.12.2020 року, строк дії з 31.12.2020 року по 31.12.2023 року) було укладено договір на проведення незалежної оцінки нанесеного збитку, спричиненого власнику КТЗ внаслідок ДТП./а.с.54/

20.10.2023 року було виготовлено Звіт незалежної оцінки з визначення матеріального збитку завданого власнику легкового автомобіля «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_5 , що належить відповідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_6 ОСОБА_1 /а.с.30/

За проведення незалежної оцінки ОСОБА_1 було сплачено Суб`єкту оціночної діяльності ТОВ «БТІ» 13500 грн., що підтверджується відповідною квитанцією./а.с.101/

Відповідно висновку СОД ТОВ «БТІ» від 20.10.2023 року вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ - «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_5 , що належить відповідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_6 ОСОБА_1 , станом на дату оцінки становить 253531,00 грн./а.с.51/

Позивач в позові зазначає, що між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та власником автомобіля «BMW-318i» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_4 укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на підставі якого видано страховий поліс № 210230246, за умовами якого застраховано відповідальність ОСОБА_4 на строк до 25.07.2023 року.

Із схеми місця ДТП від 11.12.2022 року вбачається, що власником « ОСОБА_5 » НОМЕР_5 є ОСОБА_6 , власником «BMW-318i», НОМЕР_4 є ОСОБА_4 , автомобіль якого застрахований в СК «Альфа Страхування» поліс № 210230246 дійсний до 25.07.2023 року./а.с.13/

Порядок та умови відшкодування шкоди встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв`язку між ними.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів та обладнання тощо. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання, утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

21.01.2025 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» з заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП, що підтверджується описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення №6502100643984), тобто в межах строків, передбачених п. 37.1.4 ст. 37 Закону №1961-IV./а.с.110-113/.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року (справа № 465/4287/15), потерпілий в межах строків, передбачених п.37.1.4 ст.37 Закону 1961-IV ( один рік, якщо шкода заподіяна майну потерпілого) має здійснити своє волевиявлення про захист свого порушеного права шляхом подання заяви про страхове відшкодування до страховика або шляхом подання позовної заяви до суду.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. (ст.3 Закону №1961-IV).

У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку.

Згідно з п.37.1.4 ст.37 Закону №1961-IV особа яка є потерпілою внаслідок ДТП та зазнала матеріальної шкоди, має право звернутися до страховика з заявою про страхове відшкодування впродовж одного року.

Для звернення до страхувальника з заявою про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, особа повинна набути статусу особи, потерпілою внаслідок ДТП.

Судом встановлено, що постанова Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17.01.2024 року, після апеляційного оскарження, набрала законної сили 04.07.2024 року, саме з цієї дати суд закрив провадження відносно одного із учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, та визначив причинний зв`язок та винуватість у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди у діях іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «СК» Альфа Страхування» з заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП - 21.01.2025 року, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення № 6502100643984, в межах однорічного строку з дати набрання постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17.01.2024 року законної сили, тобто з 04.07.2024 року. Саме з вказаної дати - 04.07.2024 року вона отримала статус потерпілої особи та у неї виникло право на отримання страхового відшкодування.

Станом на 11 грудня 2022 року (скоєння ДТП) мінімальна страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілих (за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСЦПВ), становила 160 000 гривень на одного потерпілого. Цей ліміт був встановлений згідно з постановою Правління Національного банку України від 30.05.2022 № 108, якою було внесено зміни до законодавства про Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ).

Станом на 11 грудня 2022 року стаття 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV регулювала поняття та розміри страхової суми грошової межі, в якій страховик зобов`язаний виплатити відшкодування, зокрема за шкоду, заподіяну майну потерпілих діяв ліміт в розмірі 50000 грн.

Із позову вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, була застрахована власником ОСОБА_4 в ПрАТ «СК» Альфа Страхування», про що сторони не заперечували, тому саме вказана страхова компанія в межах страхової суми повинна була виплатити страхове відшкодування.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти виплати страхового відшкодування в мінімальному розмірі 50000 грн., посилаючись на те, що застрахована сума відповідальності власника автомобіля ОСОБА_4 на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 210230246 становила базовий розмір - 160000 грн., тому відповідач не повинен нести відповідальність за дії страховика, при цьому посилаючись на вказаний страховий поліс, копію страхового поліса на підтвердження заперечень проти позовних вимог в цієї частині не надав, тому суд обмежився стягненням зі страхової компанії на користь позивача ліміту страхової суми, передбаченої законом на час ДТП в розмірі 50000 грн.

З невідомих причин ПрАТ «СК« Альфа Страхування» відповіді на звернення позивачки не надало, страхової виплати не здійснило, що і стало підставою звернення позивача до суду до страхової компанії.

Судом встановлено, що стороною відповідача 06.10.2025 року було надано відзив на позов, яким просили відмовити у задоволенні позовних вимог, однак представник позивача надав письмові заперечення, якими просив не залучати відзив до матеріалів справи, як поданий з пропуском строку на подання відзиву.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 15.10.2025 року у задоволенні заяви представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву було відмовлено та відзив залишено без розгляду.

26.01.2026 року представник відповідача адвокат Мельниченко М.С. звернувся до суду з клопотанням про призначення судової інженерно-транспортної автотехнічної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП, представником позивача було надано письмові заперечення на призначення вказаної експертизи.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 26.01.2026 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Мельниченка М.С. про призначення судової інженерно-транспортної ( автотехнічної) експертизи було відмовлено./а.с.110,т.2\

Відповідно до ст.110 ЦПК України жодний висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Відповідно до ст.113 ЦПК України визначено поняття додаткової і повторної експертиз. Зокрема, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 грудня 2022 року у справі № 686/15304/14).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що в матеріалах цивільної справи є копії наступних досліджень - висновок автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобілів від 26.06.2023 року; звіт незалежної оцінки з визначення матеріального збитку завданого власнику КТЗ від 05.09.2023 року; висновок інженерно-транспортної експертизи з дослідження механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди від 20.08.2025 року; висновок товарознавчої експертизи щодо вартості матеріального збитку від 29.11.2025 року.

Незважаючи на те, що в матеріалах справи фактично є дві експертизи з дослідження механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди, та зокрема висновок інженерно-транспортної експертизи від 20.08.2025 року, тому призначення судової інженерно-транспортної автотехнічної експертизи є безпідставним.

Представником позивача адвокатом Приймачук С.І. було надано висновок експерта № 867/25-СЕ транспортно-товарознавчої експертизи від 29.11.2025 року, який було виконано судовим експертом Шпак О.В. /а.с.8,т.2/

Вказаним висновком експерта вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_5 , пошкодженого внаслідок дорожньої транспортної пригоди, що сталася 11.12.2022 року, становить 452170,00 грн.

Проте, суд не приймає до уваги вказаний висновок з наступних підстав.

У висновку експерта зазначено, що у зв`язку з відновленням об`єкта дослідження після дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 11.12.2022 року, експертиза проведена без огляду транспортного засобу на підставі технічного огляду об`єкта дослідження від 05.09.2023 року, який було проведено оцінювачем ОСОБА_7 та на підставі Звіту незалежної оцінки з визначення матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 24.10.2023 року, виконаного Суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Бюро технічної інвентаризації».

Також, у висновку зазначено, що згідно даних Акту № 05092023-1 огляду колісного транспортного засобу (додаток до Звіту від 24.10.2023 року), технічний огляд КТЗ «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_5 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 11.12.2022 року, проводився оцінювачем ОСОБА_7 05.09.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений огляд проводився у належних умовах для роботи оцінювача, об`єкт дослідження не піддавався видозмінам (змінам властивостей) після ДТП. Під час проведення технічного огляду здійснювалось фотографування об`єкта дослідження цифровою камерою, зображення яких наведено у додатках до Звіту від 24.10.2023 року. Огляд об`єкта дослідження оцінювачем проведено в присутності власника ОСОБА_8 та учасника ДТП ОСОБА_3 . Інший учасник ДТП ОСОБА_2 був відсутній під час огляду, проте викликався.

Таким чином, судом встановлено, що експерт фактично погодився з дослідженнями, зазначеними у Звіті, прийняв його за основу, тобто вказаний висновок експерта виготовлено на підставі первісних даних Звіту незалежної оцінки з визначення матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 24.10.2023 року, виконаного та наданих документальних матеріалів, які були прийняті експертом за достовірні і за достовірність яких несе відповідальність замовник експертизи представник ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.3 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В даному випадку, представник позивача просить стягнути саме матеріальний збиток, зазначений у Звіті незалежної оцінки з визначення матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 24.10.2023 року, виконаного Суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Бюро технічної інвентаризації».

Суд приймає до уваги та вважає, що в даному випадку по даній цивільній справі належним та допустимим письмовим доказом, є саме Звіт незалежної оцінки з визначення матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 24.10.2023 року, виконаного Суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Бюро технічної інвентаризації» (сертифікат № 1148/20 від 31.12.2020 року та дійсний до 31.12.2023 року)./а.с.30/

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачем, який має відповідну кваліфікацію та безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється печаткою. Цей документ повинен відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та положенням (національним стандартам) з оцінки майна та складається оцінювачем майна за наслідками проведеної оцінки майна та містить обгрунтування та висновки про його вартість та підтверджує виконані процедури з оцінки майна.

Якщо інша сторона не згодна з висновками, викладеними у Звіті про оцінку майна. Механізм передбачений законом: рецензування звіту про оцінку. Рецензія самостійний документ, у якому оцінювач-рецензент аналізує відповідність звіту нормативно-правовим актам з оцінки майна й обґрунтованість застосованих процедур. Рецензія подається до суду разом із клопотанням і є підставою для сумніву в доказовій силі оспорюваного звіту.

Отже, у разі сумнівів протилежна сторона, яка заперечує проти розміру матеріального збитку, зазначеному у Звіті про вартість матеріального збитку пошкодженого автомобіля, може надати рецензію на звіт або клопотати про призначення будівельно-технічної чи товарознавчої експертизи, проте вказаних клопотань сторона відповідача не заявляла.

Суд вважає, що загальна сума, яка підлягає відшкодуванню внаслідок шкоди, завданої ДТП, складає 253 531 грн. (матеріальний збиток) + 13500 грн. (вартість незалежної оцінки) + 5735,53 грн. (вартість автотехнічної експертизи) = 272 766,53 грн., з яких стягненню з ПРАТ «СК» Альфа Страхування» підлягає сума в розмірі 50000 грн., а з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню сума в розмірі 222 766,53 грн., тому в цієї частині позов задовольняє.

Щодо питань відшкодування моральної шкоди, то відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Визначення моральної шкоди міститься у положенні ст. 23 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода полягає зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно з п. 9 Постанови ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відносно вимог позову про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 тисяч гривень, то суд вважає вказаний розмір шкоди завищеним та не доведеним у заявленому розмірі, тому суд задовольняє вимоги щодо моральної шкоди частково у розмірі 5000 гривень.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем були також понесені витрати, які пов`язані зі зверненням до суду, а саме сплатою судового збору у загальному розмірі 4127,67 грн., яку суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розгляд витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну ухвалу. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що у позовній заяві представником позивача адвокатом Приймачук С.І. було зазначено, що орієнтований розмір витрат на правничу допомогу, які очікує понести позивач складає 40000 грн., проте у судовому засіданні представником позивача було зазначено, що документальне підтвердження розміру судових витрат, будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у відповідності з ч.8 ст.141 ЦПК України. Тому, в даному рішенні питання стягнення витрат на правничу допомогу не розглядалось.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ СК «Альфа Страхування», код ЄДРПОУ 30968986 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 страхове відшкодування в розмірі 50000 /п`ятдесят тисяч/ грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , матеріальну шкоду в розмірі 222 766 /двісті двадцять дві тисячі сімсот шістдесят шість/ гривень 53 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 4127 /чотири тисячі сто двадцять сім/ гривень 67 копійок та витрати вартості проведення незалежної оцінки в розмірі 13500 /тринадцять п`ятсот/ гривень та витрати на проведення вартості автотехнічної експертизи в розмірі 5735 /п`ять тисяч сімсот тридцять п`ять/ гривень 53 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2026 року.

Суддя М. В. Гниличенко