Рішення № 138477667, 20.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/21467/26

Провадження № 2/947/5125/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 року

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В. розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом про скасування постанови №R332360 від 03.02.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.02.2025 року в застосунку "Резерв+" в розділі штрафи з`явилось повідомлення про накладення на нього адміністративного стягнення за не проходження військово-лікарської комісії, на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №R332360 від 03.02.2026 року. Зазначає, що не допускав жодного порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, сумлінно виконував усі вимоги закону та своєчасно оновлював свої військово облікові дані, пройшов військово-лікарську комісію. Також зазначає, що з повідомлення визначеного в розділі штрафи Резерв+, стягнення накладене нібито за непогодження ВЛК незрозуміло за який період, однак в будь якому випадку з повідомленням про розшук та доставлення ТЦК Позивач звернувся до національної поліції 10.09.2025 року, що свідчить про порушення будь-якого строку на притягнення до адміністративної відповідальності строки накладення за яке передбачені ст. 38 КУпАП.

Вважає, що постанова була винесена не законно.

Ухвалою суду від 20.02.2026 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 31.03.2026 року було витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 інформацію про те, чи ухвалювалася (підписувалася) начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 постанова №R332360 від 03.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.210-1ч.3 КУпАП. Якщо така постанова ухвалювалася (підписувалася) то надати суду належним чином посвідчену її копію.

Представник відповідача 04.03.2026 року подала до суду відзив, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та зазначив, що постанова винесена у відповідності до вимог законодавства, підстав для її скасування немає.

Також Відповідач на виконання ухвали суду про витребування доказів, надав 06.04.2026 року заяву, в якій зазначив, що постанова №R332360 від 03.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП була винесена та існує виключно в електронному вигляді у системі «Резерв+», де вона має статус офіційного документа та юридично підтверджує прийняття індивідуального владного рішення, постанова є чинною, а надання завіреної паперової копії фактично не передбачено.

Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Позивач з 03.04.2013 року перебуває на військовому обліку за місцем мешкання в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

13.07.2024 року Позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та оновив свої військово-облікові дані.

07.08.2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою оновлення військово-облікового документа на новий зразок з зазначенням штрих коду та єдиного номеру в системі оберіг.

09.09.2024 року Позивачем було отримано в ІНФОРМАЦІЯ_2 військово-обліковий документ нового зразка, відповідно до якого Позивач не підлягав повторному медичному огляді у зв`язку з наявністю підстав для відстрочки за п. 3 ч.1. ст. 23 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», а саме наявність 3-х неповнолітніх дітей.

18.08.2025 року Позивач з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 та оновив свої облікові дані.

13.10.2025 року Позивачем було пройдена військово-лікарська комісія.

09.12.2025 року в застосунку Резерв+ відобразилось повідомлення про те, що Позивача розшукує ТЦК за порушення військового обліку.

12.12.2025 року Відповідачем відносно Позивача було складено протокол №2829 про адміністративне правопорушення, а саме за те, що Позивач не повідомив ТЦК про довідку ВЛК.

19.12.2025 року Відповідачем було винесено постанову №2829 про закриття адміністративної справи з зазначеного адміністративного правопорушення, без притягнення до відповідальності, в обгрунтування постанови Відповідач зазначив, що громадянин ОСОБА_1 має діючу відстрочку від призову на військову службу по мобілізації (п.3 ч.1 ст.23), надав підтверджуючі документи про своєчасну явку та подальше проходження медичного огляду у визначеному чинним законодавством порядку.

В подальшому, Відповідачем було винесено відносно Позивача постанову №R332360 від 03.02.2026 року якою накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 17 000 гривень за адміністративне правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП, а саме за не проходження, відмову від проходження, військово-лікарської комісії.

При вирішенні позовних вимог суд застосовує такі норми права.

У частині 1 ст.210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Згідно статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Статтею 99 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) є бланкетною, оскільки її диспозиція передбачає відповідальність за порушення, не даючи повного опису всіх його ознак, а відсилає до конкретного нормативно-правового акту. Це означає, що для визначення суті правопорушення необхідно посилатися на відповідні правила, встановлені іншими законами або актами.

Сторона Відповідача не довела, що оскаржувана постанова винесена правомірно, що Позивач не пройшов (відмовився) від проходження) ВЛК, не зазначила, коли саме відбулося правопорушення, яким чином Позивач повідомлявся про необхідність проходження ВЛК, тобто не зазначено суті правопорушення.

При цьому, судом враховується, що Позивачем 13.10.2025 року була пройдена військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримана відповідна довідка ВЛК № 2025-1013-1056-4129-3 від 13.10.2025 року. Дані про проходження Позивачем ВЛК відображались у його військово-обліковому документі.

Зазначені обставини також підтверджуються винесеною Відповідачем відносно Позивача постановою №2829 про закриття адміністративної справи без притягнення його до відповідальності з підстав того, що громадянин ОСОБА_1 має діючу відстрочку від призову на військову службу по мобілізації (п.3 ч.1 ст.23) та надав підтверджуючі документи про своєчасну явку та подальше проходження медичного огляду у визначеному чинним законодавством порядку.

Приміткою до ст. 210 КУпАП встановлено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на Відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст.9,77,79,241-246 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності №R332360 від 03.02.2026 року ухвалену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.

Суддя Я. В. Бескровний