Ухвала суду № 138477394, 23.07.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5259/21

Провадження № 1-в/496/94/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області у складі ОСОБА_1 розглянувши питання щодо прийняття до розгляду клопотання ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання, -

В С Т А Н О В И В:

Під час вирішення питання про призначення до розгляду клопотання ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання, в якому останній просить звільнити його умовно-достроково від відбування додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 16.01.2024 року, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Разом з тим, порядок представлення до умовно-дострокового звільнення від покарання визначений ст. 154 КВК України і передбачає, що відносно засудженого, до якого відповідно до статті 81 КК України може бути застосоване таке звільнення, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.

У поданні мають міститися дані, які характеризують поведінку засудженого, його ставлення до праці та навчання за весь час відбування покарання. Одночасно з поданням до суду направляється особиста справа засудженого.

Така ж позиція викладена і у п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», де визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким застосовуються суддею районного суду за місцем відбування засудженим покарання за спільним поданням органу, що відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх.

Отже, суб`єктом звернення до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання визначено тільки орган або установа виконання покарань, засуджений таким правом не наділений.

Крім того, п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 визначено, що при умовно-достроковому звільненні від відбування основного покарання засудженого, щодо якого було застосовано додаткове покарання, суд може вирішити питання про його повне або часткове звільнення від відбування і додаткового покарання не тільки тоді, коли про це порушено питання у поданні органу, який відає виконанням покарання, а й за своєю ініціативою, а п.10 вказаної постанови визначено порядок умовно-дострокового звільнення від відбування додаткового покарання після повного відбуття засудженим основного покарання.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що слід повернути заяву про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.154 КВК України , суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання залишити без розгляду та повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1