Рішення № 138477368, 15.07.2026, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/3225/21

Провадження № 2/535/18/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року с-ще. Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Мальцева С.О., за участю: секретаря судового засідання Білик Н.О., представника позивача ОСОБА_1 (дистанційно), представника відповідача ОСОБА_2 (дистанційно), ОСОБА_3 (дистанційно) розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 - правонаступник ОСОБА_5 до ОСОБА_3 (являється правонаступником позивача), Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області ( Харківська районна державна адміністрація Харківської області) про визнання незаконним та скасування розпорядчого акту органу державної влади, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку ,-

УСТАНОВИВ :

02.07.2021 року позивач звернувся до суду, з вище вказаною позовною заявою.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 20 липня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням Голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 року Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Дергачівського районного суду Харківської Полтавської області.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області справу № 619/3225/21 передана головуючому судді Мальцеву С.О. (т.1 а.с. 70).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області ( на даний час Харківська районна державна адміністрація Харківської області) місцезнаходження: м. Харків, Григорівське шосе, 52 про визнання незаконним та скасування розпорядчого акту органу державної влади, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

06 вересня 2023 року до суду надійшло клопотання представника правонаступника адвоката Такідзе Ірини Леонідівни про залучення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як правонаступника позивача ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 .

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2023 року клопотання представника адвоката Такідзе Ірини Леонідівни про залучення правонаступника позивача, задоволено. Залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, Харківська районна державна адміністрація Харківської області про визнання незаконним та скасування розпорядчого акту органу державної влади, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку правонаступника позивача ОСОБА_4 ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ) (т.1 а.с. 121).

25.01.2024 року до суду надійшло клопотання представника правонаступника адвоката Овсяника Сергія Анатолійовича про залучення ОСОБА_3 , як правонаступника позивача ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 .

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2024 року клопотання представника правонаступника адвоката Овсяника Сергія Анатолійовича про залучення правонаступника позивача, задоволено. Залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_4 , правонаступник позивача - ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , треті особи: Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, Харківська районна державна адміністрація Харківської області про визнання незаконним та скасування розпорядчого акту органу державної влади, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку правонаступника позивача ОСОБА_4 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) (т.1 а.с. 250-251).

Представник ОСОБА_3 - адвокат Овсяник С.А. , надав до суду клопотання від 18.12.2025 року про закриття провадження по даній цивільній справі.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 23 травня 2025 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Овсяник С.А. від 09.10.2023 року та від 18.12. 2024 року про закриття провадження у цивільній справі № 619/3225/21 , відмовлено (т.2 а.с. 43-45)

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 03 вересня 2025 року прийняти заяву представника правонаступника позивача ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог , а саме :

визнати недійсним та скасувати Розпорядження голови Дергачівського районної державної адміністрації від 30.09.2005 року №532 про передачу у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004, розташовану в садівничому товаристві «Монтажник-2», ділянка № НОМЕР_4 , на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області;

визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №453676, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 27 грудня 2005 року за №0105699300140 на ім?я ОСОБА_6 ;

визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004, розташовану в садівничому товаристві «Монтажник-2», ділянка № НОМЕР_4 , на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

визнати за ОСОБА_4 право власності на 7/8 частини земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004,розташовану в садівничому товаристві «Монтажник-2», ділянка № НОМЕР_4 , на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с. 194-196).

У обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_4 посилався на те, що що він є членом садівничого товариства «Монтажник» (СТ «Монтажник»), що знаходиться на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, та з 1994 року володіє земельною ділянкою № НОМЕР_4 , розташованою на території цього товариства. Дану обставину підтверджує довідкою, виданою головою СТ «Монтажник», списками членів садівничого товариства, складеними в різні періоди. Факт належності йому земельної ділянки для ведення садівництва в садівничому товаристві підтверджується також рішенням виконавчого комітету Солоницівської селищної ради від 11 жовтня 1994 року № 373 «Про приватизацію земельних ділянок членами садового товариством «Монтажник», рішенням виконавчого комітету Солоницівської селищної ради від 11 грудня 2007 року № 500 «Про можливість газифікації будинків садового товариства «Монтажник» та будинку садового товариства «Апельсин № 1». До 2001 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 . 14 грудня 2001 року шлюб між ними було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвання шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 290. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 зі своєю колишньою дружиною, практично, не спілкувався. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 померла. Вже після її смерті ОСОБА_4 вирішив оформити право власності на належну йому земельну ділянку в СТ «Монтажник», а також на садовий будинок, збудований ним після 1994 року на цій земельній ділянці. Проте позивачу стало відомо, що на підставі розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 30 вересня 2005 року № 532 було передано у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004, розташовану в садівничому товаристві «Монтажник», ділянка № НОМЕР_4 , на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області. На підставі зазначеного розпорядження голови райдержадміністрації на ім`я ОСОБА_6 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 453676, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 27 грудня 2005 року за № 0105699300140. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва. Вважає що належну йому земельну ділянку для ведення садівництва протиправно, без його відома та згоди, всупереч його волі було передано ОСОБА_6 , тому змушений звернутися до суду з позовом.

Позивач ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Під час розгляду даної цивільної справи представник правонаступника позивача ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги , надавши заяву про зменшення позовних вимог , а саме виклала їх у такій редакції:

- визнати недійсним та скасувати Розпорядження голови Дергачівського районної державної адміністрації від 30.09.2005 року №532 про передачу у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004, розташовану в садівничому товаристві «Монтажник-2», ділянка № НОМЕР_4 , на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області;

- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №453676, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 27 грудня 2005 року за №0105699300140 на ім?я ОСОБА_6 ;

- визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004, розташовану в садівничому товаристві «Монтажник-2», ділянка № НОМЕР_4 , на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

- визнати за ОСОБА_4 право власності на 7/8 частини земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004,розташовану в садівничому товаристві «Монтажник-2», ділянка № НОМЕР_4 , на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Уточнені позовні вимоги були прийняті судом.

У відкритому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 - адвокат Такідзе І.Л., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру серії АХ № 1145089 від 01.09.2023 року підтримала уточнені зменшені позовні вимоги від 15.03.2024 року, просила задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених у позові та на підставі доказів, які були долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Овсяник С.А. , який діє на підставі ордеру серії АХ № 1120633 від 02.03.2023 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.08.2018 року, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з підстав викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях до судових дебатів від 15.07.2026 року.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 (являється правонаступником позивача) позовні вимоги не визнала, повністю їх заперечувала. просила відмовити у задоволенні позову з підстав з підстав викладених у відзиві на позов та остаточних письмових поясненнях до судових дебатів від 15.07.2026 року.

Представник відповідача Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області ( Харківська районна державна адміністрація Харківської області) у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю з таких підстав.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктами «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини першої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом установлено та з матеріалів справи вбачається:

Первісний позивач ОСОБА_4 зазначав що був членом садівничого товариства «Монтажник» (СТ «Монтажник»), що знаходиться на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, та з 1994 року володів земельною ділянкою № НОМЕР_4 , розташованою на території цього товариства. Дана обставина підтверджується довідкою, виданою головою СТ «Монтажник» ОСОБА_7 , списками членів садівничого товариства, складеними в різні періоди (т.1 а.с. 28-30).

Земельна ділянка для ведення садівництва в садівничому товаристві згідно рішення виконавчого комітету Солоницівської селищної ради від 11 жовтня 1994 року № 373 «Про приватизацію земельних ділянок членами садового товарищества «Монтажник», рішення виконавчого комітету Солоницівської селищної ради від 11 грудня 2007 року № 500 «Про можливість газифікації будинків садового товариства «Монтажник» та будинку садового товариства «Апельсин № 1» надавалася ОСОБА_4 (т.1 а.с. 30).

До 2001 року позивач ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 14 грудня 2001 року шлюб між ними було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвання шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 290 (т.3 а.с. 57).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 померла.

Після смерті ОСОБА_6 , позивач ОСОБА_4 вирішив оформити право власності на належну йому земельну ділянку в СТ «Монтажник», а також на садовий будинок, збудований після 1994 року на цій земельній ділянці.

Проте, ОСОБА_4 стало відомо, що на підставі розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 30 вересня 2005 року № 532 було передано у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004, розташовану в садівничому товаристві «Монтажник2», ділянка № НОМЕР_4 , на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.На підставі зазначеного розпорядження голови райдержадміністрації на ім`я ОСОБА_6 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 453676, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 27 грудня 2005 року за № 0105699300140. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва.

Рішенням Дергачівськогорайонного Харківської області від 18 листопада 2016 року (суддя Остропілець Є.Р.) позов ОСОБА_4 задоволено. Скасувано розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 30 вересня 2005 року № 532 про передачу у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004, розташовану в садівничому товаристві «Монтажник-2», ділянка № НОМЕР_4 , на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 453676, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 27 грудня 2005 року за № 0105699300140, на імя ОСОБА_6 . Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004, розташовану в садівничому товаристві «Монтажник - 2», ділянка № НОМЕР_4 , на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (т.1 а.с. 9-11)

У подальшому постановою Харківського апеляційного суду від 21.12.2028 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Дергачівського районного Харківської області від 18 листопада 2016 року залишено без змін (т.1 а.с. 12-16).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.02.2021 року Постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.1 а.с. 17-22).

Постановою Харківського апеляційного суду від 20.04.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 листопада 2016 року скасувано та ухвалено нове. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до Дергачівської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядчого акту органу державної влади, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку , скасування державної реєстрації на право власності на земельну ділянку. Рішення суду підлягало скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав незалучення до участі у справі власника спірної земельної ділянки,оскільки суд фактично вирішив питання про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі ОСОБА_3 , яка є спадкоємицею ОСОБА_6 (т.1 а.с. 23-27).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріали справи свідчать проте, що розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації від 30 вересня 2005 року № 532 земельну ділянку № НОМЕР_4 ,площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004, розташовану в садівничому товаристві«Монтажник2» на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківськоїобласті, було передано у приватну власність ОСОБА_6 .

На підставі зазначеного розпорядження голови райдержадміністрацїї на ім`я ОСОБА_6 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 453676, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 27 грудня 2005 року за № 0105699300140. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва (т.1 а.с. 31).

ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_6 .

Після смерті матері ОСОБА_6 . ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом та зареєструвала право власності на земельну ділянку № НОМЕР_4 , площею 0,0818га, для ведення садівництва, що розташована на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області в садівничому товаристві «Монтажник-2», кадастровий номер 6322057600:20:000:0004. Зазначена земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №453676, виданого 27 грудня 2005 року Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області на підставі розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації від 30 вересня 2005 року № 532 .(т.1 а.с. 32-33).

Таким чином, після смерті ОСОБА_6 . ОСОБА_3 набула право власності на спірну земельну ділянку.

Судом установлено, що ОСОБА_4 був членом садового товариства «Монтажник» ПК «Спецмонтаж-8» треста ОСОБА_8 . Рішенням виконавчого комітету Солоніцевської селищної ради №373 від 11.10.1994 року ОСОБА_4 як члену садового товариства «Монтажник» передано безоплатно у приватну власність садову ділянку площею 852 кв.м. (т.1 а.с. 29).

Проте , вказана спірна ділянка ОСОБА_4 не була приватизована та не отримано документів на право власності, шляхом реалізації права на приватизацію, що підтверджується довідкою виданою Харківською районною державною адміністрацією від 28.12.2021 року № 01-22/2483 (т.3 а.с. 58-59, т.1 а.с. 51).

Відповідно довідки виданої Солоницівською селищною радою Харківської області від 01.12.2021 року № 02-31/О-98 гр. ОСОБА_4 не звертався до Солоницівської селищної ради VIII скликання з заявою щодо приватизації земельної ділянки площею 0,0818 та, що розташована в садівничому товаристві «Монтажник» (код 23918189) на території Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області. ???Роботи по встановленню меж вищезазначеної земельної ділянки Солоницівською селищною радою VIII скликання, за заявою гр. ОСОБА_4 , не здійснювались. Солоницівська селищна рада VIII скликання, у період з грудня 2020 року по листопад 2021 року, не видавала гр. ОСОБА_4 . Акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0818 га, що розташована в садівничому товаристві «Монтажник» (код 23918189) на території Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області. Додатково повідомлено, що всі проекти рішень та рішення прийняті попередніми скликаннями Солоницівської селищної ради передані до архівного відділу Дергачівської районної адміністрації, у зв?язку з чим запитувана інформація, за період до грудня 2020 року, відсутня (т.3 а.с. 58).

Тобто, установлено та доведено лише право користування земельною ділянкою № НОМЕР_4 , площею 0,0818 га, кадастровий номер 6322057600:20:000:0004, що розташована на території товариства нероздільно пов`язана з тимчасовим членством ОСОБА_4 в СТ «Монтажник», оскільки права власності останній на вказану земельну ділянку не набув. Відсутність права власності на спірну земельну ділянку у померлого ОСОБА_4 підтверджується як матеріалами справи, так і не одноразово визнавалось в судовому засіданні представником правонаступника позивача ОСОБА_5 .

У подальшому, ОСОБА_4 було виключено з членів СТ «Монтажник» за несплату членських внесків та замість нього в члени товариства було прийнято ОСОБА_6 .

У 2002 році, на підставі статуту СТ «Монтажник», а також заяви ОСОБА_6 , було виключено з членів СТ «Монтажник» - ОСОБА_4 , в 2002 році земельна ділянка № НОМЕР_4 СТ «Монтажник» була передана в користування ОСОБА_6 , яка в свою чергу приватизувала зазначену земельну ділянку (т.1 а.с. 130).

Відповідно до пункту 13 Статуту у члени садівничого товариства можуть бути прийняті працівники підприємства, при якому організовано садівниче товариство та пенсіонери з числа осіб, які раніше працювали на даному підприємстві, інші громадяни можуть бути прийняті в члени садівничого товариства у випадках, передбачених законодавством, коли вони беруть активну участь в організації товариства, допомоги у роботі з відведення земельних ділянок та інші. В окремих випадках вибуття із садівничого товариства одного з його членів за станом здоров`я або інших поважних причин, що перешкоджають виконанню вимог Статуту товариства, один із членів його сім`ї може вступити в товариство, якщо він спільно з членом товариства користувався садовою ділянкою та брав участь у його освоєнні (п.14 Статуту СТ "Монтажник").

Згідно письмових заяв членів СТ «Монтажник» установлено такі обставини та факти: 1) Заявою від 17.04.2025 року член СТ «Монтажник» ОСОБА_9 повідомив, що він є членом Ст "Монтажник" з 1999 року, підтверджує що 2002 року земельна ділянка № НОМЕР_4 була передана у користування та приватизацію ОСОБА_6 , так як вона сталал членом товариства, сплачувала членські внески та брала участь у зборах членів. ОСОБА_4 не брав участь у зборах, ніхто його не знав і не бачив.Всім відомо що ОСОБА_6 була розлучена і почала своє будівництво на вказаній земельній ділянці, проводила світло, газ, наймала робочих та будівельників. Підтведжує, що він - ОСОБА_9 , 13.04.2019 року особисто був на зборах, був наявний кворум товариства (т.2 а.с. 53). 2) Заявою від 17.05.2025 року член СТ «Монтажник» ОСОБА_10 повідомив, що він є членом Ст "Монтажник" з 1999 року, і являється сусідом ОСОБА_6 , підтвердує що 2002 року земельна ділянка № НОМЕР_4 була передана у користування та приватизацію ОСОБА_6 , так як вона сталал членом товариства, сплачувала членські внески та брала участь у зборах членів, користувалася повагою відносно сусідів і членів СТ. ОСОБА_4 не брав участь у зборах. Відомо що ОСОБА_6 була розлучена і почала своє будівництво на вказаній земельній ділянці, проводила світло, газ, наймала робочих та будівельників. Підтведжує, що 13.04.2019 року під час загальних зборів СТ "Монтажник" був наявний кворум товариства (т.2 а.с. 54). 3) Заявою від 22.05.2025 року член СТ «Монтажник» ОСОБА_11 повідомила, що вона є членом Ст "Монтажник" , і являється сусідкою ОСОБА_6 , підтверджує що 2002 року земельна ділянка № НОМЕР_4 була передана у користування та приватизацію ОСОБА_6 , так як вона стала членом товариства 17-19 років тому, сплачувала членські внески та брала участь у зборах членів. ОСОБА_4 не брав участь у зборах, та не був членом СТ , ніхто його не знає і не бачив. Відомо що ОСОБА_6 була розлучена і почала своє будівництво на вказаній земельній ділянці, проводила світло, газ, наймала робочих та будівельників. Підтведжує, що 13.04.2019 року під час загальних зборів СТ "Монтажник" був наявний кворум товариства (т.2 а.с. 52). 4) Заявою від 17.04.2025 року член СТ «Монтажник» ОСОБА_12 повідомила, що вона являється сусідкою покійної ОСОБА_6 , а на даний час ОСОБА_3 , підтверджує що земельна ділянка № НОМЕР_4 була передана у користування та приватизацію ОСОБА_6 , так як вона стала членом товариства 17-19 років тому, сплачувала членські внески та брала участь у зборах членів. ОСОБА_4 не брав участь у зборах, та не був членом СТ , ніхто його не знає і не бачив. Відомо що ОСОБА_6 була розлучена і почала своє будівництво на вказаній земельній ділянці, проводила світло, газ, наймала робочих та будівельників. Підтведжує, що 13.04.2019 року під час загальних зборів СТ "Монтажник" був наявний кворум товариства. Після ОСОБА_6 членом товариства стала її донька ОСОБА_3 (т.2 а.с. 55). 5) Заявою від 24.04.2025 року член СТ «Монтажник» ОСОБА_13 повідомив, що він є членом товаристваі являється сусідом покійної ОСОБА_6 , а на даний час ОСОБА_3 , підтверджує що земельна ділянка № НОМЕР_4 була передана у користування та приватизацію ОСОБА_6 , так як вона стала членом товариства 20 років тому, сплачувала членські внески та брала участь у зборах членів. ОСОБА_4 не брав участь у зборах, та не був членом СТ , ніхто його не знає і не бачив. Відомо що ОСОБА_6 була розлучена і почала своє будівництво на вказаній земельній ділянці, проводила світло, газ, наймала робочих та будівельників. відомо що ОСОБА_6 продала свою квартиру своєї матері і за ці кошти проводила будівництво та ремонти. Проживала ОСОБА_6 з донькою ОСОБА_3 , її донькою та зятем. Підтведжує, що 13.04.2019 року під час загальних зборів СТ "Монтажник" був наявний кворум товариства. Після ОСОБА_6 членом товариства стала її донька ОСОБА_3 (т.2 а.с. 54). 6) Заявою від 22.05.2025 року член СТ «Монтажник» ОСОБА_14 повідомив, що він є членом Ст "Монтажник" з 1999 року, підтверджує що земельна ділянка № НОМЕР_4 була передана у користування та приватизацію ОСОБА_6 з 2002 року, так як вона стала членом товариства , сплачувала членські внески та брала участь у зборах членів. ОСОБА_4 не брав участь у зборах, та ніхто його не бачив наротязі 25 років. Відомо що ОСОБА_6 була розлучена і почала самостійно своє будівництво на вказаній земельній ділянці, проводила світло, газ, наймала робочих та будівельників. Підтведжує, що 13.04.2019 року під час загальних зборів СТ "Монтажник" був наявний кворум товариства. Після ОСОБА_6 членом товариства стала її донька ОСОБА_3 (т.2 а.с. 55). 7) Заявою від 16.05.2025 року член СТ «Монтажник» ОСОБА_15 повідомила, що вона являється сусідкою покійної ОСОБА_6 протягом 19 років, підтверджує що земельна ділянка № НОМЕР_4 була передана у користування та приватизацію ОСОБА_6 , так як вона стала членом товариства , сплачувала членські внески та брала участь у зборах членів. Відомо що ОСОБА_6 була розлучена і почала самостійно своє будівництво на вказаній земельній ділянці, проводила світло, газ, наймала робочих та будівельників. Підтведжує, що 13.04.2019 року під час загальних зборів СТ "Монтажник" був наявний кворум товариства. Після ОСОБА_6 членом товариства стала її донька ОСОБА_3 (т.2 а.с. 56). 8) Заявою від 18.04.2025 року член СТ «Монтажник» ОСОБА_16 повідомив, що він є членом Ст "Монтажник" та сусідом ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , підтверджує що земельна ділянка № НОМЕР_4 була передана у користування та приватизацію ОСОБА_6 , так як вона стала членом товариства , сплачувала членські внески та брала участь у зборах членів. ОСОБА_4 не брав участь у зборах, та ніхто його не бачив. Відомо що ОСОБА_6 була розлучена і почала самостійно своє будівництво на вказаній земельній ділянці, проводила світло, газ, наймала робочих та будівельників. ОСОБА_6 продала свою квартиру своєї матері і за ці кошти проводила будівництво та ремонти. Проживала ОСОБА_6 з донькою ОСОБА_3 , її внучкою та зятем. Підтведжує, що 13.04.2019 року під час загальних зборів СТ "Монтажник" був наявний кворум товариства, більше 20 членів СТ . Після ОСОБА_6 членом товариства стала її донька ОСОБА_3 (т.2 а.с. 56).

Таким чином, право користування земельною ділянкою було набуте ОСОБА_6 правомірно як членом СТ «Монтажник» (що підтверджується протоколом № 6 СТ «Монтажник» від 20.04.2019 року, членською книжкою ОСОБА_6 , заявами членів СТ «Монтажник» ) (т.2 а.с. 53-56, т.3 а.с.60-85) та в подальшому на законних підставах вказана земельна ділянка була приватизована.

Відповідно після смерті ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку було успадковано ОСОБА_3 .

В подальшому 20.04.2019 року на території СТ «Монтажник» за участі позивача повторно відбулись Загальні збори членів Садівничого товариства "Монтажник", на яких було прийнято рішення "повторно виключити ОСОБА_4 з членів товариства", про що складено протокол № 6, оскільки документація за 2000-2002 роки була втрачена товариством.

ОСОБА_4 було оскаржено в судовому порядку вищевказане рішення СТ «Монтажник» до Господарського суду Харківської області. Рішенням від 23.06.2022 року у справі № 922/5117/21 позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено у повному обсязі та було визнано незаконними та скасовано рішення Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник" (ідентифікаційний код 23918189), оформлені Протоколом № 6 Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник" (ідентифікаційний код 23918189), датованим 13.04.2019. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_3 оскаржила вказане рішення суду першої інстанції до Східного апеляційного господарського суду, яким постановою від 05.09.2023 року було частково задоволено апеляційну скаргу та постановлено: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2022 у справі №922/5117/21 скасувати. Закрити провадження у справі № 922/5117/21. (т.2 а.с. 92-103).

Було установлено судовим рішенням САГС від 05.09.2023 року встановлені наступні юридичні факти: ОСОБА_4 не є членом Садівничого товариства «Монтажник» з 2002 року, що підтверджується Протоколом № 6 Загальних зборів членів Садівничого товариства "Монтажник" (ідентифікаційний код 23918189), датованим 13.04.2019, вказаний протокол є дійсним та не скасованим. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , одним з його спадкоємців є ОСОБА_5 . наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника. Тобто, підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, а отже у даному випадку встановленню підлягає факт переходу до спадкоємця корпоративних прав позивача. Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статті 1218 цього Кодексу визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1219 ЦК України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Відповідно до статті 13 Закону України "Про кооперацію" членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема, смерті члена кооперативу - фізичної особи. Вказана норма кореспондується з підставами припинення членства, зазначеними у статуті. Так, відповідно до пункту 7.1 Статуту Садівничого товариства "Монтажник" у редакції 2019 року членство в Садівничому Товаристві припиняється у випадку смерті члена. Правонаступництво та набуття статусу члена СТ спадкоємцями після померлого ОСОБА_4 в порядку спадкування є неможливим в силу норми ст. 1219 ЦК України, ст. 13 Закону України "Про кооперацію" та п. 7.1. статуту СТ «Монтажник». (т.2 а.с. 92-103).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, подальша передача спірної земельної ділянки ОСОБА_6 , як члену СТ "Монтажник" є законною, доведеною та підтвердженою належними і допустимими доказами, наданими стороною відповідача.

Посилання сторони правонаступника позивача ОСОБА_5 на те, що ОСОБА_4 не було виключено з членів СТ «Монтажник» суд не приймає до уваги, оскільки належних доказів не було надано. Навпаки , як основний доказ що вказана спірна ділянка ОСОБА_4 не була приватизована та не отримано документів на право власності, шляхом реалізації права на приватизацію, підтверджено довідкою виданою Харківською районною державною адміністрацією від 28.12.2021 року № 01-22/2483 (т.3 а.с. 58-59, т.1 а.с. 51) та довідкою виданою Солоницівською селищною радою Харківської області від 01.12.2021 року № 02-31/О-98 що гр. ОСОБА_4 не звертався до Солоницівської селищної ради VIII скликання з заявою щодо приватизації земельної ділянки площею 0,0818 та, що розташована в садівничому товаристві «Монтажник» (код 23918189) на території Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області. ???Роботи по встановленню меж вищезазначеної земельної ділянки Солоницівською селищною радою VIII скликання, за заявою гр. ОСОБА_4 , не здійснювались. Солоницівська селищна рада VIII скликання, у період з грудня 2020 року по листопад 2021 року, не видавала гр. ОСОБА_4 . Акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0818 га, що розташована в садівничому товаристві «Монтажник» (код 23918189) на території Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області (т.3 а.с. 58).

Відповідно до вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів на підтвердження незаконного виключення позивача ОСОБА_4 з членів товариства рішень загальних зборів членів товариства до суду не надано.

Посилання представника ОСОБА_5 виключно на те, що «відповідно до абз. 2 п. 19 Статуту СТ Монтажник від 05.12.1991: За членом садового товариства зберігається право користування виділеною йому садовою ділянкою у випадку його відсутності у зв`язку із виїздом на роботу за кордон, райони Крайньої півночі і прирівняних до них місцевостях і в інших випадках тимчасової відсутності, коли у встановленому порядку бронюється чи зберігається за відсутнім жиле приміщення. При цьому інша особа, рекомендована відсутнім членом товариства, може користуватися садовою ділянкою з дозволу адміністрації чи профспілкового комітета підприємства, за умови дотримання цією особою вимог Статуту товариства. Тобто, коли ОСОБА_4 розірвав шлюб з ОСОБА_6 , та в кінці 2004 поїхав на заробітки до Російської Федерації, при цьому домовившись з нею, що вона буде доглядати земельну ділянку та розташований на ній дачний будинок АДРЕСА_2 у його відсутність, він діяв правомірно в рамках чинного на той час Статуту від 05.12.1991 року» не підтверджуються належними та допустимими доказами. Так, в матеріалах справи відсутні докази вчинення дій СТ «Монтажник» бронювання чи збереження за ОСОБА_4 спірної земельної ділянки, відсутні докази його звернення до СТ та повдіомлення про виїзд на роботу в район Крайної півночі, відсутні докази домовенності з ОСОБА_6 про те, що вона буде саме доглядати за земельною ділянкою, відсутні членська книжка ОСОБА_4 та докази сплати ним членских внесків, проте на позивача в силу приписів ст. 81 ЦПК України покладається тягар доказування, однак позивачем жодного належного, допустимого та достовірного доказу у підтвердження вказаних обставин не було надано.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги сторона позивача посилається також на судові рішення, ухвалені під час розгляду справи № 619/3072/16-ц. Зокрема, представник позивача зазначає, що Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року нібито не поставив під сумнів той факт, що саме ОСОБА_4 була надана земельна ділянка та що саме він був членом СТ «Монтажник». Детальний аналіз тексту постанови Верховного Суду від 03.02.2021 року свідчить, що ним не встановлено жодного юридичного факту щодо: - членства ОСОБА_4 у СТ «Монтажник»; - наявності у нього права користування спірною земельною ділянкою; - незаконності передачі земельної ділянки ОСОБА_6 ; - незаконності розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації. Верховний Суд лише констатував істотні процесуальні порушення, допущені судами попередніх інстанцій, у зв`язку з чим скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд. Після нового апеляційного розгляду Харківський апеляційний суд постановою від 20.04.2021 року скасував рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18.11.2016 року у справі № № 619/3072/16-ц та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 .

Постанова Харківського апеляційного суду від 20.04.2021 року має наслідком те, що станом на сьогодні відсутнє будь-яке судове рішення, яке набрало законної сили та яким було б встановлено незаконність розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації від 30.09.2005 № 532, недійсність державного акта на право власності або порушення прав ОСОБА_4 . Таким чином, усі доводи позивача, побудовані на посиланні на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18.11.2016 року у справі № 619/3072/16-ц, є юридично неспроможними, оскільки зазначене рішення було скасовано, не має преюдиційного значення та не може використовуватися як доказ встановлених судом фактів у даній справі.

Статтею 14 Конституції України право власності на землю набувається та реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами частини 5 статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Стаття 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», яка відповідно доКонституції Українивизначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій зазначає, що місцеві державні адміністрації діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.

Статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації`встановлено, що «голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження» Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Разом з тим, ч. 1ст. 38 цього ж Закону на місцеві державні адміністрації покладений обов`язок забезпечувати додержання прав і свобод громадян.

Згідно ст. 393 ч.1 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 152 ч. 1 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно ст. 152 ч. 2 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 158 ч.2 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно достатті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, позивачем у даній справі не доведено наявності у померлого ОСОБА_4 суб`єктивного матеріального права, яке підлягало б судовому захисту, не підтверджено факту його порушення відповідачем, не спростовано правомірності набуття відповідачем права на спірну земельну ділянку та не наведено належних правових підстав для задоволення заявлених вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи що у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд;-

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 - правонаступник ОСОБА_5 до ОСОБА_3 (являється правонаступником позивача), Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області ( Харківська районна державна адміністрація Харківської області) про визнання незаконним та скасування розпорядчого акту органу державної влади, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку , відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі рішення складено 24.07.2026 року .

Суддя: С.О. Мальцев