Ухвала суду № 138477142, 24.07.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №552/6744/26

Провадження № 2/552/3842/26

У Х В А Л А

24.07.2026 року суддя Київського районного суду м. Полтави Кузіна Ж.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

Позовна заява не відповідає вимогам ст. ст 175,177 ЦПК України.

Позивач звертається до суду в порядку ч.2 ст. 28 ЦПК України, яка регламентує, що позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Позивач зазначає, що вона звертається за місцем свого мешкання, проте згідно відповіді від 24.07.2026 року з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , що відноситься до підсудності Кобеляцького районного суду Полтавської області.

У рішенні Об`єднаної палати КЦС ВС від 24 червня 2024 року (справа № 554/7669/21) суд підкреслив: цивільне процесуальне законодавство вимагає саме зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання або перебування. Оскільки статус ВПО офіційно реєструється державою в Єдиній інформаційній базі даних, цей фактичний облік є офіційною реєстрацією місця перебування переселенця.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не обґрунтовано підстави звернення з даним позовом до Київського районного суду м. Полтави.

До позовної заяви не надано документів, що підтверджують сплату судового збору.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Позивач, як на підставу відстрочення сплати судового збору посилається на скрутне матеріальне становище, проте будь-яких посилання на докази на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

Таким чином, позивачем не надано доказів, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік чи інші підстави відповідно до вимог діючого законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру поданої фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , тобто 1331,20 грн.

Якщо позивач обґрунтує підстави звернення саме до Київського районного суду м. Полтави, то реквізити рахунку для зарахування судового збору до Київського районного суду м. Полтави:

Номер рахунку (IBAN): UA778999980313151206000016720

Отримувач: ГУК у Полтавській області /Київський р-н/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255

Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.)

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

В призначенні платежу необхідно обов`язково вказувати: «Судовий збір за позовом___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Полтави, код ЄДРПО 02886219».

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору дол. Прийняття рішення по справі.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузалишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом шести днів з дня отримання даної ухвали.

У випадку, якщо зазначені недоліки не будуть усунуті в зазначений термін, заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Ж.В.Кузіна