Ухвала суду № 138476774, 24.07.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/6668/24

Провадження № 1-кс/577/855/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2026 р. м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Конотопа клопотання представника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт накладений на автомобіль «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , технічний паспорт серії НОМЕР_2 , та два ключі до нього і повернути власнику.

Вимоги мотивує тим, що ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 20.12.2024 р. накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а саме автомобіль «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , технічний паспорт та два ключі до нього, мобільний телефон Iphone 7+ чорного кольору з НОМЕР_3 з сім-карткою ПрАТ «ВФ-Україна» на якій присутнє маркування 1160751538640, металевий пристрій прямокутної форми з антенами та наліпкою з наступним текстом «Glushilka.com.ua» з № НОМЕР_4 , електронний пристрій схожий на рацію з маркуванням «Quansheng», центральний хаб керування камерами відео спостереження з маркуванням «Hikvision» Serial №C75246378. В ухвалі зазначено, що вилучене майно може бути об`єктом вчинення злочину, зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, а автомобіль разом з технічним паспортом та двома ключами до нього є фактично знаряддям вчинення злочину. Оскільки ОСОБА_6 за допомогою нього пересувався з місця вчинення злочину додому, тому з метою забезпечення речових доказів було накладено арешт. Вважають, що вищевказане майно не може бути ні об`єктом, ні предметом злочину, ні знаряддям, оскільки не відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України, та не несуть на собі слідів кримінального правопорушення. Під час обшуку в автомобілі не вилучено жодних з речей, що були викраденні у потерпілих. Твердженння щодо т/з грунтується лише на припущеннях органу досудового розслідування та на даний час будь-яким доказом не доведено. З 12.12.2024 р. пройшло достатньо часу для проведення Конотопським РПВП ГУНП в Сумській обл. ряду слідчих дій з арештованим майном. Станом на 20.07.2026 р. ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024200450001280 про підозру не повідомлено. Автомобіль був набутий в період шлюбу, а отже ОСОБА_4 є його законним власником. Вилучений автомобіль зберігається на спецмайданчику МВС України в Сумській обл. Таке зберігання має негативний вплив на технічний стан т/з, оскільки автомобіль тривалий час не екплуатується, відсутнє належне технічне обслуговування, існує ризик пошкодження, корозії та знищення майна, що змусило звернутися з вказаним клопотанням до суду.

Представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання задовольнити.

Слідчий Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл. ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без його участі, заперечує задоволенню клопотання, оскільки на даний час проводяться слідчі (розшукові) дії.

Суд, вислухавши представника власника, вивчивши матеріали, долучені до клопотання, вважає, що клопотання про скасування ухвали про арешт майна не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської обл. від 20.12.2024 р. у справі №577/6668/24 накладено арешт на майно вилучене 13.12.2024 р. та 14.12.2024 р. під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1) грошову купюру номіналом 500 грн ВЕ 8492246; 2) грошову купюру номіналом 500 грн ВХ 0006357; 3) грошову купюру номіналом 50 грн ЕВ 0720031; 4) грошову купюру номіналом 20 грн ЮЕ 3437641; 5) грошову купюру номіналом 20 грн ЄВ 4858096; 6) грошову купюру номіналом 5 грн ЗН 8746146; 7) грошову купюру номіналом 5 грн КД 4751199; 8) грошову купюру номіналом 5 грн ЮЄ 6683956; 9) грошову купюру номіналом 1 грн УН5267331; 10) грошову купюру номіналом 20 грн ЮВ7386181; 11) грошову купюру номіналом 5 грн СД1717634; 12) грошову купюру номіналом 1 грн ВШ531302; 13) одну пару сережок округлої форми вироблена з металу сірого кольору із вставками у вигляді діаманту світло-рожевого кольору; 14) технічний паспорт на автомобіль «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 ; 15) автомобіль «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщений на майдан відділення забезпечення спеціальних майданчиків, який розташований по вул. Чернігівській, 16А в м. Суми; 16) два ключі до автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 ; 17) мобільний телефон Iphone 7+ чорного кольору з НОМЕР_3 з сім-карткою ПрАТ «ВФ-Україна» на якій присутнє маркування 1160751538640; 18) пакет із застібкою zip-lock в середині якого знаходиться каміння прозорого кольору з огранкою різного розміру в загальній кількості 12 шт; 19) два гумові чоботи розміром 42/43 із застібкою в передній частині; 20) металевий пристрій прямокутної форми з антенами та наліпкою з наступним текстом «Glushilka.com.ua» з № А1-0000722; 21) годинник «Samsung» Gear Sport з синім силіконовим ремінцем та маркуванням R5AJA0B9Z1B; 22) металевий пристрій, який зовні схожий на пістолет на затворі якого присутній напис «Вій-9мм» та № УН далі цифри затерті з магазином в якому знаходяться 3-ри патрони із гумовими кулями; 23) пакет із застібкою zip-lock в середині якого знаходиться 20 ть патронів із гумовими кулями; 24) металевий пристрій прямокутної форми з антенами та наліпкою з наступним текстом «Glushilka.com.ua» з № А1-0000358; 25) на горищі - електронний пристрій схожий на рацію з маркуванням «Quansheng»; 26) центральний хаб керування камерами відео спостереження з маркуванням «Hikvision» Serial №C75246378; 27) ранець чорного кольору з помаранчевими вставками з біркою «Trimm»; 28) одну пару трикотажних рукавичок сірого кольору з покриттям «ПВХ»; 29) господарська мотузка червоного кольору; 30) металеву викрутку типу трилітка марки «Toptul» з битою; 31) вакуумний плитко тримач червоного кольору; 32) металевий розвідний ключ марки «Mastertul»; 33) набір бит до викрутки в кількості 3-ри штуки; 34) поясний пасок сірого кольору; 35) бавовняна мотузка білого кольору, яка намотана на металеву пластину; 36) синій шпагат з металевими гачками для регулювання довжини та прицепним механізмом; 37) металевий цвяходер довжиною 32 см з написом «Warning mean»; 38) металевий цвяходер довжиною 60 см з маркуванням «Mix», із забороною відчуження, розпорядження та користування ними. В зв`язку з тим, що вказане майно є речовими доказами по кримінальному провадженню, може бути об`єктом вчинення злочину, зберегти на собі сліди кримінального правопорушення. Металевий пристрій, який зовні схожий на пістолет на затворі якого присутній напис «Вій-9мм» та № УН далі цифри затерті з магазином в якому знаходяться 3-ри патрони із гумовими кулями та пакет із застібкою zip-lock в середині якого знаходиться 20 патронів із гумовими кулями є предметами, які вилучені з цивільного обігу. Крім цього, центральний хаб керування камерами відео спостереження з маркуванням «Hikvision» Serial №C75246378, який був вилучений на горищі будинку, необхідний для проведення комп`ютерно- технічної експертизи. Мобільний телефон «Iphone 7+» з НОМЕР_3 з сім-карткою ПрАТ «ВФ-Україна» на якій присутнє маркування НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_5 , може підтверджувати факт перебування ОСОБА_5 , у місці скоєння злочину та його подальше переміщення з місця скоєння злочину, тому вищевказане майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Автомобіль «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 разом з технічним паспортом та двома ключами до нього, які перебувають у власності ОСОБА_5 є фактично знаряддям вчинення злочину, оскільки він за допомогою нього пересувався з місця вчинення злочину додому (а.с.3-7).

Ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Оскільки на даний час досудове розслідування по кримінальному провадженні не завершено, вищезазначене майно є речовими доказами, в розумінні ст. 98 КПК України, тому законні підстави для скасування арешту на майно відсутні.

Слідчим суддею під час накладення арешту на вищезазначене майно було встановлено, що не застосування заборони щодо обмеження права користування та розпорядження таким майном призведе щодо неможливості використати зазначене майно в якості доказів.

З досліджених матеріалів вбачається, що вилучені автомобіль «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , два ключі до автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , що належать ОСОБА_5 та накладення арешту на них мотивовувалось, в першу чергу, необхідністю збереженню речових доказів, які можуть бути використані як доказ факту та обставин кримінального провадження № 12024200450001280.

Ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, оскільки досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, органом досудового розслідування проводяться відповідні слідчі дії, забезпечення яких вимагає продовження арешту на зазначений автомобіль із забороною його відчуження, розпорядження та користування, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б спростовувало висновки, викладені в ухвалі слідчого судді від 20.12.2024 р.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що представник ОСОБА_3 повторно звернувся із аналогічним клопотанням про скасування арешту на вказане майно. Так, за наслідками розгляду першочергових клопотань, які надійшли до суду, і обставини, за яких накладено арешт були предметом розгляду, слідчим суддею прийняті рішення від 12.05.2025 р., 07.07.2025 р., 20.04.2026 р., 04.05.2026 р., 11.05.2026 р., 25.05.2026 р., 09.07.2026 р., про відмову в задоволенні клопотань.

Разом з тим, чинне законодавство не передбачає повторного звернення із клопотанням про скасування арешту на майно з тих самих підстав, якщо аналогічній заяві передувала відповідна правова оцінка і прийняте відповідне судове рішення, що було встановлено в судовому засіданні.

Додаткових відомостей, щоб потребували належної юридичної оцінки та належної перевірки в ході судового розгляду не встановлено.

Однак, незважаючи на наведені вище обставини, заявником ОСОБА_3 в черговий раз подано клопотання про скасування арешту на майно. Проте, додаткових відомостей, щоб потребували належної юридичної оцінки та належної перевірки в ході досудового розслідування і судового контролю не встановлено.

З наведеного вбачається, що клопотання у цій справі та раніше розглянуті по суті клопотання в аналогічній справі є тотожними - подане з тих самих підстав, що і попередні, які вже вирішено слідчим суддею по суті.

Багаторазовий розгляд слідчими суддями одного й того самого питання суперечитиме принципу остаточності судового рішення «res judicata» та релевантній йому засаді обов`язковості судових рішень (ст. 21 КПК України).

Кримінальний процесуальний закон не визначає алгоритм дій слідчого судді у випадку встановлення факту багаторазового (повторного) звернення особою за аналогічними за змістом заявами.

Втім подання таких клопотань (заяв) є достатньо вагомою підставою констатувати факт зловживання особою правом, тобто використання права всупереч його меті.

У контексті обставин цієї справи суд додатково зазначає, що повторне звернення з аналогічним клопотанням після відмови в його задоволенні можливе, якщо таке клопотання подано з інших підстав, які не були предметом попереднього розгляду.

Враховуючи встановлені обставини, подання клопотання представника ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, оцінюю як зловживання останнім процесуальними правами на подання такого клопотання в порядку визначеному ст. 174 КПК України.

Під зловживанням правом в теорії права класично розуміють дії: переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.

Слідчий суддя враховує, що заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к). Використання цього інституту прослідковується в практиці Конституційного Суду України (далі - КСУ), який вказав, що повторне звернення до КСУ тієї самої особи з клопотанням щодо перевірки того самого положення закону України на відповідність тим самим положенням Конституції України, свідчить про зловживання правом на подання конституційної скарги (ухвала Першої колегії суддів Першого сенату КСУ від 09 липня 2018 року № 213-1(І)/2018).

ЄСПЛ також оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви (ч. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - КЗПЛ). До одного із випадків зловживання правом на подання заяви ЄСПЛ відносить подання явно сутяжницької заяви або такої, що позбавлена реальної мети. Так, вважається зловживанням той факт, коли заявник неодноразово подає до суду сутяжницькі та явно необґрунтовані заяви, аналогічні заяві, яку він подавав раніше і яку вже було визнано неприйнятною (M. v. The United Kingdom; Philis v. Greese).

Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу, що ураховуючи положення ст. 174 КПК України та завдання кримінального провадження, у разі наявності судового рішення щодо аналогічного предмета оскарження, наступні клопотання (заяви) цієї особи з приводу вирішення аналогічного питання за аналогічними заявами та клопотаннями щодо тих самих вимог не можуть бути предметом повторного судового розгляду. Натомість, багаторазове подання до слідчого судді клопотань особою, щодо прав якої вже вирішено судом, свідчать про очевидне зловживання заявником своїми процесуальними правами.

У випадку задоволення ідентичних клопотань представника ОСОБА_3 може призвести до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення; браку часу для концентрації зусиль на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень.

Враховуючи викладене вище та виходячи із загальних засад кримінального провадження, вчинення особою вказаних дій, на думку слідчого судді, є зловживанням особою своїми процесуальними правами та має наслідком постановлення судом рішення про відмову в задоволенні скарги, як самостійної підстави.

Крім того, суд в чергове зазначає, що майно, на яке накладено арешт, визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні. В свою чергу питання щодо речових доказів вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

З врахуванням викладених вище обставин щодо безпідставності та необґрунтованості клопотання щодо скасування арешту та майно та зловживання процесуальними правами, слідчий суддя прийшов до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст.131-132, 174, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяОСОБА_1