Рішення № 138476722, 21.07.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/19922/25

Провадження №2/592/632/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернулася до суду із вказаним цивільним позовом, який представник підтримала в заяві про розгляд справи без її участі, та вимоги мотивує тим, що матір`ю позивачки є ОСОБА_2 , а батьком ОСОБА_3 . Протягом останніх декількох років позивачка ОСОБА_4 доглядала за своєю хворою родичкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не мала своїх дітей. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла у віці 72 роки. Позивачка ОСОБА_1 разом з іншим родичами поховали померлу ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , яка на час смерті була зареєстрована та мешкала в квартирі АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 склала заповіт від 26.01.2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сумської області Ассорі О.Ю., яким заповіла позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , все майно, яке на день її смерті буде їй належати, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалось. Про існування даного заповіту на момент відкриття спадщини позивачці ОСОБА_1 відомо не було. Після смерті тітки ОСОБА_5 позивачка безпосередньо здійснювала організацію її поховання, вирішувала пов`язані з цим питання, після чого фактично припинила відвідувати квартиру спадкодавця за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки має власну сім`ю, на утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей, постійне місце роботи, чоловік, побутові та сімейні обов`язки. Таким чином, протягом тривалого часу квартира спадкодавця була зачинена. Лише наприкінці листопада 2025 року під час відвідування квартири нею було випадково виявлено заповіт, складений померлою тіткою, на її користь. Лише після виявлення заповіту позивачка дізналася про наявність у неї права на спадкування та звернулася до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сумської області Ассорі О.Ю. з метою прийняття спадщини. Згідно усної відповіді приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сумської області Ассорі О.Ю. позивачці ОСОБА_1 відмовлено у оформленні документів для прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_5 , оскільки нею не було здійснено дій, які б свідчили про прийняття спадщини, а саме: нею не подано заяви до шести місяців після смерті спадкодавця. Таким чином, нотаріусом позивачці було роз`яснено, що шестимісячний строк, передбачений законом для подання заяви про прийняття спадщини, нею було пропущений. Позивач вважає, що вона пропустила строк звернення із заявою про прийняття спадщини з поважної причин необізнаність про наявність заповіту, яку можна визнати поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини. Після виявлення заповіту в квартирі померлої тітки позивачка одразу вжила заходів для оформлення своїх спадкових прав. Інших спадкоємців у померлої ОСОБА_5 немає. Таким чином, позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 . У зв`язку з чим позивачка просить визначити їй додатковий строк для звернення до нотаріальних органів та подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 16.12.2025 року відкрито загальне позовне провадження в даній цивільній справі та призначено по справі підготовче судове засідання з викликом сторін.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 20.01.2026 року замінено первісного відповідача на належного ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 05.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надала письмовий відзив на позовну заяву, в якому просила задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 . Зазначила, що інших спадкоємців у померлої ОСОБА_5 немає. Про існування заповіту ані їй, ані її донці позивачу у справі, відомо не було. Вони дізналися про заповіт лише у 2025 році.

Суд, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.9). Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с.10).

ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.09.2024 року (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_5 залишилась спадщина, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17).

Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 2 статті 1220 ЦК України встановлено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).

Положеннями ст. 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. (ст. 1235 ЦК України).

ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією заповіту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно вимог ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За правилом ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У листопаді 2025 року з метою реалізації спадкових прав після смерті тітки ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , звернулася до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Ассорі О.Ю. з проханням заведення спадкової справи, на що заявнику було відмовлено через пропуск шестимісячного терміну, встановленого законом для прийняття спадщини, і роз`яснено про можливість звернутися до відповідної судової установи для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У відповідності до вимог ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини 3 статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17.10.2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30.01.2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31.01.2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування). ВП ВС конкретизувала правовий висновок ВСУ, викладений в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, щодо необізнаності спадкоємця про наявність заповіту як поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини, визначивши, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини за обставин, коли заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Такий правовий висновок сформований у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку індивідуально з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на викладене та встановлені судовим розглядом обставини справи, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наданих позивачем доводів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що на час відкриття спадщини ОСОБА_5 . ОСОБА_1 не знала про наявність заповіту, а тому строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Тобто, причини пропуску позивачем визначеного терміну для прийняття спадщини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами при зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим суд вважає доцільним визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , тривалістю один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , тривалістю 1 (один) місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Ірина ФОМЕНКО