Рішення № 138476076, 24.07.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2185/26

провадження №: 2/398/2834/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"24" липня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Колеснікова Ірина Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 090,00 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 лютого 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 06.02.2025-100000221. За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 3 000,00 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на його банківську платіжну картку. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача становить 9 090,00 грн і складається з: основного боргу (тіла кредиту) 3 000,00 грн, процентів за користування кредитом 3 990,00 грн, комісії, пов`язаної з наданням кредиту 150,00 грн, комісії за обслуговування кредитної заборгованості 450,00 грн та неустойки 1 500,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн, а також зазначає, що докази щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу (орієнтовно 6 000,00 грн) будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами та зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явился. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за його зареєстрованим місцем проживання. До суду повернулося зворотне поштове повідомлення з розпискою про особисте вручення судової повістки 30 червня 2026 року. Відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, про причини неявки він суд не повідомив.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись нормами статей 280-281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів.

06 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 06.02.2025-100000221. Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки від 06.02.2025 року та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту).

Перед укладенням договору відповідач пройшов процедуру ідентифікації та верифікації через Систему BankID НБУ. Це дозволило кредитодавцю отримати підтверджені дані про його особу, включаючи РНОКПП ( НОМЕР_1 ). Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е786», надісланим через SMS-повідомлення на його фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .

Згідно з підписаною Заявкою та Графіком платежів, які є невід`ємною частиною кредитного договору, сторонами погоджені такі основні умови кредитування:

сума кредиту 3 000,00 грн;

строк кредитування 168 днів з датою повернення 23.07.2025 року;

проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1 % за кожен день користування протягом перших семи періодів та 0,5 % на день з восьмого періоду (згідно з Графіком платежів);

комісія за надання кредиту 150,00 грн;

комісія за обслуговування кредитної заборгованості 450,00 грн (по 150,00 грн у 2, 3 та 4 періодах);

неустойка 45,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

На виконання умов зазначеного кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» 06 лютого 2025 року здійснило безготівкове перерахування кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн на банківську платіжну картку відповідача (маска картки 5168-74XX-XXXX-1779). Фактична видача та перерахування коштів підтверджується наданою позивачем копією квитанції сервісу онлайн-платежів iPay.ua (ТОВ «Універсальні платіжні рішення») від 06.02.2025 року, згідно з якою суму 3 000,00 грн було виплачено на вказану картку відповідача. Зазначений документ має статус первинного документа та є належним і допустимим доказом видачі коштів позичальнику.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості.

Згідно з наданою позивачем Довідкою-розрахунком про стан заборгованості, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 06.02.2025-100000221 від 06.02.2025 року не виконував, платежів у рахунок погашення кредиту не здійснював.

У зв`язку з невиконанням умов договору виникла заборгованість, загальна сума якої згідно з розрахунком позивача становить 9 090,00 грн. Зазначена сума заборгованості складається із:

основного боргу (тіла кредиту) 3 000,00 грн;

процентів 3 990,00 грн;

комісії за надання кредиту 150,00 грн;

комісії за обслуговування кредитної заборгованості 450,00 грн;

неустойки 1 500,00 грн.

Відповідно до Довідки-розрахунку, проценти по кредиту нараховані позивачем за період з 06 лютого 2025 року по 23 липня 2025 року.

Свого контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості (повністю або частково) відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд.

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про споживче кредитування договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (§ 1. Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Згідно з пунктом 3 статті 13 Закону продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Відповідно до пункту 159 розділу VIII Постанови НБУ №164 від 29.07.2022р. вказано, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Суд встановив, що між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 06.02.2025-100000221 від 06.02.2025 року, укладеного в електронній формі. Відповідач був належним чином ідентифікований через Систему BankID НБУ, ознайомився з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням процентів, комісій та неустойки, та погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е786», що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису та створює для сторін відповідні правові наслідки.

Належне виконання кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн підтверджується копією квитанції сервісу онлайн-платежів iPay.ua (ТОВ «Універсальні платіжні рішення») від 06.02.2025 року про зарахування коштів на банківську картку відповідача, яка має статус первинного документа.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання не виконав, платежів у рахунок погашення кредиту не здійснював. Доказів погашення заборгованості чи спростування розрахунку позивача відповідач суду не надав.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та визнає, що сума, яку позивач просить стягнути, є арифметично правильною, обґрунтованою та відповідає умовам кредитного договору. Загальна сума цієї заборгованості становить 9 090,00 грн і складається із: основного боргу (тіла кредиту) 3 000,00 грн; процентів 3 990,00 грн; комісії за надання кредиту 150,00 грн; комісії за обслуговування кредитної заборгованості 450,00 грн та неустойки 1 500,00 грн.

Враховуючи принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України) та презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), а також те, що відповідач підписав договір добровільно та не заперечував дійсність узгоджених умов щодо сплати комісій за надання та обслуговування кредиту, суд вважає вимогу про стягнення заборгованості за вказаними комісіями правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Оцінюючи вимогу про стягнення неустойки у розмірі 1 500,00 грн, суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» у договорах про мікрокредит сума неустойки (штрафу, пені) не може перевищувати подвійної суми одержаного кредиту. Заявлена сума неустойки не перевищує встановлений законом ліміт. Крім того, оскільки кредитний договір укладено 06.02.2025 року, тобто після набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року, передбачені п. 6 та п. 18 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» норми щодо звільнення від сплати неустойки на період дії воєнного стану до цих правовідносин не застосовуються. Відтак, нарахування неустойки є законним.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 9 090,00 грн доведеною та обґрунтованою, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, позивач у позовній заяві заявив про намір подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд наразі не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу, оскільки відповідні докази на час ухвалення рішення відсутні, залишаючи це питання для вирішення у додатковому рішенні.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 06.02.2025-100000221 від 06.02.2025 року у розмірі 9 090 (дев`ять тисяч дев`яносто) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення відповідачем починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133, літера А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 24 липня 2026 року. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Орловський