Ухвала суду № 138475732, 14.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8063/26

Номер провадження 1-кс/404/3044/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року місто Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_7 , погодженого заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42026120000000036, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Олександрівка, Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст 368 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчої судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, у разі визначення розміру застави просив врахувати обставини кримінального правопорушення, суму отриманої неправомірної вигоди, особу підозрюваного та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і визначити в ухвалі про застосування запобіжного заходу - заставу в розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 998 400 гривень, що забезпечить виконання особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

На обґрунтування ініціатор клопотання зазначив, що у провадженні третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42026120000000036, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст 368 КК України.

У не встановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 18.03.2026, у ОСОБА_6 , у зв`язку з виконанням службових обов`язків заступника начальника відділу взаємодії з громадами Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції, виник умисел на отримання неправомірної вигоди від осіб, які перебувають у розшуку ТЦК, за сприяння в ухиленні від притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210 та 210-1 КУпАП) та не доставлення останніх до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлено, що ОСОБА_8 , будучи місцевим мешканцем міста Олександрії, в середині березня 2026 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ввечері близько 18:00-19:00 години, прямував за кермом власного автомобіля «Lexus RX» реєстраційний номер НОМЕР_1 по площі Покровській міста Олександрія, де його зупинив наряд поліції на службовому автомобілі «Skoda» білого кольору. Після цього працівники поліції перевірили у нього документи та повідомили, що останній перебуває у розшуку за ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил військового обліку та вони повинні доставити його до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оскільки ОСОБА_8 відмовлявся їхати з працівниками до ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час спілкування з останніми, поліцейські почали вимагати надати їм неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США за те, щоб вони його відпустили.

Враховуючи, що таких грошових коштів у ОСОБА_8 не було та останній категорично заперечував на їх вимогу, крім того вважаючи, що не порушував жодних правил ПДР та зупинка транспортного засобу була безпідставною, він, зачинивши машину, втік з місця. На момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції, ОСОБА_8 не мав бронювання та відстрочки від мобілізації.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне збагачення, 25.05.2026 до ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_6 на мобільний месенджер WhatsApp та призначив зустріч на АЗС «БРСМ», яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія,

вул. Садова, 3.

Коли останній прибув до призначеного місця, до нього підійшли двоє чоловіків та зазначили, що вони від ОСОБА_6 .

Вказані чоловіки зазначили, що для безперешкодного пересування по місту Олександрія та Олександрійському району ОСОБА_8 , та у разі якщо хтось з його друзів теж бажає, повинен надати їм неправомірну вигоду у сумі від 2000 доларів США. Також останні пообіцяли, що після надання їм грошових коштів, у разі зупинки заявника працівниками поліції, він повинен буде зателефонувати їм на певний номер телефону та його не будуть затримувати і доставляти до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У подальшому, 03.06.2026 ОСОБА_6 , під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 , дізнався, що останній вже має відстрочку від призову на військову службу. Однак, переслідуючи мету до незаконного збагачення, ОСОБА_6 запропонував свої «послуги» товаришу ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , який перебував у розшуку ТЦК, зі сприяння в ухиленні від притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та не доставлення зазначеної особи до ІНФОРМАЦІЯ_2 у разі зупинки останнього підлеглими ОСОБА_6 на території міста Олександрії та Олександрійського району.

09.07.2026 близько 19:45 під час особистої зустрічі з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 поблизу гаражного кооперативу, розташованого поблизу адреси: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 повідомив, що він гарантує безперешкодне пересування ОСОБА_9 по місту Олександрії та Олександрійського району, а у разі зупинки останнього працівниками поліції, з метою ухилення від притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та не доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , він повинен буде йому зателефонувати, та підлеглі працівники поліції його відпустять.

Також ОСОБА_6 зазначив, що вказаний «імунітет» можливий тільки у разі надання йому неправомірної вигоди у сумі 4000 доларів США.

Розуміючи можливість настання негативних наслідків у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 з подальшим призовом на військову службу до лав ЗСУ, ОСОБА_9 був вимушений погодитися на вказану незаконну пропозицію ОСОБА_6 .

У подальшому, ОСОБА_6 призначив особисту зустріч ОСОБА_8 , з метою отримання неправомірної вигоди, за сприяння ОСОБА_9 в ухиленні від притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та не доставлення останнього до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, 12.07.2026, близько 22 години 30 хвилин, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , діючи умисно та маючи на меті особисте збагачення, шляхом використання службового становища, наданого йому в межах повноважень, перебуваючи біля автомобіля «Volkswagen Touareg», із номерними знаками НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_4 , в ході особистої зустрічі, отримав від громадянина ОСОБА_8 , на висловлену раніше вимогу, неправомірну вигоду у розмірі 4 тисяч доларів США за вчинення дій в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, а саме в інтересах ОСОБА_9 , за сприяння в ухиленні від притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та не доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У подальшому, о 22 годині 55 хвилин ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України працівниками правоохоронних органів, його злочинна діяльність була припинена, а грошові кошти вилучені.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 368 КК України.

12.07.2026 о 22 год. 55 хв., ОСОБА_6 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

13.07.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому. Долучила до матеріалів справи протокол огляду купюр, протокол вилучення у заявника спецтехніки, протокол огляду заявника та вручення грошових купюр, протокол вручення заявнику спецтехніки, протокол допиту свідка.

Підозрюваний просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Щодо себе підозрюваний вказав, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , даний об`єкт нерухомості належить йому на праві власності, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , даний об`єкт нерухомості належить йому на праві власності, працює на посаді заступника начальника відділу взаємодії з громадами Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, вказав, що його дружина перебуває в декретній відпустці, має заощадження в сумі 4 000 доларів, має у власності автомобіль. Вину не визнає.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що ризики недоведені, його підзахисний має сталі соціальні зв`язки. Зазначив, що склад злочину є завищеним, розмір застави необгрунтований. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час. Долучив до матеріалів справи характеризуючи данні підозрюваного.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання запреречив, з підстав його необгрунтованості. Підозри ґрунтується на припущеннях, вважає, що мала місце звичайна провокація. Ризики недоведені, є лише припущеннями. Розмір застави є надмірним та непропорційним. Просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 23.00 до 06.00.

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За правилами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.

Слідчою суддею встановлено, що у провадженні третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42026120000000036, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст 368 КК України.

12.07.2026 о 22 год. 55 хв., ОСОБА_6 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

13.07.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Дослідивши докази, надані в обґрунтування поданого клопотання, слідча суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у об`ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчої судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: заявою заявника, протоколами допитів свідків, результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами обшуків, протокол огляду купюр, протокол вилучення у заявника спецтехніки, протокол огляду заявника та вручення грошових купюр, протокол вручення заявнику спецтехніки, протокол допиту свідка та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності, долученими до матеріалів клопотання.

Щодо позиції сторони захисту про необґрунтованість підозри, завищеної кваліфікації, слідча суддя зазначає, що питання кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення, встановлення складу кримінального правопорушення, винуватості чи невинуватості особи вирішується судом у нарадчій кімнаті при ухваленні вироку після допиту всіх учасників процесу, дослідження доказів та вчинення всіх інших дій, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи.

Слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та на які посилається прокурор в клопотанні, слідча суддя зазначає таке.

Обгрунтовуючи наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду слідчий посилається на тяжкість кримінального правопорушення та можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, який інкримінується ОСОБА_10 , є тяжким злочином, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Тяжкість покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), 2005, § 58).

Врахування тяжкості злочинів має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що ймовірне майбутнє покарання за відповідний злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від органу досудового розслідування/суду з метою порушення розумних строків досудового розслідування/судового розгляду.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

При цьому, ОСОБА_10 , одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, дружини, має постійне місце реєстрації та проживання, осіб похилого віку на утриманні не має, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відтак соціальні зв`язки наявні.

Разом із тим, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків сама по собі не виключає існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Навпаки, такі обставини не стали стримуючим фактором від можливого вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. З урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 , та суворості покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим, слідчий суддя вважає, що наявність соціальних зв`язків не нівелює ризик його переховування від органу досудового розслідування чи суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224, ч.4 ст.95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_10 відомі свідки в кримінальному провадженні, до клопотання долучено протоколи їх допиту з анкетними даними та засобами зв`язку. Відтак, ризик впливу на свідків наявний.

Наведені слідчим доводи щодо ризиків, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є загальними, декларативними та не підтверджуються конкретними фактичними обставинами кримінального провадження. Саме по собі припущення про можливу поведінку підозрюваного не може бути достатньою підставою для висновку про існування відповідного ризику.

Слідчий зазначає, що підозрюваний може «перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином», мотивуючи це тим, що він не визнає вину, не повідомляє інформацію, яка б допомогла встановити істину в кримінальному провадженні.

Разом з тим, невизнання вини є реалізацією гарантованого ст. 63 Конституції України та ст. 42 КПК України права особи на захист і не може тлумачитися як спосіб перешкоджання кримінальному провадженню; підозрюваний не зобов`язаний надавати органу досудового розслідування докази своєї винуватості чи сприяти стороні обвинувачення у збиранні доказів.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є наявним, оскільки підозрюваному інкримінується вчинення корупційного кримінального правопорушення з використанням службового становища працівника поліції, який зберігає відповідні службові повноваження, що створює реальну можливість вчинення аналогічного кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється.

Доводи захисників про необгрунтованість аргументів слідчого про наявність ризиків спростовуються вищенаведеним.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

На даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На виконання вимог ст. 194 КПК України слідчим суддею вивчалась можливість застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Слідча суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження.

Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Крім того, відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Застава не може бути застосована з огляду на те, що сторона захисту не надала слідчій судді докази, що вона може бути внесена у розмірі в межах, визначених процесуальним законом, підозрюваним та не буде надмірним тягарем для останнього.

Не може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки обрання такого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного. Крім того, місце проживання підозрюваного є віддаленим від місця розташування органу досудового розслідування, що додатково може утруднити досягнення завдань кримінального провадження.

За наведених в сукупності обставин, слідча суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_10 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування, а тому слідча суддя дійшла обґрунтованого висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Сама по собі тяжкість вчиненого злочину не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков протии Болгарії», «Летельє протии Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи обставини провадження, слідча суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з 22 год. 55 хв. 12.07.2026 до 22 год. 55 хв. 09.09.2026.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Однак прокурором не наведено конкретних обставин, які б свідчили про наявність виключного випадку, що давав би підстави для визначення застави у розмірі, який перевищує межі, установлені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Зі змісту клопотання також не вбачається, що стороною обвинувачення належним чином досліджено майновий стан підозрюваного та його реальну спроможність внести заставу у запропонованому розмірі. Саме по собі посилання на те, що загальний розмір неправомірної вигоди становить понад 170 000 грн, на переконання слідчого судді, не є достатнім для висновку про наявність такого виключного випадку.

З огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 , враховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, слідча суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 266 240 гривень, що відповідає 80 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, з покладенням обов`язків, у разі її внесення, згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на зазначене, клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з 22 год. 55 хв. 12.07.2026 до 22 год. 55 хв. 09.09.2026.

Визначити розмір застави в сумі 266 240 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_6 .

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення суми застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 до 09.09.2026 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1