Рішення № 138475570, 23.07.2026, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/876/26

Провадження № 2/386/483/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Хромей А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

встановив:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, шляхом направлення 25.05.2026 позовної заяви через підсистему "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яка надійшла до суду 26.05.2026.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає з 06.09.1989 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (кімнати №3-4 колишнього гуртожитку). За вказаною адресою був зареєстрований також ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який заочним рішенням Голованівського районного Кіровоградської області від 14.04.2026, визнаний таким, що втратив право користування зазначеною квартирою.

Представник позивача вказала, що вказане житлове приміщення у 1989 році було виділено сім`ї ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (мати Позивача) з 5 чоловік, проте спеціальний ордер на заняття жилого приміщення їй так і не було видано. Приватизувати вказане житлове приміщення позивач не має можливості, оскільки відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», громадяни мають право на безоплатну приватизацію займаного ними житлового приміщення на підставі подання визначеного переліку документів, зокрема, ордеру на займане житло. Згідно з відповіддю Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області №02-29/1745 від 25.12.2025 на адвокатський запит №114 від 16.12.2025, за наявною в Побузькій селищній раді інформацією, право власності на кімнати АДРЕСА_2 не зареєстровано, разом з тим, житловий будинок АДРЕСА_3 не перебуває на балансі Побузької селищної ради та не належить до комунальної власності територіальної громади. Побузька селищна рада не здійснює управління зазначеним майном.

Згідно з відповіддю Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області №01-34/1/1 від 05.01.2026 на адвокатський запит №123 від 25.12.2025, в установі відсутня інформація щодо зареєстрованого права власності на квартиру АДРЕСА_4 . Відповідно до архівної довідки №83 від 08.05.2026, виданої КП «БМБТІ», право власності на квартиру АДРЕСА_4 за архівними даними реєстрових книг КП «БМБТІ» не зареєстровано. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 456795495 від 16.12.2025, право власності на зазначену квартиру не зареєстровано.

Таким чином, оскільки право власності на спірну квартиру ні за ким не зареєстровано, власник зазначеного об`єкту нерухомості невідомий, крім того, на балансі Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області житловий будинок АДРЕСА_3 не перебуває, що позбавляє позивача можливості оформити право власності на вказану квартиру у порядку приватизації. Вважає за можливе визнати за позивачами право власності на зазначену квартиру в порядку набувальної давності, адже він більше 10 років зареєстрований та проживає у спірній квартирі, утримує її в належному стані, сплачує комунальні платежі, володіє нею безперервно, відкрито, добросовісно, не має іншого житла.

Представник позивача зазначила, що позивач не може приватизувати спірну квартиру у визначеному Законом порядку, а тому єдиним належним та ефективним способом захисту його права є звернення до суду з вимогою про визнання за ним права власності на спірну квартиру за набувальною давністю, враховуючи що він добросовісно, відкрито і безперервно володіє нею більше десяти років.

У зв`язку з наведеним, представник позивача просить визнати за позивачем право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 32,5 кв.м.

Ухвалою суду від 29.05.2026 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

22.06.2026 проведено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, 20.07.2026 представник позивача подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явивсяь, перший заступник селищного голови О.Петрук подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).

В силу частин 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач 06.09.1989 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта позивача та копією довідки №93, виданої Побузькою селищною радою Голованівського району Кіровоградської області. Також в зазначеній квартирі з 10.11.2006 був зареєстрований ОСОБА_3 (а.с. 9-10).

Відповідно до копії заочного рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 14.04.2026 ОСОБА_3 визнано таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_4 (а.с. 12-16).

Згідно копії листа Голованівської районної державної адміністрації від 05.01.2026 №01-34/1/1, в адміністрації відсутня інформація щодо реєстрації права власності за квартирою АДРЕСА_4 (а.с. 7).

Відповідно до копії листа Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області №02-29/1715 від 25.12.2025, будинок по АДРЕСА_3 , не належить до об`єктів комунальної власності Побузької селищної ради (а.с. 8).

Як вбачається з копії протоколу №40а спільного засідання адміністрації та профкому Побузького нікелевого заводу від 10.07.1989, ОСОБА_4 було виділено житлову площу у звільненому тимчасовому житлі по АДРЕСА_1 , площею 28 м.кв. для проживання 5-ти осіб (а.с. 10 зворот-11).

Згідно копії архівної довідки №83, виданої КП «Благовіщенське міжміське бюро технічної документації» 08.05.2026, станом на 01.01.2013 право власності на квартиру АДРЕСА_4 , не зареєстровано (а.с.17).

Як вбачається з копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №456795495 від 16.12.2025, право власності на квартиру АДРЕСА_4 , ні за ким не зареєстроване (а.с. 23).

Як вбачається з копії технічного паспорту на квартиру та витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, виготовлених ФОП ОСОБА_5 , квартира АДРЕСА_4 має загальну площу 32,5 кв.м., житлову 17,5 кв.м.; квартира має статус об`єкта «проектний» за номером 01.3059338.4816041.20250915.16.9266.81 (а.с. 17 зворот-21).

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Частина 1 статті 344 ЦК України передбачає, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

За частиною 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Набувальна давність є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, тобто не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, тобто наявність законного об`єкту володіння, добросовісності, відкритості, безперервності, визначених законом строків володіння.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 9 постанови від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

З наведеного можна зробити висновок, що встановлюючи, чи є володіння добросовісним, насамперед слід встановити, що володілець не знав і не міг знати про те, що володіє чужою річчю, тобто обставини, у зв`язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_4 , з 1989 року, тобто більше десяти років.

Право власності на зазначена квартиру, яку в 1989 році виділено сім`ї позивача Профкомом Побузького нікелевого заводу, не зареєстровано за жодною особою.

Позивач утримує зазначену квартиру в належному стані, сплачує комунальні платежі, володіє нею безперервно, відкрито, добросовісно, не має іншого житла.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про задоволення позову та визнання за позивачем права власності на зазначену квартиру за набувальною давністю.

Відповідач підтримав позовні вимоги позивача та не заперечував щодо визнання за позивачем права власності за набувальною давністю на квартиру.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з наданої позивачем квитанції №K9F8-Y3UA-QF1E від 25.05.2026 та виписки про зарахування судового збору, останній за подання даного позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 1591,92 грн, виходячи з розміру, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, а тому, у зв`язку з тим, що спір в справі виник внаслідок неправильних дій зі сторони позивача, оскільки останній не має можливості приватизувати спірну квартиру, право власності на яку не зареєстровано у встановленому законом порядку, що призвело до звернення позивача до суду з даним позовом, судові витрати зі сплати позивачем судового збору при зверненні до суду покладаються на нього.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 32,5 кв.м.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1591,92 грн покласти на позивача.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Місцезнаходження відповідача Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області: вул. Незалежності, буд. №5, с-ще Побузьке Голованівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 26555; ЄДРПОУ 04366666.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гарбуз О. С.