Рішення № 138474559, 24.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18622/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шаркової Ірини Георгіївни від 16.06.2026 року про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 81048124;

стягнути з відповідача на його користь судовий збір у розмірі 1331,20грн.;

витребувати від відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавче провадження № 81048124.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду окремих категорій термінових справ; призначене судове засідання на 16.07.2026 року; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувано у Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №81048124, що стосуються підстав та предмету позову.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що постановою державного виконавця Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального, управління Міністерства юстиції України Шарковою І.Г. від 16.06.2026 року зупинено до закінчення/припинення дій воєнного стану в Україні вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 81048124 з примусового виконання виконавчого листа № 420/37051/25 від 21.04.2026, виданого Одеським окружним адміністративним судом, на підставі абз.12 п.10-2 розд. III Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити повторну перевірку підстав військовозобов`язаного ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду. Як вбачається з оскаржуваної Постанови підставою її прийняття стала заява ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.06.2025 року про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ст.2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 81048124 до закінчення/припинення дії воєнного стану в Україні є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки статтею І29-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Право на виконання судового рішення є складовою частиною права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Стаття 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає, що під час дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів. Відтак, Конституцією України гарантовано, що в умовах воєнного стану не може бути обмежено право особи на судовий захист, який включає в себе і право на виконання судового рішення.

09.07.2026 року представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що у Бессарабському ВДВС у Болградському районі Одеської області ОМУ МЮУ на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 81048124 відкрите 19.05.2026 року на підставі виконавчого листа по справі № 420/37051/25 виданий 21.04.2026 року Одеським окружним адміністративним судом про: зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити повторну перевірку підстав військовозобов`язаного ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду. 19.05.2026 року державним виконавцем Бессарабського ВДВС Шарковою І. Г. було відкрито виконавче провадження та направлено сторонам виконавчого провадження постанову про відкриття виконавчого провадження. Стягувачу до відома, боржнику для виконання. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів відповідно до п.6 ч.4 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» та надати до відділу ДВС відповідні підтверджуючі документи виконання рішення. Постанова про відкриття виконавчого провадження особисто отримана представником боржника 20.05.2026 року. 02.06.2026 року до відділу надійшла заява боржника від 28.05.2026 року про відкладення проведення виконавчих дій, у зв`язку з тим що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходиться у відпустці (до заяви додано витяг із наказу), у зв`язку з чим державним виконавцем на підставі ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкладення виконавчих дій строком на 10 робочих днів. У зв`язку з чим 16.06.2026 року державним виконавцем відповідно до ч. 1 ст.75 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100,00 грн. та встановлено новий строк виконання. Також попереджено боржника, що у разі повторного невиконання рішення без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. 16.06.2026 року до Бессарабського відділу ДВС надійшла заява боржника ІНФОРМАЦІЯ_4 про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ст.2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», яким передбачено у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень(крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України. в заяві, керуючись абз. 12 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень, 16.06.2026 державним виконавцем винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 81048124 до закінчення строку дії зазначених обставин. Відділ вважає постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 81048124 правомірною. Постанова винесена у межах повноважень, на підставі прямих норм закону, з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

В додатки до відзиву надано витребувані судом докази.

13.07.2026 року позивач подав до суду клопотання, у якому просить розглядати справу без його участі.

Третя особа пояснень щодо позову до суду не подала.

У судове засідання призначене на 16.07.2026 року oсоби, які беруть участь у справі не з`явились. Судом було вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, учасники справи були належним чином повідомлені.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року у справі №420/37051/25 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо не здійснення перевірки законності підстав відстрочки ОСОБА_1 й не прийняття рішення про продовження / не продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" згідно Указу Президента України "Про продовження строку загальної мобілізації" від 14.07.2025 р.

Визнано протиправним та скасавано рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_6 , оформленого протоколом від 03.09.2025 р. № 48/25, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснити повторну перевірку підстав військовозобов`язаного ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_5 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 року внесено виправлення в рішення суду від 02.03.2026 р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: в тексті резолютивної частини рішення вказати вірне найменування та адресу відповідача-1 - " ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 )" у відповідних відмінках.

21.04.2026 року у справі видано виконавчий лист про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) здійснити повторну перевірку підстав військовозобов`язаного ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду (а.с.29-30).

18.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Бессарабського відділу ДВС у Болградському районі Одеської області із заявою, у якій просив примусово виконати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року (а.с.28).

19.05.2026 року державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №81048124 (а.с.31).

19.05.2026 року державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийнято постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження ВП№81048124. Постановлено загальну суму додаткових витрат 369,00 грн.(а.с.32).

20.05.2026 року державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП №81048124. Постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 34588,00 грн. (а.с.33).

02.06.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відповідачу заяву про відкладення виконавчих дій (а.с.34).

02.06.2026 року державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийнято постанову про відкладення проведення виконавчих дій ВП №81048124 (а.с.36).

16.06.2026 року державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийнято:

- постанову про арешт коштів боржника ВП №81048124. Постановлено накласти арешт на грошові кошти електронні гроші, що містяться на відкритих гаманцях, також кошти електронні гроші на рахунках електронних рахунках електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику : ІНФОРМАЦІЯ_3 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 34957 гривня (а.с.37).

- постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн.(а.с.38)

02.06.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відповідачу заяву про зупинення проведення виконавчих дій (а.с.39-40).

16.06.2026 року державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №810481124 до закінчення/припинення дії воєнного стану в Україні на підставі абз12 п.10.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII.. У постанові встановлено, що до Бессарабського відділу ДВС надійшла заява боржника ІНФОРМАЦІЯ_4 про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ст.2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», яким передбачено у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення - військовослужбовців житлом), боржниками за якими.... с. підприємства - оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України. Абзацами 22, 23 пункту 10-2 Закону №1404-VIII визначено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими e підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій. Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення (а.с.41).

17.06.2026 року державним виконавцем Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних ВП №81048124 (а.с.42).

Позивач вважає, що постанова державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 81048124 до закінчення/припинення дії воєнного стану в Україні є протиправною та підлягає скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб) та інших виконавчих документів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

За положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням.

Відповідно до ст.10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За змістом частини 1 статті 13 Закону України №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Абзацами 22, 23 пункту 10-2 Закону №1404-VIII, визначено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Як вбачається з матеріалів справи боржником у виконавчому провадженні ВП №81048124 з виконання виконавчого листа №420/37051/25 від 21.04.2026, виданого Одеським окружним адміністративним судом є ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є органом військового управління.

Посилаючись на положення пункту 10-2 Закону №1404-VIII державний виконавець в даному випадку прийняв постанову від 16.06.2026 року про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/37051/25 від 21.04.2026 - на період дії воєнного стану в Україні.

Як вказує відповідач, оскаржувана постанова прийнята, оскільки боржником у виконавчому провадженні №81048124, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом №420/37051/25 від 21.04.2026, є ІНФОРМАЦІЯ_3 , а стягувачем - фізична особа, яка не відноситься до суб`єктів, перелічених в абзаці 23 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII.

Разом з цим, зі змісту оскарженої постанови слідує, що виконавчі дії зупинені на підставі абзацу 12 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, у той час як ця правова норма втратила чинність з 06.05.2023 у зв`язку з набранням чинності Законом № 3048-IX від 11.04.2023, яким пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII викладено в новій редакції, згідно з якою підстави зупинення вчинення виконавчих дій визначені, зокрема, абзацами 22 та 23 згаданого пункту.

Станом на час винесення оскарженої постанови абзац 12 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII має такий зміст: «Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови: … ».

Таким чином, державний виконавець фактично застосував правову норму, яка втратила чинність і не підлягає застосуванню.

Водночас, зміст абзацу 12 у редакції до 06.05.2023 та абзацу 22 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII у редакції після 06.05.2023, хоча і не є тотожним, проте збігається в частині того, що зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України.

Тобто, сама по собі передбачена пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII підстава для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є, зокрема, органи військового управління, - існувала та продовжує існувати, в тому числі і на час винесення оскарженої постанови та розгляду цієї справи.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне врахувати таке.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 1291 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Згідно статті 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Крім того, у Рішенні від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя; невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення.

Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачається право кожної людини на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо її прав та обов`язків.

Сформовані та вже усталені позиції Європейського суду з прав людини стосовно виконання судових рішень полягають у наступному: право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) ("Шмалько проти України", заява N 60750/00, пункт 43). Суд також виходить з того, що важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень протоколу ("Бурдов проти Росії", заява N 589498/00, пункт 34).

У рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок; право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні; виконання судового рішення, яке набрало законної сили підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок ("Immobiliare Saffi v. Italy", заява N 22774/93, пункт 74).

Таким чином, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Ця норма знайшла своє відображення і в ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», згідно якої у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів.

Конституцією України гарантовано, що в умовах воєнного стану не може бути обмежено право особи на судовий захист, який включає в себе і право на виконання судового рішення.

Як вже зазначалось вище, примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

В свою чергу невчинення державним виконавцем у повному обсязі виконавчих дій та всіх належних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», для примусового виконання рішення суду, порушує, перш за все, право особи на судовий захист, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також принцип обов`язковості судового рішення.

Судове рішення, ухвалене на користь позивача, та з приводу виконання якого виник даний спір, стосується повторної перевірки підстав військовозобов`язаного ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан, який триває і на даний час.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію», оголошено проведення загальної мобілізації у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Також вказаною статтею Закону України «Про оборону України» регламентовано, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У справі № 420/37051/25 спір стосувався протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо непродовження ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період згідно Указу Президента України "Про продовження строку загальної мобілізації" від 14.07.2025 р.

Зважаючи на те, що на даний час в Україні діє особливий період (діє режим воєнного стану та оголошена мобілізація) вирішення питання про наявність підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період згідно Указу Президента України "Про продовження строку загальної мобілізації" від 14.07.2025 року є актуальним саме на час дії такого періоду.

Суд зазначає, що право на позивача на оскарження рішень, дій чи бездіяльності, в тому числі територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не підлягає обмеженню в умовах воєнного стану, як і право на виконання судового рішення, оскільки гарантується Конституцією України, а тому невиконання ухваленого в даному випадку на користь позивача судового рішення у спосіб зупинення проведення виконавчих дій на невизначений термін фактично нівелює гарантії судового захисту для позивача.

З урахуванням гарантованого Конституцією України, навіть в умовах воєнного стану, права на судовий захист, складовою частиною якого є право на виконання судового рішення, а також зважаючи на предмет спору у справі, за наслідком вирішення якого Одеським окружним адміністративним судом постановлено судове рішення на користь позивача, яке підлягає безумовному виконанню, та яке стосується правовідносин, які виникли у зв`язку з дією в Україні особливого періоду режиму воєнного стану та підлягають врегулюванню саме у цей період, суд вважає, що положення пункту 10-2 Закону України «Про виконавче провадження» в частині зупинення у період дії воєнного стану в Україні вчинення виконавчих дій, не підлягають застосуванню під час виконання виконавчого провадження ВП № 81048124, оскільки суперечать нормам Конституції України та порушують право позивача на судовий захист та виконання судового рішення.

Крім того, державним виконавцем ані в оскаржуваній постанові, ані у відзиві на позов не наведено об`єктивних причин того, чому рішення суду не може виконуватися і чому виконавчі дії потребують зупинення.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача обґрунтованими, а оскаржувану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність оскаржуваної постанови не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 1331,20 грн., ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шаркової Ірини Георгіївни від 16.06.2026 року про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 81048124.

Стягнути з Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1331(одна тисяча триста тридцять одна)грн. 20коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ч.6 ст. 287, ст.293 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: Бессарабський відділ державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 35048381; вул. Центральна, буд. 122, с-ще Бессарабське, Болградський район, Одеська область, 68500).

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; АДРЕСА_4 ).

Суддя М.М. Аракелян