Рішення № 138474111, 24.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2353/26

Провадження № 2/357/3656/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Примак А. М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

14 лютого 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 946670917 від 09.02.2021 в розмірі 25968,00 грн та просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.02.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 946670917 на суму 2 000,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV753VR.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 2 000,00 шляхом перерахування через банк провайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 8 000,00 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 129 від 13.04.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е (далі Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 25 968,00 грн.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 25 968,00 грн, яка складається з: 8 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 17 968,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 лютого 2026 року справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2026 року після одержання відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 11 травня 2026 року о 10:00 годин. Задоволено клопотання про витребування доказів представника позивача. Встановлено, що правильне ім`я відповідача « ОСОБА_2 ».

27 квітня 2026 року надійшла відповідь від АТ КБ «Приват Банк» на ухвалу про витребування доказів.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 судове засідання, призначене на 11 травня 2026 року було відкладено на 24 липня 2026 року.

15 липня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Федоркіна А.В., в якому просив у разі неможливості повної відмови у позові задовольнити позов частково та обмежитися стягненням з Відповідача виключно тіла кредиту в розмірі 8 000,00 грн та законно нарахованих процентів за користування кредитом у межах Дисконтного періоду (09.02.2021 11.03.2021) з урахуванням здійснених Відповідачем часткових платежів у сумі 1 740,00 грн, у будь-якому разі не більше 10 524,00 грн.

Зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відзив обґрунтовано тим, що Відповідач частково визнає факт укладення з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» електронного договору № 946670917 від 09.02.2021 та факт отримання грошових коштів. Водночас розмір заявленої заборгованості, методика її розрахунку та правомірність нарахування процентів за межами Дисконтного періоду категорично заперечуються. Згідно з умовами договору (п.п. 1.1, 1.2, 1.4 1.7 та Графіком розрахунків Додаток №1 до Договору): первісна сума кредиту склала 2 000,00 грн строком на 30 (тридцять) днів, тобто до 11.03.2021; через серію додаткових угод (від 12.02.2021, 13.02.2021, 14.02.2021, 17.02.2021, 21.02.2021 та 22.02.2021) сума кредиту зросла до 8 000,00 грн без зміни кінцевого терміну платежу 11.03.2021. Дисконтна (Індивідуальна) процентна ставка 620,50% річних (1,70% на день). Базова ставка з дня, наступного за днем закінчення Дисконтного періоду, 839,50% річних (2,30% на день); згідно з п. 1.7.1 Договору зобов`язання Позичальника по поверненню тіла кредиту «не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду», тобто граничний строк дії Договору 09.06.2021. Відповідач здійснив часткові платежі на загальну суму 1 740,00 грн (14.03.2021 1 275,00 грн; 22.03.2021 80,00 грн; 30.03.2021 350,00 грн; 07.04.2021 35,00 грн), що підтверджується самим Розрахунком ТОВ «МАНІВЕО».

Згідно з власними розрахунками кредиторів, у період після 08.06.2021 нарахування процентів припинилось (Розрахунок ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» останнє нарахування саме 08.06.2021), що підтверджує сплив 90-денного граничного строку дії Договору саме 09.06.2021.

Заявлена Позивачем структура заборгованості (8 000,00 грн тіло + 17 968,00 грн проценти = 25 968,00 грн) сформувалася не пізніше 08.06.2021 і станом на цю дату не змінювалась жодних додаткових нарахувань або платежів не вчинялось протягом понад 4,5 років.

Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду (зокрема Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. За цією ж позицією Великої Палати Верховного Суду в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача можуть бути захищені тільки із застосуванням ст. 625 ЦК України (3 % річних та індекс інфляції), а не шляхом продовження нарахування договірних процентів за необмеженою ставкою. У спірних правовідносинах строком кредитування, у розумінні правової позиції ВП ВС, є Дисконтний період 30 календарних днів з дати отримання Кредиту (п. 1.2 Договору), тобто період з 09.02.2021 до 11.03.2021. Саме в межах цього строку Сторонами погоджено графік платежів (Додаток № 1 до Договору) і саме в межах цього строку розраховано «орієнтовну реальну річну процентну ставку» 620,50%. Конструкція п.п. 1.4.3, 1.7.1, 1.7.2 Договору, за якою з дня, наступного за днем закінчення Дисконтного періоду, автоматично, без укладення додаткових угод, застосовується підвищена («Базова») процентна ставка 839,50% річних (2,30% на день), фактично є завуальованою формою неустойки за прострочення повернення кредиту, оскільки: її застосування зумовлене виключно невиконанням Позичальником обов`язку щодо повернення коштів у строк, визначений п. 1.2 Договору; ставка перевищує погоджену сторонами «обчислену» в Паспорті споживчого кредиту реальну річну процентну ставку (620,50%) на 219 процентних пунктів; її розмір не пов`язаний із вартістю залучених кредитодавцем ресурсів і не відображає економічну природу плати за користування коштами. За таких обставин, нарахування процентів за період з 12.03.2021 по 08.06.2021 (89 днів) у сумі 17 968,00 грн 7 664,00 грн = 10 304,00 грн є таким, що суперечить статтям 1048, 1054 ЦК України та усталеній практиці Великої Палати Верховного Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 18 цього Закону несправедливими є, зокрема, умови договору про «встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором». Реальна річна процентна ставка 620,50% 839,50% річних є непомірно високою. За 119 днів користування кредитом у сумі 8 000 грн нараховано 17 968,00 грн процентів, що становить 224,6% від тіла кредиту за період, який не перевищує чотирьох місяців. Загальна вартість кредитного зобов`язання, заявлена до стягнення (25 968,00 грн), у 3,246 разу перевищує суму отриманих коштів. Згідно з ч. 3 ст. 6, ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості. Умова про застосування ставки 839,50% річних із простою «капіталізацією» 184 грн/день на тіло 8 000 грн упродовж невизначеного періоду явно виходить за межі розумності та справедливості і не може бути захищена судом. Окремо звертаю увагу суду, що згідно з п. 3.3 Договору сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов`язань за Договором, не може перевищувати половину суми Кредиту, одержаної Позичальником, тобто 4 000,00 грн. Кваліфікація підвищених «процентів» 839,50% як неустойки автоматично робить її розмір нечинним у частині перевищення 4 000,00 грн.

На випадок, якщо суд не погодиться з висновком про необхідність повної відмови у позові, надаю власний контр-розрахунок сум, які могли б бути предметом стягнення: (а) Тіло кредиту: 8 000,00 грн (фактично отримана сума, не оспорюється). (б) Проценти, нараховані в межах Дисконтного періоду (09.02.2021 11.03.2021): за даними самого Розрахунку ТОВ «МАНІВЕО» 09.02.202111.02.2021 3 дні ? 1,70% ? 2 000 = 102,00 грн (розрахунок за фактично нарахованими): 34+34+34 = 102,00 грн; 12.02.2021 51,00 грн (1,70% ? 3 050) фактично нараховано 85,85 грн (1,70% ? 5050 з округленням); приймаємо за даними кредитора; сумарно проценти за Дисконтний період за даними Розрахунку Первісного кредитора, що відносяться до періоду 09.02.202111.03.2021, складають близько 4 264,00 грн; у будь-якому випадку загальна сума процентних нарахувань Манівео (9 404,00 грн) має бути зменшена на 5 140,00 грн (нарахування за період 12.03.2021 13.04.2021, що виходять за межі строку кредитування). Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.07.2026 5 (в) Сплачено в рахунок процентів: 1 740,00 грн. (г) Інфляційні втрати та 3 % річних згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за період прострочення можуть бути стягнуті, однак Позивачем у позовній заяві такі вимоги не заявлені і відповідно не можуть бути предметом задоволення за межами заявленого предмета спору (ст. 175 ЦПК України). Таким чином, максимально допустима сума, яка теоретично могла бути предметом стягнення (за умови відмови суду від застосування позовної давності), становить: 8 000,00 грн (тіло) + 4 264,00 грн (проценти за Дисконтний період) 1 740,00 грн (сплачено) = 10 524,00 грн замість заявлених Позивачем 25 968,00 грн, тобто на 15 444,00 грн менше.

Крім того зазначили, що розмір витрат на правову допомогу позивача є неспівмірним зі складністю справи.

16 липня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Сахарової О.І. надійшла відповідь на відзив, якій зазначили, що відповідно до Кредитного договору № 946670917 від 09.02.2021 Сторони погодили наступні умови: - За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, на суму 2000 грн 00 коп. (дві тисячі грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі «Правила»). - Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена (пункт 1.3.). - виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 шістсот двадцять цілих п`ять десятих процентів річних, що становить 1,70 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 1.4.1.). - за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. У разі сукупного продовження Дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від дати закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, Позичальнику може бути надано додаткову знижку від Індивідуальної процентної ставки, що розраховується в порядку передбаченому Правилами постійно діючої програми «Рівні лояльності» Кредитодавця (далі «Програма»), які розміщені на Сайті Кредитодавця за посиланням https://moneyveo.ua/uk/promoactionnews/programma-lojalnosti/. Станом на дату укладення цього Договору Позичальнику присвоєний -4 Рівень лояльності, що не може бути змінено (переглянуто) до моменту повного виконання цього Договору (пункт 1.4.2). - У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору (пункт 1.4.3). -Пунктом 1.7. Договору Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (Пункт 1.7.1.). з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (Пункт 1.7.2.). Таким чином, алгоритм нарахування заборгованості узгоджений Кредитним договором. Відповідач не заперечує, що на дату закінчення 30-денного строку кредиту і на цей час він не сплатив заборгованість за кредитом, а отже, строк кредиту продовжено у порядку та на умовах, визначених пунктом 1.7.1. цього Договору (автопролонгація на 90 календарних днів). Підписавши договір, Позичальник погодився на укладення договору саме на таких умовах, в тому числі й щодо автопролонгації строку кредитування на 90 днів, що з врахуванням принципу свободи договору, визначеного ст.ст. 6, 627 ЦК України спростовує твердження Відповідача про неможливість автопролонгації договору

Згідно з Додатковими угодами укладених до Кредитного договору: п. 1 Додаткової угоди від 12.02.2021 до Кредитного договору, Сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1050 грн 00 коп. (одна тисяча п`ятдесят грн. нуль коп.) з 12.02.2021 р. на строк дії Договору № 946670917 від 09.02.2021 р. (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. п. 1 Додаткової угоди від 13.02.2021 до Кредитного договору, Сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1000 грн 00 коп. (одна тисяча грн. нуль коп.) з 13.02.2021 р. на строк дії Договору № 946670917 від 09.02.2021 р. (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. п. 1 Додаткової угоди від 14.02.2021 до Кредитного договору, Сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1000 грн 00 коп. (одна тисяча грн. нуль коп.) з 14.02.2021 р. на строк дії Договору № 946670917 від 09.02.2021 р. (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. п. 1 Додаткової угоди від 17.02.2021 до Кредитного договору, Сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1100 грн 00 коп. (одна тисяча сто грн. нуль коп.) з 17.02.2021 р. на строк дії Договору № 946670917 від 09.02.2021 р. (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. п. 1 Додаткової угоди від 21.02.2021 до Кредитного договору, Сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1000 грн 00 коп. (одна тисяча грн. нуль коп.) з 21.02.2021 р. на строк дії Договору № 946670917 від 09.02.2021 р. (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. п. 1 Додаткової угоди від 22.02.2021 до Кредитного договору, Сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 850 грн 00 коп. (вісімсот п`ятдесят грн. нуль коп.) з 22.02.2021 р. на строк дії Договору № 946670917 від 09.02.2021 р. (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Враховуючи вищезазначені Додаткові угоди до Кредитного договору № 946670917 від 09.02.2021, розмір тіла кредиту збільшено до 8 000,00 гривень. Таким чином, твердження Представника Відповідача про те, що Позивачем не надано доказів того, що мало місце продовження строку кредитування відповідно до умов Кредитного договору № 946670917 від 09.02.2021 року, та необґрунтовано нарахування відсотків після закінчення строку кредитування, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (Додатки №21 та №22 до позовної заяви). Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються. Зокрема, містять таблиці з даними та обчисленнями, з яких можна зрозуміти яким чином отримано результат. відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України.

Нарахування процентів здійснювалось в наступному порядку: - В період з 09.02.2021 по 11.03.2021 - нарахування здійснювались за Дисконтною процентною ставкою 620,50 шістсот двадцять цілих п`ять десятих процентів річних, що становить 1,70 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 1.4.1. Договору). - В подальшому, оскільки Відповідач борг не погасив, відбулось перерахування відповідно до п.1.4.3. та в період з 12.03.2021 по 13.04.2021 нарахування за користування кредитними коштами розпочалось за процентною ставкою у розмірі 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 1.7.2. Договору).

Нарахування процентів здійснюється на підставі положень Договору,Відповідач до укладення вищезазначеного Договору, був належним чином ознайомлений з усіма його істотними умовами, включаючи порядок та розмір нарахування відсотків. Факт ознайомлення та згоди з умовами ОСОБА_1 підтвердив шляхом підписання Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Сторона Відповідача помилково зазначає про нарахування позивачем процентів поза межами строку кредитування, оскільки матеріали справи свідчать, що проценти нараховувались в межах строку кредитування з 09.02.2021 по 08.06.2021 (кінцевий строк кредитування).

Відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що сума заборгованості є меншою, не доведено факту погашення боргу, у більшому розмірі, ніж зазначено Позивачем. Відповідачем не наведено доводів щодо необґрунтованості порядку нарахування складових такої заборгованості (зокрема відсотків), не наведено доводів та не подано належних і допустимих доказів на спростування розрахунку заборгованості зробленого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»

Крім того, Позивач вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим, та таким, що підлягають задоволенню, оскільки адвокат виконав належну да достатню кількість роботи, яка була необхідна для належного представництва інтересів клієнта. Надані послуги відповідають обсягу виконаних завдань, а їх вартість є обґрунтованою та необхідною для ефективного захисту прав та інтересів клієнта.

23 липня 2026 року представник відповідача Федоркін А.В. через систему «Електронний суд» подав заперечення на відповідь на відзив.

Позивач ототожнює «строк кредитування» з «періодом продовження користування Кредитом У Відповіді на відзив Позивач стверджує що «матеріали справи свідчать, що проценти нараховувались в межах строку кредитування з 09.02.2021 по 08.06.2021 (кінцевий строк кредитування)». Ця теза є прямою маніпуляцією та суперечить як умовам самого Договору, так і Паспорту споживчого кредиту. - у пункті 1.2 Кредитного договору прямо зазначено: «Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником». Цю ж норму Позивач цитує на стор. 2 своєї Відповіді на відзив, тим самим сам собі суперечачи нижче на стор. 10 своєї Відповіді на відзив. - у пункті 4.2 Кредитного договору зафіксовано: «Строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п. 1.2 Договору», тобто до 11.03.2021 включно. Період з 12.03.2021 по 08.06.2021 це не «строк кредитування», а період, у який настала «відкладальна обставина» у розумінні ст. 212 ЦК України (продовження строку користування Кредитом за п. 1.7.1 Договору) внаслідок порушення Позичальником зобов`язання щодо повернення Кредиту в строк, визначений п. 1.2 Договору. Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.07.2026 3 - у Паспорті споживчого кредиту від 09.02.2021, який є невід`ємною частиною Договору, у графі «Строк кредитування, днів» зазначено: «30 (тридцять) днів (з можливістю продовження строку)». Формулювання «з можливістю продовження строку» прямо свідчить, що продовження це окрема правова конструкція, яка не тотожна первісному строку кредитування.

Нарахування процентів за період 12.03.2021 08.06.2021 (89 днів) у сумі 14 636,00 грн прямо суперечить наведеному правовому висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Ставка 839,50% річних за самим Паспортом кредиту є не процентами за користування, а платою за невиконання зобов`язання тобто завуальованою неустойкою Позивач у Відповіді на відзив (стор. 4, абзаци 34) наводить умови п. 1.7.2 Договору про застосування ставки 839,50% річних (2,30% на день) з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду, представляючи її як «проценти за користування Кредитом» . Це представлення є недостовірним та спростовується самим Паспортом споживчого кредиту, який Позивачем долучено до матеріалів справи. У Паспорті споживчого кредиту від 09.02.2021 у розділі «6. Додаткова інформація» прямо зазначено: «процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 839,50% річних». Тобто сам Первісний кредитор у документі, підписаному Позичальником, класифікував ставку 839,50% як таку, що «застосовується при невиконанні зобов`язання», а не як плату за користування Кредитом

Найменування, яке сторони використали в Договорі («проценти»), не змінює правової природи цього платежу. За усталеною практикою Верховного Суду правова природа платежу визначається не його найменуванням, а сутністю відносин, які він регулює. Ставка 839,50% річних це саме захисна (штрафна) правова конструкція, покликана стимулювати Позичальника до своєчасного виконання зобов`язання, а не еквівалент вартості користування коштами. Це підтверджується й тим, що ставка 839,50% на 219 процентних пунктів перевищує ставку 620,50%, яка згідно з Паспортом кредиту є «реальною річною процентною ставкою» за користування Кредитом. Різниця у 219 процентних пунктів (+ 35,3% до базової ставки) не може мати економічної природи плати за користування вона є штрафною надбавкою за порушення зобов`язання. Отже, до цього платежу підлягає застосуванню п. 3.3 самого Договору: «Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов`язань за даним Договором, не може перевищувати половину суми Кредиту, одержаної Позичальником за даним Договором», тобто максимум 4 000,00 грн. Нарахування 14 636,00 грн (у частині періоду 12.03.2021 08.06.2021 за ставкою 2,30%/день) перевищує цей ліміт у 3,66 разу і в частині перевищення 4 000,00 грн є нікчемним у розумінні ч. 1 ст. 216 ЦК України.

На підставі виключно тих документів, які подані самим Позивачем (Розрахунок заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Додаток № 21 до позовної заяви), Відповідач надає точний контр-розрахунок: (а) Тіло кредиту: 8 000,00 грн (не оспорюється за умови підтвердження факту зарахування коштів первинними банківськими документами). (б) Проценти в межах Дисконтного періоду (09.02.2021 11.03.2021, 30 календарних днів), нараховані Первісним кредитором за Дисконтною/Індивідуальною ставкою 620,50% річних (1,70%/день) обчислені за сумою нарахувань у Розрахунку МАНІВЕО: 09.02.2021 34,00 грн; 11.02.2021 34,00 грн; 12.02.2021 85,85 грн; 13.02.2021 68,85 грн; 14.02.2021 85,85 грн; 16.02.2021 85,85 грн; 17.02.2021 190,40 грн; 19.02.2021 104,55 грн; 20.02.2021 104,55 грн; 21.02.2021 226,10 грн; 22.02.2021 27.02.2021 6 днів ? 136,00 = 816,00 грн; 28.02.2021 11.03.2021 12 днів ? 136,00 = 1 632,00 грн. Разом проценти за Дисконтний період: 3 332,00 грн. (в) Проценти за період продовження користування Кредитом (12.03.2021 08.06.2021, 89 календарних днів) за ставкою 839,50% річних (14 636,00 грн) є незаконно нарахованими за такими підставами: суперечать позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12; за самим Паспортом споживчого кредиту, ставка 839,50% є ставкою «при невиконанні зобов`язання», тобто неустойкою, а не процентами за користування; перевищують ліміт неустойки, встановлений п. 3.3 Договору (50% тіла Кредиту = 4 000,00 грн); є несправедливою умовою у розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». (г) Сплачено Відповідачем: 1 740,00 грн (14.03.2021 1 275,00 грн; 22.03.2021 80,00 грн; 30.03.2021 350,00 грн; 07.04.2021 35,00 грн). Ці кошти в силу п. 3.10 Договору першою чергою зараховуються у погашення прострочених процентів (тобто саме процентів за Дисконтний період). Разом, максимально можлива законна сума до стягнення: 8 000,00 (тіло) + 3 332,00 (законні проценти) ? 1 740,00 (сплачено) = 9 592,00 грн Заявлено Позивачем: 25 968,00 грн. Різниця (незаконно заявлене): 16 376,00 грн (63,1% від суми позову).

Керуючись ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі задоволення позову (повного чи часткового) Відповідач заявляє клопотання зменшити розмір витрат Позивача на професійну правничу допомогу до розумної, співмірної з обсягом виконаних робіт та ціною позову суми не більше 3 000,00 грн.

23 липня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення від представника відповідача, в яких зазначили, що доводи Відповідача про те, що умови укладеного договору в частині визначення строку кредитування є нечіткими та призводять до неправильного його тлумачення, а тому на думку відповідача, строк кредитування повинен становити 30 днів з дня отримання кредиту. Договором кредитної лінії № 946670917 від 09.02.2021 визначено строк повернення кредиту - 30 днів з моменту його отримання, а також порядок сплати процентів за користування кредитом протягом вказаного періоду (1,70% за кожен день користування кредитом). У разі неповернення кредиту в визначений строк, відповідач зобов`язався повернути вказану суму кредиту та відсотки протягом граничного строку кредитування (90 днів від дати закінчення дисконтного періоду). Крім цього, зобов`язався сплатити відсотки за несвоєчасне повернення кредиту, розмір яких визначено п.1.7.2. умов кредитного договору. Будь-яких застережень або зауважень з боку ОСОБА_1 щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору під час його підписання, до суду належними доказами не подано. Слід зазначити, що у випадку неповного розуміння умов кредитного договору у відповідача була можливість відмовитися від його підписання.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання Відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, тобто, до 11.03.2021 р. Із розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 здійснював часткові платежі за договором № 946670917 від 09.02.2021 р., що свідчить про те, що Відповідач був обізнаний про існування зобов`язання за договором та фактично продовжував виконувати його умови, користуючись кредитними коштами після закінчення первісного строку кредитування, тобто, активно користувався механізмом пролонгації договору. Відтак, ОСОБА_1 не виконав зобов`язань, визначених Кредитним договором № 946670917 від 09.02.2021 року, порушив умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування. Розмір процентів за користування кредитними коштами визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» Відповідач має право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Проте, Відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Отже, положення договору узгоджуються з чинним законодавством України, умови нарахування відповідають передбаченим договором, а сам договір укладений добровільно, з дотриманням принципу добросовісності.

В судове засідання 24 липня 2026 року учасники справи не з`явились.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

09 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір № 946670917 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до п.1.1 Договору За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, на суму 2000 грн 00 коп. (дві тисячі грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 1.2. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.

Згідно п. 1.2 Договору кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту.

Згідно п. 1.3. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду. Застосування Позичальником зазначеного права продовження загального строку Дисконтного періоду можливе до закінчення Дисконтного періоду, а також під час Пільгового періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х Y), де: Z кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період дорівнює 30 днів.

Згідно п. 1.4. За користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: 1.4.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 шістсот двадцять цілих п`ять десятих процентів річних, що становить 1,70 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; 1.4.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. У разі сукупного продовження Дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від дати закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, Позичальнику може бути надано додаткову знижку від Індивідуальної процентної ставки, що розраховується в порядку передбаченому Правилами постійно діючої програми «Рівні лояльності» Кредитодавця (далі «Програма»), які розміщені на Сайті Кредитодавця за посиланням https://moneyveo.ua/uk/promoactionnews/programma-lojalnosti/. Станом на дату укладення цього Договору Позичальнику присвоєний -4 Рівень лояльності, що не може бути змінено (переглянуто) до моменту повного виконання цього Договору. 1.4.3. У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Сторінка 4 із 8 Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Згідно п. 1.5 1.6 Договору Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. 1.6. Основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.7. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.7.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

Згідно п. 1.7 Договору сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.7.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; 1.7.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 1.8 Договору Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Кредиту та до дня фактичного повернення суми Кредиту Позичальником

Відповідно до п. 1.10 Договору Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання Кредиту, застосування Базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору

Кредитний договір був підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором MNV753VR.

12.02.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору № 946670917 від 09.02.2021, за умовами якої Сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1050 грн 00 коп. (одна тисяча п`ятдесят грн. нуль коп.) з 12.02.2021 р. на строк дії Договору № 946670917 від 09.02.2021 р. (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. 2. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. 3. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання.

Згідно Графіку в разі настання передбаченої п. 1.4.3. Договору відкладальної обставини, без застосування п.1.4.2 Договору, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів за встановлений в п. 1.2. Договору строк у розмірі розрахованому за Базовою процентною ставкою, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 4551 грн 95 коп. (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят одна грн. дев`яносто п`ять коп.) та буде включати в себе: 1) загальні витрати за Кредитом - проценти за користування Кредитом у розмірі 1501 грн 95 коп. (одна тисяча п`ятсот одна грн. дев`яносто п`ять коп.); 2) суму Кредиту у розмірі 3050 грн. 00 коп.

13.02.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору № 946670917 від 09.02.2021, умовами якої сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1000 грн 00 коп. (одна тисяча грн. нуль коп.) з 13.02.2021 р. на строк дії Договору № 946670917 від 09.02.2021 р. (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. 2. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. 3. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання.

Згідно додатку № 1 У разі користування Кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, Графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний Графік розрахунків відображається Кредитодавцем Позичальнику в Особистому кабінеті Позичальника. 5. У разі настання передбаченої п. 1.4.3. Договору відкладальної обставини, без застосування п.1.4.2 Договору, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів за встановлений в п. 1.2. Договору строк у розмірі розрахованому за Базовою процентною ставкою, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 5993 грн 95 коп. (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три грн. дев`яносто п`ять коп.) та буде включати в себе: 1) загальні витрати за Кредитом - проценти за користування Кредитом у розмірі 1943 грн 95 коп. (одна тисяча дев`ятсот сорок три грн. дев`яносто п`ять коп.); 2) суму Кредиту у розмірі 4050 грн. 00 коп.; 6. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за Базовою процентною ставкою складе - 620,50 процентів річних. 7. В період продовження строку надання Кредиту після закінчення Дисконтного періоду проценти нараховуються за ставкою зазначеною в п. 1.7.2. Договору

14.02.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору № 946670917 від 09.02.2021 Сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1000 грн 00 коп. (одна тисяча грн. нуль коп.) з 14.02.2021 р. на строк дії Договору № 946670917 від 09.02.2021 р. (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. 2. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди.

Орієнтовна загальна вартість Кредиту за Дисконтною процентною ставкою складає 7418 грн 95 коп. (сім тисяч чотириста вісімнадцять грн. дев`яносто п`ять коп.) та включає в себе: 1) загальні витрати за Кредитом - проценти за користування Кредитом у розмірі 2368 грн 95 коп.; 2) суму Кредиту у розмірі 5050 грн. 00 коп.; 3. Орієнтовна реальна процентна ставка, що базується на припущенні про застосування до взаємовідносин між Сторонами Дисконтної процентної ставки, складає 620,50 процентів річних. 4. У разі користування Кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, Графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний Графік розрахунків відображається Кредитодавцем Позичальнику в Особистому кабінеті Позичальника. 5. У разі настання передбаченої п. 1.4.3. Договору відкладальної обставини, без застосування п.1.4.2 Договору, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів за встановлений в п. 1.2. Договору строк у розмірі розрахованому за Базовою процентною ставкою, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 7418 грн 95 коп. (сім тисяч чотириста вісімнадцять грн. дев`яносто п`ять коп.) та буде включати в себе: 1) загальні витрати за Кредитом - проценти за користування Кредитом у розмірі 2368 грн 95 коп. (дві тисячі триста шістдесят вісім грн. дев`яносто п`ять коп.); 2) суму Кредиту у розмірі 5050 грн. 00 коп.;

17.02.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору № 946670917 від 09.02.2021, за умовами якої Сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1100 грн 00 коп. (одна тисяча сто грн. нуль коп.) з 17.02.2021 р. на строк дії Договору № 946670917 від 09.02.2021 р. (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. 2. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. 3. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання.

Згідно додатку № 1 до Договору Орієнтовна загальна вартість Кредиту за Дисконтною процентною ставкою складає 8930 грн 35 коп. (вісім тисяч дев`ятсот тридцять грн. тридцять п`ять коп.) та включає в себе: 1) загальні витрати за Кредитом - проценти за користування Кредитом у розмірі 2780 грн 35 коп.; 2) суму Кредиту у розмірі 6150 грн. 00 коп.; 3. Орієнтовна реальна процентна ставка, що базується на припущенні про застосування до взаємовідносин між Сторонами Дисконтної процентної ставки, складає 620,50 процентів річних. 4. У разі користування Кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, Графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний Графік розрахунків відображається Кредитодавцем Позичальнику в Особистому кабінеті Позичальника. 5. У разі настання передбаченої п. 1.4.3. Договору відкладальної обставини, без застосування п.1.4.2 Договору, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів за встановлений в п. 1.2. Договору строк у розмірі розрахованому за Базовою процентною ставкою, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 8930 грн 35 коп. (вісім тисяч дев`ятсот тридцять грн. тридцять п`ять коп.) та буде включати в себе: 1) загальні витрати за Кредитом - проценти за користування Кредитом у розмірі 2780 грн 35 коп. (дві тисячі сімсот вісімдесят грн. тридцять п`ять коп.); 2) суму Кредиту у розмірі 6150 грн. 00 коп.; 6. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за Базовою процентною ставкою складе - 620,50 процентів річних.

21.02.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору № 946670917 від 09.02.2021, за умовами якої Сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 1000 грн 00 коп. (одна тисяча грн. нуль коп.) з 21.02.2021 р. на строк дії Договору № 946670917 від 09.02.2021 р. (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. 2. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. 3. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання.

Згідно Додатку № 1 Орієнтовна загальна вартість Кредиту за Дисконтною процентною ставкою складає 10236 грн 35коп. (десять тисяч двісті тридцять шість грн. тридцять п`ять коп.) та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 3086 грн 35 коп. та суму Кредиту у розмірі 7150 грн. 00 коп.; 3. Орієнтовна реальна процентна ставка, що базується на припущенні про застосування до взаємовідносин між Сторонами Дисконтної процентної ставки, складає 620,50 процентів річних. 4. У разі користування Кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, Графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний Графік розрахунків відображається Кредитодавцем Позичальнику в Особистому кабінеті Позичальника. 5. У разі настання передбаченої п. 1.4.3. Договору відкладальної обставини, без застосування п.1.4.2 Договору, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів за встановлений в п. 1.2. Договору строк у розмірі розрахованому за Базовою процентною ставкою, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 10236 грн коп. (десять тисяч двісті тридцять шість грн. тридцять п`ять коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 3086 грн 35 коп. та суму Кредиту у розмірі 7150 грн. 00 коп..

22.02.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору № 946670917 від 09.02.2021, за умовами якої Сторони домовилися збільшити суму Кредиту на суму 850 грн 00 коп. (вісімсот п`ятдесят грн. нуль коп.) з 22.02.2021 р. на строк дії Договору № 946670917 від 09.02.2021 р. (надалі «Договір») на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. 2. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. 3. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання

Згідно Додатку № 1 Орієнтовна загальна вартість Кредиту за Дисконтною процентною ставкою складає 11332 грн 00коп. (одинадцять тисяч триста тридцять дві грн. нуль коп.) та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 3332 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 8000 грн. 00 коп.; 3. Орієнтовна реальна процентна ставка, що базується на припущенні про застосування до взаємовідносин між Сторонами Дисконтної процентної ставки, складає 620,50 процентів річних. 4. У разі користування Кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, Графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний Графік розрахунків відображається Кредитодавцем Позичальнику в Особистому кабінеті Позичальника. 5. У разі настання передбаченої п. 1.4.3. Договору відкладальної обставини, без застосування п.1.4.2 Договору, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів за встановлений в п. 1.2. Договору строк у розмірі розрахованому за Базовою процентною ставкою, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 11332 грн коп. (одинадцять тисяч триста тридцять дві грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 3332 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 8000 грн. 00 коп.. 6. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за Базовою процентною ставкою складе - 620,50 процентів річних.

Надання кредиту з загальній сумі 8000,00 грн підтверджується Довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також інформацією від АТ КБ «Приват Банк» про е, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Випискою по рахунку підтверджено одержання відповідачем коштів в загальній сумі 8000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року у справі №761/35556/14 зроблено висновок, що «невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним».

У справі, що розглядається, встановлено, що між відповідачем та первісним кредитором було укладено кредитний договір, за яким відповідачу було надано грошові кошти з визначенням усіх істотних умов, зокрема, розміру кредиту, строку користування та процентної ставки.

Підписавши кредитний договір електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора MNV753VR, відповідач добровільно погодився з умовами кредитування та взяв на себе обов`язок повернути отримані кошти у строк і порядку, передбаченому договором. Відповідачем не надано доказів оспорення факту укладення договору, відсутності волевиявлення або фальсифікації зазначених документів, що в силу положень ст. 204 ЦК України свідчить про презумпцію правомірності правочину.

З наведених обставин справи вбачається, що кредитний договір на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.

Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин справи, суд приймає до уваги те, що вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (РНОКПП, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номер телефону, адреса місця проживання та електронної пошти, були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, ним до суду не надано. Також слід звернути увагу на те, що відповідач до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій не звертався, як і не оскаржував правомірність укладеного договору.

В постанові Верховного суду від 24 жовтня 2019 року в справі № 357/2127/18 зроблено висновок, про те що Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (далі - Положення № 254), визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов`язкові реквізити. Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій. До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України. Пунктом 5.1 глави 5 Положення № 254 визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується у регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа. Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунка, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунка. Отже, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що виписки з особового рахунка клієнта банку можуть слугувати як документи, що підтверджують фінансові операції;

Надання кредиту з загальній сумі 8000,00 грн підтверджується Довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також інформацією від АТ КБ «Приват Банк» про е, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Випискою по рахунку підтверджено одержання відповідачем коштів в загальній сумі 8000,00 грн. Крім того, відповідач не заперечив щодо одержання кредиту, згідно розрахунку погашав заборгованість, тим самим визнав укладення договору з первісним кредитором та отримання кредитних коштів.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги № 129 від 13.04.2021 ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 946670917 від 09.02.2021 на суму 15 664,00 грн, з яких: 8000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 7 664,00 грн заборгованість по відсотках.

ТОВ «Таліон Плюс» були нараховані проценти за договором, а тому загальна сума боргу становить 25 968,00 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 8000,00 грн та заборгованості за відсотками 17 968,00 грн.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 946670917 від 09.02.2021 в розмірі 25 968,00 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 8000,00 грн та заборгованості за відсотками 17 968,00 грн.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е (далі Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 946670917 від 09.02.2021 в розмірі 25 968,00 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 8000,00 грн та заборгованості за відсотками 17 968,00 грн

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог не погодився з розрахунком заборгованості, який проведено позивачем.

Згідно розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» проценти за договором нараховані за період з 09.02.2021 по 13.04.2021, тобто за 64 календарних днів.

В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» здійснило донарахування відсотків з 14.04.2021 по 08.06.2021. Отже, загальна кількість днів, на які нараховано відсотки становить 120 днів.

Відповідач, заперечуючи про ти розрахунку боргу, вказав, що п. 1.2 договору встановлено дисконтний період (строк кредитування) 30 днів. Відсотки, нараховані після 30 днів вважаються такими, що нараховані поза межами строку кредитування, а тому стягненню не підлягають.

Оцінюючи доводи відповідача суд звертає увагу на пункт 1.6 Договору, згідно якого Основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.7. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.7.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання).

Так, пунктом 1.7 Договору (1.7.1- 1.7.2) Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.7.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; 1.7.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Згідно п. 1.8 Договору проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Кредиту та до дня фактичного повернення суми Кредиту Позичальником.

Отже, як вбачається з розрахунку заборгованості та не спростовано відповідачем, відповідач всупереч вимогам п. 1.6 Договору не повернув основну суму кредиту до завершення дисконтного періоду, продовжив користуватись сумою кредиту, а тому на нього поширюються положення п. 1.7.1. Договору, згідно якого зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Суд вважає, що таке продовження строку кредиту та нарахування процентів не є нарахуванням процентів поза строком кредитування в розумінні Постанови Великої Палати ВС від 28.03.2018 в справі № 444/9519/12, а нарахування процентів первісним кредитором, а потім його правонаступником ТОВ «Таліон Плюс» до 08.06.2021 (30 днів дисконтного періоду згідно п. 1.2 Договору + 90 днів згідно п. 1.7.1 Договору).

Також суд враховує, що згідно п. 1.7.2 Договору з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Так згідно розрахунку заборгованості за 30 перших днів строку кредитування нараховано 3332,00 грн процентів, які не заперечує відповідач.

З 12.03.2021 по 07.06.2021 нарахування здійснювалось по 184,00 грн в день, що становить 2,30% в день, як це передбачено п. 1.7.2 Договору.

Отже, загальна сума процентів становить 19708 грн, а з урахуванням оплат процентів відповідачем становить 17968,00 з розрахунку (19708 грн -1740 грн) .

Разом з тим, Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, надавши оцінку доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог повністю.

При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При зверненні до суду позивачем було сплачено 2662,40 грн судового збору за подання позову.

Згідно з положеннями статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн до матеріалів справи надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між адвокатом АБ «Соломко та партнери» та ТОВ «Фінасова компанія «ЕЙС», протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, згідно з яким погоджено вартість послуги з усної консультації в сумі 500,00 грн.; підготовки адвокатського запиту в сумі 500,00 грн, складення позовної заяви в сумі 2500,00 грн., участі в судовому засіданні в сумі 1200,00 грн (а.с. 106), додаткову угоду № 25770915758 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 25770915758; Акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025.

Згідно додаткової постанови Верховного суду від 23 грудня 2021 року в справі № 923/560/17 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 зі справи N 922/445/19.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції у розмірі 7000,00 грн.

Пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя N R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих

послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

ВС зауважив, що у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв. Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої статті 141 ЦПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Правовий висновок щодо вказаного викладено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22.

Відповідач у відзиві вказав, що вважає витрати Позивача на правову допомогу під час розгляду справи не є співмірними із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, суд погоджується з такими доводами відповідача та приходить до висновку про зменшення витрат на правову допомогу до 3000,00 грн.

Судовий збір та витрати на правову допомогу в справі, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача в розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 946670917 від 09.02.2021 в розмірі 25968,00 грн (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім грн).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати у справі за сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС». Місцезнаходження: Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, місто Київ, 02090. Код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя М. М. Бебешко