Ухвала суду № 138473998, 23.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа №357/10094/26

Провадження №2/357/7185/26

У Х В А Л А

23.07.2026 місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого - судді Бондаренко О. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача, адвоката Юзефовича Артема Олексійовича, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНГАН» до ОСОБА_1 , третя особа: приватний виконавець Олефір Олександр Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

15.06.2026 представник позивача звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», у якому просить визнати виконавчий напис №2516 від 09.11.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

19.06.2026 суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.

30.06.2026 судом постановлено ухвалу, якою постановлено провести розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30 липня 2026 року о 15:30 годин.

30.06.20026 судом постановлено ухвалу, якою забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» учасника справи: представника відповідача - Присяжнюка Андрія Геннадійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

30.06.2026 судом постановлено ухвалу, якою забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» учасника справи: відповідача - Касьяненка Дмитра Леонідовича ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

22.07.2026 представник позивача, адвокат Юзефович Артем Олексійович, подав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом направлення через систему «Електронний суд», у якій просить надати йому взяти участь в усіх засіданнях по справі № 357/10094/26 (як у підготовчому судовому засіданні, призначеному до розгляду на 30.07.2026 так і в інших судових засіданнях), в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та у разі задоволення цієї заяви, просить доручити секретарю судового засідання перед початком засідання сповістити мене, як особу, що братиме участь у судовому засідання в режимі відеоконференції, про затримку в розгляді справи або зняття її з розгляду, використовуючи будь-які доступні засоби зв`язку (телефон, месенджери телеграм, вайбер, вотсап, або електронну пошту).

22.07.2026 відповідач - Касьяненко Дмитро Леонідович подав до суду заперечення на заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, мотивуючи тим, що подана заява не може бути задоволена у запропонованій представником позивача редакції, оскільки право на дистанційну участь не є безумовним, не передбачає автоматичного проведення всіх майбутніх засідань у такому режимі незалежно від конкретних обставин та не надає учаснику справи права встановлювати для працівників апарату суду додатковий, не передбачений ЦПК України порядок індивідуального інформування. Крім того, зазначає, що ЦПК України установлює конкретні умови дистанційної участі: наявність технічної можливості у визначені дату і час, дотримання строку подання заяви, надсилання її копії іншим учасникам, належну електронну ідентифікацію особи, відсутність рішення про обов`язкову явку та покладення технічних ризиків на заявника. Наведені адвокатом обставини щодо розташування його робочого місця в місті Києві, віддаленості від міста Біла Церква, загальної небезпеки пересування та різниці у розмірі гонорару за участь із виїздом і дистанційно не є підставами для встановлення окремого процесуального режиму участі представника позивача. Оскільки заява подавалася через підсистему «Електронний суд», суду необхідно перевірити наявність у ЄСІТС автоматично сформованого підтвердження її доставлення до електронних кабінетів усіх учасників справи. Другий пункт прохальної частини заяви не ґрунтується на положеннях цивільного процесуального законодавства. Представник позивача фактично просить створити для нього індивідуальний порядок оперативного інформування, за яким секретар судового засідання повинен окремо телефонувати або надсилати повідомлення через Telegram, Viber, WhatsApp чи електронну пошту про затримку початку засідання або його «зняття з розгляду». Такий постійний і персоніфікований спосіб інформування адвоката, який має зареєстрований електронний кабінет, ЦПК України не передбачений. Стаття 67 ЦПК України визначає, що секретар здійснює судові виклики і повідомлення, перевіряє явку учасників, контролює проведення відеоконференції, забезпечує ведення протоколу та виконує доручення головуючого. Проте, зазначена стаття не покладає на секретаря обов`язку забезпечувати персональне інформаційне обслуговування представника однієї зі сторін через приватні месенджери. Тому, просить перевірити наявність у матеріалах справи або в підсистемі «Електронний суд» належного підтвердження своєчасного направлення копії заяви про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції всім іншим учасникам справи відповідно до частини другої статті 212 ЦПК України, відмовити у задоволенні заяви в частині надання представнику позивача безумовного дозволу на участь у режимі відеоконференції в усіх майбутніх судових засіданнях незалежно від наявності технічної можливості суду, конкретних дат засідань та можливої необхідності визнання явки обов`язковою. Питання щодо участі адвоката Юзефовича А.О. у підготовчому засіданні, призначеному на 30 липня 2026 року о 15 год 30 хв, вирішити виключно за умови підтвердження технічної можливості суду та дотримання заявником усіх вимог частини другої статті 212 ЦПК України. У разі надання представнику позивача можливості участі у засіданні в режимі відеоконференції роз`яснити йому, що ризики технічної неможливості підключення, переривання зв`язку, несвоєчасної авторизації та інших технічних перешкод покладаються на нього відповідно до частини п`ятої статті 212 ЦПК України. Відмовити повністю у задоволенні пункту 2 прохальної частини заяви щодо покладення на секретаря судового засідання обов`язку повідомляти представника позивача про затримку розгляду справи або її зняття з розгляду телефоном, через Telegram, Viber, WhatsApp, електронну пошту чи будь-які інші не передбачені ЦПК України способи.

При вирішенні заяви суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 212 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 212 ЦПК України учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої Ради Правосуддя від 17.08.2021 підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів.

Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua (п. 45 Положення).

Відповідно до п. 46 Положення за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Відповідно до п. 49 Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

Отже, для участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів встановлено певні умови, дотримання яких направлене на забезпечення технічної та організаційної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Встановлено, що заява учасника справи, про участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, відповідає вимогам ст. 212 ЦПК України та вимогам вказаного Положення, представник позивача подав вказану за вісім днів до судового засідання, надав докази направлення такої заяви іншим учасникам справи у такий самий строк, зареєструвався в системі з використанням електронного підпису та повідомив електронну адресу, яка використовується ним для реєстрації у Системі (a.iuzefovych@pm.me), що спростовує твердження відповідача про невідповідність заяви вимогам ст. 212 ЦПК України.

Також, суд враховує правову позицію Верховного суду від 24.03.2023 у справі №905/2371/21 про те, що процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання та враховує задоволення клопотання відповідача і клопотання представника відповідача про їх участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.1997 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Верховний Суд звертає увагу на те, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції та повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним» (рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі «Беллє проти Франції»). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства, серед іншого, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін.

За змістом ст. 6, 12 ЦПК України правосуддя в судах здійснюється на засадах рівності учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак чи обставин; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Такі принципи цивільного судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

Тому, враховуючи принцип рівності усіх учасників судового процесу, змагальності сторін та необхідність забезпечення права на доступ до правосуддя, з метою забезпечення своєчасного розгляду цивільної справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача та проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon», з урахуванням технічних можливостей у суді.

Щодо вимоги заяви про доручення секретарю судового засідання перед початком засідання сповістити представника позивача, як особу, що братиме участь у судовому засідання в режимі відеоконференції, про затримку в розгляді справи або зняття її з розгляду, використовуючи будь-які доступні засоби зв`язку (телефон, месенджери телеграм, вайбер, вотсап, або електронну пошту), суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 65 ЦПК України учасниками судового процесу, крім учасників справи та їхніх представників, є, зокрема, секретар судового засідання.

Відповідно до ст. 67 ЦПК України секретар судового засідання, зокрема, здійснює судові виклики і повідомлення, перевіряє, хто з учасників судового процесу з`явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому, забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами і проведенням судового засідання в режимі відеоконференції та забезпечує ведення протоколу судового засідання, виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи.

Також, відповідно до положень розділу ІІ «Створення технічного запису судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв`язку» Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 06 червня 2022 року № 156, відповідно до процесуального законодавства фіксування судового засідання здійснює секретар судового засідання. Для фіксування судового засідання використовуються наявні в суді технічні засоби відео- та (або) звукозапису, а також підсистема відеоконференцзв`язку. Для можливості здійснення фіксування судового засідання секретар судового засідання повинен бути попередньо зареєстрований в підсистемі відеоконференцзв`язку як секретар судового засідання (з отриманням права організатора відеоконференції) або авторизований через обліковий запис Залу судового засідання. Реєстрація секретарів судових засідань та облікових записів залів судових засідань в підсистемі відеоконференцзв`язку здійснюється в порядку, визначеному Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку.

Безпосередньо перед початком здійснення фіксування судового засідання секретар судового засідання повинен пройти процедуру автентифікації в підсистемі відеоконференцзв`язку, використовуючи при цьому персональний комп`ютер, що є складовою частиною наявного в суді технічного засобу фіксування судового засідання.

Після автентифікації в підсистемі відеоконференцзв`язку секретарю судового засідання необхідно відповідно до вимог Інструкції користувача, зокрема, перевірити працездатність технічних засобів фіксування судового засідання (мікрофонів, камер, іншого обладнання), скориставшись відповідною функцією підсистеми відеоконференцзв`язку - налаштування обладнання; виконати тестовий запис судового засідання, тривалістю не більше 30 секунд, та перевірити можливість його відтворення у режимі реального часу (онлайн); у випадку проведення судового засідання в режимі відеоконференції створити конференцію та запросити до неї учасників процесу, які прийматимуть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. В такому разі можливо буде здійснювати запис як учасників судового процесу, що знаходяться в залі судового засідання, так і тих, що прийматимуть участь у засіданні в режимі відеоконференції; активувати засобами підсистеми відеоконференцзв`язку режим запису судового засідання та розпочати конференцію.

Тому, враховуючи вищевикладене, ЦПК України не передбачено обов`язку секретаря судового виконання доручення щодо сповіщення учасників справи про розгляд справи використовуючи будь-які доступні засоби зв`язку, адже секретар судового засідання, як учасник судового процесу, який здійснює фіксування судового засідання, забезпечує лише контроль за проведенням судового засідання в режимі відеоконференції, у відповідності до Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 06 червня 2022 року № 156, та забезпечує ведення протоколу судового засідання.

Керуючись ст. 212, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву задовольнити частково.

Забезпечити участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» учасника справи: представника позивача - Юзефовича Артема Олексійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

У задоволення решти вимог заяви відмовити.

Повідомити учасника справи про дату та час проведення судового засідання в режимі відеоконференції за вказаними ними засобами зв`язку.

Попередити, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду учасникам справи необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом до мережі Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення.

Попередити, про необхідність забезпечення участі у конференції з приміщення, яке б виключало наявність сторонніх звуків (шуму) та в охайному вигляді.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО. В. Бондаренко