Рішення № 138473896, 22.07.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4930/25

Провадження № 2/346/389/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин О.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Коршівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина за заповітом, згідно з яким остання заповіла їй та відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (синам) все належне їй майно в рівних частинах. Після її смерті та впродовж шестимісячного строку для прийняття спадщини, їй (позивачу) не було відомо про існування заповіту, складеного зокрема й на її ім`я, тому до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини вона не зверталась, оскільки була впевнена, що за життя ОСОБА_4 розпорядилась всім свої майном в користь синів. Про його наявність дізналась лише на початку серпня 2025 року, коли ОСОБА_3 зателефонував та повідомив, що у заповіті, залишеному бабусею, зазначено й її, а відповідачі на спадкове майно не претендують.

З метою оформлення спадщини позивач звернулася до приватного нотаріуса із відповідною заявою. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено в зв`язку з тим, що вона спадщину після смерті ОСОБА_4 у встановлений законодавством строк не прийняла. Вважає, що строк для прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин. Тому позивач просить визначити їй три місяці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач в судове засідання не з`явилася, 21.07.2026 року її представник, адвокат Юркевич Х.М. надіслала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити в її та позивача відсутності ( а.с. 118-119 ).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання. Причин своїх неявок відповідачі суду не повідомили, не звернулися із заявою про розгляд справи в їхній відсутності та не подали відзив на позов.

Представник відповідача - Коршівської сільської ради в судове не з`явився, надіслав до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутності представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.120).

За таких обставин, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з даними копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00053403933 від 03.09.2025 року, ОСОБА_4 08.10.1958 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 , у зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_7 , її батьками вказані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , актовий запис № 18 від 24.09.1988 року, що стверджується даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 11.10.2024 року (а.с. 7).

18.09.2010 року одружились ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , яка у зв`язку із одруженням змінила прізвище на « ОСОБА_11 », про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 18.09.2010 року (а.с. 8).

Судом також встановлено, що відповідно копії свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого 07.07.1988 року виконкомом Коломийської районної ради на підставі рішення № 104 від 11.05.1988 року, та зареєстрованого в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 07.07.1988 року в реєстрову книгу за реєстровим №240, право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, які знаходиться в АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_4 ( а.с. 12 ).

Згідно з даними копії Державного акту на право приватної власності на землю від 25.12.1996 року серії IV-ІФ №041066, виданого на підставі рішення Черемхівської сільської ради №56 від 24.12.1996 року, ОСОБА_4 належала земельна ділянка, площею 0,5360 га, призначена для обслуговування житлового будинку і ведення підсобного господарства, яка розташована на території Черемхівської сільської ради (а.с. 11).

У відповідності до копії заповіту, посвідченого 16.02.2010 року секретарем Черемхівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області та зареєстрованого в реєстрі за № 9, ОСОБА_4 заповіла все своє майно в рівних частинах ОСОБА_2 , 1959 року народження, ОСОБА_3 , 1962 року народження, та ОСОБА_7 , 1988 року народження ( а.с. 9 ).

Згідно з даними копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 20.04.2015 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Черемхів Коломийського району Івано-Франківської області (а.с.6).

Відповідно до копії довідки № 100, виданої 21.08.2025 року Черемхівським старостинським округом Коршівської сільської ради, ОСОБА_4 належав: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 ; приватизована земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; приватизовані земельні ділянки для особистого селянського господарства, які знаходяться в с. Черемхів Коломийського району Івано-Франківської області. На час смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованих осіб не було; ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала у вказаному будинку з 14.10.1976 року по день своєї смерті. Заповіт від імені ОСОБА_4 , посвідчений Черемхівською сільською радою 16.02.2010 року за № 9, не змінювався та не скасовувався (а.с. 15).

03.09.2025 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Антонюк О.В. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_4 (а.с. 49).

Даними витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 82405719, виданого вказаним нотаріусом 03.09.2025 року, стверджується, що до вказаного реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи № 178/2025 за номером у спадковому реєстрі 74542340, спадкодавець ОСОБА_4 (а.с. 13, 59).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії вказаного приватного нотаріуса від 18.09.2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її бабусі ОСОБА_4 в зв`язку з тим, що спадщину після її смерті позивач у встановлений законодавством строк не прийняла ( а.с. 14,69 ).

З копії спадкової справи також встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно 04.09.2025 року та 03.10.2025 року подали до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Антонюк О.В. заяви, в яких засвідчили факт неприйняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , жодних претензій до спадкового майна вони не мають, в суд із заявами про продовження строку для прийняття спадщини звертатись не будуть; не заперечують щодо оформлення спадщини за заповітом в цілому на ОСОБА_1 ( а.с. 68, 71).

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 ст.1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі N 766/14595/16 (провадження N 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі N 487/2375/18 (провадження N 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі N 450/1383/18 (провадження N 61?21447св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року в справі № 484/1626/20 (провадження № 61-18752св20).

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у разі доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, 15 квітня 2020 року у справі № 190/106/18 (провадження № 61-41455св18), 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року у справі № 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Необхідність вчинення нотаріусом дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснення виклику спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

На підставі наведеного суд вважає, що позивачу слід визначити запропонований нею додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки встановлений строк пропущений нею з поважних причин, а саме необізнаність її як спадкоємця про наявність заповіту на її користь, і іншим чином реалізувати свої права на спадщину позивач як спадкоємець за заповітом не може.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 1270, 1272 ЦК України та, керуючись ч. 2 ст.247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженці та жительці АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , три місяці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Черемхів Коломийського району Івано-Франківської області (актовий запис № 4 від 20.04.2015 року).

Вказаний строк обчислювати з дня набрання цим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка та жителька АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Коршівська сільська рада, 78240, с. Коршів, вул. Шевченка, 23, Коломийського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04356863.

Повний текст рішення складено 24 липня 2026 року.

Суддя: Яремин М. П.