Ухвала суду № 138473068, 20.07.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/1068/26

№ провадження 1-кп/196/70/2026

УХВАЛА

20 липня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка у режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12026042140000692 від 10 липня 2026 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2026 року до Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшов затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2026 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Заслухавши прокурора, думку обвинуваченого, його захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено. Дане кримінальне провадження підсудне Царичанському районному суду Дніпропетровської області.

Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Також у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції) заявила клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів з визначенням розміру застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, зазначивши, що розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, зазначений у поданому до суду клопотанні було вказано помилково. Зазначила, що ризики, які існували на момент обрання та в подальшому продовженні до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, перебуваючи на більш м`якому запобіжному заході обвинувачений може переховуватися від суду, щоб уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Подав клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з 22 години до 06 години із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а у разі якщо суд дійде висновку про необхідність застосування застави, визначити її у меншому розмірі, ніж просить прокурор. В обґрунтування послався на те, що зі змісту клопотання прокурора вбачається, що наведені ризики обґрунтовуються переважно припущеннями та загальними міркуваннями. Вважає, що на цей час відсутні достатні правові підстави для подальшого застосування найсуворішого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а тому він підлягає зміні на більш м`який, який забезпечить належну процесуальну поведінку останнього. Крім того, ОСОБА_4 має значні проблеми, пов`язані зі здоров`ям його малолітньої дитини - сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому через перебування в ув`язненні він позбавлений можливості надавати допомогу в лікуванні та догляді.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні (у режимі відеоконференції) заперечувала проти зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, зазначила необґрунтованими посилання захисника, що наведені ризики обґрунтовуються загальними міркуваннями, а також на наявністьмалолітньої дитини, яка потребує його допомоги в лікуванні, оскільки дана обставина саме слугувала підставою вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Заслухавши прокурора, думку обвинуваченого, його захисника, суд доходить таких висновків.

На стадії досудового розслідування по даному кримінальному провадженню на підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 24 квітня 2026 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 20 червня 2026 року з визначенням застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 1996800,00 грн., та в подальшому ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18 червня 2026 року ОСОБА_4 було продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 22 липня 2026 року, з визначенням застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 1996800,00 грн.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора (частина четверта статті 176 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 слідчим суддею було встановлено, зокрема, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У суду є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може не дотриматися покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, є ризики, передбачені п.п.1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Розглядаючи питання продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України»).

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що само по собі може стимулювати обвинуваченого до переховування від суду. Ніде не працевлаштований та не має постійного законного джерела існування, має навички ретельного маскування своєї незаконної діяльності, не одружений, знає свідків та їх дані, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Вищевказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слід врахувати також практику Європейського суду з прав людини. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд враховує, що дані обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та в подальшому продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , не припинили існувати; обставин, що свідчать про неможливість утримання його під вартою не встановлено.

По даній справі судовий розгляд не розпочато, не допитані свідки, не досліджені інші докази. На стадії підготовчого провадження судом не досліджуються докази та не встановлюється винуватість чи не винуватість особи у вчиненні злочину.

З моменту постановлення ухвали про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та в подальшому продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по цей час не змінились будь-які обставини та не зменшилися ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 не буде переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та не вчинить інше кримінальне правопорушення.

На даній стадії процесу відсутні підстави для скасування чи зміни обвинуваченому запобіжного заходу - тримання під вартою.

Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим покладених процесуальних обов`язків.

Суд вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не можливо застосувати у зв`язку з тим, що такий запобіжний захід не може забезпечити відсутності можливості впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиненню нових правопорушень.

Таким чином, застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Наявність у обвинуваченого малолітньої дитини сина ОСОБА_7 , 2024 року народження, який має захворювання, не являються підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Враховуючи викладене, з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України,у відношенні обвинуваченого необхідно продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як єдиного заходу, який може запобігти вказаним ризикам.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а тому у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити.

Враховуючи, що двомісячний строк продовження тримання під вартою обвинуваченого спливає 22 липня 2026 року, судовий розгляд по справі не розпочато і відсутні підстави для зміни чи скасування на даній стадії процесу обвинуваченому запобіжного заходу, то суд з урахуванням вищевикладених обставин вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 17 вересня 2026 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 24 квітня 2026 року та ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18 червня 2026 року було визначено заставу у розмірі 600 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 1996800,00 грн.

Враховуючи вимоги ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183 КПК України, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину на території України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, та інших обставин, що мають значення, суд не вбачає підстав для зменшення розміру застави, який визначений ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18 червня 2026 року, та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 996 800,00 гривень, що буде достатнім забезпечити виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.Також на обвинуваченого слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 176-177, 182, 183, 314-316 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, прийняти до провадження Царичанського районного суду Дніпропетровської області та призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду с-ща Царичанка на 30 липня 2026 року на 14 годину 00 хвилин.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу обвинувачуваному за ч.2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 17 вересня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 996 800,00 гривень, після внесення якої ОСОБА_4 повинен бути звільнений з-під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст.202 КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали протягом її дії на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (реквізити: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26239738, банк отримувача: ДКСУ в м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: за кого (ПІБ) та номер справи або частка майна такого).

Внесення застави є підставою для звільнення особи з-під варти.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_4 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу? суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на вказаний розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця тримання під вартою.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у випадку невиконання вищезазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, суд матиме право не визначати розмір застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини свої неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині продовження строку застосування запобіжного заходу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії ухвали і в той же строк.

Повний текст ухвали складено 24 липня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1