Рішення № 138472709, 16.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 рокусправа № 380/894/26

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Кононюк Д.В.,

представника позивача Яценко С.А.,

представника відповідача Дорош Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комп`ютекс авто» ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Комп`ютекс авто» ЛТД (Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, вул. Привокзальна, 8; код ЄДРПОУ 22331602) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 25; код ЄДРПОУ 43968090) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 02.10.2025 року №00453370902, яким визначено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2 157 000 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 02.10.2025 року №00453390902, яким визначено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 33421,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами фактичної перевірки, проведеної ГУ ДПС у Львівській області на підставі наказу від 20.08.2025 №4854-ПП, складено акт від 01.09.2025 №40294/13-01-09-02/22331602, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.10.2025 №00453370902 та №00453390902 про застосування до ТзОВ «Комп`ютекс Авто» ЛТД штрафних (фінансових) санкцій у розмірах 2157000,00 грн та 33 421,50 грн відповідно. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки перевірку призначено без належного документального обґрунтування, контролюючим органом безпідставно застосовано штрафні санкції за межами строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України, не враховано, що законодавством не передбачено обов`язку подавати інформацію за дні, коли акцизний склад не здійснює діяльності, а також помилково зроблено висновок про наявність необлікованого пального без встановлення факту його реалізації та за відсутності перевищення визначених законом допустимих показників. Крім того, позивач звертає увагу на неврахування контролюючим органом наданих заперечень і первинних документів. З огляду на наведене позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суд від 26.01.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі.

06.02.2026 за вх.№ 9578 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення від 02.10.2025 №00453370902 та №00453390902 прийняті за результатами фактичної перевірки, проведеної на підставі наказу від 20.08.2025 №4854-ПП, відповідно до вимог Податкового кодексу України. Відповідач вважає, що перевірка призначена та проведена за наявності належних правових підстав, а позивач був належним чином ознайомлений із наказом та допущений до її проведення. Крім того, відповідач зазначає, що під час перевірки встановлено порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у зв`язку з ненаданням документів, які підтверджують облік і походження надлишку дизельного пального, а також порушення вимог підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України щодо несвоєчасного подання електронних документів про обіг та залишки пального на акцизному складі. На думку відповідача, доводи позивача про відсутність підстав для перевірки, необов`язковість подання відповідної звітності у спірних випадках, відсутність контрольної закупки та механічні помилки в акті перевірки не спростовують встановлених порушень і не свідчать про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

13.02.2026 за вх.№ 11541 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

17.02.2026 за вх.№ 12481 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. ТЗОВ «Комп`ютекс Авто» ЛТД вважає покликання ГУ ДПС у Львівській області як підставу видачі наказу від 20.08.2025 року №4854-ПП «Про фактичних перевірок» що згідно листа ДПС України отримано в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавств а нашим підприємством, не відповідає фактичним обставинам та вимогам п.п 80.2.5 п. 80.2 cт. 80 Податкового кодексу України. Зазначив, що доводи відповідача не спростовують наведених у позовній заяві обставин та не підтверджують правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Позивач наголошує на відсутності належних підстав для призначення фактичної перевірки, оскільки відповідач у відзиві посилається на лист ДПС України від 09.10.2024 №28053/7/99-00-09-03-01-07, який не зазначений у наказі про проведення перевірки, акті перевірки чи рішенні за результатами розгляду скарги та не був долучений до матеріалів відзиву. Крім того, позивач зазначає, що контролюючий орган застосував штрафні санкції за межами строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, вийшов за межі предмета перевірки, визначеного дорученням ДПС України. Просить позов задовольнити.

19.02.2026 за вх.№ 13308 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні у справі № 380/894/26, що відбулося 18.02.2026, суд ухвалив відкласти розгляд справи до 05.03.2026 об 11:00 год. у зв`язку з позаплановими технічними роботами у сервісі vkz.court.gov.ua.

02.03.2026 за вх.№ 16566 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. Зазначив, що позивач помилково тлумачить положення підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, оскільки ця норма передбачає дві самостійні підстави для проведення фактичної перевірки, однією з яких є здійснення контролюючим органом функцій у сфері обігу пального. Відповідач наголошує, що перевірка призначена правомірно, а посилання у відзиві на лист ДПС України від 09.10.2024 є технічною опискою, яка не впливає на законність перевірки. Крім того, відповідач зазначає, що строки давності, визначені статтею 102 Податкового кодексу України, не були порушені з огляду на зупинення їх перебігу під час дії воєнного стану, а доводи позивача щодо виходу за межі предмета перевірки та неврахування графіків роботи акцизних складів спростовуються матеріалами перевірки. У зв`язку з цим відповідач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.

У підготовчому засіданні у справі № 380/894/26, що відбулося 10.03.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи до 24.03.2026 об 11:30 год у зв`язку з неявкою представника позивача з поважних причин .

24.03.2026 за вх.№ 23746 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.03.2026 за вх.№ 23758 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовчому засіданні у справі № 380/894/26, що відбулося 24.03.2026, суд ухвалив відкласти розгляд справи до 16.04.2026 об 11:00 год. у зв`язку із заявленими клопотаннями сторін про відкладення.

25.03.2026 за вх.№ 24310 від представника відповідача надійшли заперечення.

07.04.2026 за вх.№ 28488 від представника позивача надійшли додаткові пояснення. Зазначив, що відповідач неправильно визначив кількість днів, в які не подавались довідки (електронні документи) та період, протягом якого ці документи не подавались, і, відповідно, неправильно визначив розмір штрафних санкцій 2157000,00 грн. Також зазначив, що підставою для застосування штрафних санкцій згідно з ст. 20 Закону №265/95-ВР є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над кількістю облікованого товару). Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватись методами та з дотриманням вимог щодо здійснення таких замірів, які визначені Інструкцією №281/171/578/155, в порушення якої, в акті перевірки від 01.09.2025 та в акті зняття залишків нафтопродуктів на АЗС від 21.08.2025 не зазначена інформація щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків палива. Відповідно висновки податкового органу про встановлення надлишків дизельного палива не можуть вважатися достовірними, а твердження про те, що товариство реалізовувало дизельне пальне, яке не є облікованим у встановленому законом порядку, не є доведеним. Просить позов задовольнити.

16.04.2026 за вх.№ 31352 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

В підготовчому засіданні у справі № 380/894/26, що відбулося 16.04.2026, суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 12.05.2026 о 10:00 год у зв`язку з клопотанням представника позивача.

Ухвалою суду від 12.05.2026 закрито підготовче провадження в адміністративній справі, призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті.

В судовому засіданні, яке відбулося 04.06.2026, суд ухвалив розгляд справи відкласти на 23.06.2026 об 11:30 год. для подання додаткових пояснень.

22.06.2026 за вх.№ 53975 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

23.06.2026 за вх.№ 54083 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

В судовому засіданні, яке відбулося 23.06.2026 суд ухвалив розгляд справи відкласти на 09.07.2026 о 10:00 год. у зв`язку з клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.07.2026, суд ухвалив оголосити перерву до 16.07.2026 о 10:00 год. для підготовки до судових дебатів.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечила, просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТзОВ «Комп`ютекс авто» ЛТД» зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з присвоєнням коду ЄДРПОУ 22331602.

Основний вид діяльності: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Інші: 02.10 Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві; 02.20 Лісозаготівлі; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 49.20 Вантажний залізничний транспорт; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.; 39.00 Інша діяльність щодо поводження з відходами; 38.11 Збирання безпечних відходів; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну.

Головним управління ДПС у Львівській області прийнято наказ №4854-ПП від 20.08.2025 «Про проведення фактичних перевірок», відповідно до якого, з метою посилення контролю за виробництвом та обігом пального і запобігання порушень у сфері оптової та роздрібної торгівлі пальним, на підставі статей 20, 61, 62 підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, статті 16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», статті 72 Закону України від 18.06.2026 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та відповідно до здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та відповідно до листа ДПС України від 29.07.2025 №187/13/7/99-00-09-03-01-07 наказано провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання за адресами відповідно до додатку 1, серед яких зазначено ТзОВ «Комп`ютекс авто» ЛТД».

Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі наказу №4854-ПП від 20.08.2025 «Про проведення фактичної перевірки», направлень від 20.08.2025 №9407, №9408 проведена фактична перевірка суб`єкта господарювання ТзОВ «Комп`ютекс авто» ЛТД за адресою: Львівська обл., Львівський район, м. Пустомити, вул. Привокзальна, 8 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС.

Перевірка проводилась з 21.08.2025 по 29.08.2025.

За результатами проведеної перевірки, контролюючим органом складено акт №40294/13-01-09-02/22331602 від 01.09.2025 про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТзОВ «Комп`ютекс авто» ЛТД» не подано/несвоєчасно подано довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі з уніфікованим номером №1008623 (АЗС) (в кількості 1262 електронних документів), а саме з 16.03.2022 по 28.08.2025, та з уніфікованим номером №1008624 (нафтобаза) (в кількості 899 електронних документа) а саме з 19.03.2022 по 28.08.2025.

Також в ході проведення перевірки 21.08.2025 було проведено фактичне зняття залишків пального на АЗС (акцизний склад №1008623) ТзОВ «Комп`ютекс авто» ЛТД», за адресою: Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, вул. Привокзальна, 8, в результаті чого було встановлено розбіжність у ведені обліку товарних запасів (пального), а саме встановлено надлишок дизельного палива в кількості 636,60 літрів (резервуар №2 надлишок 160,8 літрів, резервуар №4 надлишок 475,8 літрів), за ціною 52,50 грн за літр на загальну суму 33421,50 грн, на які суб`єкт господарювання не надав контролюючим органам під час проведення фактичної перевірки (у паперовій формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходиться у місці продажу (зберігання).

Перевіркою встановлено порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України та п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

ТзОВ «Комп`ютекс авто» ЛТД» подано заперечення на акт про результати фактичної перевірки від 01.09.2025 №40294/13-01-09-02/22331602, у яких просить врахувати такі та скасувати висновки акту від 01.09.2025.

Зазначено, що позивач не погоджується з порушенням про не подачу довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі з уніфікованим номером №1008623 (АЗС), оскільки всі дані передає щоденний звіт по РРО. Зазначено, що останню довідку було подано 18.03.2023, а не 16.03.2022, як зазначено в акті. Також зазначено, що встановлення надлишку дизельного палива на АЗС не підтверджує факт реалізації необлікованого товару, оскільки згідно з ст. 20 Закону про РРО настає відповідальність за продаж необлікованих товарів, а не за їх наявність за місцем реалізації. Контрольна закупка працівниками ДПС не здійснювалась. Крім цього, виявлені залишки не перевищують критеріїв необлікованого товару.

Листом від 30.09.2025 №38256/6/13-01-09-02/11 «Про надання відповіді на заперечення», ГУ ДПС у Львівській області повідомила позивача, що в ході проведення засідання постійно діючої комісії з розгляду спірних питань ГУ ДПС у Львівській області, яке відбулось 29.09.2025, розглянуто всі наведені аргументи в поданому запереченні ТзОВ «Комп`ютекс авто» ЛТД» та прийнято рішення, що дані аргументи та додані до заперечення додаткові копії документів, частково спростовують факти порушень, що відображені в акті фактичної перевірки від 01.09.2025 №40294/13-01-09-02/22331602.

Комісія з розгляду спірних питань ГУ ДПС у Львівській області вирішила, що висновки акту перевірки від 01.09.2025 №40294/13-01-09-02/22331602, в частині порушення ТзОВ «Комп`ютекс авто» ЛТД» підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України частково спростовано, шляхом надання додаткових копій документів, а в частині порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки від 01.09.2025 податковим органом винесені податкові повідомлення рішення;

- №00453370902 від 02.10.2025, яким за порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 1281.3 ст. 1281 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у сумі 2 157 000,00 гривень;

- №00453390902 від 02.10.2025, яким за порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг№ №265/95-ВР від 06.07.1995 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені в розмірі 33421,50 гривень.

ТзОВ «Комп`ютекс авто» ЛТД» подано до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 02.10.2025 №00453370902, №00453390902.

17.12.2025 Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги №35984/6/99-00-06-03-01-06, відповідно до якого, оскаржувані ППР ГУ ДПС у Львівській області від 02.10.2025 №0045337090, №0045339092 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові відносини у сфері справляння податків і зборів, зокрема повноваження контролюючих органів, права та обов`язки платників податків, порядок проведення податкового контролю, а також підстави та порядок застосування відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання норм законодавства з питань виробництва та обігу підакцизних товарів, наявності ліцензій, свідоцтв, а також обладнання акцизних складів відповідними засобами обліку.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків.

За змістом підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства у сфері виробництва, обліку, зберігання та транспортування пального, а також у межах здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Нормами Податкового кодексу України та підзаконними актами не встановлені форма акта фактичної перевірки та порядок її проведення.

Одночасно, наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 грудня 2021 року № 702) затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно, крім днів, у які акцизний склад не працює, формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого і реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °C.

Вказаною нормою також передбачено, що дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Отже, обов`язок розпорядника акцизного складу складається з двох взаємопов`язаних елементів: формування відповідних даних та подання таких даних до контролюючого органу засобами електронного зв`язку у встановлений строк.

Порядок створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів визначений Порядком ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891.

Пунктом 5 Порядку №891 визначено, що електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема, зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби і добового обсягу обігу пального.

Згідно з пунктом 6 Порядку №891 електронні документи для наповнення Реєстру формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня, крім днів, у які акцизний склад не працює. Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, та подаються до ДПС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Відповідно до пункту 7 Порядку №891 інформація вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів, а у передбачених випадках відповідальною особою розпорядника акцизного складу.

Пунктом 128-1.3 статті 128-1 Податкового кодексу України передбачено, що незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Аналіз наведеної норми свідчить, що обов`язковою умовою притягнення розпорядника акцизного складу до відповідальності є не лише встановлення факту несвоєчасного подання або неподання відповідного електронного документа, а й встановлення вини такого розпорядника у незабезпеченні своєчасного подання документа.

Тобто відповідальність за пунктом 128-1.3 статті 128-1 Податкового кодексу України не є безумовною та не може застосовуватися виключно з формальних підстав, без з`ясування причин несвоєчасного прийняття або обробки електронного документа інформаційними системами контролюючого органу.

Відповідно до статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне діяння або бездіяльність платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за податкове правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких передбачена відповідальність, однак не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

З огляду на наведене, при вирішенні питання про правомірність застосування штрафних санкцій за пунктом 128-1.3 статті 128-1 Податкового кодексу України суд повинен встановити не лише дату фактичного прийняття електронного документа контролюючим органом, а й те, чи вчинив платник податків усі залежні від нього дії для своєчасного формування та направлення такого документа.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення, крім випадків, визначених цим Кодексом. В адміністративних справах щодо протиправності рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою його надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Отже, у цій справі саме відповідач повинен довести, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте з дотриманням вимог закону, а також що позивач винно не забезпечив своєчасне подання відповідних електронних документів.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, згідно з яким під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи доводи сторін та наявні у матеріалах справи докази, суд виходить із того, що спір у цій справі фактично зводиться до питання, чи було з боку позивача допущено винне незабезпечення своєчасного подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального.

Щодо податкового повідомлення рішення №00453370902 від 02.10.2025.

Контролюючий орган, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, виходив із того, позивачем не забезпечено своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що місять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі з уніфікованим номером №1008623 (АЗС) (в кількості 1262 електронних документів), а саме з 16.03.2022 по 28.08.2025, та з уніфікованим номером №1008624 (нафтобаза) (в кількості 899 електронних документа) а саме з 19.03.2022 по 28.08.2025.

Позивач в обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідач неправильно визначив кількість днів, в якій не подавались довідки та період протягом якого ці документи не подавались, і, відповідно, неправильно визначив розмір штрафу.

Надаючи оцінку таким доводам сторін, суд виходить з такого.

Пунктом 128-1.3 статті 128-1 ПК України передбачено, що незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

За приписами підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С. Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

- обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

- добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

- добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу). В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Згідно із пунктом 1 Порядку №891 цей Порядок визначає процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів.

Відповідно до підпункту 5 пункту 5 Порядку №891 електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять: зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне).

За приписами пункту 6 Порядку №891 електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює). Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДПС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Пунктом 6 Порядку №891 також визначено, що підтвердженням розпоряднику акцизного складу прийняття/неприйняття його електронного документа для наповнення Реєстру/коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру є квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, які надсилаються йому держателем Реєстру протягом операційного дня. Датою та часом надсилання електронного документа для наповнення Реєстру/коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру держателю Реєстру є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня держателем Реєстру не надіслано квитанції про прийняття/неприйняття електронного документа для наповнення Реєстру / коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру, такий електронний документ вважається прийнятим.

Суд встановив, що в акті перевірки від 01.09.2025 №40294/13-01-09-02/22331602 контролюючий орган зазначив про неподання позивачем 1262 електронних документів щодо акцизного складу №1008623 (АЗС) за період з 16.03.2022 по 28.08.2025 та 899 електронних документів щодо акцизного складу №1008624 (нафтобаза) за період з 19.03.2022 по 28.08.2025.

Разом із тим, за результатами розгляду заперечень контролюючий орган визнав частину доводів позивача обґрунтованими та врахував додатково подані документи. У податковому повідомленні-рішенні від 02.10.2025 №00453370902 кількість неподаних документів щодо акцизного складу №1008624 визначена вже у розмірі 895, а період неподання змінено на період з 19.03.2022 по 22.08.2025.

Водночас наведені у матеріалах справи відомості є взаємно суперечливими. Так, в акті перевірки зазначено про неподання документів до 28.08.2025, тоді як у податковому повідомленні-рішенні та рішенні за результатами адміністративного оскарження період скорочено до 22.08.2025, однак кількість днів зменшено лише на чотири, хоча проміжок між 23.08.2025 та 28.08.2025 становить шість календарних днів.

Крім того, позивач послідовно зазначав, що електронні документи щодо акцизного складу №1008623 подавались 16.03.2022, 17.03.2022, 18.03.2022 та починаючи з 25.08.2025, а щодо акцизного складу №1008624 починаючи з 25.08.2025. Проте матеріали перевірки не містять мотивів неврахування зазначених документів та не містять конкретного переліку дат, за які документи визнані неподаними.

Суд звертає увагу, що ні акт перевірки, ні розрахунок штрафних (фінансових) санкцій не містять деталізації щодо конкретних дат неподання електронних документів, не визначають, які саме документи були враховані контролюючим органом, а які - ні, та не дають можливості перевірити правильність визначення кількості порушень і відповідного розміру штрафних санкцій.

Підставами для таких висновків, згідно з актом перевірки, є документи, які використано при проведенні перевірки, зокрема, ліцензія на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним видана ГУ ДПС у Львівській області № 990514202300020 термін дії з 01.05.2023 до 01.05.2028, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним видана ГУ ДПС у Львівській області № 13250314202400131 термін дії з 01.07.2024 до 01.07.2029, розпорядження щодо роботи нафтобази, розпорядження щодо роботи АЗС, акт інвентаризації (нафтобаза) від 22.08.2025, акт зняття залишків нафтопродуктів на АЗС від 21.08.2025, товарно-транспортні та видаткові накладні, дані Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, дані Єдиного реєстру податкових накладних та АІС «Податковий блок».

До матеріалів судової справи документи, які використано при проведенні перевірки, окрім акта зняття залишків нафтопродуктів на АЗС від 21.08.2025 (додаток № 1 до акта перевірки), відповідачем долучені не були.

Зазначена відповідачем в акті перевірки інформація не містить жодної конкретики, жодного посилання на первинні документи, а використані під час проведення перевірки розпорядження щодо роботи акцизних складів без зазначення номерів та дат їх прийняття, без долучення їх до матеріалів перевірки, не можуть бути доказами порушення позивачем норм підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України та пункту 5 розділу ІІ Порядку №727 акт перевірки повинен містити чіткий, повний та об`єктивний виклад встановлених порушень із посиланням на належні докази. Натомість наведені в акті перевірки, податковому повідомленні-рішенні та рішенні за результатами адміністративного оскарження відомості не є узгодженими між собою та не дають можливості встановити фактичну кількість випадків неподання електронних документів.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України саме на відповідача покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого рішення. Проте належних та достатніх доказів, які б підтверджували визначену кількість неподаних електронних документів і правильність розрахунку штрафу, відповідач суду не надав.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що часткове скасування рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за умови, якщо незаконну частину такого рішення можна чітко виокремити та ідентифікувати. Якщо ж визначити, яка саме частина рішення є правомірною, а яка - ні, неможливо, таке рішення підлягає скасуванню повністю (постанови Верховного Суду від 22.02.2024 у справі №826/16991/13-а, від 20.03.2023 у справі №813/2689/17, від 06.05.2022 у справі №826/14188/16).

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правильність визначення кількості випадків неподання електронних документів, періоду, за який вони нібито не подавалися, та відповідно розміру застосованих штрафних санкцій. Оскільки матеріали справи не дають можливості виокремити правомірну частину нарахованого штрафу, а суд не вправі підміняти контролюючий орган при здійсненні відповідного розрахунку, податкове повідомлення-рішення від 02.10.2025 №00453370902 є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі.

З акта фактичної перевірки вбачається, що позивач 01 травня 2023 року отримав ліцензію на право оптової торгівлі пальним №990514202300020 та 01 липня 2024 року отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №13250314202400131.

Тому, обов`язок щодо подання електронних документів виник у позивача по акцизному складу уніфікований номер № 1008623 (АЗС) з 01 липня 2024 року, а по акцизному складу уніфікований номер № 1008624 (нафтобаза) з 01 травня 2023 року.

Відповідно і притягнення позивача до відповідальності згідно з пунктом 128-1.3 статті 128-1 Податкового кодексу України можливо виключно за неподання електронних документів у разі реалізації пального після вищевказаних дат.

Під час розгляду справи відповідач не заперечив вищенаведені обставини.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00453390902 від 02.10.2025, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні санкції в сумі 33421,50 гривень.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР (у редакції, чинній станом на 22.12.2021) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Згідно зі статтею 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Таким чином, об`єктивною стороною складу правопорушення, встановленого статтею 20 Закону № 265/95-ВР, за яке передбачена фінансова санкція, є, у тому числі, реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 28 частини другої статті 46 Закону №3817-ІХ підставою для припинення дії ліцензії на відповідний вид діяльності є факт здійснення ліцензіатом - суб`єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального, крім ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зберігання та/або реалізації необлікованого пального, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об`єм необлікованого пального перевищує 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - перевищує 15 відсотків) чи 2 відсотки об`єму відповідного резервуара.

Методика визначення об`єму необлікованого пального встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2025 року № 444 затверджено Методику визначення об`єму необлікованого пального, згідно якої ця Методика розроблена з метою визначення об`єму необлікованого пального, виявленого під час його зберігання та/або реалізації, зокрема для цілей застосування пунктів 26 - 28 частини другої статті 46 Закону України №3817-ІХ.

Вказана Методика набрала чинності 18.04.2025.

Терміни, що вживаються у цій Методиці, мають таке значення:

1) встановлення фактичних залишків пального - технологічна операція, яка проводиться на підприємстві суб`єктом господарювання під час технологічного процесу або на вимогу та у присутності контролюючого органу під час перевірки, яка полягає у визначенні об`єму у літрах, а також об`єму у літрах, приведених до температури 15° С, та/або маси у кілограмах пального для подальших облікових операцій;

2) об`єм необлікованого пального - значення різниці між фактично наявним обсягом залишків пального в цілому та в розрізі резервуарів за місцем, яке перевіряється, із обсягом залишків пального, який відображається у такого суб`єкта господарювання за таким місцем провадження діяльності. Під час встановлення додатного значення різниці визначається об`єм зберігання необлікованого пального, під час встановлення від`ємного значення різниці реалізації необлікованого пального.

За визначенням п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки.

Відтак, Методика визначення об`єму необлікованого пального, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2025 р. № 444, що набрала чинності 18 квітня 2025 року, підлягає застосуванню до спірних правовідносин, проте акт перевірки не містить на застосування вказаної Методики.

Крім того, нормативним документом, який визначає порядок обліку, приймання, зберігання та відпуску паливно-мастильних матеріалів на АЗС є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 (далі Інструкція).

Відповідно до загальних положень зазначеної Інструкції, ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Згідно з пп.4.2.1 п. 4.2 Інструкції, облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об`єму.

Для визначення маси та об`єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об`ємно-масовий статичний, об`ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об`ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.

За пп. 4.2.2 п.4.2 Інструкції, об`ємно-масовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об`ємом, густиною та температурою. Об`єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).

Границі відносної похибки методу не мають перевищувати: +- 0,5% - під час вимірювання маси нетто нафти, нафтопродуктів від 100 т і більше; +- 0,8% - під час вимірювання маси нетто нафти, нафтопродуктів до 100 т і відпрацьованих нафтопродуктів.

За пп.4.2.3 п.4.2 Інструкції, об`ємно-масовим та масовим динамічним методами визначається маса нафти і нафтопродуктів безпосередньо у нафто- і нафтопродуктопроводах, а також при відпуску нафтопродуктів до автоцистерн та залізничних цистерн на автоматизованих системах наливу. За цими методами об`єм або масу нафти і нафтопродуктів вимірюють із застосуванням об`ємних або масових лічильників.

Границі допустимої відносної похибки методу не мають перевищувати: +- 0,25% - під час вимірювання маси брутто нафти; +- 0,35% - під час вимірювання маси нетто нафти; +- 0,5% - під час вимірювання маси нетто нафтопродуктів від 100 т і більше; +- 0,8% - під час вимірювання маси нетто нафтопродуктів до 100 т і відпрацьованих нафтопродуктів.

Границі допустимої відносної похибки методу в конкретних випадках його застосування мають визначатись відповідно до ГОСТ 26976.

За пп.4.2.5 п.4.2 об`ємним методом вимірюється лише об`єм нафтопродукту. Для вимірювань об`єму нафтопродуктів на АЗС використовуються ПРК і ОРК, що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об`єму та вартості виданої дози.

Під час реалізації споживачам світлих нафтопродуктів та олив споживачам на АЗС мають застосовуватись лише паливороздавальні колонки з допустимою відносною похибкою в умовах експлуатації в усьому діапазоні температур не гіршою, ніж +- 0,5% та оливороздавальні колонки з допустимою основною відносною похибкою не гіршою, ніж +- 1,0% з реєстраторами розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» ( 265/95-ВР ).

За пп.4.3.2.7 пп.4.3.2 п.4.3 Інструкції, рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метроштоками, стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України. Границі допустимої похибки вимірювання рівня світлих нафтопродуктів та підтоварної води не повинні перевищувати ± 2 мм, нафти та газового конденсату - ± 4 мм, мазуту - ± 5 мм, інших нафтопродуктів - ± 2 мм.

Перед кожним вимірюванням рівня нафти і нафтопродукту у вертикальних і горизонтальних резервуарах здійснюється перевірка базової висоти згідно з підпунктом 4.3.2.6 цієї Інструкції.

Після завершення приймання нафти і нафтопродуктів вимірювання здійснюється при закритих вхідних і вихідних засувках після 30-хвилинного відстоювання в горизонтальних резервуарах і годинного - у вертикальних резервуарах.

Щоб уникнути спотворення лінії змочування на стрічці рулетки або на шкалі метроштока при вимірюванні рівня, стрічку рулетки або метрошток необхідно опускати повільно, поки вантаж рулетки чи метрошток не торкнеться дна, не допускаючи при цьому відхилення від вертикального положення, не торкаючи внутрішнє обладнання і зберігаючи спокійний стан поверхні нафти або нафтопродукту. Відлік на стрічці рулетки або шкалі метроштока здійснюють з точністю до 1 мм одразу після появи змоченої частини стрічки рулетки чи метроштока над замірним люком. Для визначення рівня світлих нафтопродуктів допускається застосування спеціальних чутливих паст.

У разі вимірювання рівня нафтопродуктів у горизонтальних циліндричних резервуарах нижній кінець метроштока чи вантажу рулетки має потрапляти на нижню твірну резервуара.

Вимірювання рівня нафти або нафтопродукту здійснюються двічі. У разі виявлення розбіжностей між результатами двох вимірювань понад допустиму похибку (± 2 мм) вимірювання необхідно повторювати доти, доки різниця між результатами трьох поспіль проведених вимірювань не буде в границях допустимої похибки вимірювання. При цьому за результат вимірювань береться середнє арифметичне значення результатів трьох найближчих вимірювань.

Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватись методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією від 20.05.2008 №281/171/578/155, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов`язковою для всіх суб`єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

У випадку вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС з недотриманням вимог вказаної Інструкції, зокрема у зв`язку з не зазначенням у акті перевірки та/або додатках до нього інформації щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів як того вимагає Інструкція, інформація щодо фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів, які зазначені в акті перевірки та/або додатків до нього, не може вважатись достовірною.

Такі висновки підтверджуються сформованою сталою правовою позицією, зокрема аналогічний правовий висновок міститься Постановах Верховного суду від 13.06.2026 у справі №440/6110/24, від 27.01.2022 у справі №640/13604/19.

При цьому, у постанові від 09.12.2025 у справі № 580/4269/24 Верховний Суд зауважив, «як вірно вказано скаржником в доводах касаційної скарги і не враховано під час апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції на відміну від суду першої інстанції, під час проведення фактичної перевірки у посадових осіб контролюючого органу є обов`язок проведення фактичного вимірювання залишків пального в резервуарах та зазначення в акті перевірки та додатку до нього інформації щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів, як того вимагає вказана Інструкція від 20.05.2008 №281/171/578/155, що в свою чергу відповідає сталим правовим позиціям Верховного Суду в контексті спірного питання даної справи.

Однак як вірно встановлено судом першої інстанції, в акті перевірки … не зафіксовано, яким чином посадовими особами (ревізорами) Головного управління ДПС у Черкаській області проводилось зняття залишків пального у позивача за місцем фактичного провадження діяльності … та скільки разів проведено вимірювання; доказів визначення наявності або відсутності підтоварної води, а також застосування водочутливої пасти під час проведення перевірки взагалі у акті перевірки та в акті про зняття залишків пального також не зазначено; не зазначено і в акті фактичної перевірки інформації щодо методів та способів, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів, як того вимагає вказана Інструкція від 20.05.2008 №281/171/578/155 … .

У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені в акті перевірки та акті про зняття залишків пального результати вирахування залишків паливно-мастильних матеріалів на належній позивачу АЗС відбулось не у відповідності до вимог Інструкції №281/171/578/155, а інформація щодо фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів не може вважатись достовірною …».

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача, що висновок контролюючого органу щодо фактичної кількості нафтопродуктів зазначений в акті перевірки та додатку №1 (акт зняття залишків пального) не може вважатись достовірним позаяк, ні в акті перевірки, ні в акті зняття залишків пального не зазначено скільки разів проведено вимірювання, як і не зазначено інформації щодо методів та способів зняття фактичних залишків нафтопродуктів, як того вимагає Інструкція та на що неодноразово, у своїх Постановах, наголошував Верховний Суд.

Таким чином, висновок щодо фактичної кількості нафтопродуктів, які зазначені в Акті перевірки та додатку №1 (акт зняття залишків пального), в тому числі щодо виявленого об`єму пального (з суми вартості якого проведено розрахунок штрафної санкції) не може бути покладений в основу рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

Як зазначено у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 826/15139/16, від 07 грудня 2021 року у справі № 804/5491/16, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, та вирішувати питання, які належать до його компетенції, усувати необґрунтованість оскаржуваного рішення в ході судового розгляду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.05.2022 у справі № 826/14188/16, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми податкового зобов`язання) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 826/16991/13-а, від 20.03.2023 у справі № 813/2689/17, від 04.06.2020 у справі № 804/4406/13-а, від 18.05.2020 у справі № 200/12442/18-а.

За вказаних обставин суд не може самостійно визначити кількість днів неподання позивачем електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі уніфікований номер № 1008623 (АЗС) та на акцизному складі уніфікований номер № 1008624 і розмір штрафу, який підлягає накладанню на позивача, а тому, вважає, що податкове повідомлення-рішення від 02 жовтня 2025 року № 00453370902 підлягає скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З огляду на те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 26285,05 грн підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Суд зауважує, що позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі.

Оскільки позивачем подано позов за допомого системи «Електронний суд», тому застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в розмірі більшому, ніж передбачено законом.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, позивач вправі звернутись до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 02.10.2025 року №00453370902.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 02.10.2025 року №00453390902.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 25; код ЄДРПОУ 43968090) податків за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комп`ютекс авто» ЛТД» (Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, вул. Привокзальна, 8; код ЄДРПОУ 22331602) судовий збір в сумі 26285 (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят п`ять) гривень 05 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.07.2026.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна