Ухвала суду № 138472559, 24.07.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

24 липня 2026 року м. Кропивницький Справа №340/4763/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Момонт Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кропивницькому заяву позивача-2 про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:

позивача-1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

позивача-2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1

до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ;

відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ;

відповідача-3: Військової частини НОМЕР_1 в собі командира військової частини Богдана Пржегалінського, АДРЕСА_4 ;

про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування акту та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом, у подальшому уточненим, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 в собі командира військової частини ОСОБА_3 про:

- визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі помічника начальника капітана юстиції ОСОБА_4 , щодо складання Акту перевірки сімейного стану військовослужбовця від 22.05.2026 р. в частині умисного ігнорування та недовключення медичних документів про інвалідність ІІ групи та захворювання на туберкульоз ОСОБА_1 , статусу одинокої матері та нотаріальної заяви-відмови ОСОБА_5 ;

- визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника полковника ОСОБА_6 , щодо затвердження та підписання завідомо необ`єктивного та недостовірного Акту перевірки сімейного стану від 22.05.2026 р.;

- скасування висновку та акту перевірки сімейного стану військовослужбовця від 22.05.2026 р., складеного та затвердженого ІНФОРМАЦІЯ_3 , як завідомо незаконного, необ`єктивного та такого, що прямо порушує конституційні та сімейні права позивача;

- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у нездійсненні належного відомчого контролю за законністю дій підпорядкованого органу та не скасуванні протиправного акту від 22.05.2026 р.;

- визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 в особі командира військової частини ОСОБА_3 , які полягали у розгляді рапорту про звільнення ОСОБА_2 без належного, об`єктивного аналізу та без врахування вищих за юридичною силою первинних медичних документів позивача-1 про тяжке захворювання на туберкульоз та потребу в постійному сторонньому догляді;

- визнання протиправним та скасування рішення військової частини НОМЕР_1 в особі командира військової частини ОСОБА_3 , оформлене відмовою у звільненні з військової служби від 19.06.2026 р. за №1604/7964;

- зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення військовослужбовця ОСОБА_2 з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини другої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 р. позовну заяву залишено без руху.

24.07.2026 р. позивачами надано уточнену позовну заяву.

Одночасно із уточненою позовною заявою позивачем-2 подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони командиру військової частини НОМЕР_1 (в особі посадових осіб командування) видавати накази та розпорядження про направлення (дислокацію, переміщення) позивача 2 військовослужбовця ОСОБА_2 для виконання завдань до зони ведення активних (наступальних або оборонних) бойових дій на лінії бойового зіткнення, із залишенням ОСОБА_2 для проходження служби в межах пункту постійної дислокації (ППД) або підрозділів забезпечення військової частини НОМЕР_1 до набрання законної сили остаточним рішенням суду у справі.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач-2 зазначив, що на даний момент перебуває в офіційній відпустці строком на 15 діб для відвідування важкохворого батька. Після закінчення відпустки існує очевидна небезпека направлення ОСОБА_2 у зону активних наступальних/оборонних дій, що повністю унеможливить виконання майбутнього рішення суду у разі його загибелі чи каліцтва, призведе до повної втрати предмета спору та смерті непрацездатного батька, який позбавлений будь-якого іншого догляду. Окрім того, із посиланням на приписи пункту 10 частини 3 статті 151 КАС України, позивач-2 зазначив, що прагнучи суворого дотримання вказаної норми, позивачі, в тому числі ОСОБА_2 , не заявляють вимог про зупинення будь-яких діючих бойових наказів, не просять суд здійснити примусове виведення чи переміщення сил із зони зіткнення, а просить застосувати превентивний захід у виді заборони вчиняти певні дії, а саме заборонити командуванню направляти позивача-2 за межі пункту постійної дислокації (ППД) після завершення поточної відпустки до моменту вирішення спору по суті. На переконання позивача-2, цей захід стосується виключно службових прав позивача-2, є повністю співмірним, не порушує систему військового управління та не звільняє останнього від виконання обов`язків військової служби в тилу.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому суд оцінює наявність обставин, що зумовлює застосування відповідних заходів, за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи, керуючись законом.

Суд зауважує, що наведені позивачем-2 доводи в обґрунтування існування підстав для забезпечення позову базуються на припущеннях про можливе направлення його у зону активних наступальних/оборонних дій.

Однак, підстави забезпечення позову не можуть ґрунтуватися на ймовірних припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.

Вжиття заходів забезпечення позову у спосіб обраний позивачем-2 є втручанням у діяльність військової частини спрямовану на виконання обов`язку із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України. При цьому не встановлення законодавчої заборони щодо забезпечення позову у спосіб обраний позивачем-2 не свідчить таке забезпечення має бути безумовно застосовано судом.

Зважаючи на викладене, заява позивача-2 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.150-154, 156, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача-2 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати представнику позивача.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.

Дата складання ухвали 24 липня 2026 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ