Рішення № 138472040, 24.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/12596/25

Провадження № 2/202/2117/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 липня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Щербини В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

15.12.2025 року, через систему «Електронний суд», представник позивача звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра з цим позовом до відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 25.12.2025 року прийнято позовну заяву ТОВ ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

В обгрунтування позову представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначено, що 14.07.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір №882140, відповідно до умов котрого відповідачу надано грошові кошти (фінансовий кредит) у розмірі 2 500,00 грн., а останній зобов`язався повернути дані кредитні кошти, сплатити комісію за надання послуг та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.

ТОВ «Селфі Кредит»умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Представник позивача вказує, що відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором №882140 від 14.07.2023 року у розмірі 18 449,98 грн., з котрих: 2 499,97 грн. заборгованість за тілом кредиту; 15 950,01 грн. заборгованість за процентами.

21.06.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №21062024 від 21.06.2024 року. Відповідно до умов даного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі і до відповідача за кредитним договором №882140 від 14.07.2023 року, розмір котрої становить 18 449,98 грн., з котрих: 2 499,97 грн. заборгованість за тілом кредиту; 15 950,01 грн. заборгованість за процентами.

Вказану суму заборгованості, сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал».

Представник позивача у судове засідання не з`явився. В позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Від його представника, адвоката Павелка С.М., через систему «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву, в котрому останній просив у задоволенні позову відмовити, в обгрунтування чого зазначив наступне.

Представник відповідача вважає позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 80,81 ЦПК України. Докази, що додані позивачем до позовної заяви, не відповідають жодному із вищенаведених передбачених законодавством критеріїв, тобто не є належними, достовірними та достатніми, таких як, факту надання кредитних коштів відповідачу; факту руху коштів саме від первісного кредитора; наявності у нього первинних бухгалтерських документів, які підтверджують право вимоги.

Позивач, звертаючись до суду з вимогою про стягнення заборгованості, повинен довести, зокрема, факт укладення кредитного договору; факт надання кредитних коштів; розмір заборгованості; перехід права вимоги до позивача. Натомість у матеріалах справи відсутні докази фактичного перерахування коштів відповідачу, а також доказів того, що саме відповідачем будь-яким способом було застосовано ідентифікаторів електронного підпису, так і факту надсилання та отримання саме ним цих одноразових ідентифікаторів, а також у справі відсутні докази реєстрації відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі первинного кредитора, що відповідно до правового висновку Верховного Суду в Постанові від 29.03.2024 року у справі № 545/1750/21, провадження № 61-1177св24, є підставою визнання такого договору недійсним.

Представник відповідача звертає у вагу на надані позивачем від первинного кредитора ТОВ «Селфі Кредит» копії (скан-копії) довідки про ідентифікації з використанням одноразового ідентифікатора позичальника, що датована 14.07.2023 р. та підписана згідно протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, через онлайн сервіс створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису датована 13.12.2025 року уповноваженою особою з операційних систем, тобто ідентифікація має бути актуальною на момент видачі кредиту і підписана відповідним чином. За два роки дані особи могли змінитися, або підпис сфальсифікований. Підписання довідки «заднім числом» або з великим запізненням свідчить про порушення процедур фінмоніторингу.

Відповідно до договору факторингу №21062024 від 21.06.2023, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, проте відповідача належним чином не повідомлено про відступлення права вимоги.

Згідно матеріалів справи, на підтвердження передачі відповідачу ТОВ «Селфі Кредит» коштів на виконання кредитного договору долучена до матеріалів справи копія листа ТОВ «Пейтек» №20251020-4765 від 20.10.2025, в котрому зазначено, що відповідно до укладеного між підприємствами договору на переказ коштів №03052021-1 від 2022-05-03 були успішно перераховані кошти на платіжні картки клієнтів: 14.07.2023 19:18:21 на суму 2500,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 1d3359d8-d888-4c3f-a5c9-c6e15b53c423, номер транзакції в системі ТОВ «Селфі Кредит» -723e68006c6eb7383cd1e83f1d206ceb, Session ID 020579486865, сайт торгівця - https://selfecredit.com.ua, код авторизації - 129416, банк еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 . Разом з тим, з цим листом не визначено, що перерахування зазначеної суми, відбулися саме на виконання договору про надання споживчого кредиту №882140 від 14.07.2023.

Згідно з умовами наданої позивачем копії кредитного договору, кредит вважається наданим у день перерахування коштів. Жодного первинного бухгалтерського документа, який підтверджує списання коштів з рахунку первісного кредитора та їх зарахування відповідачу позивачем не надано. Розрахунок заборгованості не є доказом, оскільки не є джерелом доказування; не є первинним бухгалтерським документом; є внутрішнім документом фінансової установи. Правову позицію з цього приводу викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 219/1704/17.

Докази, котрі підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні бухгалтерські документи. Вказує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що доказами наявності та розміру заборгованості є саме первинні бухгалтерські документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Ця правова позиція викладена, зокрема, у Постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 13.06.2018 у справі № 733/608/16-ц, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. У матеріалах справи відсутні платіжні документи, такі як платіжні доручення, меморіальні ордери або інші документи, які б підтверджували здійснення відповідних операцій. Також у матеріалах справи відсутні докази про реєстрацію відповідачем будь-якого електронного кабінету на платформі, що належить первісному кредитору, отримання відповідачем разових ідентифікаторів та використання їх саме відповідачем. Також звертає увагу суду на те, що досудова вимога направлялася на адресу, що не належить відповідачу, в саме: вул. Миру, м. Дніпро, поштовий індекс 40106 (Соборний у місті Дніпрі район). Натомість відповідач зареєстрований та проживає в Індустріальному у місті Дніпрі районі, за адресою: 49130, м. Дніпро, проспект Миру.

Представник відповідача також зазначає, що матеріали справи містять копію (сканкопію) Договору про споживчий кредит № 882140 від 14.07.2023 року, де позивачем зазначено, що його підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, проте, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. До позовної заяви не додано доказів: що особа була належним чином ідентифікована під час реєстрації в системі фінансової установи (наприклад, через BankID, не надано фото ідентифікаційних документів, введення персональних даних, що відповідають паспорту), не надано доказів того, що одноразовий ідентифікатор був надісланий саме на фінансовий номер телефону, який належить особі, не надано підтвердження того, що особа самостійно ввела свої персональні дані, які співпадають з її ідентифікаційними даними.

Крім того, позивачем, на підтвердження позовних вимог, не надано до суду технічних доказів, а саме: Лог-файли (журнали дій): детальні записи дій користувача в системі, що включають: IP-адресу, з якої здійснювався доступ до системи, дату та час усіх операцій, включаючи запит на одноразовий ідентифікатор, його отримання та введення, інформацію про пристрій (тип браузера, операційна система), з якого здійснювався доступ, докази відправки та отримання SMS-повідомлення, підтвердження від оператора мобільного зв`язку про відправку одноразового ідентифікатора на конкретний номер телефону та його доставку, а також не надано підтвердження того, що вказаний номер телефону належить саме відповідачу. Виписки, довідки чи розрахунки третіх осіб не можуть замінювати первинні документи.

Відповідач, детально ознайомившись зі змістом та вимогами позовної заяви ТОВ «Кредит-Капітал», а також з додатками до позову, категорично не погоджується із вказаними у позові доводами, вважає, що позов не підтверджується із вказаними у позові доводами, вважає, що позов не підтверджений належними, достовірними й достатніми доказами, та в повній мірі заперечує проти поданого позову.

Крім того, від представника відповідача, через систему «Електронний суд», надійшли додаткові пояснення, в котрих остання зазначила наступне.

Листом від 21.01.2026 року АТ «Універсал Банк» повідомило суд, що банком було здійснено деталізовану перевірку, котрою встановлено, що платіж від 14.07.2023 у сумі 2500,00 грн. був зарахований на рахунок, що емітований до картки № НОМЕР_1 .

З листа АТ «Універсал Банк» від 21.01.2026 № БТ/Е-2032 не можливо встановити будь-яких відомостей про те, хто саме, з якого рахунку і з якою метою (підстави платежу) здійснив зарахування цих коштів на рахунок, що емітований до картки № НОМЕР_1 .

Перерахування коштів на картку, що належить відповідачу саме по собі не доводить, що ці кошти були надані на умовах кредитного договору, що такі кошти не є, наприклад, поворотною фінансовою допомогою, виплатою за іншим договором, помилковим зарахуванням тощо.

З огляду на вищезазначене, такий письмовий документ, у розумінні вимог ст. 77 ЦПК України, не є належним, адже не дає можливості встановити або спростувати обставини справи, тобто не має будь-якого відношення до предмету доказування.

Тому представник відповідача просив вважати лист АТ «Універсал Банк» від 21.01.2026 № БТ/Е-2032 неналежним доказом та не враховувати такий доказ при ухвалені рішення по суті позовних вимог.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 14.07.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №882140.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р012 14.07.2023, котрий згідно довідки про ідентифікацію було відправлено на номер відповідача ОСОБА_1 , зазначений у кредитному договорі 380958198222.

Умовами кредитного договору визначено, що товариство надало відповідачці кредит у розмірі 2500,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором; строк кредиту 352 дні; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 16 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору; Тип процентної ставки фіксована; за користування кредитом нараховуються проценти в порядку та на умовах, визначених у пп. 1.5.1, п.п. 1.7.1.

Відповідно до п.1.5.1. кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Згідно п.1.5.2. кредитного договору, знижена процентна ставка 0,01 % в день 20 застосовуються відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 30.07.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Крім того, споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить часткове/повне дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати часткового/повного дострокового повернення кредиту (включно).

У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Відповідно до умов кредитного договору (п.2.1 Договору), кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 .

Наведені умови кредитування, які, серед іншого, відображені також і в паспорті споживчого кредиту, та інформація, яка надається споживачу до укладення Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, 14.07.2023 підписано між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором. Укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 кредитний договір №882140 від 14.07.2023 та графік платежів було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 14.07.2023. (а.с.22-33).

Підписавши 14.07.2023 Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними, та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Як встановлено судом, ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за Кредитним договором виконало та надало йому кредит у розмірі 2 500,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Згідно довідки директора ТОВ «ПЕЙТЕК» від 22.06.2026, між Товариством та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 2022-05-03.

Відповідно до зазначеного договору, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на суму 2500,00 грн.: номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 1d335948-d888-4c3f-a5c9-c6e15b53c423; номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 723e68006c6eb7383cd1e83f1d206ceb; Session ID 020579486865; сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua; код авторизації -129416; банк-еквайр - АТ «ПУМБ»; дата і час створення - 2023-07-14 19:18:16; дата і час прийняття в роботу - 2023-07-14 19:18:17; дата і час виконання - 2023-07-14 19:18:21; призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5375411424619356.

Згідно листа АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-26711 від 17.06.2026 року, банком було ініційовано детальну перевірку, в ході котрої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , було видано картку № НОМЕР_1 . З наданої виписки про рух коштів від 20.06.2026 року по картці № НОМЕР_1 вбачається, що 14.07.2023 року, о 19:18:18 на рахунок цієї картки надійшли грошові кошти в розмірі 2 500,00 грн.

Зазначені докази спростовують доводи представника відповідача щодо заперечення факту надання кредитних коштів ОСОБА_1 , оскільки відомості, надані АТ «Універсал Банк», підтверджують інформацію, зазначеною в довідці ТОВ «ПЕЙТЕК» від 22.06.2026 щодо факту зарахування грошових коштів ОСОБА_1 у розмірі 2 500,00 грн., саме 14.07.2023 року в період часу з 19:18:16 по 19:18:21, оскільки співпадає дата та час зарахування кредитних коштів.

21.06.2024 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №21062024, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №882140 від 14.07.2023.

Згідно з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 21.06.2024 до Договору факторингу №21062024 від 21.06.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» передано від ТОВ «Селфі Кредит» Реєстр Боржників відповідно до умов Договору факторингу №21062024 від 21.06.2024.

Із наданого позивачем Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №21062024 від 21.06.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №882140 від 14.07.2023 в сумі 18 449,98 грн., з котрих: 2 499,97 грн. заборгованість за тілом кредиту; 15 950,01 грн. заборгованість за відсотками.

15.12.2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на поштову адресу відповідача претензію за вих.№23681381 про погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №882140 від 14.07.2023 року, в якій також повідомило про відступлення йому прав вимоги за вказаним кредитним договором первісним кредитором. Вказана вимога була направлена на адресу, зазначену ОСОБА_1 в кредитному договорі, а саме: АДРЕСА_1 .

Таким чином, відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості та надано термін для добровільного врегулювання позивачем зобов`язання.

Доводи представника відповідача щодо направлення на адресу відмінну від фактичної адреси місця проживання відповідача ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки останнім при підписанні кредитного договору було зазначено сааме адресу: АДРЕСА_1 , котра є помилковою. Тобто, претензію про погашення кредитної заборгованості було направлено на іншу адресу не з вини позивача.

Таким чином, судом встановлено, що подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Наданий договір відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, що належали ТОВ «Селфі Кредит» за договором про надання споживчого кредиту №882140 від 14.07.2023 року до позивача у справі.

Таким чином, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є правонаступником позикодавця ТОВ «Селфі Кредит» за кредитним договором №882140 від 14.07.2023 року, укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6ЦК України сторони вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору вимог закону.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК Україн, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до п.5 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтями 7 та 8 Закону України«Про електроннукомерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 Закону України «Про електроннукомерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.

Відповідно до ч. 4 ст.11 Закону України «Про електроннукомерцію, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 вказала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 виснував, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

14.07.2023 року ОСОБА_1 підписав договір про споживчий кредит №882140, одноразовим ідентифікатором Р012.

В підписаному договорі сторони передбачили всі істотні умови кредитного договору.

Строк кредитування 352 дні (п.1.4. Договору).

Відповідно до п.1.5.1 Договору, стандартна процента ставка становить 2,2% в день.

Пунктом 1.7 Договору передбачено, що орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладання договору за стандартною ставкою становить 97153,62 % річних.

Згідно п.2.1, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 .

Відповідно до п.2.2 Договору, сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох днів з моменту укладання цього Договору.

ОСОБА_1 14.07.2023 року підписав паспорт споживчого кредиту, зі змісту котрого убачається ознайомлення останнього з істотними умовами кредитування. Зазначено, що кредит отримано на споживчі цілі.

Згідно листа ТОВ «Пейтек», вбачається, що ТОВ "Селфі Кредит" свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало відповідачеві кредит в сумі 2 500 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що зазначена у кредитному договорі.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже, у зв`язку з наявністю заборгованості за кредитним договором банк звернувся до суду з позовом саме про стягнення заборгованості за кредитним договором, що є обраним позивачем способом захисту свого порушеного цивільного права, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Позивач зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач, всупереч викладеним у кредитному договорі умовам, в установлені терміни не повернув належні до сплати грошові суми, тим самим порушив встановлений графік обов`язкових платежів.

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», заявляючи позов про стягнення кредитної заборгованості, просило у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі визначені тип та розмір процентних ставок плати за користування кредитом.

Суд звертає увагу на те, що сума заборгованості по відсотках нараховувалась в межах строку дії договору з 14.07.2023 року по 21.06.2024 року, що становить 344 дні, що менше визначеного кредитним договором строку на вісім днів і підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач на виконання кредитного договору сплатив 31.07.2023 року грошові кошти в розмірі 59,01 грн., з котрих 0,01 грн. на погашення тіла кредиту та 59,00 грн. на пошащення відсотків за користування кредитом; 17.08.2023 року грошові кошти в розмірі 935,01 грн., з котрих 0,01 грн. на погашення тіла кредиту та 935,00 грн. на пошащення відсотків за користування кредитом; 05.09.2023 року грошові кошти в розмірі 1 045 грн., з котрих 0,01 грн. на погашення тіла кредиту та 1 044,99 грн. на пошащення відсотків за користування кредитом, отже заборгованість за тілом кредиту становить 2 499,97 грн.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», яке є правонаступником кредитора, належним чином не виконав, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідачем суду не надано, котррозрахунку заборгованості також не надано, у зв`язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №882140 від 14.07.2023 року в загальній сумі 18 449,98 грн., з котрих: 2 499,97 грн. заборгованість за тілом кредиту; 15 950,01 грн. заборгованість за відсотками.

Що стосується відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 8 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надані суду: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 1.07.2025 року; акт №133 наданих послуг від 15.12.2025 року на суму 8 000,00 грн.; детальний опис наданих послуг до акту №133 від 15.12.2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 1.07.2025 року.

Враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також оскільки відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 81, 89, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , інд. АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, інд. 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28) заборгованість за кредитним договором №882140 від 14.07.2023 року в розмірі 18 449,98 (вісімнадцять тисяч чотириста сорок дев`ять грн. дев`яносто вісім коп.) грн., з котрих: 2 499,97 грн. заборгованість за тілом кредиту; 15 950,01 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2 422,40(дві тисячі чотириста двадцять дві грн. сорок коп.) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 (вісім тисяч) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення додаткового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.